“Уявіть собі картину: ви зранку виходите на вулицю, і на даху своєї клуні бачите перевернутого воза, який ще ввечері стояв у вас перед хатою. Або: виходите з хати і бачите, що ваших воріт немає, і лише після тривалих пошуків знаходите їх в іншому кутку села. Такі речі цілком могли трапитися з будь-ким на Андрія”, - розповідає народний депутат з Рівненщини Сергій ОЛЕКСІЮК.

Він розповів також про традицію варити на Андрія вареники та пригощати всіх, хто заходив до хати. Особливістю “андріївських” вареників, за його словами, було те, що в них замість начинки могли напхати листя або досипати в начинку солідну порцію солі. Сергій ОЛЕКСІЮК також згадує про традицію готувати “калиту” – великий прісний пиріг, який молодь, що збиралася, по колу надкушувала. Кому діставався останній шматок, той, за прикметою, наступного року обов’язково мав створити сім’ю.

13 грудня 2002 р.