“Не витримують ніякої критики твердження членів виборчих команд В.ЯНУКОВИЧА про те, що під час його так званих робочих поїздок по Україні та до Москви він нібито виконує лише свої прем’єрські обов’язки”, - вважає заступник голови Української народної партії, кандидат юридичних наук Антон БУТЕЙКО.

--Майже щоденне проголошення прем’єр-міністром України численних обіцянок перед виборцями є нічим іншим як виборчими гаслами, які можна однозначно кваліфікувати як зловживання службовим статусом, як порушення встановлених Законом України “Про вибори Президента України” засад виборчого процесу, зокрема, законності, рівності та рівних можливостей доступу кандидатів на пост Президента України до засобів масової інформації, неупередженості органів виконавчої влади до кандидатів на пост Президента України.

Якби такі вояжі і виступи не були політичними та виборчими, а мали характер виконання “чистих” обов’язків глави українського Уряду, то В.ЯНУКОВИЧ повинен був би суворо дотримуватися вимог Конституції та законів України. Він мав би категорично утриматися від проголошення антиконституційних ініціатив на кшталт двогромадянства чи державної двомовності, які суперечать положенням Основного закону держави. Інакше він мав би притягатися до відповідальності за заклики поламати конституційний лад у державі.

Виборчі вояжі прем’єр-міністра України та численної свити, яка його супроводжує, здійснюються за рахунок коштів державного бюджету, тобто за рахунок платників податків, за кошти виборців. А це є не лише порушенням вимог статтей 43 та 64 Закону України “Про вибори Президента України” щодо виборчого фонду та заборони “кандидатам на пост Президента України, які займають посади в органах виконавчої влади, залучати для передвиборної агітації або використовувати для будь-якої роботи, пов'язаної з проведенням передвиборної агітації, підлеглих їм осіб (у робочий час), службовий транспорт, зв'язок, устаткування, приміщення, інші об'єкти та ресурси за місцем роботи, а також використовувати службові чи виробничі наради, збори колективу для проведення передвиборної агітації”.

Частина такої активної діяльності Прем’єр-міністра носить виразні ознаки злочину, який кваліфікуються статтею 210 Кримінального кодексу України як “порушення законодавства про бюджетну систему України”. За цією статтею КК “Використання службовою особою бюджетних коштів усупереч їх цільовому призначенню...” караються від штрафу аж до “позбавлення волі на строк від двох до восьми років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років”.

Цілком очевидно, що виборчі “витівки” Прем”єр-міністра України мали б стати предметом уваги не лише Центральної виборчої комісії України, а й відповідних правоохоронних органів держави.

І у виборців України має виникнути цілком природне запитання: “А чи людина, яка в ході виборчої кампанії грубо нехтує вимогами законів та Конституцією України, є здатною стати справжнім гарантом цієї Конституції на високому посту Президента України?”

Мабуть, відповідь є очевидною.”