радіо «Ера», 28 лютого 2006 р.

Сергій ДОЙКО: Головними питаннями, які ми обговоримо у нашій сьогоднішній програмі, будуть важливість візиту в Україну президента Польщі Леха Качинського, в контексті двосторонніх відносин Польщі та України та відносин України з Євросоюзом, перспективи подальшої інтеграції нашої країни до ЄС та НАТО, а також стан і проблематику наших відносин з Російською Федерацією.

Гостем нашої передачі сьогодні є перший заступник міністра закордонних справ України Антон Бутейко. Пан Бутейко зараз перебуває з нами на прямому телефонному зв’язку, однак він незабаром з’явиться у нашій студії.

Антоне Денисовичу, почнемо з офіційного візиту в Україну президента Польщі Леха Качинського. Що ви можете сказати взагалі про важливість візиту до нашої держави польського лідера?

Антон БУТЕЙКО: Важливість цього візиту обумовлюється тим комплексом відносин і станом відносин, який існує між нашими державами. Це відносини стратегічного партнерства, це відносини довірливі і вони були завжди такими, і недаремно саме президент Качинський відвідує Україну одною з перших після того, як він прийшов до влади. Звичайно, що можливість цього візиту диктується також тою інтенсивністю економічних стосунків, адже товарообіг між Україною і Польщею зараз складає понад 3 мільярди доларів, у минулому році такий товарообіг був не з багатьма державами світу, навіть дуже великими, у нас є такий обіг товарів.

І третій вимір – звичайно гуманітарний. Ці стосунки є виключно важливими з огляду на ту складність, яка існувала історично у відносинах між українським народом і польським. Але як на мене, ці стосунки у цьому вимірі є унікальними, тому що не зважаючи на складність, ми з самого початку, коли Україна відновила незалежність, взяли ту правильну ноту, яка сьогодні дає гарну українсько-польську мелодію. Думаю, що в багатьох відношеннях ці стосунки є зразковими.

Сергій ДОЙКО: Антоне Денисовичу, ще напередодні, або на початку свого офіційного візиту пан Качинський повідомив, що власне в ході візиту він планує обговорити такі, так би мовити, сегменти, або такі напрямки: двостороннє співробітництво Польщі та України, питання НАТО та Євросоюзу знову ж таки в контексті України і енергетичну ситуацію. Як вам видається, або як ви знаєте, яке з цих питань сьогодні є, так би мовити, більш проблемним?

Антон БУТЕЙКО: Ну, я вважаю, що в цьому комплексі питань кожне питання має свою вагу, а так, як ви ставите – найбільш проблемним, ну, важко сказати. Я вважаю, що в нашому характері відносин не можна говорити про проблемність, можна говорити про існування питань, які потребують вирішення, тому що у нас є і завжди було нормальне взаєморозуміння. В тому плані, якщо говорити про двосторонні стосунки, то звичайно, і діалог, який ведеться на рівні президентів, і зустріч буде з прем’єром і в інших форматах, то двосторонні відносини мають безпроблемний, я б сказав, зараз характер, тому що багато того, що було проблемним, вже вирішено, у тому числі і в минулому році.

Що стосується наших стосунків у контексті руху України до Євросоюзу і до НАТО, то я можу сказати, що Польща є одною з небагатьох держав, які настільки активно нас підтримують у підготовці України до членства в ЄС і в НАТО, і в контексті створення саме нового виміру цих відносин, і в контексті того, щоб наші громадяни мали найоптимальнішій режим візовий у стосунках з Євросоюзом.

Ну а що стосується енергетичної складової, то вона, мабуть, сьогодні є найбільш актуальною. Ми бачимо, що у нас є взаєморозуміння з нашими польськими партнерами у тому плані, що необхідно організовувати енергетичне забезпечення цього регіону не по секторах, а у єдності і робити енергетичну безпеку таку, щоб був потік енергії і електро- і газовій потік, і нафтовий йшли спокійно у нормальному рівні без якихось газових чи інших атак, і щоб у цій структурі працювала енергетична потужність і Центральної Азії, і Росії, і України, і Євросоюзу. От як раз у цих параметрах у нас є взаєморозуміння, а питання полягає в тому, як реалізовувати ці речі.

Як відомо, важливою складовою в цьому контексті є питання будівництва нафтопроводу Одеса-Броди, і відомо, що тут наші польські колеги ставляться дуже прагматично до цього, вони чітко дивляться, наскільки цей проект буде реалістичним і рентабельним, тому що політично уряд і президент підтримують цю ідею, але там буде заангажовано багато комерційного елементу, який вимагає, відповідно, прибутку і стабільності.

Оці моменти мають бути доопрацьовані дуже ретельно. Я думаю, що і українська сторона, вже маючи свій досвід, розуміє по-іншому, і помаранчева команда не хоче робити тих помилок, які робилися минулою командою, яка була при владі в Україні.

Сергій ДОЙКО: (...) Оскільки ми будемо далі обговорювати суто європейський вектор розвитку, і зокрема, що стосується російського, східного вектору, то я запропонував би слухачам запитання для інтерактиву, оскільки ми до того ж спілкуємось з Антоном Бутейком, то тут цікаво почути вашу думку, шановні наші прихильники, щодо такого: як ви вважаєте, чи є помітними в діяльності МЗС України особисті зовнішньополітичні симпатії його керівників?

Антоне Денисовичу, ви вже сказали, що президент Качинський зустрівся з президентом, має зустрітися з іншими представниками української влади, але відомо, що він має намір зустрітися і з представниками політичних сил, яких владою в принципі не назвеш, і до пропрезидентських сил, як до таких, їх і не віднесеш. Я зокрема маю на увазі зустріч з лідером БЮТ Юлією Тимошенко. Як ви вважаєте, це задля того, щоб почути не лише про наші позитиви, так би мовити?

Антон БУТЕЙКО: Я хотів би відповісти таким чином: Качинський дійсно має зустрічатися з нашими високопосадовцями, як це передбачено програмою, а я зараз затримався і знаходжусь у автомобілі по дорозі до студії, тому що брав участь у зустрічі президента Качинського з керівниками Українського Народного Блоку Костенко-Плюща. Я зараз затримуюсь, бо в нас бесіда трошки затягнулась, ніж це планувалося. Тобто президент Качинський у першу чергу зустрічається з керівництвом УНБ Костенко-Плюща і звичайно, якщо в нього є бажання зустрітися з іншими лідерами, то це абсолютно нормальний вимір, і я переконаний, що президент сприймає це абсолютно спокійно, тому що це є практикою у демократичних державах, коли лідери держав зустрічаються не лише з тими, хто є при владі, а і з тими, хто є в опозиції. Це нормальний, природний, демократичний процес.

А в нас розмова з президентом Качинським була дуже цікавою, як на мене, і звичайно, оскільки ви знаєте, що президент Качинський і його брат належать до партії «Право і справедливість», а УНП підтримувала дуже тісні стосунки раніше з цією партією, і у співпраці ми своїми силами змогли забезпечити під час президентських виборів, що з Польщі саме на рівні співробітництва цих двох партії – УНП Костенка і «Право і справедливість» – було близько двох тисяч спостерігачів саме по нашій лінії, зверх того, що нароблялося штабом коаліції «Сила народу». Тобто в нас є гарні стосунки, і тому я тут спростував би, що зустріч відбулась не лише чисто з опозицією, а і з політичною силою, яка є симпатичною для помаранчевого табору, яка була однією з важливих складових помаранчевої команди, яка підтримувала кандидата у президенти Віктора Ющенка, яка сьогодні підтримує його в тому, що стосується реалізації програми, яка співпадає з програмою УНП.

Сергій ДОЙКО: Антоне Денисовичу, от ви сказали, що ваші соратники і ви особисто зустрічалися з президентом Польщі. Російсько-українські відносини обговорювалися? Якщо так, то на якому рівні, в якому контексті, а якщо не обговорювалися, то принаймні сам президент Польщі як би не виключив, що українська влада і він, зустрічаючись з представниками української влади можуть обговорювати відносини України з Росією, то тоді в якому контексті може тривати ця розмова?

Антон БУТЕЙКО: Ні, ми не порушували питання україно-російських відносин під час переговорів у форматі такому, про який я зараз говорив. А що стосується офіційної зустрічі на рівні президента і на рівні прем’єр-міністра, звичайно ці питання можуть підніматися. Я не хотів би їх коментувати, оскільки безпосередньо участі в цих переговорах не брав. Я знаю про це вже з тих матеріалів, які ми готували для президента, як МЗС, і відповідно, я думаю, що краще і коректніше буде коментувати це тим, хто безпосередньо брав участь у зустрічі президента. А з мого боку це було б некоректно. Але звичайно у нашому вимірі відносин України і Польщі україно-російський фактор є важливим і йому приділяють увагу зараз у всій Європі і хочуть, щоб стосунки України з Росією були якнайдружніші, і я думаю, що важливість цих стосунків була продемонстрована ще і тими газовими атаками, які ми пережили, і не тільки ми, а і решта Європи пережила, і це надзвичайно важливо.

Сергій ДОЙКО: Антоне Денисовичу, я так приберігав гостріші і цікавіші питання на потім, але вже прив’язуючись до того, що ви власне говорите, я буду вже уточнювати в процесі, так би мовити, спілкування. От ви згадали відносини України з Росією. Скажіть відверто, чи вам продовжують згадувати ваші гучні слова щодо того, що «всі імперії рано чи пізно розпадаються»?

Антон БУТЕЙКО: Знаєте, дійсно ви починаєте робити провокаційні запитання, але ви ж знаєте, що я ніколи не уникаю ніяких запитань, щоб залишити їх без відповіді. Тому моя відповідь буде такою: я ж не говорив про розпад Росії. Я говорив, коли коментував, так: „розпад Російської імперії”, а сьогодні Росія не є імперією. Так що та вся реакція і журналістів, і інших, як на мене, була неадекватною і некоректною, і я не відчуваю того, що зробив якусь помилку. Навпаки, я тоді коментував свої висновки, які я робив, будучи в опозиції.

Сергій ДОЙКО: (...) Чому тоді така теза і пішла, що от після цих ваших слів, ну як їх інтерпретували, і як ви їх пояснювали, ми прекрасно чули по телебаченню і знаємо, але чому ж тоді така теза пішла, що от в діяльності нинішнього МЗС особисті симпатії зовнішньополітичні його керівників – вас мали на увазі і міністра закордонних справ – вони стають все більше відчутними і помітними?

Антон БУТЕЙКО: В мене величезна симпатія до російського народу, тому що мій рідний брат є службовцем у збройних силах Російської Федерації.

Сергій ДОЙКО: Ви ще скажіть, що ви за ЄЕП.

Антон БУТЕЙКО: Як же я можу не бути симпатиком російського народу? Але я хочу, щоб наші стосунки на міждержавному рівні були рівноправні, взаємовигідні і, звичайно, дружні, добросусідські.

Сергій ДОЙКО: Але мабуть погано, що Російська Федерація – це не лише російський народ, це ще й російські політики?

Антон БУТЕЙКО: Звичайно, є російські політики різні. Я виходжу з того, що ми спілкуємось з Російською Федерацією на державному рівні, тому наше спілкування відбувається саме в офіційному форматі. Я поважаю дуже багато речей, які існують у російського народу, але „дружба дружбой, а денежки врозь”. Оце я завжди до цього ставлюся так чітко з точки зору саме національних інтересів України. Щоб не було, а попереду мають бути національні інтереси України, а симпатії вже інші будуть в іншому. І в цьому моя позиція, і позиція міністра, я знаю, ґрунтується саме на цих засадах – по-перше національні інтереси України, подобається це комусь чи ні. Але краще, щоб ми відстоювали ці інтереси так, щоб воно подобалося.

Сергій ДОЙКО: Антоне Денисовичу, на лютий, на початок березня, заплановано доволі немало візитів поважних закордонних очільників. Україна продовжує бути цікавою для заходу просто тому, що вона продовжує бути цікавою, чи всі вони як би бояться того, що після виборів до влади прийдуть не ті сили, які б вони хотіли бачити при владі і в уряді?

Антон БУТЕЙКО: Я думаю, що Україна є цікавою вже тому, що вона Україна, тому що вона має такий народ, який продемонстрував те, чого в Європі дуже давно не було – помаранчеву революцію, коли народ в масі своїй продемонстрував свою гідність, коли він вийшов і, дуже цікаво, навіть під дулами зброї площі танцювали і співали. Це унікальна річ. І для нас, дипломатів, зараз дуже легко працювати, і захід у даній ситуації цікавиться Україною. Звичайно, він хоче, щоб оці демократичні тенденції стверджувалися, щоб вони розвивалися і щоб не було повтору приходу до України старої політичної культури, яка привела...

Сергій ДОЙКО: Таке враження складається, що захід боїться цього і так, знаєте, руку на пульсі тримає, промацує цей пульс, до чого йому готуватися після березня.

Антон БУТЕЙКО: Звичайно, ви ж знаєте, кожне посольство кожної держави існує в іншої державі для того, щоб, як ви кажете, тримати руку на пульсі, чи промацувати той пульс. Це абсолютно нормально. Це робить і захід і схід, це роблять всі, для того і існують дипломати чи розвідка. Ну, в даному випадку я можу сказати, що ми дійсно стали цікавими, і інтерес є великий економічний. Ви ж подивіться, що робиться, якщо приватизували такий гігант, як «Криворіжсталь», і це відбулося в умовах, коли більшість вважала, що купить «Арцелор», а купила «Метал стіл», і це ще більше переконало багатьох у Європі, що в Україні відбувається те, чого вони не очікували, тобто що відбувається дійсно прозоро.

Я не хочу виглядати, як радянський пропагандист, який розказує, що все у нас якнайкраще, ні, я знаю, скільки в нас проблем. Але саме ставлення заходу до нас воно є з симпатією. І звичайно люди, які мають симпатію до нас не хотіли би, щоб політична культура минула повернулась в Україну, коли йдуть масові фальшування, які привели до революції, коли прийдуть ті сили, які представляли абсолютно неєвропейську політичну культуру.

Сергій ДОЙКО: Антоне Денисовичу, цікаве запитання від нашого слухача Олександра з Києва: «Не розумію, чому пан Бутейко постійно виправдовується? Хіба він закликав до розвалу Російської Федерації, чи щось робив для цього?» Ви виправдовуєтесь? Ну, принаймні я бачив вашу розмову на одному з телеканалів з російським політиком Затуліним, то щось мені так видалось, що ви так як би виправдовували ті слова, які ви сказали.

Антон БУТЕЙКО: Виправдовував? Ні.

Сергій ДОЙКО: Ну можливо мені так здалося, але принаймні, якщо мені здалося, то і десятку людей могло теж так здатися.

Антон БУТЕЙКО: Ні, я хочу нагадати, запитання було: «Пане Бутейко, ви коли були щирі, коли два з половиною роки тому писали у «Дзеркалі тижня», що Російська імперія розпадеться, чи ви щирий зараз, коли ви закликаєте до дружних і добросусідських відношень з Російською Федерацією?» Я сказав, що я був щирий тоді і щирий зараз. Оце і все. Я не виправдовуюсь. Я не збираюсь перед кимось виправдовуватися, коли я вважаю, що я робив коректно, і це відповідало національним інтересам України. Така реакція моя була на першу частину. Я, звичайно, міг утриматися і не відповідати зовсім, але коли я був у відпустці і дивився, який бруд лився на українську державу високими парламентськими чільниками Російської Федерації, і з нашого боку ніхто з політиків не відповів належним чином...

Можна казати так – не треба відповідати і так далі. У моєму розумінні це не позиція. Еліта національна повинна мати гордість і повинна вести себе з гідністю і не дозволяти нікому, щоб хтось зміг сказати погане слово на твою державу. На це повинні реагувати політики. Вони не зробили. Я в той час знаходився в стані політика – заступника голови УНП – і я реагував як я вважав за доцільне.

Сергій ДОЙКО: Пояснить тоді мені, будь ласка, вже як перший заступник міністра закордонних справ України і як політик, скажіть, чому тоді опозиційні сили настільки різко реагують на будь-які спроби заходу десь підкорегувати можливо якийсь такий геополітичний чи геоекономічний контекст? Чому вони постійно говорять, що там окупація з боку НАТО, що тут нам звалюють ці відходи ядерні, тобто все йде на те, що захід тут у нас, ну скоро буде просто окупація. А влада наша на закиди з боку російської сторони, як ви сказали, от недостатньо реагувала. Тоді чому? Слабкість якась, чи що?

Антон БУТЕЙКО: Я сказав не влада в цілому, я сказав політики реагували, тому що там політики реагували, у нас реакція відбувається коректно, абсолютно однозначно на офіційному рівні. Ми це робимо в рамках наших нот, наших заяв, і вони є абсолютно виваженими і нормальними. А я казав про політичний бік справи.

А щодо от цього залякування НАТО чи Євросоюзом, то як на мене, і я відповідаю зараз, як політик, вже пройшла 18 година, я маю право це робити, як держслужбовець, то я висловлюю таку тезу: я думаю, що це не просто, це відбувається із-за того, що існує жорсткий матеріальний інтерес у певної категорії людей, адже у нас сьогодні визнається офіційно, що майже половина економіки знаходиться в тіні. І якщо Україна буде рухатися успішно в підготовці до вступу в Євросоюз і НАТО, то там економіка в тіні не може бути, вона повинна бути транспарентною, бізнесмени мають сплачувати нормально податки до бюджету, і через бюджет розподіляти між різними категоріями населення і у вигляді зарплати і у вигляді нормальної пенсії.

А ті люди, які стали багатіями, як кажуть олігархами, у тіньовій економіці, коли ловили рибу в мутній воді, вони не хочуть, щоб все стало транспарентно, щоб стало так, як це є у Європі, як у прибалтійських республік. І тому вони захищають свій надприбуток, щоб цей тіньовий сектор зберігався. Тому маючи у своїх руках і ЗМІ, вони не допускають людей зі знанням, які могли б об’єктивно розповісти, що ж таке НАТО, з чим його їдять, що таке Євросоюз, бо вони бояться, що якщо рух буде, вони будуть транспарентні, змушені поводитися так, як це є в цивілізованих державах і тоді надприбутків вони не будуть мати.

Сергій ДОЙКО: От дивіться, лідер блоку «Не так», ну відомий блок, ви знаєте, які, так би мовити, напрямки політичні він сповідує, має провести прес-конференцію щодо референдуму щодо членства України в НАТО і ЄЕП. Зрозуміло, що політики сперечаються, доводять свою правоту, а народ як би так обабіч ситуації. Як ви думаєте, вже як політик дійсно, чи можливо варто провести цей референдум і як люди скажуть – так і діяти?

Антон БУТЕЙКО: Я думаю, що лідери «Не так» не є...

Сергій ДОЙКО: Я взяв «Не так», як інформаційний привід.

Антон БУТЕЙКО: Я також, як інформаційний привід. Нехай, скажімо так: ті, хто ініціюють референдум не є новаторами. Ідею схвалення нашого вступу до НАТО проголошував ще президент Ющенко. Воно не вимагається конституцією України. Я вам скажу, я аналізував ці речі, але народ має право і абсолютно нормально, якщо він захоче, в рамках закону про всеукраїнський референдум проведе цю акцію. Але для того, щоб зробити референдум, треба, щоб люди знали, а що ж таке НАТО. До цього часу, ви знаєте, я проаналізував зараз виборчі програми всіх виборчих блоків, і як не дивно, є єдиний виборчій блок, який має у своїй програмі те, що він буде працювати над тим, щоб Україна йшла і до Євросоюзу і до НАТО.

Сергій ДОЙКО: Зараз ви скажете, що це ваш блок.

Антон БУТЕЙКО: Це Український народний блок Костенко-Плюща. Більше немає жодного, навіть от я подивився тому, що є ж правляча, так сказати, партія «Наша Україна». Там є про євроінтеграцію і абсолютно це нормально. А коли подивитеся у блоці Юлії Тимошенко, там нема: «Ми визначимо принципи зовнішньої політики» і так далі. От те, що я дивився на сайті «Батьківщина». ПРП «Пора» – здавалось би молодіжна структура, яка повинна була, але немає цього. От у мене виникає питання – чому? Та тому, що люди...

Сергій ДОЙКО: А чому?

Антон БУТЕЙКО: От я пояснюю, це моє власне судження...

Сергій ДОЙКО: А можливо це і варто було так зазначити, як зазначено в деяких програмах – ми визначимо потім зовнішньополітичний курс розвитку, з огляду на те, як його визначить народ.

Антон БУТЕЙКО: Такий підхід, як на мене, відбиває брак лідерства. Тому що ці політики, ага, подивилися, на сьогоднішній день рівень підтримки вступу України до НАТО складає десь в районі 30%, ага, значить 70% не підтримують, так роблять висновки, ми у своїх програмах писати цього не будемо. Замість того, щоб писати це в програмах, тому що багато з них переконані, що саме такий крок, такий рух буде перспективним для розвитку України...

Сергій ДОЙКО: Ну значить недостатньо переконані.

Антон БУТЕЙКО: Вони не мають політичної сміливості і характеристик політичного лідерства, вони вирішили плестися у хвості у громадської думки, яка є непоінформованою у своїй масі.

Сергій ДОЙКО: От ви сказали про інформованість...

Антон БУТЕЙКО: От я так пояснюю цю ситуацію.

Сергій ДОЙКО: Це ваша думка і ви маєте право її висловлювати, але ви сказали про інформованість, чи не даремно, відчуваючи таку непоінформованість, президент Ющенко і підписав сьогодні указ про створення Національного центру з євроатлантичної інтеграції України на чолі з Володимиром Горбуліним. Можливо цей центр якось і поінформує?

Антон БУТЕЙКО: Звичайно, але в даному випадку є державна програма інформування про європейську, євроатлантичну політику української держави. На жаль, навіть минулий уряд не виділив жодної копійки на реалізацію цієї програми в минулому році. Зараз, в цьому році виділено. Оце просто показує настрій, що навіть частина нашого політичного істеблішменту не є достатньо поінформована, тому що як би там не було, багато політиків наших є неофітами, вони дуже швидко вийшли на верхній щабель влади, а переконання приходить з часом. Я сам у свій час не був прихильником НАТО. В радянські часи я мав такі ж самі погляди на НАТО, як агресивний блок, але з часом, коли я отримував все більше і більше інформації, я не маю дивідендів від НАТО, але я хочу принести правду про НАТО своїм громадянам, щоб вони зрозуміли.

Сергій ДОЙКО: Принаймні ви там побували, побачили, як воно там відбувається.

Антон БУТЕЙКО: Тому що я бачу зараз, ви бачите, деякі партії кажуть «ні, не допустимо втягувати Україну в НАТО». Та хто її туди втягує? Туди ніхто не втягує, туди йдуть добровільно...

Сергій ДОЙКО: Нас ще туди не пускають, якщо вже відверто говорити.

Антон БУТЕЙКО: Так, треба здавати екзамени. А є багато тих, хто використовує ті старі історії, розповідають стереотипи, які ґрунтуються на тому, що має бути тут конфронтація – от НАТО і Росія – якщо Україна увійде, то вона зіштовхнеться з Росією. Це погляди позавчорашнього дня, це нагадує мені, знаєте, отого партизана, який продовжував пускати під укіс поїзди навіть після того, як вже війна закінчилась.

СЛУХАЧ: Доброго дня, це Житомир. Поясніть мені, як громадянину, у нас в Житомирі появились стрічки російських прапорів, Вітренко розвішала по всьому Житомиру. Що таке зрада, поясніть, і чи це зрада, чи не зрада наших інтересів?

Антон БУТЕЙКО: Я можу сказати, що у контексті зради, зрада – це визначення злочину і це передбачається кримінальним кодексом. Тут мають визначення робити наші правоохоронці, прокуратура і в даному випадку органи внутрішніх справ. Моя справа ж не така, але як громадянин України, як юрист, я можу сказати, що звичайно кримінальним кодексом передбачені відповідні дії, коли вони ведуть до сепаратизму, до підриву територіальної цілісності України, але я не бачив цих прапорів, нічого, тому мені коментувати буде некоректно у повній глибині, бо я не володію повною інформацією.

СЛУХАЧ: Добрий вечір. Микола, Київ. Пане Антоне, ви мабуть знайомі з таким терміном, як американська комісія, яка діяла в кінці другої світової війни і до 50-х років вона встановлювала, пересіяла всіх американських чиновників, близько трьох мільйонів і давала висновки – чи був корисний цей чиновник для Америки, що він зробив корисного і що поганого, і деякі були позбавлені роботи, а дехто навіть сів у тюрму. Чи не пора у нас створити, наприклад, українську комісію?

Антон БУТЕЙКО: Відповідаю не як перший заступник міністра, а як заступник голови УНП. Я вважаю, що така своєрідна люстрація мала відбутися на початку 90-х, зразу, коли ми одержали незалежність. Зараз, я думаю, було б абсолютно нормальним, щоб був прийнятий проект закону, який було внесено фракцією УНП, і я був автором разом з колегами, який передбачає, щоб держслужбовці, особливо високого рангу, проходили б спеціальну процедуру їх перевірки. Якщо призначають, то має бути, якщо це на рівні загальнодержавному, пройти через відповідну профільну комісію Верховної Ради для певної категорії, і щоб пройшли комісію у складі відповідно, вірніше висновок СБУ. Якщо є у такого кандидата проблеми, або служба захотіла «зарізати», то має бути створена спеціальна комісія, де має бути присутня ця людина і має бути дискусія, але у вузькому колі. Скажімо, президент, глава Верховної Ради, прем’єр-міністр. Звичайно, що наша фракція ініціювала і законопроект про люстрацію, ви знаєте, ще Василь Червоній цим займався. На жаль, підтримки ми не знайшли.

Сергій ДОЙКО: Ви жалкуєте, що не пройшов цей законопроект, ця ініціатива?

Антон БУТЕЙКО: Я вважаю, що у певному обробленому вигляді, от у такому форматі, як я сказав, закону про високопосадовців, який ми зробили, тому що має бути це врегульовано, хто міняється після виборів президентських, хто після парламентських. Це має бути врегульовано. Як би це зробили, тоді проблем подібних не було б. Якщо б це робилося саме в такому законі, ну і з комбінацією того, що стосується люстрації, я думаю, це би сприяло оздоровленню ситуації в Україні, але у наших проектах передбачений і механізм, який не дозволів би робити і полювання на відьом, щоб невинні люди не страждали би, як це було в минулому.

Сергій ДОЙКО: Антоне Денисовичу, надійшли результати нашого інтерактивного опитування. Я запитував: чи є помітними у діяльності міністерства закордонних справ, на думку слухачів, особисті зовнішньополітичні симпатії його керівників? Отже, що є помітними вважають 180 наших слухачів, що не є помітними – 88. Отже, люди помічають якісь такі симпатії, вподобання зовнішньополітичні. Я принаймні помічаю, от спілкуючись з вами, ваші зовнішньополітичні симпатії. Як ви це прокоментуєте?

Антон БУТЕЙКО: Мої зовнішньополітичні симпатії – це національні інтереси України, їх захист в контексті демократичному. Оце мої симпатії. Якщо коли-небудь хтось напише, яку позицію я займав на переговорах, то я думаю, знайдуться критики і в Москві, і в Брюсселі, і у Вашингтоні.

СЛУХАЧ: Добрий вечір. Сергій, Київ. Пане Антоне, скажіть, будь ласка, от зараз мусується таке питання певними політичними силами про те, що за вступ до НАТО треба сплатити 90 мільярдів гривень. Скажіть, чи це так і куди все це буде, за рахунок чого, навіщо це все?

Антон БУТЕЙКО: Дякую за запитання. Ну, це повна дурниця, яку розповсюджували деякі партії, я не буду називати їх. Вони посилалися на документ про інтенсифікований діалог України і НАТО. В цьому документі передбачено, там не 90 мільярдів гривень, а якщо мене пам’ять не зраджує, то цифра менша, і там є оцінка, скільки потрібно буде Україні для виділення з бюджету для реформування збройних сил України до 2011 року. Це не йде мова про плату за вступ до НАТО...

Сергій ДОЙКО: Але ж це можна сприймати як плату за вступ.

Антон БУТЕЙКО: Це означає, що в будь-якому випадку ми виділяємо бюджетні кошти на реформування збройних сил незалежно від того, чи ми будемо в НАТО, чи не будемо. А ці недобросовісні політики використовують це для обману людей, для того, щоб вішати, як кажуть, локшину на вуха людям. Так от я вам кажу, що немає плати за вступ до НАТО, є цифра, яка використовується для того, щоб зробити прогнозні розрахунки, скільки нам потрібно буде для утримання збройних сил.

Сергій ДОЙКО: Антоне Денисовичу, от ми говоримо про НАТО, говоримо про Євросоюз, про ту ж СОТ, різні роки називаються, різні терміни. Як ви прогнозуєте, коли і куди ми можемо вступити реально?

Антон БУТЕЙКО: Ви знаєте, я досить маю тривалий досвід для того, щоб говорити якісь конкретні дати. Я не хочу називати їх. А для мого внутрішнього споживання я хотів би, щоб у 2008 році на саміті НАТО – Україна одержала запрошення на вступ до НАТО. А що стосується Євросоюзу, то це буде набагато триваліший час.

Сергій ДОЙКО: Антоне Денисовичу, дякую вам за участь в нашій передачі, дякую всім слухачам. Нагадаю, що нашим гостем сьогодні був перший заступник міністра закордонних справ України Антон Денисович Бутейко.

Радіо «Ера», 28 лютого 2006 року

http://era-fm.net/programs/32/805