контактна інформація:
01004, м. Київ – 004,
вул. Пушкінська, 28А
|
|
|
09/02/2004
Сергій ОЛЕКСІЮК: Як волинські правоохоронці розбили лоба в боротьбі з хабарництвом
"Голос України", 26.08.2004 р.
Коли в корумпованій державі починають боротися з корупцією, події розгортаються за сценаріями, добре відрежисованими ще за часів Сталіна. Головне - щоб, гучно, голосно із втратами і риторичними викриттями, зі всенародним обуренням і – обов‘язково! - з чітко окресленою купкою антигероїв, на яких всенародне обурення буде скероване. Але ж антигерої, ті самі злісні корупціонери і хабарники, від яких суспільство має очиститись, на дорозі не стоять, не чекають часу, щоб зіграти свою ганебну роль. Їх треба ще знайти, зловити, спіймати на гарячому. А це ж, як не старайся, справа не проста. І не тому, що для вивчення злочину працівниками правоохоронних органів треба добре потрудитись, проявити кмітливість чи професіоналізм. Ні, коли злочинне суспільство, злочинця впіймати - штука не
хитра. Проблема в тому, що весь час висить над головою грізна небезпека впіймати не того, кого треба впіймати. Тому команда “лови хабарників” для нетренованого вуха правоохоронця часто звучить як казковий заклик “піди туди, не знаю куди, впіймай того, не знаю кого”. Але як зловиться не той – нечувайся. Отож потрібно ввійти в положення і поспівчувати людям, яким дають цілком непосильні завдання.
Правоохоронці Волинської області, люди сумлінні і ретельні, отримавши наказ Президента про боротьбу з корупцією, рукава засукали й одразу взялися до роботи, сном-духом не знаючи, де саме гніздяться найбільш грізні хабарники (хоча зринає час від часу статистика, яка говорить, що найбільш корумпованими в нашій державі є вони ж таки, правоохоронні органи), стараються-стараються, але якось усе роблять навмання і без особливих результатів. Час спливає, ось вже й передвиборча кампанія зробила свій старт, владі треба набирати очки, показувати, яка вона праведна і безкомпромісна. Словом так, майори з капітанами, а подайте-но на стіл начальству факти з цифрами. Щоб не одні гасла і биття у гуди. А щоб солідно і вагомо: викорінили стільки-то, посадили стількох, державу врятували на таку суму. Але де ж їх взяти, ще й багато, та ще й при цьому, щоб кого не треба не зачепити?
Тому не від хорошого життя вийшов начальник УМВС у Волинській області Олександр Кміта 21 червня звітуватися перед вищим начальством з благеньким папірчиком та з сумнівним і жалюгідно мізерним матеріалом без жодного вражаючого факту. От цього разу зметикував начальник правоохоронців, куди саме пальцем вказати, щоб народне обурення потекло в правильному напрямку: університет! По-перше, забагато там різних науковців, професорів з доцентами, які хтозна про що собі думають, по команді “Струнко” стояти не навчені, та й студентів розумних тьма-тьмуща розвели, то там вигулькнуть, то туди влізуть, носа всунуть, навчились за часи незалежності права качати. Крім того, вступні іспити починаються, бідний народ саме потерпає, голову сушить, що робити, якщо раптом за навчання дітей прийдеться платити зараз він ладен на першого-ліпшого своє обурення вилити. Дуже вигідно показати пальцем саме на університет і сказати народові, доведеному до відчаю обставинами життя: он там ваші вороги, хабарники, все їм мало, деруть з вас останню копійку...Зручніше дискредитувати ректора, аби “обрати” ручного. Отож розрахунок був ніби вірний і, може б, звіт про результати боротьби з хабарництвом пішов би на нагору за милу душу, якби не маленька прикрість: було все сказано привселюдно, на всю область (журналісти раді старатись - актуальна інформація та ще з перших рук чи пак з вуст - сам начальник УМВС каже, що у Волинському університеті...) Втім, начальника О.В.Кміту варто цитувати: "За останній учбовий рік у вищезгаданому навчальному закладі лише офіційно задокументовано працівниками міліції 79 фактів хабарництва. Вдумайтесь! 79 фактів хабарництва в одному університеті. Хабарі брали завідувач кафедри історичного факультету, старший викладач біологічного факультету та багато інших. За цими фактами порушено кримінальні справи, більшість з них направлено до суду. А ось останній факт: на позаминулому тижні декан біологічного факультету отримав в якості хабара 2660 доларів США за сприяння до вступу в університет. Думаю, що управлінню освіти і науки облдержадміністрації потрібно терміново приймати якісь міри впливу на ту ситуацію, яка склалась у цьому навчальному закладі." Погодьтесь: звучить солідно, патетично, начальник О.В.Кміта щиро обурений, правоохоронні органи працювали в поті чола. Але от яка вийшла в результаті халепа: юристи класифікували оприлюднену О.В.Кмітую інформацію не як факти, а зовсім навпаки: наклеп, недостовірні твердження упередження, маніпулювання цифрами. Відразу після того, як ролик з відеозаписом виступу начальника УМВС почали крутити по телебаченні і цитувати на радіо, ректорат університету зробив спробу висловити свою точку зору і, принаймні, довести до відома широкого загалу, що декан біологічного факультету, жінка, яка працює в університеті близько двох десятків років, на посаді декана перебуває чотири роки і ніяких доларів США не те що не брала, а й в очі не бачила. Прокинулась вранці від телефонного дзвінка, в слухавці доброзичливий голос спитав чи вона ще не в тюрмі: так декан біологічного факультету дізналась про свій нібито злочин. У виступі були наведені просто гастрономічні цифри. Згідно з офіційними повідомленнями правоохоронців і прокуратури. Протягом минулого навчального року відбулася одна судова справа по фактах хабарництва в університеті і ще по трьох особах були зроблені запити (які аж ніяк не можна порахувати злочинними фактами, хіба якщо мати на увазі факт того, що хтось на когось написав заяву). Але навіть після оприлюднення відкритого листа, в якому спростовувалась наклепницька інформація, ніхто на обласній горі не схаменувся і не спробував дати своє тлумачення (якщо не спростування) скандального виступу. Навпаки, все начальство завантажилось справами державного рівня, поїхало у відрядження, перестало приймати відвідувачів і відповідати навіть на офіційні листи... Словом, навколо університету, раптом виросла глуха стіна. В той же час на телебаченні злощасний ролик з вже ніби спростованою інформацією продовжував крутися і сіяти в душах громадян тяжкий неспокій. Колектив університету вирував і вимагав когось подати в суд, або когось притягти до відповідальності, декан біологічного факультету лікувалась на стаціонарі від тяжкого неврозу, виконуючий обов'язки ректора і проректор марно намагалися зустрітися з посадовими особами, почути якесь пояснення чи отримати бодай формальну відповідь, скільки насправді фактів хабарництва виявлено в університеті за минулий навчальний рік. Тому все зрештою закінчилось великою вченою радою, яка засідала чотири години і чотири години поспіль обурювалась в присутності... кількох представників державної адміністрації і правоохоронних органів.
Представники навіть виступали і намагалися давати пояснення замість начальника О.В.Кміти, який звісно ж поїхав у глибоке відрядження. Виявилось, що мали на увазі не те, а друге. Мовляв, десь там у шухлядах правоохоронців лежить 79 заяв про факти хабарництва. На експресивні запитання декана біологічного факультету, чому її так не справедливо зневажено і де їй тепер шукати захисту, представник правоохоронних органів завчено твердив, що прізвище декана не було назване, отож у неї не повинно бути ніяких претензій. Годі було пояснювати, що в університеті один біологічний факультет, один декан, і всі знають, хто саме декан, не треба й прізвища називати. Навіть елементарного вибачення за те, що, мовляв, вийшла якась помилка, плутанина чи неузгодженість, не вдалося домогтися силами всієї майже півтисячної аудиторії. Правоохоронець Зотько М.П. твердо стояв на своєму: нема прізвища, нічого ображатись. Та все наголошував, що правоохоронні органи виконують указ Президента №143 від 18.02.2004 року про посилення боротьби з хабарництвом та корупцією. У своєму виступі він навів навіть кілька конкретних фактів хабарництва у Волинському університеті, але "нашкребти" їх вдалося мало за все існування університету. І при цьому правоохоронець не мав ніяковості на обличчі, ніяк не можна було його переконати, що це є перекручування фактів і маніпулювання інформацією. Знай собі переконує аудиторію, що факти хабарництва є, що всі вони ганебні, і не має значення, скільки саме є судових рішень по університету.
У згаданому виступі О.В.Кміти серед кількох навчальних закладів Волині названо лише один Волинський університет, саме той заклад, який чи не більш послідовно намагається протистояти хабарництву, ввівши на вступних іспитах тестову систему, якою просто не можливо маніпулювати на жодному етапі. Бездоганність ведення вступної компанії університету була відмічена багатьма перевіряючими з високих інстанцій, в тому числі комісією Міністерства освіти і науки України в жовтні 2002 року.
В умовах загострення конкурентної боротьби за абітурієнтів між державними і приватними закладами, знайдуться ті, кому вигідна дискредитація університету. Головне ж - сказати вчасно "Лови злодія!" тому, хто зацікавлений ловити. З огляду на події в Мукачевому та Ужгороді, ні-ні та й подумає кожен викладач, студент, громадянин області: чи не почалася і в нас компанія по дискредитації тих, хто буде протистояти радикалізму, має свою власну думку і буде робити так, щоб було краще українському народу?
Сергій ОЛЕКСІЮК
“Голос України”, 26.08.2004 р., http://uamedia.visti.net/golos
|
|