|
11/04/2005
“Умови для телевізійної мови”
“2000”, 4 листопада 2005 р.
На минулому тижні в інтернеті з'явилися повідомлення, що з нового року передачі всіх каналів в Україні будуть вестися українською мовою, а російськомовні — дублюватися. В той же час ніяких офіційних законів, указів, навіть підзаконних актів, наскільки відомо, на цю тему не видавалося.
Це, зрозуміло, викликало масу питань, наприклад, чи підлягають обов'язковому перекладу російські канали, такі як ГРТ, РТР, НТВ? Що робити з усілякими шоу, в тому числі й українського виробництва, де звучить не тільки державна мова? Може, все, що породжено поза межами нинішньої України і відповідно супроводжувалося розмовою недержавною мовою, відтепер потрапить у розряд порушень і буде вирізано? Щоб прояснити ситуацію, ми звернулися в організацію, що «рулить» вітчизняним ефіром. Ось що розповів голова Національної ради по телебаченню і радіомовленню Віталій ШЕВЧЕНКО.
- Про що цей меморандум?
— Так, із 2 січня української мови в ефірі побільшає. Йдеться про меморандум, який ми, Нацрада, влітку підписали з ведучими вітчизняними телеканалами. Це Національна телекомпанія, «Інтер», «плюси», «Новий канал», СТБ, ICTV, «5-й канал» та ще кілька. До речі, днями до меморандуму пристав канал «Україна», він прислав нам офіційного листа — це було приємною несподіванкою для Нацради. Меморандум — це, власне, документ щодо взаємних зобов'язань між Нацрадою та телеканалами. Нацрада зобов'язується робити масу речей за пропозиціями каналів: як поліпшити перевірки тощо. А канали взяли на себе зобов'язання поліпшити своє програмне наповнення. Одним із пунктів цієї угоди було мовне питання. Ми погодились, що це важливий елемент формування власного інформаційного простору.
З 1 вересня в ефірі вже з'явилося більше україномовного продукту, українські титри. А з 2 січня канали мають замінити титрування повноцінним дубляжем. Йшлося про найбільший шматок їхніх ефірів — трансляцію закуплених фільмів і серіалів. Бо все інше не настільки важливе в часовому проміжку порівняно з цим сегментом. Таке зобов'язання було прийнято, його ніхто не відміняв, і ми готуємось до його впровадження. Зрозуміло, що для каналів це пов'язано з фінансовими затратами, з організаційними клопотами. Але вони на це погодилися.
— Чи будуть перекладатися шоу, що транслюються на українських каналах? «Поле чудес» Якубовича вже буде «Країною дурнів»?
— Ми про це говорили на нараді з представниками каналів. Там, де мова є зображувальним засобом, звичайно, ми не закликатимемо її перекладати, оскільки не зводимо наші домовленості до таких речей. Ми навіть казали про фільми, які є нашого спільного культурного спадку. Правда, цей момент письмово не закріплявся.
— Дійсно, як можна перекладати, приміром, стрічку «Вертикаль» із піснями Висоцького?
— Те, що ми називаємо радянським кінематографом, мабуть, має бути без перекладу. Точкою відліку ми взяли час, коли Україна стала незалежною державою. Відтоді вона почала будувати свій окремий культурний простір. Цей момент можна було взяти за основу, але ми його нормативно ніде не виписували. Йдеться про всю сучасну телевізійну та кінопродукцію, яка приходить до нас зараз. Крім того, існує маса передач, де слово є образом чи інструментом, їх перекладати неможливо. Ми не будемо проблему української мови зводити до тупих вимог, що має бути тільки так і не інакше. Ну неможливо перекласти гумористичні передачі!
Чи є це в законі?
— Як всі ці вимоги виписано нормативно? Чи є закон, в якому ці речі були закріплені?
— Чесно кажучи, я навіть не уявляю, де це може бути, в якому законі! Це вже не наш клопіт — Нацрада — не законодавчий орган.
— А якщо це не є закон, то як ви можете вимагати його дотримання від телеканалів?
— У будь-якому випадку Нацрада зобов'язалась дотримуватися певних правил щодо дисциплінарної роботи по відношенню до станцій. Перевірки мовного режиму будуть робитися тривалий час, обов'язково — з відома компаній. Буде братися до уваги такий чинник, як тенденція, — у якому напрямку йде компанія. Якщо тенденція позитивна, то це підстава не застосовувати до каналу санкцій. Раніше одна перевірка, яка навіть не охоплювала добу, давала нам підстави для того, щоб оголосити попередження.
— Так, як це було з телекомпанією ТЕТ.
— Ми вдаватимемось до санкцій, коли будемо фіксувати системні порушення, а не одно- чи дводенні.
— Якщо українська телекомпанія запрошує до свого шоу росіянина — політика, актора чи російськомовного українця, чи треба його обов'язково перекладати?
— Шоу — це теж особливий вид телепродукції. Треба підходити до кожної передачі індивідуально. Навіть якби ми були нормотворцями, все одно ми б усіх ситуацій не виписали. Але в даному випадку йдеться про документ доброї волі. Слава Богу, що він у нас відбувся. Якби ми ждали, поки хтось буде приймати закони, ми б ніколи не дочекалися впровадження української мови у вітчизняному ефірі. Наскільки ми могли начинити цей документ спонукальними елементами, настільки й начинили. Звісно, він не є обов'язковим ані для каналів, ані для Нацради. Ми просто віримо, що він буде виконуватись, і до сього часу його ніхто не порушив. Дане слово виявилось
міцнішим за спонукання.
— Яке буде ставлення до телекомпаній, які не підписали з вами цей меморандум?
— Вони ні в чому не будуть потерпати порівняно з каналами, що його підписали. Ми будемо керуватися правилами, якими керувалися досі.
Кабельники не підзвітні Нараді
— А як ви вирішили проблему з російськими каналами: ОРТ-Міжнародне, РТР-Планета, НТВ-Мир?
— Найкраще було б, якби Україна якнайшвидше підписала конвенцію про транскордонне мовлення. Раніше побутувала думка, що ця конвенція не на руку Україні, а теперішній склад Нацради переконаний в іншому. Як тільки ми приймемо конвенцію, поставимо питання: всі європейські країни, що підписали її, працюють за європейськими нормами. А хто ні — то ні. Щодо них ми будемо виставляти претензії, щоб формалізувати момент визнання ними вимог українського законодавства. Доки нам це не вдавалося. У нашому інформаційному просторі хаос, і претензії пред'являти дуже важко, вони будуть трактуватися як суто політичні рішення. А за умов транскордонного мовлення наші претензії будуть правомірними. Приставайте й ви до цих умов, і жодних обмежень між нашими країнами не буде.
— Тобто поки що російські канали будуть транслюватись без мовних обмежень?
— Ситуація навіть погіршилась. Верховний Суд на подання одного з операторів кабельного мовлення прийняв рішення, яким скасував наше положення про обов'язкове отримання ліцензій Нацради кабельними операторами. Вони ще й донесли це рішення до всіх! Тепер багато кабельників дивуються: а що, хіба ми вам підзвітні, мусимо отримати вашу ліцензію? Кого вони напхали у свій кабель, того й транслюють. Ми могли б звернутися до податківців, до інших структур, але ми цього не робимо. Бо це вже війна. І ця невизначеність досі висить.
Тобто зараз кабельні оператори мають змогу транслювати російські канали без перекладу. Будь ласка, немає питань. І супутникові канали дивіться. Єдине, які ми маємо вимоги до кабельників, це те, щоб вони включали до пакету усі ті українські канали, які в даній місцевості приймаються в ефірі. Якби ми таких вимог не ставили, то це була б несумлінна конкуренція. Все інше — будь ласка.
— Повернемось до українських мовників. Значну частину виборців ваше нововведення приголомшить. Чи не вважаєте ви, що такий крок Нацради буде сприяти подальшому розмежуванню України щодо
мовного питання, особливо напередодні виборів?
— Буде дуже прикро, якщо таке станеться. Не треба нагнітати політику там, де її немає.
— Пам'ятаю, у квітні 2004 року приблизно таке рішення прийняла тодішня Нацрада на чолі з Борисом Холодом, тоді реакція суспільства була дуже діаметральною. Ваше рішення довелося терміново відкладати після втручання Президента.
— Те рішення діє, його ніхто не відмінив! Ви, можливо, не погоджуєтесь, але я й досі вважаю, що воно було правильним. Ми його дотримуємось у Нацраді, починаючи з того ж квітня. Нові ліцензії ми даємо з урахуванням положень того рішення. Просто ніхто не загострював на цьому увагу. Але зараз інша ситуація. Мовники й Нацрада самі зі своєї доброї волі погодились про упорядкування мовної ситуації у вітчизняному ефірі.
— А чи цікавилися і ви, і керівництво мовників думкою глядачів? До речі, такі канали, як НТН, «Київська Русь», ТЕТ, не підписали меморандум.
— Так. Але ми не акцентували, хто підписав, а хто ні.
— Питання щодо новин. Виступ Путіна чи, скажімо, Жириновського не треба перекладати?
— Якщо це новини, то було б непогано.
— Але це не є обов'язковим?
— Так, звичайно. Ми усім завжди говорили: якщо це зрозуміло, то особливої потреби в перекладі немає. Перший канал зараз пішов на суцільний переклад російської мови в новинах, ми кажемо: правильно. Але коли хтось перепитує, чи це обов'язково, ми відповідаємо: ні.
Від автора. Загальне враження від розмови: з одного боку, ситуація не настільки однозначно примарна, як встигли оголосити окремі інтернет-сайти. А з іншого — багато що викликає подив. Нацрада живе своїм окремим життям, що мало перетинається з реаліями. Прогноз: чергова спроба повзучого витіснення російської мови з національного ефіру нічого не дасть, крім зайвої напруги у суспільстві та помітної втрати голосів прихильників нинішнього Президента під час наступних виборів.
Довідка «2000»
Наводимо уривок зі згаданого вище меморандуму, підписаного провідними телеканалами України та Нацрадою. Публікується, за моїми відомостями, уперше.
«4. Сторони усвідомлюють важливість україномовного наповнення національного телевізійного ефіру, що є однією з визначальних умов формування інформаційного простору України, а також те, що заходи, спрямовані на всебічне задоволення мовно-культурних запитів національних меншин, які проживають на території України, не можуть перешкоджати утвердженню української мови як державної.
5. Сторони погоджуються з тим, що не вважається порушенням україномовного режиму:
— сповіщення програм і передач, аудіовізуальних творів, звукова доріжка яких вироблена іноземними мовами, за умови дублювання, озвучення, а також титрування (до 2 січня 2006 року) українською мовою;
— сповіщення мовою оригіналу музичних програм і передач, аудіовізуальних творів (кліпи, мюзикли, опери);
— сповіщення мовою оригіналу програм і передач, аудіовізуальних творів, мова яких прямо пов'язана з розумінням контексту, зокрема, фільмів радянського періоду, гумористичних та інших подібних програм і передач, якщо внаслідок перекладу буде втрачено гумористичний чи інший художній ефект, що є необхідною творчою/авторською складовою твору».
Анатолий ЛЕМЫШ
|