|
07/29/200402:07 PM
На скільки уряд збільшить державний борг України, із роуд-шоу повернувшись?
Не сьогодні-завтра уряд ейфористично повідомить про те, що йому вдалося в черговий раз збільшити державний борг на 500-600 мільйонів доларів під „прийнятні” відсотки. Це станеться, коли після більше ніж тижневого перебування в найпрестижніших готелях Лондона, Мюнхена, Франкфурта, Сан-Франциско, Лос-Анжелеса та Нью-Йорка до будинку на вулиці Грушевського повернеться делегація Мінфіну, яка проводила турне (т.з. роуд-шоу) за вказаним маршрутом, аби переконати закордонних інвесторів щодо безпечності фінансування українського бюджету. Член парламентського Бюджетного комітету, член політичної групи Української народної партії Євген ЖОВТЯК піддає сумніву доцільність цих запозичень:
--Чи потрібні вони нині українському бюджету за умов, коли безупинно на приватизаційному торжищі розпродаються народні активи? Добрий господар, коли йому вдається щось продати, за виручені кошти поспішав би повернути старі борги, аніж запозичати знову. Уряд же ЯНУКОВИЧА кошти, виручені від розпродажу державного майна, кидає в топку передвиборчої кампанії, в той час як здоровий глузд твердить, що за ці ресурси доцільніше було б погашати старі борги. Завчасне погашення старих боргів сьогодні – це здоровший бюджет завтра, це послаблення податкового тиску, це надання можливості майбутнім поколінням спрямовувати державні кошти на більш привабливі цілі, аніж розрахунок за боргами. Уряд ЯНУКОВИЧА-АЗАРОВА їх цієї можливості позбавляє.
Чи потрібно запозичати ці кошти у таких значних обсягах, якщо на рахунках Казначейчейства зосереджено близько 14 мільярдів гривень, більшість з яких не мають конкретних бюджетних призначень і які можуть бути безболісно для бюджету використані на погашення боргу у вересні ц.р., коли на Україну очікують істотні боргові виплати? Однак уряд керується значно короткозорішою логікою – ці мільярди кинути на купівлю голосів виборців, а самим тим часом перепозичатися і влазити в нові борги. Нагадаю, що ці нові борги містять в собі і майже мільярдну (в доларовому еквіваленті) позику, які надають західні банки під гарантії уряду структурам Григорія КИРПИ.
І насамкінець – сума в 600 мільйонів доларів нового „євробондового” запозичення означає, що Україна фактично втратила надію отримати цього року 175 мільйонів доларів від світового Банку та 130 мільйонів від Європейського Союзу – під значно нижчі проценти, аніж ті, які обумовлюються цими годинами в кондиціонованих кімнатах для переговорів десь в Лос-Анжелесі чи Сан-Франциско. Причина на поверхні – міжнародні фінансові організації та європейська спільнота зволікають із наданням дешевих позик українській стороні, оскільки та не виконує взятих на себе зобов‘язань щодо проведення структурних реформ (зокрема, так і не було проведено рекструктуризацію боргів обленерго; не розроблено закон про місцеві запозичення; розпочався реверс у питанні переходу на цільову соціальну допомогу і т.д.).
Тож коли уряду виставили „незадовільно” основні партнери, він, аби задовольнити спрагу до запозичень, звернувся до інших, з радістю погоджуючись переплатити. Не за свій же кошт. За наш з вами, за кошт українців”.
|