|
11/14/2001
Георгій МАНЧУЛЕНКО: “Угода між Урядами України та РФ про співробітництво у військовій галузі підриває національну безпеку України”
Учора Комітет ВР з питань національної безпеки та оборони вирішив винести на ратифікацію парламентом Угоду між Урядом України та Урядом РФ про співробітництво у військовій галузі, підписану в Сочі 25 листопада 1995 року колишнім міністром оборони Шмаровим. Єдиним з присутніх на засіданні членів комітету, хто проголосував проти внесення цієї Угоди для ратифікації парламентом, був член фракції Українського Народного Руху Георгій МАНЧУЛЕНКО. Далі – його коментар та постатейний аналіз Угоди.
--За період, який минув від дня підписання, а це 6 років, відбулися серйозні зміни в геополітиці: останні трагічні події в США, початок антитерористичної кампанії в Афганістані, участь України в глобальній антитерористичній коаліції. По-перше, ця угода всіх цих реалій не враховує; по-друге, йдеться про те, чи відповідає вона національним інтересам України.
Зараз її вносять на ратифікацію, і я розумію, чому. В контексті трагічних подій 11 вересня Росія активізувала свою геополітичну діяльність, і, цілком зрозуміло, ця діяльність охопила й Україну. Про це свідчить зондування Кас’яновим під час його останнього візиту, можливостей продовження перебування Чорноморського флоту РФ на території України, хоча до закінчення дії Угоди залишається 16 років.
Аналізуючи Угоду постатейно, можна побачити, наскільки вона є небезпечною для України:
По-перше, в кожній статті вона містить відсилочні норми, тобто по кожному блоку договору мають підписуватися інші угоди. Для підписання таких угод немає визначеної процедури і не регламентовано, як вони будуть вступати в дію.
По-друге, в статті 3 Угоди говориться про консервування тієї системи військового зв’язку, яка була при існуванні єдиних збройних сил СРСР. Це нонсенс, оскільки Україна – суверена держава. При такій постановці питання Україна може забути про будь-які військові таємниці.
По-третє, в Угоді говориться про використання радіочастотного спектру та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів.
По-четверте, питання мобілізаційного характеру вирішуватимуться в рамках окремої угоди між Україною та РФ. З цього пункту випливає, що питання мобілізаційного характеру на території України мають вирішуватимуться через погодження з Росією.
14 листопада 2001 р.
|