>>
Подорожуємо Україною - 40 міст і містечок >>
Персоналії
Подорожуємо Україною

контактна інформація:

01004, м. Київ – 004,
вул. Пушкінська, 28А

© copy 2003 р.
дизайн: Віадук-Телеком
платформа: Lotus Domino


02/14/2002

Дню святого Валентина присвячується

Напередодні Дня святого Валентина ми попросили відомих політиків відповісти на кілька запитань, які допомогли б їм пригадати, а нам – дізнатися про деякі приємні або цікаві моменти з їхнього родинного життя. Серед інтерв’юйованих – заступник голови УНП, президента АТ “Оболонь” (на громадських засадах) Олександр СЛОБОДЯН.

Випадок, який запам’ятався. Років шість тому ми з дружиною Тамарою мали нагоду перевірити швидкість розповсюдження чуток. У відпустку ми поїхали до моєї матері на Хмельниччину, в місто Городок. На підприємстві всі знали, що ми поїхали відпочивати, але не знали куди. І от, коли ми сиділи серед снігів (тоді на Хмельниччині була така зима, що дорогу трактором прочищали), до моєї мами завітала директор одного з наших підприємств, що є в області. Складно описати її здивування, коли вона побачила мене в дверях маминої хати. Далі вже здивувався я, коли вона запитала: “А ви хіба не на Кіпрі?” Виявляється, чутка, що Слободян відпочиває десь на островах, пішла від водіїв вантажівок, які возять продукцію з Києва на Хмельниччину, і швидко розійшлася по області. Мені й досі цікаво, чому саме Кіпр? До речі, я й досі там ніколи не був.

Ну, а якщо говорити про відпочинок, то мені найбільше подобаються місця, де проходив кордон між колишньою Австро-Угорщиною та Російською імперією, біля Збруча – іноді їх назівають Подільською Швейцарією. Взимку там чудово кататися на лижах, та й будь-яка пора року там чудова. А останніх два роки ми відпочивали в Криму, на Південному узбережжі – там дуже подобається дружині і моєму маленькому сину Олегу.

Улюблений домашній обов’язок. Одразу скажу, що приготування їжі належить до компетенції моєї дружини – вона готує чудово, і це навіть псує мою фігуру. Але найбільш необхідне я готувати вмію, і, мабуть, не помер б з голоду, якби довелося готувати самому. Практика студентських років дається взнаки. Тоді моєю фірмовою стравою була підсмажена картопля, в яку обов’язково, в самому кінці, додавався часник. Не думаю, що когось здивую, що вмію готувати смажену ковбасу та яєшню.


Версія для друку На першу сторінку