|
11/14/2005
Антон БУТЕЙКО: “Вперше за всі роки нашого спілкування з ЄС нам вдалося досягти того, що починається цей переговорний процес про спрощення візових процедур із ЄС”
Радіо “Ера”, 14 листопада 2005 р.
Оксана ВАЩЕНКО: (...) Проведення самміту Україна – ЄС заплановано на 1 грудня. Цей захід проходитиметься у Києві. Не чекаючи офіційного відкриття самміту, українська сторона вже прагнутиме провести з ЄС переговори, які, зокрема, стосуватимуться спрощення візового режиму. (...) Про те, що зроблено на шляху до ЄС, і те, чого ще не вдається зробити для досягнення означеної мети, говоритимемо у програмі «Від першої особи» з першим заступником міністра закордонних справ України Антоном Бутейком. (...)
Пане перший заступнику міністра закордонних справ, пане Антоне, в якому стані зараз процес підготовки до проведення в Києві самміту Україна – ЄС?
Антон БУТЕЙКО: Процес підготовки в стані, в якому він має бути на цьому етапі. Зроблено первісну програму, але вона узгоджується, тому що беруть участь високі посадовці, Президент України. Відповідно ми це спланували вже на 1 грудня, але беруть участь і головуюча держава і прем’єр-міністр Великобританії пан Тонні Блер, президент ЄС, пан Борозо, очевидно, буде і генеральний секретар якраз пан Солана і інші високі посадовці.
Оксана ВАЩЕНКО: Тобто, гості високого рівня очікуються до столиці України прибудуть?
Антон БУТЕЙКО: Так. Ми опрацьовуємо цю програму, бо передбачаються там ще заходи, які будуть напередодні цього самміту, і багато цікавого має бути в усякому випадку для нас.
Оксана ВАЩЕНКО: На 21-22 листопада, принаймні, саме ці дати визначалися у пресі, (…) мають розпочатися переговори про спрощення візового режиму. Скажіть, в якому стані зараз цей переговорний процес? (…)
Антон БУТЕЙКО: Я думаю, що ці переговори можуть початися навіть трошки раніше, ніж ви назвали дати. Я з задоволенням констатую, що вперше за всі роки нашого спілкування з ЄС нам вдалося досягти того, що починається цей переговорний процес про саме спрощення візових процедур із ЄС. Це на додаток до того, що ми очікуємо одержати статус з ринковою економікою для нашої держави у процедурах антидемпінгових з ЄС. Ну, і очікуємо деякі інші речі.
По візовому питанню. Якраз уже мандат ЄС формулюється, завершуються остаточні моменти, пов’язані з формалізацією уже і вповноваження делегацій. Ми відсилаємо завтра, очевидно, наш заступник міністра закордонних справ з цією метою буде в Брюсселі дуже швидко. Передбачається, що ми будемо говорити про встановлення єдиної спрощеної процедури розгляду візових заяв українських громадян консульствами держав членів ЄС. Ми хочемо суттєво скоротити перелік супровідних документів, які необхідно для отримання віз, в тому числі і скасувати, скажімо, запрошення, які існували. Ми хочемо уніфікувати і скоротити терміни розгляду візових заяв.
Ми хочемо передбачити також можливості безкоштовного розгляду візових заяв для окремих категорій українських громадян, уніфікації та загального зниження розмірів оплати за розгляд візових заяв. Ми хочемо також, щоб було розглянуто питання запровадження практики видачі багаторазових, довготермінових віз для визначеної категорії українських громадян, зокрема, студентів, науковців, діячів культури, релігії, спорту та мистецтва, журналістів, авто- і залізничних перевізників, осіб, які подорожують з метою підтримання родинних стосунків і інші категорії. Ну і багато чого іншого. Але що нам вдасться зробити, це вже покаже наша робота, співпраця з нашими партнерами з ЄС.
Оксана ВАЩЕНКО: Але, очевидно, ви очікуєте, скажімо, на які компроміси можуть піти представники ЄС, а на які ні? (…)
Антон БУТЕЙКО: От бачите, як я назвав зараз досить значну категорію громадян, яких буде стосуватися, як ми сподіваємося, наша оця нова процедура. Але у наших запитах будуть і питання підвищення транспарентності розгляду візових заяв, зокрема, ми хочемо передбачити процедуру апеляції у випадку відмови у видачі віз. Зараз, бачите, говорять, а, у візі відмовлено і ти не маєш нічого робити. Ми будемо працювати і цьому напрямку. Передбачається, ми хочемо, щоб був безвізовий, передбачити, безвізовий порядок в’їзду і короткострокове перебування на території держави ЄС окремих категорій українських громадян. Тобто, ми маємо повний перелік тих потреб, які нам демонструють наші громадяни. Саме працівники МЗС і міністр, і його заступники, і керівники департаментів, – ми відносно часто виїжджаємо в регіони, зустрічаємося з людьми, ми знаємо запити людей.
Оксана ВАЩЕНКО: Знаєте, які труднощі є?
Антон БУТЕЙКО: Так (...) і відповідно будемо реагувати.
Оксана ВАЩЕНКО: Як ви вважаєте, серйозні рішення, тобто, конкретні рішення, вони можуть бути ухвалені до 1 грудня, до часу проведення самміту Україна – ЄС?
Антон БУТЕЙКО: (...) Я би із задоволенням сказав, так. Але я не буду говорити ні «так», ні «ні», тому що це процес переговорний, в нас ще не відбулося навіть першого раунду, і тому говорити про якісь строки було б абсолютно з мого боку некоректним і, я думаю, що ніхто із моїх колег такого сказати не може. Ми хочемо, щоб це було як найшвидше, але я хотів би також повідомити наших громадян, що мова буде йти про переговори про процедури візового режиму. Але цей процес (...) пов’язується із укладенням також угод про реадмісію, тобто, про повернення громадян, які нелегально перетнули кордон і потрапили до ЄС.
Оксана ВАЩЕНКО: Необхідно збалансувати відповідальність?
Антон БУТЕЙКО: Так. І ми ці переговори про реадмісію (...) вели і з нашими сусідами в першу чергу, звичайно, і цей переговорний процес продовжується, тому питання розглядається в комплексі. Звичайно всім нам хочеться, щоб ми якомога швидше розв’язали ці проблеми. Але також ми свідомі того, що процедура переговорна з ЄС тривала. (...)
На двосторонній основі є дві делегації, переговорили, повернулися додому і відзвітували своїм керівним органам, відповідно запропонували, що робити далі, керівництво погодило чи не погодило, якщо не погодило, продовжується процес. Тут же передбачається, що делегація наша буде зустрічатися із делегацією ЄС. Те, що ми їм скажемо, вони мають повернутися в Брюссель, мають розіслати до всіх держав-членів цю позицію, свої рекомендації, як діяти далі, і відповідно знову наступний раунд переговорів. (...)
Оксана ВАЩЕНКО: Пане Антоне, а (...) про що може свідчити загальна тематика, загальна розмова щодо спрощення візового режиму. Це дипломатичний жест чи перехід, скажімо, на більш вищий рівень довіри у відносинах між Україною та ЄС?
Антон БУТЕЙКО: (...) Це є результат політики зовнішньої нашої держави. Як відомо, ми і наші попередники із минулого політичного режиму домагалися цього, але минула політична команда не змогла досягти. Хоча всі ми бажали, звичайно, цього, тому що не демонструвалися ті стандарти демократії, які прийняті у європейських державах, і тому була певна недовіра до людей. Але наші громадяни на майданах України продемонстрували свою відданість саме європейській політичній культурі, відстоявши свої права, вони продемонстрували готовність бути іншими людьми, іншою в політичному контексті громадою, і це викликає повагу у європейських народів і відповідно і є реакція у цьому напрямку. (...)
Оксана ВАЩЕНКО: (...) Якщо все ж таки будуть ухвалені не усі законодавчі документи, які стосуються СОТ, будемо, скажімо, об’єктивними, і те, що Україна не набуде цього членства до кінця цього року, чи не вважаєте ви, що це якимось чином негативно може вплинути на переговорний процес між Україною та ЄС?
Антон БУТЕЙКО: З яких питань?
Оксана ВАЩЕНКО: З економічних питань.
Антон БУТЕЙКО: По-перше, я хотів би відзначити, що іде прогрес у підготовці України до виконання тих вимог, які необхідні для набуття членства у СОТ. Я хотів би підкреслити, що цей процес відбувається не один рік. (...) Він тягнеться з 1993 року. Тому тут, це не є сюрприз, що щось нове абсолютно принципово пропонується для України, вона не готова. Я думаю, що був певний консерватизм у ставленні певних і політичних сил, і української бюрократії на різних рівнях. В першу чергу на центральному рівні, що не дало нам можливості стати членом СОТ набагато раніше.
Але зараз цей процес відбувається, і важливі два моменти. Перший, це виконання нашою державою тих необхідних вимог, які стосуються внутрішнього характеру, тобто, прийняття відповідних законів, які будуть приведені у відповідність до тих вимог, які існують до кандидатів на вступ до членства в ЄС. І другий момент, ми повинні ухвалити протоколи двосторонні із державами, членами СОТ.
По лінії протоколів в нас переважна більшість схвалена, але є ще кілька країн і важливими в цьому плані є, звичайно, і США, і Австралія, з якими ці протоколи ще не підписані. Але робота ведеться активно для того, щоб вони були підписані, з тим, щоб досягти все-таки позитивного результату у грудні цього року, щоб у Гонконзі наша держава стала врешті членом СОТ. Але бачите працюють, я б сказав, консервативні деякі стереотипи, і інтереси включаються, і наш парламент не завжди є спроможним прийняти ті нормативні акти, які необхідно.
Оксана ВАЩЕНКО: (...) Багато експертів відзначають, що, скажімо, питання щодо статусу, набуття статусу країни з ринковою економікою перейшло з економічної в політичну площину. На ваш погляд, чому саме і чия тут може бути вина?
Антон БУТЕЙКО: Ви знаєте, я не прокурор, щоб визначати чия вина, чи я не суд також. Але я хотів би сказати, що, звичайно, є стереотипи старі і є інтереси конкретних груп населення і відповідно політичних сил, які підтримують інтереси конкретних груп. Для мене, наприклад, не зрозуміло абсолютно багато речей… Я б сказав навіть неприйнятним є, але в офіційній якості виступаю, тому я не можу критикувати свій рідний парламент, яка б його поведінка не була, виконавча гілка влади зобов’язана виконувати рішення парламенту.
Але можна говорити про те, що є консерватизм, є застарілі підходи до захисту інтересів групових, а не національних. Я не вважаю, що ми не могли зробити так, щоб захистити свої національні інтереси, тому що дехто каже, ну не можемо ми йти у СОТ розхристаними. В мене запитання, а ми що тільки сьогодні взнали про ті вимоги, які є. Тринадцять років вже пройшло і ми готові до цього були.
Але психологічно, ментально, я б сказав і, можливо, навіть матеріально були консервативні сили, які не хочуть нового, вони не хочуть того, щоб застосовувалися нові правила, стосунки транспарентні в економічній галузі і тому вони блокують. Тому що це не хотіння, небажання йти в ногу з прогресом, воно, на жаль, для певних категорій інтересів, воно є прибутковим, як це не дивно. Так само це стосується і наших стосунків і з ЄС, і з НАТО.
Оксана ВАЩЕНКО: (...) Досить часто говорять про лобі на різних рівнях. От, на вашу думку, яким є лобі українських інтересів в ЄС?
Антон БУТЕЙКО: Лобі українських інтересів в ЄС? Я хотів би запропонувати нашим радіослухачам таку тезу: лобі – це не є поганий феномен, лобі, це є (...) елемент абсолютно нормальної і демократичної культури. (...)
Сам термін з‘явився від того, що представники різних ділових кіл і не лише ділових приходили до президента США, який жив у готелі, а внизу лобі, це як хол, і от в цей хол, у це приміщення приходили ті люди, які хотіли від президента, щоб він прийняв рішення, які враховували їх інтереси. Тобто, вони лобіювали, захищали, просували свої інтереси. Це нормально.
І нормально, коли ці інтереси стикаються і вони концентруються в парламенті і різні групи, різні фракції відповідно відбивають ці інтереси. Але важливо, щоб інтерес однієї групи не превалював над інтересами всього суспільства, і тому в демократичній державі саме так відбувається, коли інтереси різних груп узгоджуються в рамках парламенту, а не одна група, якась диктує свій інтерес, тому що є велика група потужна, скажімо, олігархічна, яка має монополію певною мірою або доступ до влади. От вона має свого президента, скажімо, от повністю ним керує, або вона має потужну фракцію в ВР, і от вона над всіма домінує. Це ненормально.
Ну, а які є інтереси щодо ЄС? То, на мою думку, є український народ майже повністю лобістом нашого європейського вибору. Чому? Тому що ті стандарти, які є в ЄС, в них зацікавлений весь український народ. Коли говорять взагалі, то запитують, а чому? Ну скажіть, якщо є в ЄС вимоги, щоб захищалися права людини, це відповідає інтересам українського народу всього? Переважної більшості, так. Коли говориться про те, що мають бути в, якщо в ЄС ідемо, свобода ЗМІ. Я думаю, що переважна більшість людей зацікавлена в цьому, і вона в такому плані є лобістом. Або візьмемо бізнес. Уже більше 38% нашої торгівлі України із зовнішнім світом припадає на країни ЄС. Тому і ці ділові кола однозначно можуть бути лобістами.
Оксана ВАЩЕНКО: Очевидно, що лобістами українських інтересів у ЄС мають бути передусім дипломати, які працюють у тих чи інших представництвах українських у тих чи інших державах. Але незрозумілою є сьогоднішня політика щодо призначення тих чи інших послів. Чому Україна свого представника у Великобританії, у Франції? З чим це пов`язано?
Антон БУТЕЙКО: У політичному контексті першими лобістами того, щоби Україна набула членства у ЄС, є не дипломати, тому що лобістами мають бути першими ті, хто живе в Україні безпосередньо, і у всіх державах основними лобістами політичними були політичні партії. І у цьому зв`язку, ми проаналізували стан справ з лобістами політичними, проаналізували їхні програми, програми політичних партій. От і вийшли на те, що побачили, що, на жаль, у цьому контексті у нас не є політична культура такою, якою вона була, скажімо, у країн-кандидатів, які раніше подавали заявки на вступ до ЄС.
У нас є партії, які категорично проти вступу України і до ЄС, і до НАТО, це партії лівого чи екстралівого крила. Є партії, які кажуть про підтримку європейського напрямку, є партії, які кажуть про підтримку європейського і євроатлантичного напрямку, але ніхто не називає підтримки вступу до ЄС чи до НАТО.
Лише невеличка група партій, які кажуть про те, що вони будуть працювати з тим, щоби орієнтувати українське суспільство на набуття необхідних стандартів, необхідних для вступу і до ЄС, і до НАТО. І серед цих партій є, на жаль, дуже мало – це УНП на чолі з Костенком, НРУ Тарасюка, «Собор». І на жаль, я не можу додати більше.
Тому я особисто переконаний, бачивши, як працювали політичні партії і громадські організації у Румунії, (...) що необхідно (...) скликати конференцію політичних партій для прийняття декларації про підтримку європейських, євроатлантичних стандартів, бо саме ці стандарти, саме ці цінності, на основі яких ґрунтується організація ЄС і НАТО, це ті цінності, які є традиційними для українського суспільства, і у цьому зв`язку, коли я вчора дивився програму одної з телекомпаній, і виступають 2 депутати, один з лівого крила, з тієї партії, яка колись була серед контролюючих, і з такого правоцентристського крила. І от один виступає і каже, в мене інтенсифікований діалог більш, ніж на 61 сторінці викладені зобов`язання України перед НАТО, перед ЄС. І цим він лякає цими зобов`язаннями.
А я так сидів, мені було сумно і соромно слухати такі необ`єктивні виклади для громадськості, адже це народний обранець, він не процитував, а про що йдеться? І зараз я хотів би відповісти тим телеглядачам, які бачили цю програму, скажімо, в інтенсифікованому діалозі, який ми ведемо зараз із НАТО, а подібний йде і з ЄС, які наші зобов`язання? Наші зобов`язання стосуються, цитую: «Зміцнення демократичних інституцій та практики, включаючи зміцнення демократичної культури і ухвалення рішень». Що, громадяни України будуть виступати проти такого? Далі: «Впровадження у внутрішній політиці стандартів, які ґарантуватимуть та інституалізують цивільний демократичний контроль над ЗС». Що, у нас громадяни будуть виступати проти такого зобов`язання? Далі: «Проведення парламентських виборів. Увага приділятиметься об`єктивному висвітленню в ЗМІ, прозорості виборчого процесу, а також доступ вітчизняним та іноземним спостерігачам». Я можу сказати: хто заперечить проти цього?
А цей народний депутат лякає як пугалом оці речі, які записані в документі про інтенсифікований діалог. От це якраз є також проявом того, що існують сили, які свідомо не хочуть розповідати людям правду. (...)
Оксана ВАЩЕНКО: Президент має здійснити візит до Франції. На вашу думку, там може бути призначення відбутися посла після повернення в Україну і чого варто очікувати від цього візиту?
Антон БУТЕЙКО: Ні, там посол у нас є, там є Сергеєв, там немає проблеми у цьому контексті, так само, думаю, як і в інших не буде. Так що можна очікувати, якраз візит президента буде багатоплановим, це будуть двосторонній українсько-французький візит, і це буде пов`язано також і з ЮНЕСКівськими заходами. І звичайно, це буде пов`язано і з діловими форумами, зокрема, енергетичним. І відповідно ми очікуємо від цього візиту тих результатів, які будуть задовольняти українську сторону. Звичайно, буде і політична складова, тому що відомо, що наші зусилля по забезпеченню у майбутньому членства України у ЄС і НАТО, неоднозначно сприймаються різними членами ЄС і НАТО. І виключно впливовою є, звичайно, і Франція. Тому і на ці теми у нас будуть розмови, і в політичному контексті ми очікуємо також просування. (...)
СЛУХАЧ: (...) Я патриот Украины, но ярый сторонник Америки. Почему УНП не лоббирует интересы своих граждан? Почему такая большая пошлина на машины? В стране 9 млн. автомобилистов. Почему бандитские пошлины? (...)
Антон БУТЕЙКО: Я дякую за запитання. Можу сказати, що я також не вважаю себе не патріотом України. І я не бачив дипломата українського, щоб не був патріотом України. УНП не лобіює інтереси? Чому? Лобіює, але її чисельність не є такою, щоби мати перевагу. І якщо на наступних УНП отримає підтримку більшості, вона матиме більший голос, бо нині ми маємо десь близько 30 нардепів, які входять до нашої фракції, а як ви знаєте, для рішення треба 226. І в цьому зв`язку, я можу сказати, що ці законопроекти, які висувають члени фракції УНП, вони спрямовані саме на лобіювання інтересів. Бачите, в народі дуже нерідко кажуть, що народних партій в Україні багато, а українська народна одна – партія, яку очолює Костенко. І я переконаний, що і далі вона буде проводити саме народну політику, а для того, щоб вона була більш впливовою, щоб були хороші результати, потрібно, щоби на наступних парламентських виборах вона отримала більше. (...)
Оксана ВАЩЕНКО: Пане Антоне, якщо говорити про виконання плану Україна-ЄС, про процес його виконання, якщо говорити про відсотки, скільки виконано?
Антон БУТЕЙКО: План дій Україна-ЄС включає дуже багато заходів, кілька сотень. І ми контролюємо їх виконання по багатьох параметрах. Я би зараз не наважувався говорити про те, скільки з них виконано. Ми готуємо зараз ці матеріали для того, щоби президент мав можливість оперувати. Але зараз важливо, і наші партнери з ЄС наголошують на тому, важливо не те, яка кількість заходів, а як вони якісно втілюються у життя. Тобто якщо у нас є у програмі, скажімо, прийняття такого і такого закону, про боротьби з корупцією, скажімо, «Корупції стоп!», так? Ця програма у нас започаткована? Захід виконаний, правда ж? Але вони говорять, а покажіть, а які результати, чи у вас зникла корупція, чи ні?
І у цьому зв`язку, звичайно, є по багатьох параметрах первісні оцінки, які в неофіційному порядку нам дають європейці, і вони кажуть, що по тих напрямках, скажімо, по вашій політиці зовнішній, ваша активність у врегулюванні конфлікту у Придністров`ї, заслуговує дуже високої оцінки, по параметрах, скажімо, боротьби проти корупції, ви тут плететеся і далі в хвості. Ми вважаємо, що якщо ви хочете підтягуватися до стандартів європейських, ви маєте зміцнити цей напрямок. І т. д.
Оксана ВАЩЕНКО: План може переглядатися наступного року? Коригуватися?
Антон БУТЕЙКО: Цей план дій складений на 3 роки. (...) План дій укладений, це як двосторонній документ. На основі його ми зобов`язуємося зробити те то, те то, те то. Зі свого боку, ЄС зобов`язується зробити те то. Скажімо, вони зобов`язалися, що якщо ми робимо те і те, вони дають нам статус, визнають країною з ринковою економікою, якщо ми робимо те, те, те, вони дають нам спрощений візовий режим для наших громадян. Якщо ми виконуємо те то, те то, то започатковуються переговори про зону вільної торгівлі. (...) Тобто (...) заходи, які ідуть у рамках підготовки України до членства у СОТ, пов`язані з подальшими кроками нашого поглиблення співробітництва з ЄС. (...)
СЛУХАЧКА: (…) Как известно, общественное мнение формирует не МИД, а аналитики, политологи, журналисты, СМИ. У нас почему-то СМИ продуцируют скандалы и нет информации у населения. Что нужно сделать, чтобы позитивный давать информационный продукт?
Антон БУТЕЙКО: Ми робимо дуже багато. Ми зараз їздимо по реґіонах для того, щоби розповідати людям, що така є ЄС, що таке є НАТО. Є державна програма роз`яснення європейської і євроатлантичної політики, але на жаль, належних ресурсів фінансових не було виділено у минулому. Сподіваємося, що це буде поліпшено. (…)
|