|
10/07/200512:07 PM
ПРИКАРПАТТЯ. “Рок-вибух” від обласної організації УНП повернув в Івано-Франківськ легендарний гурт “Кому вниз”
 Днями в Івано-Франківську на площі біля міського озера відбувся молодіжний музичний фестиваль “Рок-вибух”. Особливим гостем на цьому святі стала культова українська рок-група “Кому вниз”, яка уже після першої “Червоної рути” в 1989 році стала живою легендою. Через неспроможність підібрати стандартний термін, музичні критики ще в 1991 назвали їхню музику «урбанізованою, індустріальною готикою». Гурт востаннє бував на Прикарпатті 16 років тому і повернувся сюди завдяки запрошенню голови Івано-Франківської обласної організації Української народної партії Віктора АНУШКЕВИЧУСА. В 1990-тих ці п’ять чоловіків, одягнутих у чорні фраки, високі шкіряні чоботи і срібні хрести, несучи українському суспільству свій тип філософії, зробили свою власну музичну революцію. В Україні і в Канаді їх називали «чорними козаками», а для нас вони є своєрідними пророками. Отож не дивно, що захід зібрав велику кількість прихильників групи, більше тисячі людей приїхали з районів. В інтерв’ю місцевому тижневику “Галицький кореспондент” на запитання, в чому ж сила (адже гурт постійно наголошує на культі сили), лідер “Кому вниз” Андрій СЕРЕДА зауважив: --Ми такі тихі, спокійні, а на нашій землі пролилось стільки крові, що війни, які відбувалися на Україні, можна порівняти хіба з війнами християнськими. Але ми надто м'які, нас дуже наша музика розбестила. У нас в Україні бракує воєнізованої мелодики, культивації не лише фізичної сили, але сили духовної, культивації ґонору. Цього прагнеться якнайбільше. Хочеться, щоб українець пишався собою. Інакше він не пишатиметься нічим, ніколи не знатиме, що це за відчуття, яка це болісно відповідальна, але гідна якість”.
На запитання, звідки взявся націоналіст у Києві, лідер гурту “Кому вниз” відповів:
--У мене батько все життя був таким собі ліберальним націоналістом. Він ніколи не пер навмисно супроти влади. Все ж мовчки дотримувався своїх позицій. За посадою він один з провідних інженерів заводу "Ленінська кузня". Проектував кораблі. І, що найцікавіше, ці проекти чи не найчастіше серед інших у колишньому Радянському Союзі втілювались у життя. Отож, це людина справи. Водночас, як не парадоксально, він ніколи не був членом комуністичної партії. Як наслідок — йому не дозволяли проектувати військові кораблі. У такій справі вже нікого не цікавив фах та знання. Дід мені стиха наспівував козацькі пісні. Робив це швидко, пильнуючи, щоб я, боронь Боже, десь не заспівав цього в школі і не було відповідних висновків. У батька була чудова бібліотека. Він, як звичайний український інтеліґент, буквально здобував кожну українську книжку. Як і багато інших, він потайки слухав радіо "Свобода" та "Голос Америки". Зрештою, ці радіостанції він слухає і зараз. Він потерпав від того, що робиться у державі. На жаль, він один з тих, кого морально повільно вбивали впродовж усього життя. Мій стан сьогодні, тексти, які виконує моя група, — це частково, можна сказати, помста за батька. Саме йому я присвятив і подарував пісні "Кому вниз" на слова Тараса Шевченка. Саме він, незважаючи на обмаль часу, читав мені, малому, вголос "Кобзаря". Я тоді сприймав це як казку. І водночас це посприяло тому, що я не сприймав Шевченка як ідола”.
Чимало запитань було в журналістів і до організатора виступу гурту “Кому вниз” в Івано-Франківську, голови Івано-Франківської обласної організації Української народної партії Віктора АНУШКЕВИЧУСА, зокрема, про те, як виникла ідея запросити до нас таку легендарну групу.
--Я сам раніше серйозно займався рок-музикою, і коли у 1989 році вперше побачив їх на “Червоній руті”, мене вразив їхній стиль і трактування Шевченка, — зазначив голова прикарпатських українських народників. — Протягом минулих років я слідкував за тим, які вони послідовні у своїй творчості: вони не йдуть на популістські кроки. “Кому вниз” — соціальне явище і тому рішення запросити їх прийшло саме собою”.
Головний український народник Прикарпаття сам презентував глядачам групу “Кому вниз” і навіть згадав навички ді-джея та шоу-мена, адже його захоплення — музика.
Свого часу (з 1980 по 1986 рік) Віктор АНУШКЕВИЧУС “крутив” дискотеки. 1982-1986 роки - президент студентського дискотечного клубу “Родіон” у Вінницькому політехнічному інституті. На початку 1990-х мав найбільшу фонотеку на Прикарпатті (понад 2000 бобін, більше 1000 платівок із записами). Стояв біля витоків дискотечного руху в колишньому СРСР і створення першого в Україні та другого в СРСР (після Ленінградського) рок-клубу у м.Вінниці.
За словами голови Івано-Франківської обласної організації Української народної партії, цей приїзд групи не останній, і прикарпатці обов’язково побачать легендарних “Кому вниз” знову. Наприклад, 14 жовтня ”Кому вниз” буде виступати на концерті, який відбудеться у Пнівському замку (Надвірнянський район).
|