контактна інформація:
01004, м. Київ – 004,
вул. Пушкінська, 28А
|
|
|
08/31/200402:12 PM
Антон БУТЕЙКО: “Вся частина румунського гирла Дунаю прорита каналами”
5 канал, 30.08.2004 р., “Час”, 21.00
Українські дипломати роблять хід у відповідь на звинувачення Києва в екологічних порушеннях при будівництві каналу Дунай-Чорне море. Київ направив до Бухареста ноту, в якій закликав разом боротися із замуленням Дунаю і фактично звинуватив Румунію у забрудненні гирла найбільшої річки Європи. Ноту передали румунам під час сьогоднішніх переговорів щодо розмежування чорноморського шельфу.
Це може бути відповіддю Києва на різкі антиукраїнські заяви Румунії, Євросоюзу та США. Про дунайський скандал ми збираємося говорити з Антоном Бутейком. Він був послом України в Румунії. Згодом перейшов в опозицію і в останні місяці відомий в'їдливою критикою української влади.
Андрій ШЕВЧЕНКО: Пане Антоне, що ви можете сказати про сьогоднішній хід українських дипломатів?
Антон БУТЕЙКО: Цей крок є правильним, так що я не є людиною, яка виступає з в'їдливою критикою.
Андрій ШЕВЧЕНКО: В цій ситуації.
Антон БУТЕЙКО: Можу сказати, що цей хід треба було робити ще 2 роки тому. Будучи послом, я давав свої пропозиції, навіть конкретний проект ноти, але після 99 року ця влада і Адміністрація президента, яка фактично перетворилась у координуючий орган зовнішньої політики України, вона не реагувала належним чином. І відповідь, як ви бачите, забарилася.
Андрій ШЕВЧЕНКО: Перекладіть з дипломатичної мови на загальнозрозумілу - нота, наскільки це серйозно для стосунків двох країн? Це дипломатичний конфлікт?
Антон БУТЕЙКО: В даному випадку ця нота є як інструмент для розв'язання тої проблеми, яка виникла у зв'язку з поглибленням каналу.
Андрій ШЕВЧЕНКО: Наскільки ви вважаєте справедливими претензії України до Румунії щодо забруднення Дунаю?
Антон БУТЕЙКО: Мова йде не лише про забруднення, мова йде про замулення. Абсолютно справедливі наші вимоги, тому що мало людей знає, що ж відбувається насправді. Насправді на початку минулого століття Кілійське гирло, яке є в Україні, через нього йшов водопотік, більше 80% води йшло через це гирло. А Сулинське і Георгієвське - це решта йшла води.
А уже зараз десь біля 43% іде через Кілійське гирло, і навіть ця частка зменшується. Це сталося лише через те, що румунська сторона тривалий час робила гідротехнічні споруди на своїй території. Коли подивитися на карту, яку дають там туристам у гирлі Дунаю, ви побачите, що вся частина практично дельти Румунії, вона прорита каналами.
Крім того, у свій час, і ще зараз навіть румуни отримали від Європи майже 73 млн. євро для поглиблення каналу Сулинського, вони спрямували русло, тобто коли були звивини Дунаю, то потік і напруження води було одне. Тепер коли спрямоване це гирло на 27 км, здається, то вода має прямий потік і вона йде активніше. І оскільки ще це русло поглиблене було, то, звичайно, що у цій ситуації румуни значною мірою винні в тому, що Україна постала перед вибором саме пошуку альтернативного каналу.
Андрій ШЕВЧЕНКО: З вашого досвіду, наскільки румуни готові визнавати свою відповідальність за це і працювати разом на очищення?
Антон БУТЕЙКО: Тривалий час румуни не були готові до цього. Вони, навпаки, як кажуть, зайняли позицію "Васька слушает да ест". Тому що ще коли я був послом, то відомі факти, коли їхнє судно "Дунарія" на 116-му кілометрі викидало отой ґрунт, який вони збирали від поглиблення своєї частини русла, і викидали його на українську частину Дунаю.
Андрій ШЕВЧЕНКО: Зараз коротко нагадаємо про суть останнього конфлікту навколо Дунаю.
У середу каналом Дунай-Чорне море підуть перші судна. Реакція Румунії - подання до Міжнародного суду в Гаазі. Румунська сторона переконує, що канал зруйнує найбільший в Європі біосферний заповідник. Проти зведення глибоководного річкового шляху також Євросоюз та США. У Єврокомісії заявляють: Україна не дотримується міжнародних конвенцій - про захист Дунаю, оцінку екологічних наслідків та про заболочені місця.
Одна з найголовніших небезпек нового каналу, вважають у Румунії, - зміна рівня води дельти Дунаю. В Україні з тих самих причин проти будівництва каналу - Національна Академія Наук. На це, за замовленням Мінтрансу, Харківський та Київський університети провели експертизу, яка доводить економічну доцільність і екологічну безпеку каналу.
Українська влада наполягає, що не збудувала, а відновила шлях, який існував у 60-их роках 20 століття. Президент Кучма наголосив: новий канал дасть можливість Україні поглибити економічну співпрацю із ЄС. Офіційний Київ також заявляє, що причини протестів Румунії - страх позбутися статусу монополіста вантажоперевезень із Чорного моря на Дунай.
Андрій ШЕВЧЕНКО: Після цього останнього загострення конфлікту за Дунай, як ви оцінюєте перспективи, що буде далі?
Антон БУТЕЙКО: Я оцінюю найближчі перспективи не найкращим чином для України, тому що нинішня влада програла інформаційну частину розв'язання проблеми, програла румунам. І румуни зараз мають на своєму боці і ЄС, і США. Таким чином, Україна потрапила в ситуацію, коли вона на рингу (якщо говорити боксерською термінологією) бореться із боксером абсолютно іншої вагової категорії.
Андрій ШЕВЧЕНКО: Чи була справді можливість виграти в цій ситуації?
Антон БУТЕЙКО: Була. Якщо б ми були першими, якщо б ми подали правду про цю ситуацію, якби ми не йшли фактично проти вступу України до ЄС, а були союзниками, щоб ми адаптували нашу державу до стандартів ЄС, в галузі прав людини, якщо б не було таких фактів, коли дуже швидко реагують, як бачите, на пошук якоїсь людини із партійним квитком УНП і роблять з цього величезну проблему - от тут було багато зроблено дуже поганого для України. І відновити це можна лише тоді, коли ми виберемо президентом того, який буде захищати національні інтереси України.
Андрій ШЕВЧЕНКО: Давайте про Дунай.
Антон БУТЕЙКО: Так, а це - Дунай, від цього буде залежати доля Дунаю. Якщо оберемо нашого національно-демократичного кандидата, то і вирішення проблеми буде набагато простіше, і ми будемо рухатися у цивілізованому напрямку.
Андрій ШЕВЧЕНКО: Дякую за розмову.
5 канал, 30.08.2004 р., “Час”, 21.00, http://5tv.com.ua.
|
|