контактна інформація:
01004, м. Київ – 004,
вул. Пушкінська, 28А
|
|
|
02/11/2005
Антон БУТЕЙКО: “Виявляється, що українська демократія певною мірою є потужнішим фактором, ніж ядерна зброя”
Радіо “Свобода ”, 11 лютого 2005
Зиновій ФРИС: (...) Тема сьогоднішньої передачі: “Перспективи українсько-американських взаємин після перемоги демократичних сил в Україні”.
Ми маємо сьогодні гостей: Антон Бутейко, перший заступник міністра закордонних справ у 1995-1998 р., керівник депутатської групи “Центр” Верховної Ради 2-го скликання, Надзвичайний і Повноважний посол України в США наприкінці 90-х, а трохи пізніше - у Румунії, а тепер заступник голови Української народної партії. Телефоном з нами Олег Зарубінський, народний депутат України, заступник голови Народної партії України. І також телефоном Юрій Щербак, Надзвичайний і Повноважний посол України, радник Голови Верховної Ради з міжнародних питань. (...)
В Україну прибула делегація США на чолі з сенатором-республіканцем Джоном Мак Кейном. Як повідомило МЗС України, цей візит досить унікальний. “Унікальність персонального складу американської делегації полягає в тому, що в складі однієї делегації Україну вперше в історії одночасно відвідують як члени Сенату, так і Палати представників, які, будучи симпатиками України у вищому законодавчому органі США, належать як до республіканської, так і до демократичної партії”, - МЗС України. (...)
З нами на прямому зв’язку Юрій Щербак. (...) Пане Щербак, Ви були членом чи учасником переговорів з українського боку. Я б хотів, аби Ви коротко розповіли про ці переговори. (...)
Юрій ЩЕРБАК: Я (...) бачив різні делегації, такого складу делегації дійсно не пам’ятаються, це безпрецедентний випадок. І думаю, що не лише для України, а взагалі для поїздок такого рангу сенаторів зібрати дуже важко. Ми побачили блискуче сузір’я політиків. (...)
Американські гості: і сенатор Мак Кейн, і Джо Ліберман підкреслили роль помаранчевої революції, навіть сенатор Ліберман сказав, що дві країни, США і Україна, стали оновленими і знову почали зближуватися, оскільки поділяють спільні цінності демократії. (...) Було підкреслено бажання обох сторін підтримувати будівництво громадянського суспільства України. Нам ще дуже важливо зрозуміти, що таке громадянське суспільство, як його розбудовувати в Україні. (...)
За тиждень до Києва приїздить делегація співробітників конгресу, тих, хто організовує життя конгресу високого рівня, у відповідь на нашу поїздку до Вашингтону. Буде, очевидно, підписана угода про співробітництво між апаратом конгресу США і апаратом ВР. (...)
Зиновій ФРИС: Пане Бутейко, кажуть, що за часів Леоніда Кучми українсько-американські взаємини тліли. Чи є надія на те, що ці взаємини відтепер не тлітимуть, а палатимуть?
Антон БУТЕЙКО: (...) Я хотів би зауважити, що високого рівня делегації в США були і в часи початку відновлення незалежності України, але тоді їх притягувала ядерна зброя України, яка розглядалася певною загрозою для Америки. А сьогодні такого високого рівня делегація поїхала і притягує їх українська демократія. Виявляється, що українська демократія певною мірою є потужніший фактор, ніж ядерна зброя.
Стосовно того, тліли чи не тліли відносини між США та Україною раніше, за президентства Кучми, то спочатку у 1994-1995 роках дуже активно вони розвивалися аж до 1998-го року практично.
Але під час виборчої кампанії, коли Президент Кучма обирався на другий термін, почалося масове згортання демократії в Україні, і тоді почався занепад цих стосунків. Певною мірою пролетіла іскра надії, коли Кучма заявив, що він на другий термін буде іншим президентом. Але все це були розмови.
Зиновій ФРИС: Пане Зарубінський, (...) якими, на Вашу думку, мали би бути нові взаємини США з новою Україною?
Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: (...) Приїзд американських конгресменів, достатньо строкатих з точки зору політичної приналежності, є симптоматичним в плані розвитку дійсно нових, я назвав би, прагматичних і конструктивних стосунків між нашими країнами. (...)
СЛУХАЧ: Стосунки між Україною і Заходом, не тільки Заходом, а й з західною діаспорою останнім часом не найкращі, навіть загострені. Мені здається, що в тому головну роль може відіграти наша перша леді, дружина В.Ющенка, пані Катерина, яка все ж таки була народжена в Америці і має досить добру уяву проблем і з точки зору Заходу, і з точки зору України.
Антон БУТЕЙКО: Я вважаю, що перспектива американсько-українських взаємин залежить від обох сторін. Перш за все з обох сторін має бути переглянута наша практика в минулому. У цьому зв’язку, звичайно, на боці України і зобов’язання української влади має полягати у тому, щоби привести життя України до стандартів сучасної демократії, щоби було верховенство права, щоб свобода була ЗМІ, щоби економіка була транспарентною і давала можливості для нормальних інвестицій іноземних. Це головне завдання (...)
А з боку США, я хотів би, щоби елементи, які ґрунтуються на ще стереотипах холодної війни також відійшли. Вони існують, вони існують у нас так, як є у багатьох комуністів, комуністичній партії маса старих стереотипів, так і в суспільстві американського. (...) Перш за все, ця поправка Джексона-Вєника. Вона фактично не завдає якоїсь суттєвої шкоди економічним стосункам, як це в нас говорить дехто, тому що вона, в принципі, не діє, але є принизливою для України, для українців. Тому що кожний рік її має розглядати конгрес і відповідно відкладати.
Справа в тому, що вже навіть є парадокс: вона впроваджувалася як інструмент для того, щоби дозволити вільно виїжджати з Радянського Союзу до США чи в Західну Європу. А тепер навпаки: українці хочуть в’їхати в США чи в Західну Європу, а на перешкоді стоїть якраз процедура ускладнення в’їзду і так далі. (...)
Або візьмемо питання про бушерський контракт. Звичайно, тоді гра йшла у плані конкуренції. Відповідно іранці хотіли використати в даному випадку Україну для того, щоб збити ціну на укладення контракту з росіянами. Але, з іншого боку, той тиск, який справлявся на Україну, щоб вона відмовилася від бушерського контракту, він може розглядатися, оскільки, американці ж не примусили росіян відмовитися від цього контракту, а вибивали українців. То можна розглядати і як сприяння російським компаніям, але це було в минулому. Ми повинні подивитись на це і сказати, що в майбутньому нічого подібного в нас не буде.
Що стосується, скажімо, перегляду ситуації, то, я вважаю, що от програма була в минулому започаткована, це вже в останні роки мого перебування було підписано угоду, яка передбачала створення так званої програми новогенерації, яка передбачала, навчання у США кількох тисяч українських молодих людей (...) і відповідно це мало бути профінансовано із бюджету і американського, і збоку бізнесу українсько-американського, але вона зникла.
Я думаю, що її треба відновити і якомога швидше, щоби могли люди спілкуватися по економічному сектору. Однозначно, як на мене необхідно зняти ті проблеми, які стосуються перепон для вступу України в СОТ і перепони, які існують саме в українсько-американському контексті.
Це стосується захисту інтелектуальної власності. Коли я був там послом, то два томи компанія “Майкрософт” надала своїх зауважень стосовно нормативної бази України і не відповідності її міжнародним стандартам. Вони зауважили це і показали, як можна зробити.
Ми передали ці два томи до уряду, але візи нині там і ви пам’ятаєте, які були проблеми у нас у цьому контексті. (...) Якщо взяти, скажімо, інший вимір... Ми купуємо у монополіста ядерне пальне, а можливість була зробити і альтернативні варіанти ядерного пального, щоби не потрапляти у ситуацію складну, коли купуєш продукт в одного монополіста в даному випадку -Росії. (...)
Можна говорити про культурний вимір, адже величезний інтерес у американського суспільства викликала, скажімо, виставка скіфське золото, яка подорожувала багато місяців по Америці. (...)
А якщо взяти безпековий вимір, так тут є величезні перспективи. США найпотужніша держава в рамках НАТО, а ми (...) відповідно до нашої нормативної бази маємо забезпечити свою безпеку через участь в загальноєвропейській системі безпеки. (...)
Дехто каже, що вступ до НАТО це неголовний пріоритет, головне, щоби зробити збройні сили боєздатними. На мою думку, це неправильний підхід (...) Треба абсолютно чітко розказувати, які є переваги і які мінуси від вступу до НАТО. І у цьому контексті, звичайно, така освітня програма, вона була б доброю, якби США допомагали нам у цьому, бо є у них більше досвіду, і інформаційної бази.
Я міг би перераховувати дуже багато інших речей, які мають робитися, я думаю, що треба робити комісію, яка існувала українсько-американська.
Зиновій ФРИС: Пане Щербак, кажуть, що в Україні все ще панують якісь антиамериканські настрої, наскільки це правдиво? (...)
Юрій ЩЕРБАК: Антиамериканізм – це породження політики наших сусідів, перенесене на територію України пропагандистськими компаніями, які підсилені були під час цієї страшної виборчої кампанії. Друге, це знаряддя комуністів, які підпалюють, розпалюють ненависть до всього американського. (...) Думаю, що нам треба дуже серйозно боротися з виявами антиамериканізму роз’яснювати насправді, які методи дії Америки, які цінності обстоює ця країна. (...)
Зиновій ФРИС: Пане Зарубінський, нова українська влада заявляє про виведення українського контингенту з Іраку. Чи не зашкодить це взаєминам двох країн? (...)
Олег ЗАРУБІНСЬКИЙ: Не повинно зашкодити, я думаю, що американські аналітики чудово розуміють ситуацію, яка склалася в Україні напередодні, під час, і після виборчої кампанії. (...)
Але факт є фактом, що сьогодні більше 80-ти%, а може (...) і більше виступило би за те, щоб наші війська вийшли з Іраку - це є факт. (...) Думаю, що нова влада має зважати на ті фактори і ті речі про які я сказав. (...)
Радіо “Свобода ”, 11 лютого 2005 р.
http://ukraine.radiosvoboda.org/article/2005/02/ed68a4b7-428b-43e3-baf7-10ef29cc5303.html
|
|