“Діяльність уряду спрямована на забезпечення “общака”
Заступник голови бюджетного комітету ВР, депутат з фракції “Наша Україна” Валерій Асадчев вважає, що уряд формував і виконував державний бюджет з огляду на інтереси депутатів-більшовиків. Нова програма уряду, схвалена минулого тижня парламентом, за свідченням Валерія Асадчева продовжує корумповану політику, закладену в попередній програмі.

– Чому звіт уряду відбувся у березні, а не у квітні, коли минає рік після затвердження попередньої програми? Адже звітувати про виконання можна лише після її стовідсоткового виконання…

– Янукович прагнув убезпечити себе, отримавши “карт-бланш” ще на рік, щоб у парламенті не виникла спокуса “посунути” уряд. Прем’єр вважає, що для цього достатньо передчасно звітувати про насправді не виконані завдання, ховаючись за цифрами динамічного економічного зростання. Наступним кроком до омріяної мети стало ухвалення нової урядової програми, де скопійовано пункти старої, термін якої, до речі, закінчується 17 квітня. У ній змінили лише назву. Уряд не виправдав ані “відкритості”, ані “дієвості”, ані “результативності”, внесених у назву старої програми, і тому нову назвали “Послідовність. Ефективність. Відповідальність”. Комбінація цих слів свідчить про зміну “понятій”, але незмінність мети. Озброївшись лексикою чинного прем’єра, можна сказати, що діяльність уряду спрямована на забезпечення “общака”, а не на захист інтересів мільйонів громадян.

– Чи дає уряд відповідь на головне соціальне питання щодо термінів подолання бідності?

– Уряд взагалі не переймається цими питаннями. Ми не почули відповіді про долю 8 мільйонів українців, які перебувають за межею бідності. Натомість Кабмін передбачає стрімке зростання ВВП – до 9,5%, тоді як у бюджеті цей показник сягає лише 4,8%. Таким чином, уряд розраховує, що зростання ВВП буде вдвічі більше, ніж це передбачено у бюджеті, тобто від бюджетного обліку приховають більше чотирьох мільярдів гривень. Разом із цим, у програмі уряду не обіцяють підвищити зарплати та пенсії відповідно до темпів економічного зростання.

– Де буде зосереджено кошти, які не спрямують на соціальні витрати?

– Вони, без сумніву, не будуть використані в інтересах українського народу, про що свідчать відповідні статті бюджету. Гадаю, їх застосують у різних тіньових схемах, скажімо, з відшкодування ПДВ. Торік наближені до влади фірми отримали майже два мільярди гривень, що надійшли внаслідок профіциту бюджету. Нещодавно з’явилася урядова постанова про розподіл капітальних вкладів на суму 400 мільйонів. Ця процедура дуже утаємничена, і причетні до неї лише наближені до влади люди. Загалом, у бюджеті закладено стільки тіньових схем, що його можна вважати чи не найбільш корумпованим за всю історію незалежності. Уряд свідомо знизив рівень мінімальної зарплати з 237 до 205 гривень. Усупереч закону про пенсійне забезпечення – знизив базу відрахування пенсій із 376 до 306 гривень. Це антинародна політика, спрямована на інтереси кримінальних кланів.

– Чому ані парламент, ані уряд не береться реформувати податкову систему, хоча останні події свідчать про те, що ДПА сьогодні використовують як своєрідний засіб тиску на “неугодних”?

– Влада боїться втратити важелі впливу. Тому в Україні відсутня стратегія розвитку податкової системи. Ви подивіться, Верховна Рада мало не щотижня заслуховує урядові законодавчі акти, які постійно змінюють правила гри щодо цих питань. Це свідчить про те, що в нас відсутня система адміністрування податків, особливо такого складного, як ПДВ, який в Україні перетворився на відверто кримінальний. Наразі суми відшкодувань ПДВ дорівнюють сумі збору цього податку на внутрішньому ринку, а інколи й перевищують його. Обтяжливим є і податок на доходи фізичних осіб, який з 2005 року обкладатиме депозити та кошти, які надходять з-за кордону, де мешкає більше семи мільйонів наших громадян. Співвітчизники даруватимуть державі, яка змусила їх шукати кращої долі на чужині, 13% від загальної суми зароблених грошей, із яких, до речі, вже сплачено податки за кордоном.

У підприємців відсутня мотивація щодо нарощування власних доходів, а відповідно – збільшення зборів. Навіть спрощені системи оподаткування, про які багато говорили, стали ширмою для уникання від податків. Через структури, що знаходяться на єдиній спрощеній системі, проходять величезні кошти, часто кримінального походження. До того ж, в Україні деякі клани можуть вільно перевозити через кордон величезні партії товарів без відповідних зборів.

– Сьогодні спостерігаємо тиск податкової на органи місцевого самоврядування на Тернопільщині, Львівщині, у Мукачевому. А якою є ситуація в Києві?

– У Києві ситуація майже схожа. У мерії вже кілька місяців “господарюють” підлеглі Сергія Медведчука. Метастази, пущені авторитарним режимом в Україні, знищують ті ланки управління, які мають незалежний демократичний характер, і, в першу чергу, місцеву представницьку владу. Її обирають громадяни, а тому ця влада підпорядковується вищим органам. Це, очевидно, дратує господарів Банкової, які намагаються усунути непокірних, використовуючи всі можливі механізми, зокрема судові та податкові. Влада в Україні вже майже узурпована. А зміни до Конституції, які хоче провести парламентська більшість, мають узаконити цей механізм.

– Чому уряд, маючи в парламенті підконтрольну більшість, не провів нового податкового кодексу, який зменшив би податки і розширив податкову базу?

– Як на мене, в економічному блоці уряду відсутній належний фаховий потенціал. Що казати про звичайних виконавців, якщо навіть віце-прем’єр Азаров не компетентний у багатьох питаннях, а тому не здатний збагнути деяких аспектів податкової політики.

– Чи зумовлено це непрозорістю при формуванні самої влади?

– Звичайно. Зокрема, мене дивує, що біографії високих посадовців в Україні є державною таємницею. Вважаю, що люди мають право знати все про тих, хто грає головні ролі в країні.

Розмовляла Ілона Богуш, Київ

"Львівська газета", 24 березня 2004 року

Версія для друку

На першу сторінку