|
11/11/2004
Євген ЖОВТЯК: „Звіт уряду про діяльність за три квартали 2004 року варто читати між рядками, щоб зрозуміти, куди він загнав економіку України”
Сьогодні „Урядовий кур’єр” надрукував черговий звіт на тему „Діяльність Кабінету Міністрів у третьому кварталі 2004 року”. Член парламентського Бюджетного комітету, представник політичної групи Української народної партії Євген ЖОВТЯК нарахував у цьому “кривому дзеркалі” десятки пересмикувань фактів та спроб своєвільно трактувати невблаганну економічну та фінансову статистику. Ось лише кілька спостережень народного депутата України.
„Збалансованість виконання бюджету”. Про яку збалансованість бюджету може йти мова, якщо його дефіцит щодня збільшується майже на 1 мільярд гривень і вже наближається до позначки в 11 (!) мільярдів гривень, або 4 (!) відсотки ВВП? Євген ЖОВТЯК свідомий того, що на його заяву прес-служба Мінфіну вкотре може відреагувати черговим голослівним твердженням, що „бюджет виконується у відповідності до закону”. На це депутат хотів би нагадати, що, за міжнародною методологією, розмір дефіциту можна вирахувати, склавши наступні показники: а) обсяг запозичень, б) обсяг приватизаційних надходжень та в) зміни залишків коштів уряду на казначейському рахунку. Всі ці чинники у сумі й дають той позахмарний обсяг справжнього дефіциту, який намагається приховати від громадськості уряд ЯНУКОВИЧА-АЗАРОВА.
Уряд ставить собі у заслугу, що з „1 вересня 2004 року мінімальну заробітну плату підвищено до 237 гривень на місяць”, при цьому страждаючи на амнезію, що через брутальне втручання саме цього уряду українцям було відмовлено у цій зарплаті, починаючи ще з 1 січня ц.р. Тоді ЯНУКОВИЧ-АЗАРОВ та тодішня парламентська більшість знизили початковано запланований рівень мінімальної зарплати із 237 до 205 гривень, і в результаті мільйони українців впродовж року недорахувалися мільярдів гривень винагороди за свою працю. Врешті-решт з барського плеча уряд в переддень виборів пожбурив ці мільярди в „електоральні маси”, намагаючись купити їх голоси, а заодно і спровокувавши зростання цін та ажіотаж наколо готівкового долара.
„Пенсійна реформа – протягом січня-серпня 2004 р., порівняно з відповідним періодом минулого року надходження коштів до Пенсійного фонду збільшилися на 3б,7 відсотка і становили 21,1 мільярди гривень”. Ця цифра може налаштувати на оптимістичний лад хіба що неуважного читача при легковажному її прочитанні, оскільки вона – лише верхівка айсберга, що тане. Так, доходи Пенсійного фонду зростають, однак чи означає це апріорі, що уряд проводить далекосяжну розважливу політику у пенсійній сфері, а не керується прагненням за будь-яку ціну скупити пенсійними доплатами прихильність пенсіонерів? Оскільки на дворі вже листопад і у нас у розпорядженні є цифри за 10 місяців року, давайте співставимо їх із показниками аналогічного періоду минулого року. Отже, торік у січні-жовтня Пенсійний фонд залучив 19,8 млрд. гривень, з них 18,2 млрд. – за рахунок власних надходжень (передусім нарахування на фонд заробітньої плати). Іншими словами, 92% своїх потреб Пенсійний фонд залучив самотужки, без допомоги держбюджету. Цьогоріч станом на 1 листопада залежність ПФ від держбюджету (а, отже, і від одномоментних приватизаційних надходжень) становить вже 85% (29,5 млрд. усіх надходжень, серед яких – 25,1 млрд. власних). Іншими словами, ПФ далі не в змозі виконати покладені на нього зобов’язання власноруч і стає дедалі більше залежним від вливань із держбюджету.
І насамкінець. Подивіться, як креативно та винахідливо уряд препарує цифри бюджету: „загальна сума доходів державного бюджету становила 48,6 млрд. грн, що на 23,4% перевищує відповідний показник минулого року”. Пане АЗАРОВ, не гіпнотизуйте громадськість такими порівняннями. Поясніть ліпше інше – судячи з цих цифр, за перші три квартали ц.р. перерозподіл ВВП через держбюджет склав 20,7%, в той час, як за аналогічний перод минулого року цей показник становив 22,2%. Таким чином, перерозподіл ВВП через державний бюджет зменшився на 1,5 відсоткових пункта, і одним лише зменшенням ставки податку на прибуток підприємств це не пояснити (податок на доходи громадян стоїть осторонь, оскільки він зараховується до місцевих бюджетів). У перерахунку до ВВП ці 1,5% становлять понад 3,5 млрд. грн., які „випарувалися” з бюджету і про долю яких жодним словом не прохоплюється „лебедина пісня” уряду ЯНУКОВИЧА, видрукувана на чотирьох шпальтах „Урядового кур’єра”. Для порівняння: на фінансування всієї сфери охорони здоров’я у держбюджеті на 2004 рік передбачено 3,2 млрд. гривень.
|