|
06/22/2005
Антон БУТЕЙКО: “Ми матимемо в Євросоюзі власний голос!”
“Львівська газета”, 22 червня 2005 р.
Розмова з Антоном БУТЕЙКОМ, першим заступником міністра закордонних справ України.
На прес-конференції в українському посольстві в Москві 17 червня перший заступник міністра закордонних справ Антон БУТЕЙКО взявся за лінгвістичну освіту російських журналістів.
Свою розповідь про переговори з російськими дипломатами про демаркацію державного кордону по Азовському морю та Керченській протоці він принципово викладав українською мовою. Через п‘ять хвилин, коли російські трударі пера завили й зажадали перекладача, Антон Денисович, повчально, але дуже приязно, по-батьківськи пожурив: “А я думав, що ви всі розумієте нашу прекрасну українську мову. Наприклад, в Україні російську мову знають усі, і я впевнений, що мине певний час - і ми будемо спілкуватися один з одним рідною мовою й без перекладача”. Відтак Антон Бутейко відповів на запитання журналістів і власного кореспондента “Львівської газети” в Москві.
- Франція та Голландія, не проголосувавши за Європейську Конституцію, дали зрозуміти іншим, що не хочуть розширювати ЄС. То чи можливо, що Україна обере іншу модель побудови демократичної держави, не орієнтуючись на швидкий вступ у ЄС?
- Підсумки референдуму засвідчили, що держави - члени ЄС шукають оптимальну модель своєї подальшої співпраці з іншими європейськими країнами. Труднощі ЄС є тимчасовими, і рішення буде знайдено. Адже після того, як Франція та Голландія не схвалили Конституції, не йдеться про припинення існування Євросоюзу, а про те, як далі розвиватиметься Європа. У майбутньому, я впевнений, подолавши труднощі, Європейський Союз зрозуміє ті переваги, які принесе йому співробітництво з Україною. Ми розглядаємо європейські події не як розширення, а як об'єднання Європи. Україна відповідатиме стандартам ЄС, і настане час, коли ми не проситимемо, щоб нас прийняли - нас запросять у Європу.
- Чому українські чиновники визначають, куди йти Україні? Адже вступ України в ЄС неминуче спричинить втрату суверенітету країни?
- Не думаю, що проблему вступу України в ЄС вирішуватимуть бюрократи. На першому етапі це робитимуть лідери, політики України, а на другому етапі проведемо референдум. Конституція передбачає таку процедуру. І тоді український народ скаже: бажає він вступити в ЄС чи ні. Але щоб народ сказав “так” або “ні”, йому треба надати інформацію про переваги європейського шляху розвитку.
Що ж до втрати суверенітету України, то на цю проблему треба дивитися по-іншому. Суверенітет - це властивість держави, і він може бути втілений у різних формах, зокрема й через механізм міждержавних союзів. Для нас, в Україні, дуже важливо, що це за механізми? Ми знаємо, що голос нашої країни в Європі буде не лише почутий, а й Україна буде рівноправним партнером для європейських держав. Ми матимемо в ЄС власний голос! Водночас Україна не бажає вступати в союзи, де рішення ухвалюють відповідно до економічного та політичного значення держав.
- Київ скерує своїх миротворців до Абхазії?
- Україна вважає, що так звані “заморожені конфлікти” мають вирішувати відповідно до міжнародного права. Якщо триватиме процес інтернаціоналізації участі миротворців у розв‘язанні цих проблем, то Україна могла б брати участь.
- На якому етапі перебуває процес встановлення державного кордону по Азовському морю та Керченській протоці між Україною та Росією?
- Під час переговорів значно просунулися щодо делімітації державного кордону по Азовському морю та Керченській протоці. Логіка взаємин між Україною та Росією підштовхує до того, щоб цю проблему закрили. У нашій делегації були представники Керченського порту, котрі заявили, що українські судна, які проходять через територію нашої держави, повинні фактично платити портові мита. Це абсолютно ненормальна ситуація. Встановлюючи кордони, домовилися керуватися засадами рівності й справедливості.
- Яка ситуація щодо врегулювання проблеми взаємин між Кишиневом і Тирасполем? Яка позиція України щодо цієї проблеми?
- Президент України Віктор Ющенко запропонував розв‘язати конфлікт на основі плану, названого “Сім кроків до врегулювання придністровської проблеми”. Серцевиною цього плану є демократизація в цьому проблемному регіоні. Ми готували цей план, тісно співпрацюючи з нашими російськими партнерами, й ураховували побажання Москви. План передбачає залучення можливостей ЄС. Природно, кожен з учасників має право висловити власну думку щодо врегулювання придністровської проблеми.
- У Росії стверджують, що українське керівництво, вирішуючи проблему Придністров'я, в перспективі сподівається приєднати “спірну територію”. Саме тому етнічні українці, які живуть на лівому березі Дністра, поспішають отримати українські паспорти й українське громадянство - й офіційний Київ сприяє цьому.
- Українська сторона демонструвала свою позицію стосовно Молдови від самого початку розпаду СРСР. Ми поважаємо територіальну цілісність і суверенітет Молдови. Жодного зовнішнього втручання України у вирішення внутрішньополітичних проблем Молдови не буде. Згадайте: військовий контингент, який перебував у радянські часи в Молдові, входив до складу й підпорядковувався командуванню Одеського військового округу. Але Україна жодним чином не претендувала на військову техніку та зброю, дислоковані на території цієї суверенної держави. І сьогодні Україна не порушує питання про виведення цього військового контингенту на свою територію. Це наша реальна зовнішня політика.
|