|
02/10/2003
Директор дослідницьких програм Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Олександр Мосіюк аналізує події і тенденції поточного періоду та дає їм оцінку
Аналіз економічних показників, геополітичного розкладу сил та вплив на внутріполітичну ситуації в Україні.
Економіка. За оперативними даними Державного казначейства, про які повідомив бюджетний комітет Верховної Ради, витрати державного бюджету України в січні 2003 рік профінансовані в обсязі 2351,7 млн. грн., що становить 82,1% передбачених асигнувань. Соціальні виплати по загальному фонду держбюджету профінансовані в сумі 1104,3 млн. грн., або на 99% плану на січень.
В той же час, за даними держкомстату України, в січні 2003 року, порівняно з січнем 2002 року, реальний ВВП України зріс на 7,7%, промислове виробництво зросло на 11,6%. Індекс споживчих цін виріс на 1,5%.
За попередніми даними, у 2002 році, порівняно з 2001-м, реальний валовий внутрішній продукт становив 104,1%.
Різке зниження темпів економічного зростання в 2002 році в порівнянні з 2001-м (до травня 2001 року на посаді Прем”єр-міністра України перебував Віктор Ющенко) очевидно, не можна пояснити чинниками зовнішньої кон”юнктури та політичними скандалами, а слід переважно віднести до якості роботи Уряду Анатолія Кінаха.
Найбільш важливою подією тижня для України було рішення Міжнародної організації з протидії відмиванню "брудних грошей" (FATF) про відміну санкцій щодо України. Як повідомляється в п'ятницю в пресі-релізі FATF, санкції щодо України відміняються у зв'язку з останніми змінами в законодавстві країни, що стосуються боротьби з відмиванням "брудних грошей". Разом із тим, Україна залишиться в "чорному списку" країн, поки нове законодавство не буде повністю імплементовано. Зі слів президента FATF Йохена Саніо, "це значний успіх для FATF і України в боротьбі з відмиванням грошей".
Відбулось також ряд інших подій, які можна розглядати як певну зміну позиції Заходу щодо України. До них можна віднести:
- візит до України Президента Польщі Кваснєвського та досягнуті ним з Президентом Кучмою домовленості щодо безкоштовних віз для українців та безвізовий режим для поляків, рішення про проведення в 2004 році року Польщі в Україні;
- заява керівника Бюро Національної Безпеки Польщі Марека Сівеца Польському публічному Радіо про те, що міжнародні перевірки засвідчили відсутність в Іраку українських радарних систем “Кольчуга”. Відповідаючи на запитання польських журналістів з приводу того, чи є в Іраку українські “Кольчуги”, він сказав:”Ваше запитання виправдане; відповідь на нього – негативна. Міжнародні інспектори не знайшли їх на протязі двох з половиною місяців”;
- зустріч з ініціативи американської сторони посла США в Україні пана Паскуаля з Президентом Кучмою, під час якої, як повідомив For-ua.com, було обговорене широке коло питань двостороннього співробітництва між Україною і США. Карлос Паскуаль відзначив зацікавленість США у тривалій співпраці з Україною. “Головна мета програми співпраці України і США - становлення України як демократичної держави, держави з ринковою економікою”, - сказав посол США. Перед тим Сполучені Штати устами Паскуаля заявили про підтримку скасування щодо України санкцій FATF; Карлос Паскуаль також вперше серед офіційних представників Заходу висловився щодо конкретного терміну можливого долучення України до НАТО, назвавши 2008 рік, і не повторював на цей раз жорсткі вимоги щодо української влади;
- візит до України американського конгресмена Тома Велдона, його зустріч з Кучмою та заяви щодо налагодження в найближчий час співпраці між ВРУ та американським Конгресом.
Відзначимо також, що на попередньому тижні Україну відвідала „трійка ЄС” на чолі з Генсеком ЄС Хав”єром Соланою.
Український Президент, зі свого боку, заявив про підтримку виступу в Раді безпеки ООН держсекретаря США Коліна Пауела щодо звинувачень на адресу Іраку та висловився позитивно щодо можливості надіслати до Іраку український батальйон хімічного захисту. Слід відзначити, що перед тим ВРУ ухвалила резолюцію іншої політичної тональності, що засуджує спробу США почати війну в Іраці.
Вперше, за останній час, Леонід Кучма критично висловився з приводу російсько-українських стосунків, заявивши в інтерв”ю каналу РТР, що ще в 1994 році Україна і Росія підписали Угоду про зону вільної торгівлі, яка була ратифікована Україною. Росія такі документи не ратифікувала. Леонід Кучма висловивив думку, що в Росії щодо України існують дуже серйозні дестабілізуючі обмеження, зокрема Росія наклала обмеження на експорт на 150 видів української продукції. Президент України згадав також проблему російських енергоносіїв, звернувши увагу на обмеження, які ввела Росія щодо України (ПДВ на експорт). „Нафта і газ - так, це стратегічні російські товари, але коли обмеження існують тільки стосовно України і не діють для країн далекого зарубіжжя, то виникає питання - чому й у чому причина?", - відзначив Леонід Кучма. Глава держави назвав це політичним рішенням Росії. Разом з тим він відзначив, що відносини між президентами України і Росії – конструктивні. На 23 лютого запланована чергова зустріч Кучми з Путіним в Москві разом з Президентом Білорусії Лукашенком.
Очевидне потепління позиції Заходу щодо української влади значною мірою пов”язане з подіями навколо Іраку і обумовлене бажанням як США, так і європейських країн залучити на підтримку своєї позиції нових союзників. Реально вплинути на розвиток подій в цьому конфлікті Україна не має можливості, але максимально скористатись ними для власних національних інтересів може.
Суперечності між євроатлантичними партнерами, що виникли у зв”язку з можливою війною та усуненням від влади одного з найодіозніших диктаторських режимів сучасного світу, який „прославився” застосуванням хімічної зброї проти власного народу, є тимчасовими і тактичними, та такими, що по-суті вже не впливають на остаточну долю Саддама Хусейна. Вирішується по-суті лише питання механізмів, термінів та нової післясаддамівської політико-економічної конфігурації. Тому з прагматичних міркувань, для України найбільш вигідною була б більш чітка позиція на підтримку США – найвпливовішого євроатлантичного партнера, слово якого може бути найвагомішим не лише у питанні вступу України до НАТО, але і мати ключове значення при вирішенні питання щодо членства України в ЄС, підтримці крупних енерготранзитних проектів. Більшість експертів прогнозують, що усунення багдадського режиму, який володіє величезними запасами нафти, призведе до більшого контролю за цими ресурсами США, значно зменшить вплив ОПЕК та Росії на кон”юнктуру нафтового ринку і відповідно понизить в середньому світові ціни на нафту, що є об”єктивно вигідним не лише для США, але і для України.
Україні в питанні Іраку варто йти шляхом Польщі, Чехії, балтійських держав.
10-17.02.03, Інститут демократії ім. Пилипа Орлика
|