>>
Подорожуємо Україною - 40 міст і містечок >>
Персоналії
Подорожуємо Україною

контактна інформація:

01004, м. Київ – 004,
вул. Пушкінська, 28А

© copy 2003 р.
дизайн: Віадук-Телеком
платформа: Lotus Domino


02/26/2005

ВИСТУП Василя ЧЕРВОНІЯ, голови Рівненської обласної державної адміністрації, на VІ з’їзді Української народної партії 26.02.2005 р.

Слава Україні! Саме такими словами на Рівненщині – в центрі Великої Волині – вітаються між собою, з українськими виборцями, представники нової української влади. І так буде віднині і довіку.

Шановна громадо, гості нашого з’їзду! 20 лютого у Рівному і Здолбунові, в історичному Дермані, де лежать Мелетій Смотрицький і шеф штабу Української Повстанчої Армії Леонід Ступницький (Гончаренко), ми святкували 100-ліття з дня народження великого сина Волинської землі Уласа Самчука і відкривали величні пам’ятники найбільшому українському прозаїку ХХ століття, який був представлений до Нобелівської премії, засновнику, разом із Степаном Скрипником, а згодом Патріархом Мстиславом, славетної газети "Волинь", яку закрив Гітлер, але не зміг закрити Кучма.

"Українська держава ніколи не переставала існувати як держава-ідеал, мрія. І носіями її були воїни, поети і кобзарі". Ось це і є справжній Самчук. Не той, як його змальовувала окупаційна московська влада 60 років. А той, якого пам’ятають на Волині.

Українська народна партія має на Рівненщині майже 1000 осередків, понад 5 тисяч членів. І те, що я став головою обласної державної адміністрації – це не свято, це логічне завершення боротьби обласної організації, яку я очолюю з 1991 року, і заслуга Української народної партії, яка представила мою кандидатуру Президенту України. І я вам дякую за цю велику, високу довіру.

Ми вважаємо, що не можемо рухатися далі, поки не віддамо належну шану поколінню наших батьків і дідів, які боролися за волю і незалежність України. Ми не одержимо Божого благословення і не одержимо великих перемог в майбутньому, якщо ми, “славних прадідів великих правнуки погані”, не вшануємо належно їхню честь, їхню славу, їхній героїзм, їхню жертовність. І обласна організація Української народної партії усе зробила для того, щоб реалізувати це ще до прийняття відповідних законів та Указів Президента.

Ми зібрали дані про всіх учасників національно-визвольних змагань на Великій Волині – не лише на Рівненщині, ми друкуємо, район за районом, "Книгу пам’яті і слави Волині", перекладаючи ці списки на камені і встановлюючи пам’ятники у кожному населеному пункті. На місті головного постою штабу УПА на Костопільщині, де народилася УПА у 1921 році за наказом Симона Петлюри під час другого Зимового походу Юрка Тютюнника на Київ, і де вона була відроджена за наказом петлюрівського уряду Бульби-Боровця у 1941 році, стоїть величний пам’ятник, який освячений Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом у присутності майбутнього Президента України Віктора Ющенка. Ми поставили коштом Української народної партії пам’ятник Симону Петлюрі у центрі міста Рівного, Климу Савуру, який був головним командиром УПА після Бульби-Боровця. Ми відкрили коштом Української народної партії пам’ятники Уласу Самчуку біля драмтеатру, перейменувавши театр нарешті його іменем – іменем Уласа Самчука.

Ми хочемо і далі працювати в цьому напрямку і просимо з’їзд нарешті довершити те, що розпочали українські патріоти в багатьох обласних організаціях. Ми звертаємося до Президента України з проханням видати відповідний Указ, до Верховної Ради з проханням нарешті прийняти Закон, який би надав статусу учасників національно-визвольних змагань усім борцям за волю і незалежність України ХХ століття, які із зброєю в руках, в українському підпіллі, на своїй території боролися за честь, волю і славу української землі.

Свою енергію, натхнення ми черпаємо від них. З цих легендарних подій, від цих легендарних людей, яких залишилося дуже мало. Ось сьогодні пан Гудима згадував свого тестя, якому уже 80 років. Я хочу сказати, що у нас на Рівненщині є ветерани старшого покоління і, слава Богу, живі. Це батько народного депутата України, голови обласної організації Української народної партії, колишній начальник СБ Клеванського району, якому виповнилося 89 років, і ми чекаємо, що будемо святкувати 90 років, це Сергій Олексіюк, батько Сергія Олексіюка.

І ми хочемо, разом з Гудимою, з львів’янами, тернополянами, де багато осіло наших героїв, бо їх не пускали тоді на Західну Україну, хочемо також нарешті відсвяткувати Указ Президента чи Закон Верховної Ради, які б нарешті дозволили подивитися цим людям чесно в очі і сказати, що ми цю Українську державу будуємо для них. Ми будуємо її такою, якою хотіло бачити її покоління, те, яке, на жаль, в основному загинуло.

Ми звертаємось до Президента Віктора Ющенка, до міського голови міста Києва з проханням, щоб не лише в Рівному, але і в Києві, і в Полтаві, вшановувати постать керівника Української держави початку ХХ століття Симона Петлюри. Я вважаю, що та гармата, яка стоїть біля "Арсеналу", з якої стріляли в спину молодій Українській державі, має бути розвернута на 180 градусів, а поруч з нею має стояти великий, величний пам’ятник великому українцю. І саме наш з’їзд Української народної партії повинен прийняти сьогодні таке звернення.

Обласна Конференція УНП звертається до Президента Віктора Ющенка, голови Верховної Ради Володимира Литвина, до делегатів з’їзду, підтримати проект такої резолюції, такого звернення: "Верховна Рада України, всупереч усталеній традиції та волі більшості українців, 2 вересня 1993 року прийняла Постанову № 3423/12 "Про паспорт громадянина України і свідоцтво про народження", якою вилучила графу про національність у згаданих документах. Як наслідок, у свідоцтві про народження не вказано національність батьків і, отже, новонародженої дитини. Українці, предки, які віками боролися за збереження своєї ідентичності і мови у багатонаціональному оточенні, за свою державність, за свою територію, отримавши незалежність, втратили національну основу. Ми, делегати VІ з’їзду Української народної партії, виявляючи волю більшості громадян України, пропонуємо Вам, пане Президенте, і голові Верховної Ради України ініціювати скасування Верховною Радою України Постанову № 3423/12 від 2 вересня 1993 р. як такої, що принижує національну гідність українців та представників інших національностей".

Не буває, я вважаю, поганих, другорядних чи богообраних націй. Бувають лише погані представники кожної нації. І той, хто цурається своєї національності, не зовсім добра людина.

А тепер три речення про наші сучасні справи і плани. Упевнений, що без закону про люстрацію ми не зможемо збудувати майбутнє України. Можливо, це й буде Україна, але це не буде Українська держава. А тому Рівненська конференція закликала оголосити тотальну мобілізацію членів партії під стіни українського парламенту з метою захистити державну мову, з метою провести люстрацію, і з метою прискорити прийняття Закону про надання статусу учасників національно-визвольних змагань усім патріотам України, які боролися в лавах УПА за волю України, на рідній землі.

Я не говорю про ті господарські, економічні, фінансові, соціальні проблеми. Їх немає, повірте. Ніхто ні на мить не сумнівається, що ми їх успішно витримаємо. У цьому нам допоможуть інвестори, і в першу чергу, представники Української народної партії, українського національного капіталу. Ці проблеми є другорядні. Ми їх вирішимо. Оті проблеми, про які я говорив 5-7 чи 10 хвилин, є головні. Вони на порядку сьогоднішнього дня. Вирішимо їх – буде вирішення соціальних проблем, будуть люди жити заможно і багато. Якщо ми будемо мати не іноземне телебачення, не іноземний телерадіопростір, не іноземну церкву, не іноземну мову, не іноземні кадри, не іноземну культуру, а нашу рідну, українську.

Слава Вам і слава Україні!


Версія для друку На першу сторінку