|
04/19/200706:03 PM
Юрій КОСТЕНКО: «Без правих державна політика перетворюється у владу для своєї кишені»
Радіо «Ера», Ранковий іспит, 12 квітня 2007р.
Тетяна ЧЕРНЕГА: Я вже рада представити нашого гостя, це лідер УНП Юрій Костенко. (…) Рубрика бліц для початку.
Яким буде результат, якщо на вибори піде 3 пропрезидентські блоки – БЮТ, «Наша Україна» і «Правиця»?
Юрій КОСТЕНКО: Фахівці кажуть, що в такий спосіб можна найбільш ефективно об’єднати виборців на підтримку програми президента Ющенка. Тому що всі погляди, ліві, центристські і праві, будуть представлені у цих трьох коаліціях.
Тетяна ЧЕРНЕГА: Ви теж так вважаєте?
Юрій КОСТЕНКО: Так.
Тетяна ЧЕРНЕГА: А чи відбудуться вибори 27 травня?
Юрій КОСТЕНКО: Думаю, що не відбудуться.
Тетяна ЧЕРНЕГА: Президент та прем'єр продовжують домовлятися один з одним щодо виходу з політичної кризи. Це означає, що кожна зі сторін, все-таки, сподівається на компроміс?
Юрій КОСТЕНКО: В політиці нічого не буває, окрім компромісу.
Тетяна ЧЕРНЕГА: На ваше переконання, Україна сама вирішить свої політичні проблеми, чи, все-таки, потребуватиме участі міжнародних посередників?
Юрій КОСТЕНКО: Досвід 2004 року засвідчив, що в України потенціал домовленостей надзвичайно великий.
Тетяна ЧЕРНЕГА: (…) Чи не боїтеся, що на виборах, якщо вони відбудуться, все-таки, правиця може розділити долю Блоку Костенка-Плюща?
Юрій КОСТЕНКО: Ні, сьогодні вже є соціологічні опитування Інституту Разумкова, і правиця, ще не починаючи виборчу кампанію, має від 3 до 4% своїх прихильників.
Тетяна ЧЕРНЕГА: (…) Щойно в Україні почались розмови про дострокові парламентські вибори, частково деякі політичні сили почали говорити про те, що треба йти на вибори єдиним пропрезидентським мегаблоком. Але цю ідею не сприйняла лідерка БЮТ Юлія Тимошенко. Після цього було звернення ваше, так, до «Нашої України». Чи маєте ви відповідь, і чому, власне, ці сили не погодилися створити один-єдиний потужний мегаблок?
Юрій КОСТЕНКО: Це дуже гарне питання, тому що правим завжди незаслужено дорікають у тому, що вони не здатні об’єднуватися. Хоча, врешті-решт, все, що ми маємо сьогодні в Україні, починаючи від незалежності і народного президента Ющенка, це все робота правих. І в тій ситуації, коли було підписано указ про дострокові вибори, праві, як кажуть, наступаючи на горло своїй пісні правій, звернулися до всіх без винятку пропрезидентських партій, БЮТ, «Наша Україна», із закликом створити один мегаблок.
Дійсно, в такий спосіб і в короткий термін виборцю найпростіше було б визначатися із своєю підтримкою. Але, на превеликий жаль, я навіть не можу збагнути, чому, ми отримали відмову і від БЮТ, і від «Нашої України». Ми пішли на другий крок. Запропонували «Нашій Україні» утворити, фактично, блок десь так взірця 2002 року, Блок Віктора Ющенка «Наша Україна. І, знову ж таки, вчора ми отримали повну відмову у цій ініціативі, попри те, що на своєму з’їзді НРУ вчора ухвалив рішення об’єднуватися, в тому числі, із НСНУ.
Тетяна ЧЕРНЕГА: А чому вас так дивує позиція «Нашої України» та БЮТ? Ну, принаймні, БЮТ вже дуже давно заявляв про те, що вони підуть окремим списком. Нічого дивного в цьому немає.
Юрій КОСТЕНКО: Ну, як це нічого дивного немає? Тут же мова йде про державний інтерес. Країна знаходиться в глибокій політичній кризі. І говорячи про наміри сформувати принципово іншу більшість, без об’єднання, я думаю, що це буде зробити дуже важко. Тому тут відсутня якась логіка у діях. З одного боку, добивалися нових парламентських виборів, надзвичайно активно добивалися БЮТ, «Наша Україна» з тим, щоб змінити склад більшості.
З іншого, – коли всі соціологи кажуть, що кумулятивний ефект можна отримати лише за рахунок єдиного блоку, раптом почали знову ділитися. Тому в цій ситуації в мене складається враження, що інтереси національні, інтереси державні у цих політичних сил десь на другому, третьому місцях, а на перших – власний політичний інтерес. Оцього завжди бракувало правим силам, бо вони задля держави, задля державності завжди нехтували своїм політичним інтересом.
Тетяна ЧЕРНЕГА: Отже, вам здається непереконливою думка Юлії Тимошенко про те, що окремі списки забезпечать більше місць у парламенті?
Юрій КОСТЕНКО: Це дуже слабка така теза. Ви знаєте, ми проводили, слава Богу, задовго до підписання указу різні соціологічні опитування, і, принаймні, вони не відповідають тому, що говорить Юлія Тимошенко.
Тетяна ЧЕРНЕГА: IX позачерговий з’їзд УНП, який відбувся 10 квітня у Києві, ухвалив рішення утворити виборчий блок УНП, НРУ, УРП-«Собор», ВО «Свобода», КУН, РХП, Партії відродження села. Наскільки потужною є «Правиця», і чи не виникне всередині блоку непорозумінь, адже ви знаєте, в українській політиці чомусь так стається, що чим більше, тим гірше, чим більше партій в одному блоці, тим гірше?
Юрій КОСТЕНКО: Учора ввечері ми підписали коаліційну угоду у відповідності до вимог законів про вибори. Це 3 партії: НРУ, УНП і «Собор», і подали заявку на проведення з’їзду блоку. На превеликий жаль, не всі партії, дійсно, змогли у встановлений термін ухвалити відповідні рішення, але, враховуючи те, що, найімовірніше, вибори будуть перенесені, дата виборів дострокових, то на з’їзді блоку ми ще звернемося до «Свободи», до КУН із закликом, все-таки, утворити один виборчий блок. У форматі 5 політичних партій, правих, яскравих політичних партій в найбільшій мірі віддзеркалюється програма правих і національна позиція. І тому ми впевнені, що в такому форматі ми зможемо отримати і підтримку, і без внутрішніх чвар, як ви кажете, провести ефективну виборчу кампанію.
Тетяна ЧЕРНЕГА: Якщо ви кажете, що існує єдине переконання, я б хотіла вам нагадати ще один ваш вислів, що це дуже складна річ, об’єднувати правих. Чому?
Юрій КОСТЕНКО: Це правда, тому що в мене величезний досвід, і на минулих виборах 2006 року ми виходили із аналогічною ініціативою щодо об’єднання правих. І, як ви пам’ятаєте, цю ініціативу підтримали лише декілька партій. А, з іншого боку, саме відсутність правих у ВР як самостійної політичної сили привела до цієї надзвичайно глибокої політичної кризи, причому кризи, з якої ще ніхто не запропонував виходу.
Тому я якраз і цим прикладом хочу підтвердити те, що без правих в українській політиці ніколи нічого доброго не буде зроблено. Чому? Та тому що саме праві робили українську незалежність. Саме праві боролися за українську демократичну Конституцію в 1996 році і вибороли наше право жити у національній, демократичній державі, і без правих державна політика перетворюється у владу для своєї кишені. Ось чому так важливо повернути правих у велику державну політику.
Тетяна ЧЕРНЕГА: Блок «Наша Україна» та БЮТ готуються до виборів. А от «Правиця» вже почала активну підготовку?
Юрій КОСТЕНКО: Ми почали ії давно. Я кажу про УНП, яка після того, як ми програли парламентські вибори, але отримали досить вагомий результат на виборах до місцевих органів самоврядування. Більше 10 тис. депутатів, членів УНП сьогодні працюють в місцевих органах самоврядування. Ми визначили свою стратегію підготовки до виборів. До речі, ми перші, хто сказав, ця ВР не буде довговічною.
Ще минулого року, нагадаю, 2 серпня ми 15 тис. своїх прихильників і членів партії привели до президента Ющенка з вимогою, розпусти цю ВР. На запитання, чому, ми дали чітку відповідь, тому що вона не відображає 2/3 інтересів українського суспільства. Там ви не побачите, у ВР, ні інтересів фермерства, вчителя, малого підприємництва і багато-багато інших інтересів, що повинна відображати будь-яка ВР чи будь-який парламент. Тому ми перші сказали, ця ВР недовговічна, бо це інтерес лише великого капіталу.
Тепер, після того, як президент відмовив, хоча він тоді мав конституційне право, абсолютно логічне, бо не був сформований уряд за 60 днів, ми почали готуватися до наступних виборів. Отже, ми вже давним-давно працюємо у режимі не просто підготовки до виборів, а виборчої роботи. За цей рік ми провели масу зустрічей особливо на рівні районів. А це і є головна робота партії, бо треба спілкуватися з виборцями не з екрану телебачення, а очі в очі. Тоді він найкраще розуміє, що ти хочеш досягти в політиці.
Тетяна ЧЕРНЕГА: Ви сказали в рубриці бліц, що 27 травня вибори не відбудуться. Ви впевнені в тому, що їх відстрочать.
Юрій КОСТЕНКО: Це обумовлюється відсутністю законодавства, яке регламентує дострокові вибори. Є загальна норма конституційна, що у 60-денний термін проводиться, але Закон Про вибори народних депутатів забув, на хвилиночку, що можуть бути дострокові вибори, і не передбачав, як у 60 днів провести цю виборчу кампанію.
Тетяна ЧЕРНЕГА: А, можливо, це буде результатом компромісу між президентом Віктором Ющенком та прем'єром Віктором Януковичем?
Юрій КОСТЕНКО: (…) Я переживав дострокові вибори у 1994 році. Тоді ВР ухвалювала це рішення. ВР прийняла низку змін до законодавства і забезпечила проведення дострокових демократичних виборів. Я думаю, що в цьому випадку також треба йти, враховуючи і той досвід, який ми вже маємо.
Тобто, необхідно через компромісне рішення, перше, дострокові вибори мають відбутися обов’язково, тому що відбулося порушення Конституції, зміна формату більшості у ВР у неконституційний спосіб. Ґарантом Конституції є президент, він має право припинити такі спроби зміни конституційного устрою. Так от, треба лише домовитися про технологію виборів, яка має відповідати законам і Конституції, і йти на дострокові вибори.
Тетяна ЧЕРНЕГА: Який оптимальний термін відстрочки, на вашу думку?
Юрій КОСТЕНКО: Я думаю, що найбільш оптимально було б десь вересень, максимум, жовтень. Це дострокові парламентські вибори.
Тетяна ЧЕРНЕГА: А як це сприйме БЮТ і «Наша Україна»? Адже вони зараз (…) переконані в тому, що, все-таки, необхідно проводити вибори 27 травня.
Юрій КОСТЕНКО: Я думаю, що Юлія Тимошенко вже дала відповідь на це питання. Вона сказала, що це право кожної політичної сили, брати чи не брати участь у дострокових виборах, головне, щоб ці вибори відбувалися у легітимний, конституційний спосіб, щоб ні в кого не було потім такої зваби перекреслити чергові вибори через ті чи інші судові рішення.
Тетяна ЧЕРНЕГА: Який прецедент ми тоді можемо мати 27 травня, коли «Наша Україна» і БЮТ будуть брати участь у виборах, і все, більш ніхто не буде брати участі? Чи будуть ці вибори? Яким чином взагалі це все відбуватиметься, адже парадоксальна ситуація?
Юрій КОСТЕНКО: Я ще раз хочу наголосити на тому, що 27 травня ЦВК не здатна провести день голосування, чи забезпечити проведення дня голосування, тим більше, у демократичний спосіб. Тому що процедура формування територіальних, дільничних виборчих комісій, процедура підготовки, це ж величезна робота, вона не передбачає такі стислі терміни. Тому, треба вносити корективи, і треба дати можливість всім політичним силам на основі компромісу взяти участь у цій виборчій кампанії. Лише тоді можна обрати парламент України.
Бо деякі політики намагаються переконувати, в тому числі, і президента, що нічого страшного не буде, якщо, наприклад, лівобережна Україна не буде брати участі у виборах. Я хочу сказати із свого власного досвіду, тоді ми матимемо, як мінімум, два парламенти – Західної України, чи лівобережної України, і правобережної України. Це вже поділ України. Так що треба політикам, в першу чергу, керуватися інтересом державним, національним, а не виключно своїм політичним.
Тетяна ЧЕРНЕГА: (…) Коаліція вчора передала президенту перелік пропозицій для врегулювання цієї кризи, і, як повідомив секретар РНБО, президент також має чіткий план знаходження компромісу. Пропозиції президента мають 3 блоки питань. Перше, визнання того, що коаліція створювалася у неконституційний спосіб, поза межами результатів виборів. Друге, ухвалення рішень, які унеможливлюють такі дії в майбутньому. Зокрема, внесення змін до Закону Про статус народного депутата, врегулювання неконституційних норм Закону Про КМ, законодавчого врегулювання діяльності ВР. І третє, імплементація цих рішень в життя. Наскільки цей план сприйме коаліція, і, як ви гадаєте, які вона у відповідь висунула пропозиції? (…)
Юрій КОСТЕНКО: З коаліцією сьогоднішньою дуже важко говорити з точки зору права. Я хочу відверто сказати, і це я коментував багато разів, що зібралися політичні сили, які ніколи не розуміли, що таке демократія: комуністи, соціалісти – вчорашні комуністи, і Партія реґіонів – це угрупування, які, одні вийшли із, так би мовити, колиски Політбюро, де все керувалося за допомогою телефону, а інші вийшли не тільки з Політбюро, я маю на увазі Партію реґіонів, керівництво, але і з такої дуже потужної кланової системи, де є сила, яка всім і вся керує.
Тому говорити з ними мовою демократії дуже важко, і вони, дійсно, не розуміють президента у багатьох питаннях. Але, тим не менше, життя примусить всіх сідати за стіл переговорів і шукати правові рішення. Вчора Янукович дуже багато говорив про Конституцію, конституційний устрій, право, але сам пан Янукович забув, що його дії щодо переформатування більшості порушують чинну Конституцію, бо так робити забороняє Конституція.
Тому як тільки компроміс буде знайдений на тому, що тільки у правовий спосіб можна шукати вихід із кризи, одразу він буде знайдений, і план дій буде розроблений, і будуть ухвалені ті рішення, які не дозволять далі робити чи порушувати Конституцію, і буде проведено нові парламентські дострокові вибори, які дадуть нову якість влади і нові перспективи України. Якщо ж цього не буде зроблено, то почне працювати вже не політики і не політика, а вулиця, і це саме страшне, до чого ми можемо всі дійти разом. Бо ми всі є громадянами цієї держави, і ніхто не хоче вийти на вулицю і починати на вулиці розбиратися, хто більше правий.
Я (…) хочу нагадати, що Україна за ці роки мала дуже багато політичних криз. Починаючи з 1990 року, коли студенти на Майдані, а у ВР – конституційна комуністична більшість, яка, знову ж таки, не розуміла, що таке демократія.
Я пам’ятаю у переговорах, бо я від Народної ради вів тоді переговори, як Гуренко тоді сказав, ну, знаєте що, хлопці, демократи, він нас так, іронічно, якщо що, то ми можемо ж винести ваших дуже швидко. Так от, якщо за таким принципом і сьогодні будуть намагатися розв’язати питання політичне, то це приведе тільки до посилення конфронтації.
Тетяна ЧЕРНЕГА: (…)Вчора протягом дня з’являлися різні цікаві заяви, які стосуються, в принципі, однієї теми. Вдень заступник голови Секретаріату президента Ігор Пукшин зауважив, що указу про перенесення дати дострокових виборів не буде. За кілька годин, знову ж таки, в Секретаріаті секретар РНБО Віталій Гайдук сказав, що президент Віктор Ющенко може призупинити дію указу про дострокове припинення повноважень ВР з метою перенести дату виборів. Це свідчить про те, що, нарешті, знайдено компроміс? Чому впродовж дня такі різні заяви із Секретаріату президента?
Юрій КОСТЕНКО: Це лише свідчить про те, що в Секретаріаті президента, на превеликий жаль, немає єдиної позиції, узгодженої, навіть в апараті. А якщо говорити про пошук компромісу, то, наскільки відомо із преси, президент і прем'єр-міністр мають постійний діалог і майже щоденно зустрічаються у пошуках того компромісу, який би дозволив вийти у правовий спосіб із політичної кризи.
Тетяна ЧЕРНЕГА: Але поки тільки зустрічаються, результатів поки немає.
Юрій КОСТЕНКО: Ви знаєте, я вів переговори колись із Великою сімкою щодо закриття ЧАЕС. Вони продовжувалися 8 місяців, і це були дуже складні переговори. Але, все-таки, було підписано меморандум, і сьогодні Україна має допомогу фінансову у вирішенні чорнобильських проблем. Тому задля компромісу треба говорити не про час, а треба говорити про той результат, який дасть Україні, знову ж таки, поступ у майбутнє, а не скочуватися до громадянської війни чи розділу, чи поділу України. Це самі страшні сценарії для держави.
Тетяна ЧЕРНЕГА: Але чи витримає українське суспільство такі тривалі переговори? Ми вже, вибачте, теж втомилися від цієї нестабільності. (…) Це позначається на економічній ситуації в країні.
Юрій КОСТЕНКО: Так, але який вихід? Який вихід, окрім того, що сідати за стіл переговорів? Хто може запропонувати сьогодні рішення? Хтось приїде із ЄС чи із США, і зразу все розставить на свої місця? Ні. Росія? Була вчора делеґація, що вони, запропонували нам рецепти? Рецепти треба самим шукати. (…) Коли починається війна між сусідами за межу, то вона припиняється тільки тоді, коли хтось розумніший каже, давай, Петро, сідати і домовлятися, а не давай, будемо один одного гамселити щодня.
Тетяна ЧЕРНЕГА: Натомість, поки домовляються, то (…) вчора прем'єр-міністр України Віктор Янукович на Майдані висловився за одночасне проведення парламентських і президентських виборів. (…) Як ви оцінюєте такі заяви? На думку прем'єра, це повинно відбутися в рамках українських законів.
Юрій КОСТЕНКО: Якщо в рамках українських законів, я сам такі пропозиції і рецепти даю.
Тетяна ЧЕРНЕГА: А яким чином?
Юрій КОСТЕНКО: Коли через переговорний процес ухвалюється низка рішень, які дозволяють провести дострокові вибори і парламенту, і президента. Повторюю, в 1994 році це відбувалося. У березні ми достроково обирали ВР, на рік раніше, ніж вона мала повноваження, а у червні – нового президента обирала Україна. Так що є рецепти, є досвід, треба тільки сідати і домовлятися, як це робити.
Тетяна ЧЕРНЕГА: Ну а поки, знову ж таки, політики домовляються, очевидно, принаймні, так більшість експертів кажуть, і ви говорите про те, що 27 травня виборів не буде, ЦВК…
Юрій КОСТЕНКО: Це не я кажу, це ЦВК каже.
Тетяна ЧЕРНЕГА: Не зможе їх провести, тому що не сформовано ні окружних комісій, ні територіальних, всі строки, визначені для цього, вже пройшли.
Юрій КОСТЕНКО: Ну, ви ж не забувайте, що це все роблять місцеві органи самоврядування, і, враховуючи таке протистояння в багатьох областях, просто-напросто, нічого не робиться для того, щоб орґанізувати виборчу кампанію.
Тетяна ЧЕРНЕГА: А чи сама ЦВК збиралася на офіційні свої засідання?
Юрій КОСТЕНКО: Зараз, як ви знаєте, вона також не має кворуму. (…) Тому що раптово захворіли ті, хто, як кажуть, політично не визнає можливості дострокових виборів. І те ж відбувається не тільки у ЦВК. Я вам наведу такий приклад. Ми позавчора звернулися до Мінюсту з вимогою дати нам довідку про реєстрацію нашої партії. Саме ці документи вимагає ЦВК, коли вона реєструє чи партію, чи блок для участі у виборах.
Але ми отримали негативну відповідь. Сказали, десь поділися всі документи. От, Лавринович дуже гарно вміє оцінювати, правові чи не правові дії президента, водночас, пан Лавринович сам порушує закон, бо обов’язок міністра юстиції і міністерства – надавати політичним партіям усі необхідні документи для того, щоб вони могли брати участь у виборчій кампанії.
Тетяна ЧЕРНЕГА: А чи буде у нас сформовано нову ЦВК? Можливо, там буде якийсь оновлений склад, як ви гадаєте, до чого закликає Олександр Турчинов президента, незважаючи на та, коли позачергові, дострокові вибори, все ж таки, відбудуться.
Юрій КОСТЕНКО: Наскільки я чув, Олександр Турчинов закликає в силовий спосіб президента вирішувати всі питання. Але я хочу сказати, що президент, який є ґарантом Конституції, він може діяти лише в межах конституційних повноважень і чинного законодавства. Це надзвичайно важливо, щоб всі розуміли, навіть прихильники президента чи президентські сили, що президент повинен бути ґарантом законності, а не навпаки.
Тетяна ЧЕРНЕГА: Так само незрозуміла ситуація залишається з КС. Голова ВР Олександр Мороз не виключає, що парламент розгляне питання відповідності займаним посадам 5 суддів КС, які відмовилися брати участь у розгляді подання щодо конституційності указу президента. Спікер наголосив, що 5 суддів знайшли собі зачіпку і вирішили відсидітися в кущах.
Юрій КОСТЕНКО: А з іншого боку, я знаю, які тиски традиційно здійснюються за допомогою телефону. (…) Я щойно говорив про практику роботи цієї антикризової коаліції, яка створила таку глибоку політичну кризу. Це телефон, це ті незаконні, не передбачені законом дії, які спричиняють дискомфорт у діяльності суду чи будь-якої іншої державної установи. Тому я не можу відкидати те, що чинився і чиниться тиск. Тим більше, що питання надзвичайно важливої ваги, хто правий в цій ситуації. І судді заявили свою позицію, що за таких обставин вони працювати просто-напросто не можуть. (…)
Тетяна ЧЕРНЕГА: Хотіла зараз перейти до теми масових акцій на вулиці, тому що поки, ви кажете, шукають політики компромісу, а на вулиці, все-таки, люди стоять. (…) Акції потрібні? (…) До чого це може призвести?
Юрій КОСТЕНКО: Акції потрібні, і вони дають завжди найкращий результат, коли люди йдуть на акції за покликом свого серця чи своєї позиції. Так було в 2004 році, так було у 1989-1991 роках, коли ми виборювали незалежність. Але коли акції проводяться на платній основі, то це видно, що це не позиція, а це заробітчанство, і це видно всім.
І за таких обставин акції носять чисто декоративний характер. На них не зважають ні політики, на них не зважають і самі громадяни. Я, так як без охорони і з народом, і в народі, і живу не в Царському Селі, а щоденно починаю свій день із зарядки, спілкуюся із людьми, то ви знаєте, для мене як киянина їхня оцінка того, що відбувається сьогодні, є найважливішою.
Ну, я питаю, а яке ваше ставлення до цього? Та ви знаєте, от, у 2004 році ми всі були на Майдані, тому що, дійсно, ми були переконані, що у нас відбирають право обирати. А сьогодні ми вважаємо, що треба сідати і домовлятися про вихід із ситуації. Влада погана, вона не працює на мої інтереси, вона забрала із моєї кишені 150-200 грн. у вигляді подорожчання платежів за комунальні послуги, але це треба робити у правовий спосіб. Це кажуть пересічні громадяни.
Тетяна ЧЕРНЕГА: А чи не вважаєте ви, що як з одного табору, так і з іншого відбувається маніпуляція людьми?
Юрій КОСТЕНКО: Так я якраз цими прикладами і сказав, що сьогодні немає того, що спонукає виборця самому йти на Майдан. Сьогодні є політичний процес, у якому беруть участь на тій чи іншій основі, я не кажу, що лише на платній основі, є там люди, які виходять на Майдан за переконанням, але сьогодні це не той Майдан, який був у 1990 році чи у 2004 році. Оце я однозначно хочу сказати.
Тетяна ЧЕРНЕГА: Зараз за Україною дуже ретельно спостерігає міжнародна спільнота, спостерігає Росія. (…) Іноземна допомога нам зараз не потрібна?
Юрій КОСТЕНКО: Це добре, що Європа, нарешті, починає більш серйозно ставитись до всього того, що відбувається в Україні. З іншого боку, такого роду політичні конфлікти, в першу чергу, мають вирішуватися національною політичною елітою. Посадовцями, врешті- решт, які взяли на себе функції очолювати державну політику. Так що я хотів би, щоб, дійсно, ми шукали саме в Україні ті рецепти, які дозволять Україні ставати демократичною державою, а не шукати рецептів лише поза кордоном. (…)
От я згадую 2004 рік. (…) Тоді також багато приїздили і багато пропонували, але, тим не менше, вирішення ситуації відбулося за рахунок національної правової системи. ВС ухвалив рішення, цьому рішенню всі політичні сили підкорилися, і було проведено третій тур голосування.
Так само має відбутися і зараз. Має відбутися розгляд цієї справи в КС, і винесено рішення, і всі політичні сили, без виключення, повинні з цим погодитися. З іншого боку, завдання ВР – ті правові дірки, які сьогодні є в чинному законодавстві, в тому числі, і щодо дострокових виборів, вони повинні терміново ухвалити законодавчі рішення, які відкриватимуть шлях до дострокових виборів.
Тетяна ЧЕРНЕГА: Вчора, під час візиту делеґації Державної Думи РФ, ми почули в інтерв’ю українським журналістам думку заступника голови комісії з міжпарламентського співробітництва Громадської ради Росії Сергія Маркова про те, що президент України перебуває під тиском радикальних політиків, зокрема, Віктора Балоги та Романа Безсмертного. І він зазначив, що парламент РФ закликатиме президента України не слухати екстремістів і не радикалізувати ситуацію в Україні. Водночас, голова парламентського комітету у закордонних справах Віталій Шибко відзначив, що приїзд делеґації, в принципі, не є втручанням у внутрішні справи України. Про що свідчать такі заяви?
Юрій КОСТЕНКО: Я знаю дуже довго Віктора Андрійовича Ющенка, і знаю, що він слухає всіх, але остаточне рішення виносить самостійно. Тому я не можу сказати, що президент перебуває виключно під впливами оточення екстремістів. І на підтвердження цієї тези я хочу навести той діалог, який постійно відбувається між президентом і прем'єр-міністром. Вони ж зустрічаються тет-а-тет, тобто, очі в очі, і говорити про лише позицію, скажімо, Секретаріату в таких діалогах, я думаю, що це неправдива інформація.
Щодо російської делеґації. Звичайно, що Росія дуже активно буде реагувати на всі внутрішні політичні процеси в Україні. Звичайно, нова українська влада повністю повернула вектор зовнішньої політики від Європи в Росію. І тому це відповідає російським інтересам. Де буде Україна, це буде або посилення російських впливів геополітичних, або зменшення. Всі це чудово розуміють.
І тому Росія буде в різний спосіб, але намагатися впливати як на результати переговорного процесу між президентом і прем'єр-міністром, так і на результати дострокових парламентських виборів. Принаймні, за нашою інформацією, в Росії створено кризовий центр, який відслідковує всі події в Україні, який вже видає рекомендації тим силам в Україні, які керуються російськими інтересами, і за цими сценаріями, Росія буде активно (…) впливати на політичні процеси в Україні.
Тетяна ЧЕРНЕГА: Натомість, міжнародна спільнота, таке відчуття, що поки відмежовується від коментування ситуації в Україні. А не складається враження, що вона саме не розуміє, Європа, що відбувається в Україні?
Юрій КОСТЕНКО: Не розуміє, тому що Європа вже давним-давно керується правом і верховенством права. Це домінанта. А у нас до сьогоднішнього дня керуються не правом, а одні – емоціями, інші – своєю революційною доцільністю. І от тут згадувалося, що рішення судів. Ну, це ж приклад правового безглуздя, тому що є певна компетенція суду щодо розгляду тих чи інших справ. Якщо ми будемо на рівні районного суду відміняти укази глави держави, то так ми дійдемо до чергового українського ноу-хау, як будувати демократію, але вже з іншого боку, не з європейського, а з азійського. (…)
Радіо «Ера», Ранковий іспит, 12 квітня 2007р., http://era-fm.net/programs/51/1347
|