|
07/15/2003
У законі буде виправлено “помилку”: статус учасника війни зможуть отримати українці, переселені з території Польщі після 9 вересня 1944 року
Минулої середи 279 голосами Верховна Рада України прийняла за основу поданий народним депутатом фракції "Наша Україна", головою Тернопільської обласної організації Української Народної Партії Ярославом ДЖОДЖИКОМ проект Закону про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
Після врахування пропозицій, поданих народними депутатами Ю.ТИМОШЕНКО, П.КАЧУРОМ та І.СТОЙКОМ, які запропонували аналогічні законопроекти та прийняття Закону в цілому, статус учасника війни зможуть отримати особи, переселені після 9 вересня 1944 року – дати укладення Угоди “Про евакуацію українського населення з території Польщі і польських громадян з території УРСР”.
В діючому Законі “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (стаття 9, п.2, ч.2) до учасників війни належать особи, які були переселені після 1945 року. Фактично ж переселення почалося в другій половині 1944 року. Внесенням даної поправки усувається помилка, яка була допущена при прийнятті вищезгаданого Закону.
Виступаючи при обговоренні змін, Ярослав ДЖОДЖИК зазначив: “За даними Міністерства праці та соціальної політики та Державного архіву Львівської області у 44-му році було переселено 81 тисячу осіб, а у 45-му відбулася основна акція переселення в кількості 342 тисяч осіб. У 46-му та 47-му році було переселено відповідно 118 тисяч та 150 тисяч осіб. Загалом були депортовані, відірвані від рідних домівок і позбавлені майна приблизно 490 тисяч українців. Розселили їх у Волинській, Рівненській, Тернопільській, Львівській, Івано-Франківській областях. Сьогодні тут кожне третє питання, яке піднімається у зверненнях громадян та на зустрічах з виборцями, стосується проблеми надання статусу учасника Великої вітчизняної війни. І тільки одне те, що на даний час ми розглядаємо відразу чотири законопроекти, які стосуються одного і того ж питання, свідчить про надзвичайну актуальність, болючість та необхідність прийняття нами рішення”.
|