|
11/19/2002
Доповідь Павла МОВЧАНА у Верховній Раді України по представленню авторського проекту Закону “ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (щодо книговидавничої справи)
Загальні тенденції в україномовному книговиданні стають дедалі похмуріші. Україномовна продукція на книжковому ринку складає лише кілька відсотків. Щороку в Україні надходить на книжковий ринок усього 8-9 мільйонів примірників книжок вітчизняного виробництва. Для порівняння. В Російській Федерації - 400 мільйонів, в Польщі - 200 мільйонів примірників. Собівартість української книги в декілька разів вища, ніж російських аналогів, що ставить наших книговидавців в нерівні умови і робить їхню продукцію неконкурентноспроможною. Складна ситуація в книговидавничій галузі підтверджується фактами найнижчого співвідношення випущених книг до кількості населення в країні. В Україні випускається близько однієї книги на рік на одну людину, тоді як в Росії - до 5-и, у Білорусії вище -до 7-и, в країнах Західної Європи - 12-17.
Жахливою є ситуація з дитячою книгою. Так, у 2000 році для дітей дошкільного віку було видано всього 38 назв книг загальним тиражем 331 тисяча, а для школярів - 69 назв накладом 309 тисяч примірників. І з кожним роком становище не покращується, а погіршується. Так, за 7 місяців цього року "Поліграфкнига" випустила продукції на 3 тисячі 535 мільйонів гривень, з них на підручники припадає всього 921 тисяча, що вдвічі менше в порівнянні ніж з попередніми роками.
В сусідніх державах книговидавнича діяльність вже протягом багатьох років звільнена від оподаткування, що дало можливість зробити галузь прибутковою і конкурентноспроможною. Якщо ми говоримо про вступ України до ЄС, то маємо знати, що в країнах Європейського Союзу на книжку податок на додану вартість не перевищує 5 відсотків. В Російській же Федерації друкована продукція була звільнена від оподаткування протягом останніх 7 років.
Проблеми, які існують у розвитку державного поліграфічного комплексу є надто серйозними. Поліграфічні підприємства працюють на обладнанні, зношеність якого складає 80 відсотків і якому вже вище 15 років. Брак обігових коштів не дозволяє власними силами самих видавців здійснити переоснащення матеріально-технічної бази. Вкрай зношене обладнання є причиною неякісної продукції, зниження обсягів виробництва.
Механізм державної підтримки книговидання далеко недосконалий, кошти, що виділяються на ці цілі, є дуже мізерними. Так, бюджетні видатки Міністерства культури і мистецтва України на книговидання не перевищують 0,2 відсотка. Така ситуація в книговиданні є неприпустимою. Регулювати і захищати вітчизняний ринок потрібно комплексними протекціоністськими заходами. Створити конкурентне середовище на внутрішньому книжковому ринку можливо лише за рахунок скасування податків на вітчизняну книжкову продукцію, тому на розгляд Верховної Ради України і винесений законопроект про внесення змін до деяких законодавчих актів України, яким пропонується внести зміни до чотирьох законів України: "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" і "Про видавничу справу", які регламентують видавничу діяльність.
Законопроектом пропонується до впровадження механізм державної підтримки вітчизняного виробника книжкової та іншої поліграфічної продукції, що видається державною мовою. Зокрема, передбачено звільнити від оподаткування прибуток вітчизняних видавництв, видавничих організацій і підприємств поліграфії, якими випускається не менше 70 відсотків обсягу продукції державною мовою; дозволити діяльність суб'єктів підприємницької діяльності з реалізації власної книжкової продукції, які випускають не менше 70 відсотків обсягів продукції державною мовою без придбання торгового патенту.
І останнє. Звільнити від оподаткування податком на додану вартість редакційно-видавничу і поліграфічну діяльність вітчизняних видавничих організацій і підприємств поліграфії з виробництва книжкової продукції. Дякую за увагу.
|