|
10/08/2004
Євген ЖОВТЯК: “Нацбанк фактично спростовує заяви свого керівника Сергія ТІГІПКА – зокрема, щодо наявності ресурсів для пенсійних доплат”
Порівняльний аналіз публічних висловлювань керівника Нацбанку Сергія ТИГИПКА та тез офіційного листа-відповіді, надісланого Національним банком 30 вересня ц.р. Бюджетному комітетові ВР “Щодо розгляду проекту Закону України “Про Держвний бюджет Україн на 2005 рік” провів член бюджетного Комітету ВР, представник політичної групи Української народної партії у фракції Віктора ЮЩЕНКА Євген ЖОВТЯК. Депутат доводить серйозну суперечність позицій Нацбанку та його керівника:
--Керівник передвиборчого штабу кандидата в президенти Віктора ЯНУКОВИЧА (він же – голова правління Національного Банку України у довготривалій вакації) Сергій ТІГІПКО робив неодноразові заяви щодо проекту Державного бюджету України на 2005 рік. Серед цих заяв виокремлю три – з посиланням на джерела інформації:
1. Київ. 6 жовтня. УНІАН. Керівник Центрального виборчого штабу кандидата на пост Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА Сергій ТІГІПКО вважає, що для підвищення цін в Україні немає ніяких підстав. Про це С.ТІГІПКО заявив сьогодні на зустрічі з журналістами.
2. Київ. 5 жовтня. УНІАН. У разі обрання Президентом України Віктор ЯНУКОВИЧ „не лише продовжить розпочате сьогодні, а й запропонує нові ефективні механізми підвищення життєвого рівня громадян України”.... „У проекті бюджету-2005 для цього передбачено все необхідне”.
3. Київ. 6 жовтня. УНІАН. Керівник Центрального виборчого штабу кандидата на пост Президента України Віктора ЯНУКОВИЧА Сергій ТІГІПКО на зустрічі з журналістами повідомив, що В.ЯНУКОВИЧ наполягає на ухваленні проекту Державного бюджету на 2005 рік до президентських виборів, оскільки хоче взяти на себе відповідальність за погашення людям заборгованостей за житлово-комунальні послуги за рахунок заборгованостей перед ними по вкладах у Ощадбанку СРСР.
Якщо до економічної безпідставності, а часом і до відвертого пересмикування фактів, якими позначені ці заяви, привертають увагу представники опозиції, то дехто схильний пояснити таку позицію і однієї, і іншої сторони запалом передвиборчої боротьби. Тож краще, якщо ступінь правдивості та економічної обгрунтованості заяв та суджень Сергія Леонідовича визначить державна інституція, самим своїм існуванням покликана тверезо та далегоглядно очікувати перебіг економічних процесів. Таким і має бути Національний Банк України.
Цього тижня всі члени Комітету Верховної Ради з питань бюджету (і я в тому числі) на засіданні комітету, де обговорювалися параметри проекту бюджету-2005, отримали лист Нацбанку до профільного парламентського комітету, де НБУ висловив своє бачення вад і переваг урядового проекту бюджету. Лист (№61-009\783-9967 від 30 вересня ц.р.) є красномовним і промовистим. Далі подаємо основні зауваження, що містяться в цьому листі – вони дають змогу кожному на власні очі переконатися: висновки Нацбанку щодо макроекономічного ефекту, який може спричинити на економіку проект бюджету-2005 в тому вигляді, в якому його подав до парламенту уряд ЯНУКОВИЧА, фактично спростовують запевнення свого ж керівника ТІГІПКА.
Співставимо вищезгадані заяви ТІГІПКА і висновки Нацбанку:
1. „Підстав для підвищення цін немає”. Насправді проект бюджету-2005 ще більше посилює інфляційний тиск, оскільки з боку пропозиції посилення податкового тиску Якби не запевняв Мінфін у зворотньому – перерозподіл ВВП через бюджет у бюджеті наступного року таки збільшується, а доходи зростають швидшими темпами, аніж номінальний ВВП – дивись пункт 1.1. листа Нацбанку призведе до збільшення витрат на виробництво продукції, а отже – до її подорожчання. З боку попиту – „істотне посилення соціальної спрямованості бюджету сприятиме зростанню доходів населення з відповідним зростанням попиту на споживчому ринку”. Висновок Нацбанку – „забезпечення зростання індексу споживчих цін на рівні семи відсотків може бути істотно ускладнене”.
2. „У проекті бюджету-2005 для цього (на здійснення пенсійних доплат) передбачено все необхідне” . Читаємо лист Нацбанку: „Зокрема, в законопроекті не передбачено видатки на виконання нещодавнього рішення Уряду щодо запровадження державної адресної допомоги для підвищення пенсійних виплат до рівня прожиткового мінімуму. Виконання зазначеного рішення у наступного році згідно із заявами голови Державного пенсійного фонду вимагатиме додаткового виділення із Державного бюджету Пенсійному фонду 8 млрд. грн., що становить 9% доходної частини бюджету”.
Отже, висновок НБУ – „відсутність додаткових джерел доходів для фінансування вищезаначеної державної адресної допомоги спричинить формування заборгованостей за виплатами пенсій, або за іншими статтями видатків”. Нацбанк не міг також не звернути увагу на абсурдність та загрозу передвиборчого піруету у виконанні уряду – впертому намаганні фінансувати довгострокові та постійні видаткові зобов”язання за рахунок одномоментних приватизаційних надходжень.
3. На тлі гучного попереднього висновку запланована урядом бартерна оборудка із втраченими заощадженнями виглядає не так ефектно, однак і тут Нацбанк застерігає: „такий механізм будуватиметься на засадах взаємозаліків вимог бюджету та комунальних підприємств, що може негативно вплинути на фінансовий стан підприємств житлово-комунальної сфери та зменшити прозорість їх фінансової діяльності”.
Не потрібно бути економістом, щоби передбачити – внаслідок такої оборудки різко впадуть поточні касові надходження згаданих комунальних підприємств по поточним розрахункам. Звідси – нове зачароване коло нових заборгованостей: споживачів – перед теплоенерго, ЖЕКами та водоканалами; теплоенерго, ЖЕКів та водоканалів – перед постачальниками; постачальників – перед бюджетом..
Таким чином, можна підсумувати – у складній економічній ситуації, яка свідомо розкручується урядом по інфляційній спіралі, Нацбанк знайшов в собі професійну мужність сказати правду про те, чим загрожує країні економічний популізм у виконанні уряду ЯНУКОВИЧА. Сказати правду усупереч утопічним заявам свого все ще керівника. Уявляю собі ступінь можливого падіння репутації та реноме американського колеги ТІГІПКА – голови Федеральної резервної системи США Алана ГРІСПЕНА, якби він: 1) очолив передвиборчий штаб одного з кандидатів, продовжуючи обіймати при цьому посаду голови ФРС; 2) переплутав федеральний бюджет США із передвиборчим фондом кандидата від влади; 3) вводив тамтешню громаду (електорат) в оману популістичними заявами сумнівного економічного змісту.
P.S. Випадко чи ні, але лист НБУ від 30 вересня підписано ще одним в.о. глави правління – паном ШЛАПАКОМ. Очевидно, за збігом обставин пан ЯЦЕНЮК перебував тоді за межами країни.
|