|
03/30/2005
Борис ЗАГРЕВА: “Цей бюджет є подальша кропітка велика робота, яку мають робити і органи виконавчої влади, і Верховна Рада”
Радіо “Ера”, 30 березня 2005 р.
Віталій ДИКИЙ: Нашим гостем сьогодні є народний депутат Борис ЗАГРЕВА, член комітету з питань бюджету, представник фракції УНП. (...)
Пане Борисе, ви є прихильником такого бюджету, ви за нього голосували, а я, як журналіст, хочу сьогодні виступити в ролі вашого опонента і поговорити про певні негативи, які можливі при реалізації цього бюджету в редакції Кабінету Міністрів. Хочу наголосити, що Президент України Віктор Ющенко назвав держбюджет на цей рік зі змінами, внесеними новим урядом, найбільш соціальним в історії України. (...) Також була висловлена упевненість, що цей бюджет призведе до детінізації економіки. Фахівці-економісти наголошують на іншому, мовляв, немає пільгового оподаткування для підприємств окремих галузей економіки, і, відповідно, це спричинить до повернення давніх тіньових схем. Отже, пане Борисе, апелюйте.
Борис ЗАГРЕВА: (...) Хотів би привітати наших слухачів з тим, що розпочалося виконання програми президента Віктора Андрійовича Ющенка, де першим основним завданням завжди стояло покращення соціального становища наших громадян і повернення влади, економічних інструментів влади, до виконання соціальних програм. (...) Дійсно цей бюджет носить соціальний характер і спрямований на розв’язання самих болючих проблем заробітної плати, пенсій, проблем, які ми вже чотирнадцятий рік поспіль маємо з дітьми, із забезпеченням дітей всім необхідним для того, щоб вони могли отримати відповідний розвиток і мали можливість навчатися, отримувати освіту і мати перспективу. Тому цей бюджет дійсно є соціальним, і саме тому фракцією УНП було прийняте рішення підтримати його, адже наші громадяни давно чекали таких кроків і ми змушені це робити.
Віталій ДИКИЙ: Але що стосується повернення до тіньових схем, адже держава ліквідувала пільги для окремих галузей економіки, які працювали в окремому режимі.
Борис ЗАГРЕВА: Ліквідація пільг для окремих галузей економіки, на мою думку, призводить навпаки до покращення конкуренції, адже якщо те чи інше підприємство зареєстровано у вільній економічній зоні, то воно мало пільги, а інші підприємства, не маючи можливості зареєструватися в цих зонах, відповідно пільг не мали.
Підсумком того, що були ліквідовані пільги у вільних економічних зонах стало те, що ми, проаналізувавши ситуацію, наскільки ж покращилась соціальна ситуація в цих зонах, скільки було створено робочих місць, скільки бюджет додатково отримував, ми прийшли до висновку, що ми повинні зробити все, щоб в нашій державі сьогодні всі підприємства, всі форми власності мали однакові умови для конкуренції. А здорова конкуренція завжди призведе до покращення продукції, а в майбутньому може призводити і до зменшення вартості цієї продукції.
Віталій ДИКИЙ: (...) В Україні досить слабо розвинуто авіабудування. Відповідно цій галузі також були надані пріоритети. Що стосується зайвих заробітків, то вони використовувалися в створенні відповідних інфраструктур, створенні робочих місць і тому подібне. (...) Президент України Віктор Ющенко наголосив, що створення робочих місць по мільйону в рік – це для нього є пріоритетом. Але з іншого боку, як тоді діяти, коли пільги скасовані? (...)
Борис ЗАГРЕВА: (...) Коли уряд подавав проект бюджету до розгляду його у Верховній Раді дійсно там була загрозлива ситуація стосовно автобудування. Ми теж віднеслись до цього з розумінням і в результаті розгляду в комітеті і консультацій з урядом ми знайшли формулу вирішення цієї проблеми, я вважаю.
Це стосується того, що на комплекти автомобілів ми ввели ставку тільки 5% мита, а на імпорт 20%. Тобто тут є різниця у 15%, яка дасть можливість далі завозити комплекти автомобілів і збирати їх в Україні, і таким чином це не вдарить серйозно по тим підприємствам, які займаються автомобілебудуванням.
Дійсно, є проблема в суднобудівельній галузі і ми це розуміємо. Ми розуміємо, що є проблема з авіабудуванням, але давайте ми з вами підведемо такий підсумок. Пільги діяли не один рік, але ми не побачили суттєвого збільшення робочих місць у цих галузях, не побачили суттєвого збільшення випуску наших літаків. Тобто тут уряд і Верховна Рада мають попрацювати стосовно того, який механізм застосувати, щоб дійсно дати певну підтримку, щоб ці галузі мали подальший розвиток, бо це і робочі місця і те, про що ми вели розмову під час виборів і ми сьогодні не знімаємо з себе цих обов’язків і будемо над цим працювати.
Віталій ДИКИЙ: Але з іншого боку у багатьох розвинених країнах є окремі галузі економіки, які потужно підтримує держава, створюючи ним сприятливі умови. В Україні все так гаразд, українська економіка зараз настільки вийшла на такий щабель, що може самостійно працювати в конкурентних умовах? Я з цим міг би не погодитися.
Борис ЗАГРЕВА: (…) Є і така проблема, але давайте ми розглянемо це питання відверто, і ми прийдемо до того висновку, що якщо ми маємо сьогодні в європейських країнах розвинуту автобудівну галузь, то йти на те, щоб розвивати цю галузь у випуску тих чи інших автомобілів і затрачати на це великі кошти, відривати від соціальних програм значні кошти, і в кінці кінців створити якийсь новий автомобіль і, умовно кажучи, створити якихось десять тисяч робочих місць, це не розв’язує проблему.
Ми повинні сьогодні повинні подивитися з економічної точки зору на те, де ми можемо імпортувати комплекти і створювати нові робочі місця таким чином, бо ці автомобілі завоювали ринки всього світу. А в інших напрямках дійсно розвивати наші галузі.
Розвивати галузь переробки сільськогосподарської продукції, адже Україна є в першу чергу аграрною державою і те, що ми відстояли, і уряд погодився на те, щоб залишити пільги для сільгоспвиробника, це підтверджує, що уряд теж до цього відноситься з розумінням. Тобто тут ми бачимо ту нішу, які Україна може зайняти у Європі, адже ми пам’ятаємо, як наші діди-прадіди кормили хлібом всю Європу. Ми бачимо цю нішу і ми повинні зараз працювати більше над тим, щоб цю нішу негайно зайняти.
Віталій ДИКИЙ: Пане Борисе, аналітики і економісти говорять про те, що цей бюджет є, м’яко кажучи, перехідним. Інші наголошують, що він є дуже ризикованим. Він може навіть призвести до інфляції у випадку певних негативів. Але з іншого боку існує таке поняття як соціальний популізм. Воно не є тотожним тому, що відбувалося у Верховній Раді під час голосування?
Борис ЗАГРЕВА: Абсолютно ні, тому що уряд розпочав виконувати програму, ті завдання, які брав на себе президент, коли йшов на вибори. Ми розуміємо, що ми зробили крок, і якщо у подальшому ми не передбачимо всі заходи, які необхідні для того, щоб не спричинити інфляцію, ми можемо до цього призвести.
Але я бачу механізми, і не тільки я, і мої колеги-депутати і уряд, ми бачимо механізми, які можуть призвести до того, що ми не допустимо інфляції і такі механізми є, і я думаю, що ближчі законопроекти, які ми будемо розглядати у Верховній Раді, які будуть подані і кабміном і народними депутатами, як раз призведуть до того, що ми забезпечимо рівень інфляції, який мав бути.
Віталій ДИКИЙ: Рівень інфляції, закладений в бюджеті на ставці 9,6%, якщо не помиляюсь, так?
Борис ЗАГРЕВА: Так.
Віталій ДИКИЙ: А що стосується сьогоднішнього дня, то мушу сказати, що інфляція вже приблизно 12.5%. (...) Але з іншого боку деякі скептики наголошують на потужній інфляції навіть до 25% і під це підкладають певні розрахунки. (...) Думаю, що це одна з причин того, що Валерій Асадчев, заступник голови парламентського комітету з питань бюджету, утримався під час голосування. До речі, ваш колега по фракції.
Борис ЗАГРЕВА: Валерій Михайлович завжди мав свою думку з приводу тих чи інших законопроектів чи рішень, я поважаю його думку. Але я переконаний в тому, що уряд і Верховна Рада зроблять все для того, щоб ми ввели ці механізми, які дозволять зупинити процес інфляції.
Адже ви ж бачите, що ми прийняли зміни до митних тарифів. Ми таким чином даємо можливість сьогодні ввезти певну частину імпортної продукції, яка дасть можливість зменшити ціну на ту, чи іншу продукцію на ринку України. Хоча з другої сторони ми застерігаємо уряд, і ми зареєстрували законопроект, який буде вводити квоти на ввезення цієї продукції.
Тобто держава повинна мати цифри, аналітику, і таким чином, введенням квот, регулювати механізм, щоб не було спричинено росту цін і це не призвело до росту інфляції.
Віталій ДИКИЙ: (...) Але (...) ж (...) це складна схема. Ми знизили митні тарифи, відповідно до нас будуть приходити товари з усіх усюд, які теоретично повинні конкурувати з українськими продуктами такого ж ґатунку. Враховуючи, що собівартість українських товарів буде вищою, а собівартість тих товарів, які будуть приходити з-за кордону, враховуючи низькі митні ставки, співвідношення паритетного не існуватиме. Ці імпортні товари будуть дешевше за українські і, відповідно, вони заповнять наш ринок. Це черговий удар по українському товаровиробнику.
Борис ЗАГРЕВА: Ось для цього, щоб удару не було, ми як раз і передбачили у цьому законі, що плата за квоти буде спрямовуватися у двох напрямках. Перший – це 50% до державного бюджету, а другі 50% - у спеціальний фонд, який буде спрямований на виробника, щоб він міг здешевити свою продукцію.
Таким чином, контролюючи цей процес, ми практично зможемо регулювати ринок, не давати можливості росту цін і з другої сторони, через спецфонд, підтримувати нашого виробника, який міг би конкурувати з цими товарами.
Але я повинен сказати, що ці заходи є зараз тимчасовими. Ми абсолютно впевнені, що у нас будуть інвестиції, буде розвиток економіки, і ми зможемо відійти від того механізму, який дозволяв би нам наповнювати ринок імпортними товарами. Бо погодьтеся, що з такою мінімальною зарплатою і з такими виплатами, які сьогодні отримують наші громадяни, взагалі теж не можна було чекати і жити.
Тому я бачу, що і уряд в цій частині контролює процес і бачить механізм, як це врегулювати, тому я кажу, що перший крок, зроблений сьогодні урядом і підтриманий Верховною Радою, наступний тиждень, наступна робота Верховної Ради буде спрямована на те, щоб унеможливити зростання інфляції. Я бачу можливість це зробити.
Віталій ДИКИЙ: Пане Борисе, а про яку послідовність ви говорите? От, наприклад, будуть підняті мінімальна зарплата, і пенсії, і тому подібне. Але візьмемо такий маленький сегмент. Середня зарплата в Україні не відповідає теоретичному показнику, від якого можна вирахувати мінімальну пенсію в 332 гривні. Це практично незбалансована пенсійна система. Пенсійний фонд просто не може витримувати виплату таких пенсій, сподіваючись тільки на ін’єкції з держбюджету. Я думаю, що це економічно не продумано.
Борис ЗАГРЕВА: Звичайно, ця диспропорція є, але бюджет взяв на себе відповідальність покрити цю різницю і саме з розвитком економіки, який ми передбачаємо, і створюємо всі можливості в частині залучення інвестицій і розвитку економіки, ситуація буде поліпшуватися, адже створення нових робочих місць, які зараз не закладені в базі даних для розрахунку пенсійного фонду, призведе до того, що цей розрив буде зменшуватися.
Таким чином, ми будемо мати можливість коштами саме пенсійного фонду виплачувати пенсії, тому що це явище сьогодні є тимчасовим. Наші слухачі повинні зрозуміти, що уряд і Верховна Рада сьогодні, виконуючи програму президента, пішли саме на цей ризикований крок. Так, крок є ризикований. Але ми можемо уникнути проблем, які могли би виникнути, і ми це зробимо.
Віталій ДИКИЙ: (...) Будемо сподіватися виконає уряд свій бюджет. (...) Але що стосується певних ризиків, їх чомусь набагато більше, ніж того, про що говорите ви(...)
Борис ЗАГРЕВА: (...) Коли ми вносили зміни до закону про бюджет, ми внесли зміни в ряд законопроектів, які є важливими в частині надходжень до бюджету. Саме ці зміни дають можливість отримати колосальні доходи. Приведу приклад. Якщо у Чорнобильській зоні, у Волинській області, зокрема в Любешівському районі було зареєстровано кілька підприємств.
Одне з них, з назвою ”Катерина” отримало в оренду нафтопереробний комплекс ”Галичина” і тільки за декілька місяців, провівши цю операцію, ухилилися від сплати податків до держбюджету в розмірі півтора мільярда гривень. В розмові з моїми колегами голова обласної адміністрації Рівненщини, це область, у якій теж є Чорнобильська зона, теж підтвердив, що за попередніми оцінками їх економістів майже чотири з половиною мільярда гривень теж було ухилення від сплати податків до бюджету.
Віталій ДИКИЙ: Ні, пане Борисе, ну це ж кримінал, цим повинна займатися Генеральна прокуратура, а ми говоримо про ті підприємства, які працюють легально, нормально, але користуються певними пільгами для свого розвитку.
Борис ЗАГРЕВА: Так отож я про що говорю, щоб дійсно створити рівні умови для всіх підприємств, ми повинні були піти на цей крок, і ви бачите, що це підтримали всі фракції, окрім фракції ”Регіонів”.
Це говорить про те, що ми зараз дійсно маємо дуже відповідальний момент у всіх структурних підрозділах органів влади, які повинні забезпечити зараз перекриття оцих тіньових схем, і це дозволить наповнити бюджет і дає нам можливість мати додаткові кошти, які ми можемо направити на підтримку нашого товаровиробника з розрахунком на те, що ці кошти будуть направлятися на створення нових робочих місць в реальності, а не так, як нам обіцяли ті, хто працював у вільних зонах і мав пільги.
Ви ж бачите, що в основному аналіз показав, що ті, хто був зареєстрований в цих вільних економічних зонах, не створювали робочі місця, а їх основна мета була в більшій мірі збагачення саме власників цих підприємств. Я кажу в більшій мірі, бо є окремі підприємства, які заслуговують на увагу, і держава повинна допомогти їм.
Віталій ДИКИЙ: (...) На даний момент залишаються без пільг ті підприємства, які абсолютно автономно не можуть існувати, вони будуть просто животіти. Я вже не кажу про хвилю банкрутств, яка на нас чекає.
Борис ЗАГРЕВА: (...) Задля того, щоб розвинулися дві чи три галузі в державі, йти на пільгування це є неправильний підхід. Сьогодні мало говорять, майже не говорять політики і економісти про те, що додаткові вливання коштів в економіку через заробітну плату, через пенсії, теж спричиняє додаткового попиту, який дає можливість розширяти виробництво. Це теж стимул, економічний стимул, який дає певний сигнал для підприємств задля того, щоб вони могли розширяти свої потужності, випускати більше продукції. Тут теж є позитив.
Чому ми говоримо тільки про негатив в частині впливу на економіку? Ми повинні говорити і про позитив. Єдино, що є одна проблема. Проблема полягає в тому, що ми повинні зараз вийти на те, і держава через кабмін, через парламент, повинна прийняти ряд законів, які мають дати можливість нашим громадянам отримати довгі кошти на інші потреби.
Адже якщо ми візьмемо за кордоном, у Європі, фактично ті кошти теж тратяться в меншій мірі, ніж в нас, на продукти харчування, але там є доступ громадянина до довгих коштів. І якщо взяти структуру витрат, які несе людина за кордоном протягом місяця, то продукти харчування там складають від загальної суми витрат порядку 5-8%. Решта йде на придбання автомобілів, на обслуговування кредитів, через які купуються автомобілі, на будівництво житла через кредити і так далі.
Для того, щоб ми могли далі надати можливість нашим громадянам вкладати гроші в довгострокові речі, ми повинні в першу чергу піднімати мінімальну заробітну плату.
Віталій ДИКИЙ: (...) Які зараз є гарантії, що ми всі перебуваємо в рівних умовах, немає ніяких економічних преференцій, що іноземні інвестори будуть звертати увагу в бік України? (...)
Борис ЗАГРЕВА: (...) Притік іноземних інвестицій в першу чергу залежить у будь-якій державі, не тільки в Україні, від рівня корупції держави. Саме на цьому наголошував кандидат, а тепер президент Віктор Ющенко, що ми повинні все зробити, щоб подолати корупцію.
Я недавно зустрічався (...) з представниками бізнесу Німеччини. Вони сьогодні ще чекають того часу, коли дійсно корупція в Україні буде викоренена і їх не цікавить, чи будуть якісь пільги тут для них, щоб вони організовували своє виробництво і вкладали кошти. Їх цікавить перше і основне питання – коли буде подолано корупцію в Україні. Вони хочуть так само, як і інші підприємці, які є українськими, на рівних умовах конкурувати і без пільг організовувати тут виробництво.
Тому проблема України була і на сьогоднішній день ще не вирішена, треба сказати, це рівень корупції. І саме наша політична сила, утворивши фракцію УНП, стала на захист тих завдань, які поставив Президент, і буде допомагати Президенту в тому, щоб викорінити корупцію і підтримувати ті чи інші законопроекти, які дають позитив для держави, для наших громадян в першу чергу.
У нас повинна бути розмова в першу чергу не про підприємства, їхні пільги і можливості, а про громадян України, які повинні мати можливість, мати робочі місця і зарплату. Тому це перший крок наближення до європейських стандартів в соціальному напрямку є дуже важливим.
Віталій ДИКИЙ: (...) Чи очікує Україну ревальвація гривні у 2005 році?
Борис ЗАГРЕВА: (...) Будуть вжиті всі заходи і Нацбанк сьогодні вже над цим питанням працює. Ми маємо можливість зберегти курс, а можливо навіть у якійсь мірі він може бути понижений, але я знову ж повертаюся до цієї же теми. Все це залежить від того, наскільки ми знищимо корупцію, наскільки готові органи прокуратури, суди. Дуже важлива ланка - це суди. Сьогодні частина судів потрапила під корупцію, і коли навіть роз’яснення конституційного суду говорить про те, що пільги немає, суди на місцях приймають рішення, прикриваючись якими розкрадаються державні кошти. (...) Вирішення цього моменту дасть можливість мати стабільну гривню і розв’язати соціальні питання.
Віталій ДИКИЙ: А як вам дії нової влади щодо зниження курсу долара і відповідно підвищення курсу гривні? (...) Думаю, що штучне заниження долара також може негативно вплинути на процес довіри співвітчизників і довіри до тих економічних перетворень, про які говорить нова влада.
Борис ЗАГРЕВА: Тут мова йде про прогноз, відповідне посилення гривні. Я повертаюсь до цього питання, що економіка і фінансові результати надходження до бюджету дасть нам повні підстави, або долар буде стабільним, або гривня буде відповідно ставати сильнішою, ніж вона на сьогоднішній день є.
Віталій ДИКИЙ: Але ж в бюджеті закладено курс долара по відношенню до гривні, по-моєму, 5,0 – 5,1?
Борис ЗАГРЕВА: Так, це є розрахунок, і в цій частині ми бачимо такі можливості, що ми можемо дійти до такого курсу. Але тут ще є питання, ми будемо над ними працювати. (...)
Віталій ДИКИЙ: (...) Чи захищає новий бюджет 2005 року інтереси вітчизняного виробника? (...)
Борис ЗАГРЕВА: (...) Цей бюджет є подальша кропітка велика робота, яку мають робити і органи виконавчої влади, і Верховна Рада, тому цей кредит довіри, який сьогодні знову підтвердився, говорить про те, що ми маємо цю роботу продовжити. (...)
|