17 серпня 2005 р., for-ua.com
Голова Київської облдержадміністрації Євген ЖОВТЯК вважає головним надбанням нової влади публічність і прозорість. За його словами, сьогодні не існує протистояння між владою Києва та області. Керівник Київщини впевнений, що на найближчих виборах адмінресурс не буде застосовуватись.
Про нові кроки голови Київської облдержадміністрації та найгостріші питання регіону, що потребують невідкладного вирішення, Євген ЖОВТЯК розповів в інтерв’ю кореспонденту “ForUm‘у.
- Євгене Дмитровичу, як Вам працюється на посаді голови облдержадміністрації і як часто Ви бачите свою родину?
- Працюється добре. Сім‘ю бачу щовечора і щоранку. Роботи вистачає, і на вихідні, як правило, теж приходиться працювати.
- На одній із зустрічей з губернаторами Юлія Тимошенко попросила їх зняти в кабінетах портрети, де зображені керівники держави на Майдані в помаранчевих шарфиках. У Вас були такі портрети? Зараз я їх не бачу.
- Я думаю, що слова Юлії Володимирівни треба розцінювати не в буквальному сенсі і говорити про якісь фотографії, а в тому символічному розумінні, що влада повинна більше говорити про те, що нею зроблено, аніж про те, які були події на Майдані і якою поганою була стара влада.
Щодо мене, то не було часу цим зайнятись – замовити ці портрети. Я думаю, фотографії ще будуть, нічого поганого я в цьому не бачу.
- Які кардинально нові кроки Ви зробили, коли прийшли на посаду голови Київської облдержадміністрації?
- Головне - це публічність і прозорість нової влади. Рішення приймаються відкрито, немає кулуарних домовленостей, двозначних стосунків з бізнесом чи з людьми, які звертаються за вирішенням тих чи інших питань.
- Чи ставлять Вам палки в колеса?
- Трапляється.
- Хто саме?
- Це бійці невидимого фронту.
- З Вашим приходом на цю посаду багато звільнень було в облдержадміністрації?
- Підходу, що хтось має бути звільнений негайно, не було. Був підхід, що співробітники облдержадміністрації повинні продемонструвати, що вони є висококваліфікованими фахівцями і добре виконують свою роботу.
- Демонструють?
- Значна частина цих людей виявилася непідготовленою до такої роботи. На жаль, інерція старої системи, коли адміністрації були основним механізмом фальсифікації виборів і основним механізмом збору хабарів на Банкову і фабрикою по написанню відписок на звернення будь-кого – чи то посадової особи, чи то громадян, - ця інерція залишається, і вони продовжують писати відписки. Зрозуміло, що такі люди нам не потрібні, і ті, хто пише відписки замість того, щоб вирішувати проблеми, очевидно, будуть змушені шукати іншу роботу.
- З якими найбільш гострими проблемами Ви сьогодні стикаєтесь?
- Перш за все це земельні питання, тому що найбільші порушення, які зробила попередня влада, були саме в земельних питаннях. Зараз ми розгрібаємо ці завали. Друга проблема також пов‘язана з землею, а саме з невидачею актів на землю. Тобто на розпайовану землю до цього часу не видано 120 тисяч актів і Держкомзем фактично саботує цю роботу, не надаючи в Київську область бланки самих земельних актів.
Є достатня кількість підприємств, які мають дозвіл на видачу цих актів, на проведення робіт з оформлення актів на землю, але в Київській області була штучно створена система, коли держакти видавались тільки через кишенькові фірми, які в десятки разів завищували вартість цієї роботи і очевидно ділилися з тим, хто обмежував кількість бланків земельних актів і робив з цього дефіцит. А якщо є дефіцит, то, зрозуміло, що є й завищена ціна. Повторюся, на жаль, через саботаж Держкомзему, ми до цього часу не можемо вирішити цю проблему.
- Ви один з перших губернаторів, хто оголосив про проблему реприватизації незаконно отриманих земель і бажання повернути їх державі. Що конкретно зроблено і як бути з тими ділянками, які вже забудовані?
- Землі, на які видані державні акти, можуть бути повернуті виключно за рішенням суду. Сьогодні порушено більше півсотні кримінальних справ. Десь приблизно стільки ж в процесі порушення. Ці справи будуть передані до суду, і якщо судді вдасться аргументовано доказати, що є порушення, очевидно, що акти на землю будуть скасовані і така земля буде повернута народу.
Згідно із законодавством, той, хто незаконно здійснив забудову, може бути оштрафований і теоретично існує таке положення закону, що незаконно збудована будівля може бути, за рішенням суду, знесена. Хоча підтвердження того, що така норма застосовувалася в Україні, поки що у нас немає. Швидше за все нам треба внести зміни до законодавства щодо майбутніх забудов, ввести хоча б такі норми, що стосуються фізичних осіб, тому що юридичні особи за несанкціоновану забудову можуть бути оштрафовані на половину вартості збудованого, а фізична особа – всього на кілька неоподаткованих мінімумів. А головне – йдеться про забудову на берегах Дніпра, де, згідно із законом, взагалі заборонено будувати. Вихід із ситуації – ввести на таку нерухомість податки, які будуть в десятки, а то й в сотні разів більші, ніж нерухомість, яка збудована в інших місцях.
- Ви будете ініціювати зміни до земельного законодавства?
- Ми написали свої пропозиції в Раду національної безпеки і оборони на предмет того, що необхідно ініціювати внесення змін до законодавства.
- Чи є у Вас земельна ділянка, дача?
- Немає. У мене було 6 соток під садову ділянку в 1991 році, потім я став депутатом, але так і не знайшов часу, щоб обробляти цю ділянку. І її в мене забрали, навіть не сповістивши мене.
- А де знаходиться Ваша квартира?
- В надійному місці. На околиці Києва.
- Як складаються у Вас відносини з Київським міським головою Олександром Омельченком? Не секрет, що з Вашим попередником Засухою в нього були непорозуміння…
- Я думаю, що наші стосунки є добрі. Київ і область доповнюють одне одного, і, безумовно, що Київ є величезним ринком збуту для сільськогосподарської продукції, вирощеної в області, тоді як промислова продукція Києва знаходить свій ринок збуту в містах і селах області. Сьогодні не існує протистояння між владою Києва та області, як було раніше і результатом якого було те, що голова обладміністрації боровся із тим, щоб жодна зернина, вирощена в Київській області, не попала до міста Києва. Сьогодні цього немає, є нормальна співпраця.
- Ваше ставлення до питання розширення меж Києва.
- Факти з життя європейських столиць говорять про те, що вони вже не розростаються в ширину, натомість поряд із столицями ростуть міста-супутники, і я вважаю, що це європейський підхід до справи, тому що ситуація, коли люди живуть в одному місті, а їздять на роботу в інше, створює багато проблем.
- Як складаються відносини з Вашими колегами з інших областей і чи є якісь спільні проекти?
- Сказати, що є вже якісь проекти, які реалізовуються, поки що не можна, але я думаю, що ми будемо працювати над цим. Зараз розробляється генеральний план розвитку Київської області, ми звернулися до всіх своїх сусідів, в тому числі і до республіки Білорусь, яка межує з Київською областю, з тим, щоб вони подали нам своє бачення щодо тих об‘єктів, які потрібні на території Київської області. Це можуть бути якісь інженерні комунікації, дороги, інші об‘єкти. Тож, враховуючи всі інтереси, ми будемо справді гармонійно розвивати Київську область.
- Ви заявляли, що плануєте в кожному селі відкрити бібліотеку. Що взагалі буде робитися для розвитку соціальної інфраструктури села?
- Та ситуація, яка є сьогодні в Україні в сільській місцевості, є абсолютно неприйнятною. Це сором для такої потенційно могутньої держави мати школи, які дають атестати про середню освіту, але не дають знань, завдяки яким можна вступити до вузів. Медицина на селі фактично не розвинута, людина, яка потрапляє до обласної лікарні, дуже часто потрапляє із запущеною хворобою. Тож треба створити відповідні умови.
Ми ставимо завдання, щоб випускник сільської школи мав можливість конкурувати по рівню знань із випускниками столичних. Для цього треба дуже багато зробити, вкладати гроші і в обладнання шкіл, забезпечення їх підручниками, науковими матеріалами, вчителями.
Звісно, що кожне село повинно мати клуб, бібліотеку. Я навіть не знаю, як назвати цей стан, коли немає жодного бібліотекаря, який працює на повну ставку, коли практично всі завідувачі клубів працюють на пів- або чверть ставки, коли понад 15 років не поповнюються бібліотечні фонди. Я думаю, цей рік стане першим, коли будуть закуплені нові книжки для сільських бібліотек, і ми будемо робити все для того, щоб в бюджеті наступного року почати виправляти ситуацію.
- Чи логічно проводити адмінреформу до виборів?
Дуже логічно проводити її до виборів в місцеві органи влади. Щоб депутати обирались в змінені сільські або районні ради. Тому що, якщо провести вибори згідно старого територіального устрою, а потім почати проводити реформу, тоді доведеться проводити ще одні вибори. Очевидно, саме це є перевитратою коштів, а не те, в чому нас зараз намагаються звинуватити. Суть питання полягає в тому, як змінити життя в сільській місцевості, як забезпечити сільського жителя якісними послугами.
- Ваші прогнози - чи буде застосовуватись адмінресурс на виборах?
- Впевнений, що ні. Ми маємо великий досвід, як перемагати без адмінресурсу, він не потрібен нам для того, щоб перемогти. До того ж ми добре знаємо, як наші виборці сприймають адмінресурс, він їм не подобається. І це я можу сказати як колишній депутат-мажоритарник, який тричі перемагав на мажоритарному виборчому округу і саме всупереч адмінресурсу.
В Київській області я буду дуже жорстко поступати з будь-якими службовцями, які захочуть застосовувати так званий адмінресурс.
Оксана ПТАШКА
|