|
06/15/2005
ВИСТУП
Першого заступника Міністра закордонних справ України Антона БУТЕЙКА під час дебатів у Комітеті в закордонних справах Європейського парламенту
(м. Брюссель, 15 червня 2005 року)
Шановні панове депутати!
Перш за все, хотів би подякувати Вам за запрошення взяти участь у дебатах щодо відносин між Україною та ЄС. Робити це для мене особливо приємно, враховуючи те, що саме депутати Європейського парламенту, підтримуючи настрої своїх виборців, 13 січня ц.р. визнали за Україною її невід'ємне право бути членом ЄС. Звичайно, як ми розуміємо, за умови виконання нею необхідних критеріїв.
Ми розглядаємо цю підтримку з боку Європейського парламенту як визнання прагнень, висловлених українським народом в ході Помаранчевої революції. Прагнень жити у товаристві тих держав, які поділяють принципи та цінності, на основі яких вони об'єдналися в ЄС.
Нещодавні події в нашій державі продемонстрували, що Україну та Європу об'єднують спільні цінності поваги до принципів демократії, верховенства права і прав людини. У нас багато спільних цілей, таких як забезпечення сталого економічного розвитку, зміцнення європейської безпеки, боротьба з тероризмом. Відкритість і толерантність стають ознаками нової України, і для досягнення цієї мети Урядом вживаються рішучі кроки.
Нове керівництво держави на чолі з Президентом Віктором Ющенком намагається втілити в життя виборчі обіцянки і зобов'язання. Ми намагаємося робити так, щоб світ, і, в першу чергу громадяни України, побачили нову Україну. Країну, де турбота про людину є найвищим пріоритетом державної політики. Державу, де поважаються права людини, де верховенство права поступово стає повсякденною нормою поведінки державних чиновників, де справжня свобода преси вже не уявляється чимось фантастичним.
Звичайно, що зусилля нової команди, спрямовані на демократизацію суспільного життя, приведення економіки до європейських стандартів конкуренції не проходять гладко. В представницьких інститутах влади і в суспільстві в цілому залишилися ті сили, які були опорою минулого антидемократичного режиму. Використовуючи свої значні фінансові та організаційні можливості, вони продовжують чинити опір трансформації України, її орієнтації на європейські цінності, на високі стандарти моралі і політичної культури. Саме тому проекти законів, які пропонує Уряд, не завжди знаходять належну підтримку у Парламенті України. Але це не зменшує рішучості національно-демократичних сил вести Україну обраним шляхом.
Сьогодні ми із задоволенням можемо констатувати, що в Україні забезпечено публічність та прозорість державної політики. Керівництво держави відмовилося від застосування адмінресурсу та практики сумнозвісних "темників", які практикувалися попередньою владою. Хоча, на жаль, бажання використати такий адмінресурс в окремих представників влади не зникло після перемоги революції.
Особливе місце в контексті зміцнення демократії займає підготовка до парламентських виборів 2006 року. Досвід, отриманий Україною під час президентських виборів 2004 року, засвідчив необхідність вдосконалення виборчих процедур. З цією метою Україна звернулася до Європейської Комісії „За демократію через право” (Венеціанська комісія) з проханням здійснити експертизу Закону "Про вибори" та Закону "Про внесення змін до Конституції України" і порекомендувати шляхи їх вдосконалення.
Керуючись отриманими від Венеціанської Комісії висновками, Уряд внесе на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо конкретних кроків на шляху впровадження конституційної реформи.
Пріоритетним залишається завдання приведення законодавства України в сфері ЗМІ у відповідність до європейських стандартів. Триває громадське обговорення проектів нової редакції Закону України “Про інформацію” і Концепції створення, діяльності та перспектив розвитку системи суспільного мовлення.
У практичну площину виходить ідея створення громадського радіо і телебачення, яке ми розглядаємо як важливий етап у реформуванні інформаційної сфери і забезпечення реальної свободи слова.
Вживаються заходи щодо продовження розслідування обставин вбивства журналіста Гонгадзе з метою притягнення до відповідальності винних у скоєнні цього злочину.
Відбувається поступове виведення з тіні національної економіки шляхом запровадження прозорої та стабільної податкової системи із скасуванням привілеїв для вузького кола обраних.
Ми розуміємо, що забезпечити верховенство права, а також права та свободи людини неможливо без подолання такого негативного явища як корупція. Тому одним з ключових пріоритетів Уряду є безкомпромісна боротьба з цим пережитком минулої влади.
Практично завершено підготовку нової антикорупційної стратегії Уряду. Готується проект Програми „Чисті руки”. Цей документ покликаний сформувати принципи загальнодержавної антикорупційної політики та визначити основні першочергові напрямки діяльності державних органів, спрямовані на викорінення цього явища.
Новим Урядом наглядно демонструється політична воля здійснювати боротьбу з корупцією. З цією метою удосконалюється правова база, що відповідала б міжнародним стандартам. Так, 16 березня 2005 року Україна ратифікувала Цивільну конвенцію про боротьбу з корупцією. Це означає, що невдовзі Україна стане членом Групи держав проти корупції (ГРЕКО), оскільки держави, що ратифікували цю Конвенцію автоматично стають членами цієї організації.
Наступним кроком на шляху впровадження міжнародних стандартів боротьби з корупцією в Україні має стати ратифікація Конвенції ООН проти корупції, Кримінальної конвенції Ради Європи по боротьбі з корупцією та Додаткового протоколу до неї.
У квітні цього року Урядом прийнята Державна програма „Контрабанда-стоп”, реалізація якої у поєднанні зі зниженням ввізних митних тарифів, дозволила не тільки збільшити надходження до Державного бюджету, але і звузила поле для протиправних дій працівників митниці, зокрема корупції.
Народ України, підтримуючи нову владу, пов'язував з нею значні сподівання. У відповідь на них нове керівництво держави, перш за все, зробило спробу виправдати сподівання, пов'язані із соціальною сферою. Відповідно було внесено значні зміни до Закону про Бюджет на 2005 рік. Ці зміни передбачали значне підвищення пенсій, мінімальної заробітної плати, видатків на утримання дитини. Бюджет України став найбільш соціально спрямованим за всі роки існування незалежної держави. Безперечно, що тих бюджетних ресурсів, які ми мали у своєму розпорядженні, не вистачало для адекватної державної підтримки інвестиційних проектів. Бюджет на 2006 рік буде відповідним чином збалансований.
Ключовими завданнями Уряд на найближчу перспективу визначив утвердження в країні сприятливого інвестиційного клімату, розвиток приватного підприємництва, зниження податкового тиску, розширення внутрішнього ринку і, як результат, утвердження на цій основі сталого зростання.
Керівництво держави усвідомлює необхідність забезпечення захисту прав іноземних інвесторів. Оскільки без цього неможливий прихід до нашої країни здорової культури ведення бізнесу. Разом з тим, йде боротьба підходів щодо оцінки результатів приватизації, яка була здійснена минулим режимом. У суспільстві існують настрої щодо необхідності вжиття кардинальних заходів щодо підприємців, причетних до корупційних, антидемократичних проявів минулого режиму. Адже саме зловживання з боку попередньої влади, в тому числі економічні, і стали однією з головних причин революції. Водночас, Уряд дотримується принципу верховенства права, що передбачає вирішення проблеми нечесних випадків приватизації у межах правового поля.
Можна очікувати, що Міжнародний інвестиційний форум - своєрідний економічний міні-Давос, який завтра відкриється в Києві, дозволить окреслити конструктивні та взаємовигідні рамки взаємодії української влади з іноземним бізнесом. Передбачається, що на форумі Президент України відповість на значну частину нагальних питань підприємців.
*****
Економіка України стає все більш відкритою і органічно інтегрується до системи європейського та світового поділу праці.
Україна продовжує демонструвати економічне зростання, яке супроводжується покращанням якості життя. За 4 місяці поточного року на 5% збільшився ВВП та на 6,7% - промислове виробництво у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Європейський Союз залишається найбільшим інвестором в українську економіку. Його частка склала 55,7 відсотка від загального обсягу прямих іноземних інвестицій, здійснених країнами світу в економіку нашої держави.
Позитиви в економіці України призводять до міжнародного визнання. Так, нещодавно підвищено кредитний рейтинг України.
Питання реформування системи державного управління стало одним з головних у діяльності нового Уряду України, зокрема, на її наближення до європейських стандартів у цій сфері. Прийнято рішення про упорядкування структури апарату центральних органів виконавчої влади, опрацьовуються проекти нового Закону України “Про державну службу” та Кодексу етики поведінки державного службовця.
На черзі - здійснення другого етапу адміністративної реформи, у ході якого передбачається, перш за все, чітке визначення функцій усіх міністерств і відомств, встановлення чітких процедур і механізмів звітності та відповідальності державних чиновників за свої дії та рішення, а також ліквідація чинників, які призводять до корупції.
Очевидно, що у своїх діях новообраному керівництву держави не вдалося оминути якихось помилок. На його рішення та дії не могли не впливати щохвилинна необхідність та вимоги обставин тієї нелегкої спадщини, яка залишилася нам від попередньої влади. Однак, наведені вище факти свідчать про правильно обраний стратегічний напрям розвитку країни на наступні роки.
*****
Більшість із згаданих мною заходів є невід'ємною складовою двосторонніх відносин України з ЄС, в основу яких на даному етапі покладено спільний План дій. Уряд України твердо налаштований на серйозну роботу по успішному виконанню цього документа. Так, розроблено програму імплементації Плану дій на 2005 рік із визначенням переліку пріоритетів, створено адміністративну модель для його реалізації.
І хоча з моменту схвалення Плану дій минуло небагато часу, його імплементація здійснюється українською стороною прискореними темпами.
Так, нами започатковано діалог високого рівня з питань енергетики.
Нещодавно укладено необхідні для поглиблення галузевого співробітництва двосторонні документи. Зокрема, підписано угоду про використання ядерної енергії в мирних цілях, парафовано Угоду про співробітництво України з ЄС у створенні цивільної глобальної навігаційної супутникової системи (ГНСС) та у сфері авіаційних перевезень.
Ми також вітаємо підписання Рамкової угоди з Європейським інвестиційним банком, яке відбулося вчора за результатами засідання Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС.
Незважаючи на існування окремих невирішених питань, Уряд здійснює рішучі кроки з метою прискорення вступу України до СОТ до кінця цього року. Це є передумовою для створення зони вільної торгівлі з ЄС. На жаль, на цьому полі проявляється особливий спротив з боку консервативних сил, які не бажають розпрощатися з минулою практикою.
Не менш принциповим питанням для нас є і надання Україні статусу країни з ринковою економікою. Ми надали всі необхідні матеріали та інформацію, якої потребувала Європейська Комісія для ухвалення позитивного рішення. На вимогу ЄС з боку Уряду України також надані гарантії щодо уникнення в майбутньому практики укладення меморандумів із вітчизняними виробниками щодо регулювання цін. Сподіваємося, що це питання, яке вже протягом тривалого часу перебуває на порядку денному наших відносин з ЄС, буде остаточно вирішене вже ближчим часом.
Досягнуто певних домовленостей щодо подальших кроків з метою спрощення візового режиму для громадян України. Як ви знаєте, українська сторона вже запровадила, поки на тимчасовій основі, безвізовий режим поїздок для громадян країн-членів ЄС. Сподіваюся, що ЄС без зволікань ухвалить мандат Європейської Комісії з тим, щоб не пізніше вересня поточного року започаткувати двосторонні переговори з даного питання. При цьому ми усвідомлюємо важливість підписання двосторонньої Угоди про реадмісію.
При плануванні своєї роботи на цих та інших напрямах ми виходимо з того, щоб до Самміту Україна-ЄС у жовтні ц.р. підійти з вагомими практичними здобутками у виконанні пріоритетів Плану дій.
Водночас, враховуючи, що у 2008 році завершується строк дії Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС, ми пропонуємо вже зараз подумати над тим, який документ прийде на її заміну та розпочати практичну роботу над розробкою нового юридично зобов'язуючого документа.
Виходимо з того, що ефективна імплементація Плану дій дасть змогу вже через три роки перевести у практичну площину питання укладення Угоди про асоціацію з ЄС, яка відкриє чітку євроінтеграційну перспективу України.
Сподіваюся, що цей аспект знайде належне відображення у документах, які будуть ухвалені в рамках Європейського парламенту.
Шановні панове депутати,
Говорячи про насичений порядок денний українсько-ЄСівських відносин, я не можу обійти увагою ефективну взаємодію з актуальних міжнародних та регіональних питань.
Україна зробила безпрецедентний внесок у збереження стабільності на європейському континенті, сприявши відносно безкровній дезінтеграції СРСР та добровільно відмовившись від третього найбільшого у світі ядерного потенціалу.
На сучасному етапі участь України у поліцейських місіях ЄС в Македонії та Боснії і Герцеговині вже стали візитною карткою нашої спільної взаємодії в ім'я підтримання миру і стабільності в Європі.
Не маю сумніву, що розкриттю потенціалу двосторонньої співпраці в сфері Європейської політики безпеки і оборони повною мірою сприятиме укладення 13 червня ц.р. двох угод – про співробітництво в галузі врегулювання кризових ситуацій та про взаємний захист таємної інформації.
Сьогодні Україна конкретними справами доводить свою здатність бути надійним партнером ЄС у реалізації Спільної зовнішньої і безпекової політики. Під час Самміту ГУАМ 22 квітня Президент України оприлюднив нові ініціативи щодо врегулювання придністровського конфлікту “До врегулювання через демократію”. Зараз триває активне обговорення українського Плану врегулювання, представленого на розгляд усіх зацікавлених сторін, у тому числі ЄС. Вважаю, що спільними зусиллями ми маємо нарешті посадити конфліктуючі сторони за стіл переговорів і допомогти їм узгодити оптимальну формулу статусу Придністров’я в рамках єдиної і суверенної держави - Республіка Молдова. Причому, я переконаний, що ця проблема має бути вирішена спільно до того моменту, коли Молдова стане безпосередньою сусідкою ЄС.
Вирішенню даної проблеми сприятиме і більш активна допомога з боку Європейського Союзу. У цьому контексті хотів би звернути увагу на нещодавній спільний лист Президентів України та Молдови. В ньому містився заклик лідерів двох держав до ЄС надати фінансову допомогу для завершення демаркації українсько-молдовського державного кордону, розвитку інфраструктури пунктів пропуску через державний кордон, а також сприяння у створенні ефективного механізму міжнародного моніторингу на цій ділянці кордону.
Європейський Союз може також розраховувати на дієву підтримку Україною міжнародних зусиль у врегулюванні конфлікту в Нагірному Карабасі та стабілізацію ситуації в Грузії.
Шановні панове депутати,
Доволі часто ставлять запитання: чи є рамки, якими можна обмежити кордони майбутньої об’єднаної Європи. Відповідь на нього є незмінною: формально ці рамки визначає географія, а фактично - ті фундаментальні цінності, що покладені в основу існування і діяльності ЄС.
Нова політична команда прийшла до влади у боротьбі за фундаментальні права українського народу. Відповідно утвердження прав і свобод людини, свободи ЗМІ, верховенства права стають основоположними принципами внутрішньої політики нового керівництва. Безперечно, що цим принципом керується Україна і на міжнародній арені. Саме в цьому контексті Україна вперше разом з державами ЄС та США голосувала в Комісії з прав людини ООН щодо резолюції стосовно прав людини у Білорусі та Кубі. Керуючись цими мотивами, Україна лише за період з 1 червня ц.р. приєдналася до майже 20 заяв ЄС з міжнародних та регіональних питань, включаючи ті, що стосуються прав людини.
Для нас входження до ЄС не є самоціллю. Це є інструментом забезпечення процвітання і добробуту в державі, відновлення історичної справедливості та повернення до європейської родини, до якої Україна належала ще з часів Ярослава Мудрого.
Нерідко вступ України до ЄС та НАТО протиставляється розвитку дружніх відносин з Росією. Як на мене, тут немає жодних суперечностей. Ми виходимо з того, що демократична, процвітаюча Україна - член ЄС та НАТО, є не лише в інтересах українського народу, а й народів Росії та країн ЄС. Така Україна є позитивним фактором зміцнення миру, демократії і стабільності на всьому європейському континенті.
Для мене є очевидним, що вступ України до ЄС є нічим іншим, як процесом об’єднання Європи, а не розширенням ЄС. Це ознака визнання України як рівноправної європейської нації.
Тому ми з великою увагою спостерігаємо за непростими перипетіями навколо ухвалення Конституційного договору ЄС.
Результати референдумів створили нову ситуацію у процесі європейського будівництва. Водночас вони не поміняли суті, яка покладена в його основу – прагнення створити життєздатну, міцну, процвітаючу та демократичну об’єднану Європу, в якій поважаються і враховуються інтереси всіх її членів.
Не маю сумнівів, що державам-членам ЄС, як це вже часто траплялося в історії, вдасться досягти “нового європейського компромісу”. Україна твердо переконана, що процеси побудови єдиного європейського дому, в якому є місце всім без виключення європейським країнам, є незворотнім. Ідея побудови об’єднаної Європи продовжуватиме складати рушійну силу трансформаційних процесів на континенті.
На завершення хотів би висловити переконання, що труднощі, які на даному етапі переживає ЄС, є тимчасовими. Головне, щоб, вирішуючи тактичні завдання, не були втрачені стратегічні орієнтири, в основі яких – побудова потужної, процвітаючої та демократичної Європи. Саме така Європа представляє собою цивілізаційну цінність. І я певен, що Вам вдасться знайти силу, енергію, проявити притаманну європейцям мудрість і подолати ці тимчасові труднощі.
Дякую за увагу.
|