За попередніми даними, вибори у в\о №151 завершилися з таким результатом: Олексій ЛЕЛЮК – 31,99% (29 302 голоси, керівник “Полтавагаз”, голова Полтавської обласної організації Партії регіонів), Олександр КУЛИК – 17,09% (15 914, єдиний кандидат від блоків “наша Україна” та Юлії Тимошенко, голова Полтавської обласної організації Української народної партії), Михайло ГОНЧАРОВ – 8% (8 016). Також за попередніми даними, явка становила 62,3% (проголосували 89 157 виборців). Олександр КУЛИК переміг в усіх районних центрах округу – з перевагою у понад 2 рази. Ліві кандидати – від соціалістів та комуністів, – вперше на Полтавщині залишилися внизу “турнірної таблиці”.

Коментар першого заступника голови Української народної партії Івана ЗАЙЦЯ:

--Під час виборів на окрузі №151 були випробувані нові методи використання адміністративного ресурсу під час виборчої кампанії.

По-перше, це не включення до виборчих списків “неблагонадійних” людей - тих, які могли голосувати за “Нашу Україну”. Загалом на в/о №151, за нашими даними, до виборчих списків не було включено кілька тисяч виборців. Поновити своє право, як відомо, виборець може лише через суд, однак якщо навіть у Києві цим правом скористалося ледве два десятки громадян, то в сільській місцевості масові звернення до суду з приводу поновлення свого права обирати – річ нереальна.

По-друге, тиражем кілька тисяч (за попередніми даними – до 10% від кількості виборців округу), було надруковано “звернення” громадян з приводу того, що вони мають намір голосувати вдома. Цей процес також відбувся під контролем влади.

З традиційного арсеналу влади застосовувався метод “кнута і пряника” за схемою: “проголосуєш – поставлю безкоштовно газовий лічильник, не проголосуєш – відріжемо газ”.

Окрім того, в межах округу кандидатом від влади було відпрацьовано і схему “як перетворити держбюджет на бюджет своєї виборчої кампанії”: газифікація сіл, прокладання доріг, зроблене державним коштом, подавалися як робота кандидата від влади. Фрагмент цієї схеми на загальноукраїнському рівні дуже рельєфно представлено так званим підвищенням мінімальної зарплати з 1 вересня 2004 року. Спочатку уряд та більшість, у порушення закону і всупереч розрахункам, скоротили її розмір з 237 до 205 гривень, приховавши гроші, які могли піти на цю справу, а через вісім місяців, у переддень президентських виборів, мають намір урочисто підвищити”.