Подорожуємо Україною - 40 міст і містечок >>
>>
Персоналії
Подорожуємо Україною

контактна інформація:

01004, м. Київ – 004,
вул. Пушкінська, 28А

© copy 2003 р.
дизайн: Віадук-Телеком
платформа: Lotus Domino


03/17/2006

Іван ЗАЄЦЬ поспілкувався з читачами `Оглядача`

obozrevatel.com.ua, 17 березня 2006 р.

17 березня відбулася веб-конференція найактивнішого представника Блоку Костенка-Плюща Івана Зайця

Чому так відбувається, що поки будь-яка політична сила в опозиції, вона виступає за відміну ПДВ, а коли приходить до влади, починає цей податок захищати?

Треба здійснити комплексну податкову реформу, і саме на цьому шляху треба вирішувати долю ПДВ. Податкова реформа стукає у двері. Олігархи не зацікавлені в ліквідації ПДВ, бо через нього дуже багато відмивалося грошей. Тому тільки патріотично налаштовані націонал-демократи можуть вирішити цю проблему.

Ваше ставлення до підписаних газових угод із РФ?

УНБ Костенка і Плюща в офіційній заяві з трибуни ВР оцінив ці газові угоди, як такі, які не відповідають національним інтересам України. Газовий конфлікт, який розв’язала імперська влада Москви, є спец проектом Кремля. Але Кремль ніколи б не пішов на крайній варіант в цьому конфлікті, якби він не опирався на «п’яту колону», до якої я б відніс Партію регіонів, блок «Не Так!», Блок Литвина, комуністів та інших. Саме ця так звана опозиція, яка виявила себе саме як антиукраїнська і антидержавна сила, заохочувала Москву до газового і молочного конфлікту. Розрахунок цих сил дуже простий: дошкулити українцям холодом, втратою доходів і викликати в них негативне ставлення до нової влади і створити умови для реваншу старого режиму. Але ці сили прорахувалися. Український народ сьогодні мудріший цих і багатьох інших, зокрема, помаранчевих, політичних сил.

Не тільки Плачков і Івченко послабили енергетичну незалежність України, але й та «п’ята колона», яка працювала на боці російської імперської влади, і до якої досить часто примикала БЮТ.

Интересна Ваша позиция (а не Плюща) в отношении коалиции НСНУ-ПРУ?

В теперішньому політичному обличчі, в якому постає Партія регіонів, коаліції з нею бути не може. Дуже великі розбіжності у нас в стратегічному баченні розвитку України. Першим виборчим хітом ПР є домагання федералізації України. Ми – за унітарну країну. І вважаємо, що першою проблемою влади є не обласний рівень, а низький потенціал самоврядних органів, громад. Ми проти того, щоб один Київ замінювати 27-ма Києвами. Федералізації прагнуть олігархи. Другим виборчим хітом ПР є бажання надати російській мові статусу державної. Ми виступаємо за єдину державну мову в Україні. Мова – це кордон нації. Мова – це історія нації. Мова – це світ нації. Дві мови – це два кордони. Дві мови – це дві історії. Дві мови – це два світи. І жодна держава не витримає багатьох державних мов. Рано чи пізно вона розколеться. Немає випадків в історії, коли держава творилася на одній державній мові, а потім добавляла собі другу-третю державні мови. Але є багато прикладів, коли держави в силу історичних умов творилися на кількох державних мовах, а потім відмовлялися від багатьох з них і переходили на одну мову. Така тенденція властива, зокрема, Індії, де англійська мова вже є тимчасовою. Ми проти розколу у державі. Російській мові нічого не загрожує в Україні. В загоні перебуває українська мова.

Третім виборчим хітом ПР є торпедування європейського вибору України. Ми за членство України в ЄС і НАТО.

У політиці завжди треба шукати компроміси, але в стратегічних питаннях межі цих компромісів природно є вузькими.

Як Ви вважаєте, якби Вячеслав Чорновіл був живий й досі, то Рух був єдиним, чи розкол Руху був неминучий?

Розкол Руху почався при Чорноволу. Це була спец операція тодішнього кучмівського олігархічного режиму в переддень президентських виборів 1999 року, щоб знищити впливову національно-демократичну силу, яка в той час не могла створювати конкуренцію на виборах для старого режиму, але яка могла дати альтернативний шлях розвитку України, так звану праву національно-демократичну перспективу. І нам довелося докласти багато зусиль, щоб врятувати цю національно-демократичну силу для майбутнього. Назвавши цю силу «Український Народний Рух», а потім – Українська народна партія, ми врятували від розвалу національно-демократичну ідеологію.

Всі відповіді на запитання можна прочитати на сторінці веб-конференції:

http://old.obozrevatel.com/ov4/conference.php?id=191

obozrevatel.com.ua, 17 березня 2006 р.

http://www.obozrevatel.com.ua/news/2006/3/16/98452.htm


Версія для друку На першу сторінку