>>
Подорожуємо Україною - 40 міст і містечок >>
Персоналії
Подорожуємо Україною

контактна інформація:

01004, м. Київ – 004,
вул. Пушкінська, 28А

© copy 2003 р.
дизайн: Віадук-Телеком
платформа: Lotus Domino


01/29/200403:31 PM

Імпортовані сосиски та м’ясо, без мита і податків, тисячами тонн транзитом проходять через донецьку “зону”, або Навіщо створюються т.з. території пріоритетного розвитку – член Бюджетного Комітету ЖОВТЯК

В той буремний грудневий час, коли у Верховній Раді ламалися списи конституційної реформи, а громадяни робили закупівлі на новорічні свята, у надрах Кабміну народився і прослизнув повз увагу аналітиків цікавий документ. Народний депутат, член політичної групи Української народної Партії фракції „Наша Україна”, член Бюджетного комітету Євген ЖОВТЯК нагадав в інтерв’ю прес-службі УНП, що очолюваний „донецькими” уряд ухвалив 20 грудня минулого року постанову за номером 1986, якою вніс зміни в урядову ж вересневу постанову №1435. Вересневий документ запровадив обмеження на вивіз із території спеціальної економічної зони (СЕЗ) „Донецьк” на митну територію України певних видів товарів – передусім, м”яса та м”ясопродуктів. Схема, розроблена „донецькими”, вражає своєю простотою - ввезти на територію донецької СЕЗ якомога більше м”яса, звільненого від мита та ПДВ, а потім вивезти його за межі зони на митну територію України, реалізувавши за значно меншими цінами. Відповідним чином, інші виробники м”яса та м”ясопродуктів, які позбавлені „фарту” працювати під парасолькою „зони”, конкурувати із демпінгованими цінами, що встановлювалися „донецькими”, не могли і не можуть. Тож економічна „зона”, облаштована „донецькими”, перетворилася на помпу, яка транзитом закачує на її територію безмитне імпортне м”ясо, яке певний час відлежується там у холодильниках, а потім виштовхується повз митні пункти на решту території України, приносячи чималий „навар” розробникам суперсхеми. Цифри, на думку Євгена Жовтяка, говорять самі за себе – на донецьку СЕЗ у 2003 році припало 80 (!) відсотків всіх пільг по ввізному миту, що їх отримали всі ВЕЗи України минулого року.

Однак чим далі – тим більше. Вищезгадана груднева постанова очолюваного „донецькими” Кабміну дала змогу тим же „донецьким” в останні 10 днів 2003 року вивезти із „зони” за неконкурентно заниженими цінами ще тисячі тон м”яса та м”ясопродуктів. Постанова збільшила квоту м”яса на вивіз із СЕЗ „Донецьк” на митну територію України на півтори тисячі тон, а також вдвічі збільшила обсяг ковбас, дозволених до вивозу. Так що Донбас в останні дні року гнав за свої межі не „порожняк”, а фури, заповнені заздалегідь затовареним пільговим імпортним м”ясом.

Ось що, на думку Євгена ЖОВТЯКА, насправді ховається за лаштунками переможних реляцій про мільйони доларів зарубіжних інвестицій, залучених у ВЕЗи, про сотні створених робочих місць і т.д. Кожна промислово-політична група в Україні прагнула і врешті-решт отримала власну СЕЗ – від „футболістів” на Закарпатті до „донецьких” на ввіреній їм території. „Зони”, які обіймають вже нині понад 10 відсотків території України, перетворилися на потужне джерело наживи та фінансові „енеджайзери” кланів, що і демонструє наочно „м”ясна” спеціалізація „зони” донецької.


Версія для друку На першу сторінку