24 липня 1990 року на Хрещатику зібрались десятки тисяч людей. Рух транспорту на головній артерії столиці було призупинено. І ось настає хвилююча мить. Виконуючий обов’язки голови Київради Олександр Мосіюк повідомляє про знаменне рішення депутатського корпусу міста і піднімає на флагштоці синьо-жовте знамено освячене в Софії Патріархом Володимиром.
Сьогодні – День українського національного прапора. Рівно тринадцять років тому, 24 липня 1990 року, на флагштоку Київської міської адміністрації було піднято жовто-блакитний стяг. Тисячі киян прийшли засвідчити свою повагу до відродженого з небуття і очищеного від багатьох десятиліть наклепів символу України.
24 липня 1990 року на Хрещатику зібрались десятки тисяч людей. Рух транспорту на головній артерії столиці було призупинено.
І ось настає хвилююча мить. Виконуючий обов’язки голови Київради Олександр Мосіюк повідомляє про знаменне рішення депутатського корпусу міста і піднімає на флагштоці синьо-жовте знамено освячене в Софії Патріархом Володимиром.
Тільки згодом стали відомі подробиці того буремного часу. Міськом комуністичної партії, знаючи про намір депутатів Київради, чинив шалений опір прийняттю рішення про піднесення в столиці жовто-блакитного прапора. Більшість комуністів-депутатів представницького органу, отримавши вказівку залишили приміщення міськради або й зовсім не з’явилися на засідання. Виникла загроза, що для прийняття важливого документа може бракувати кворуму.
Занепокоєння викликав і той факт, що у внутрішньому дворі міськради було зібрано численні загони міліції та спецназу, які в будь який момент могли кинути на розгон прибулих до Київради громадян. Тому керівництву міста треба було діяти рішуче, обережно і оперативно. Після кількох спроб саботажу та провокацій з боку представників КПСС, рішення про прапор, з перевагою в один голос, було прийнято. Демократичні сили Київради, підтримані тисячами киян і гостей столиці, отримали блискучу перемогу.
Нині національний прапор майорить над всією незалежною Україною, а 13 років тому його з’ява над Хрещатиком, 36 була першим офіційним підняттям українського двоколору на теренах Союзу.
Ця подія на рік "старша" за дату проголошення Незалежності України, але значення її анітрохи не менше за історичне проголошення незалежності нашої держави. Шлях до волі і соборності України проліг саме через такі дати, що закарбувалися в нашій пам'яті як провісники дня нинішнього і майбутнього.
23.07.03, www.polit.com.ua
|