08/12/2002
Валерій АСАДЧЕВ: Плюси та мінуси Бюджетного кодексу, на основі якого був укладений бюджет-2002, та шляхи вдосконалення бюджетного законодавства

Восени парламент впритул підійде до питання формування державного бюджету на 2003 рік. Як відомо, Бюджет-2002 вперше був сформований на основі нового Бюджетного кодексу. Як зарекомендував себе цей документ і які корективи необхідно в нього внести до формування державного бюджету на новий рік – з цими запитанням наш кореспондент звернувся до заступника голови парламентського Комітету з питань бюджету Валерія АСАДЧЕВА.

--Бюджет 2002 був укладений на основі нового Бюджетного кодексу. Як зарекомендувала себе бюджетна система, побудована на основі цього документу?

--Зробити ґрунтовний аналіз Бюджетного кодексу можна буде лише після завершення бюджетного процесу. Зараз можна зробити лише попередні висновки.

Головною відмінністю бюджету-2002 є те, що він складається не з 27 бюджетів, як це було раніше, а з 686. Це означає, що була зруйнована традиційна “вертикаль” бюджетних ресурсів, коли фінансові показники формувалися в державному бюджеті, потім спускалися на рівень області, далі на рівень району, міста обласного підпорядкування, міста районного підпорядкування і т.д. Тепер ця вертикаль зникла, оскільки бюджетний кодекс чітко закріпив за кожним бюджетом, - і державним, і місцевим, — податки, що є джерелами наповнення дохідної частини і витрати, які повинні здійснюватися тим або іншим бюджетом. Вертикаль залишилася поки що лише в ланцюжку район - міста районного підпорядкування – села - селища. Хоча і на цих рівнях новий бюджетний кодекс чітко визначає гарантовані джерела поповнення дохідної частини.

Руйнування вертикалі бюджетних ресурсів — це позитивний момент. Оскільки це дає можливість регіонам стверджувати їхні місцеві бюджети відразу після затвердження бюджету України. Тобто, будь-якому місту вже не треба буде чекати обласної ради, поки він йому ще затвердить якісь показники. Процес став набагато простішим, більш прозорим і зрозумілим.

Разом з однозначним позитивом від руйнації “вертикалі”, Бюджетний кодекс має багато недоліків. Наприклад, не врегульовані питання щодо перевиконання бюджету, не дуже чітко виписані питання, пов’язані з інвестиційними коштами, запозиченнями та кредитами, не враховані перехідні кошти. Проблемою є також недостатнє застосування програмно-цільового методу формування бюджету.

--Повернемось до позитиву. Чи можна розраховувати на те, що самостійність місцевих бюджетів буде і надалі підтримуватися ?

--Безумовно. Це є стратегічний напрямок всієї діяльності. В Україні до 10 тис. місцевих бюджетів і всі вони повинні бути самостійними. Всі вони не можуть бути самодостатніми, але для цього має працювати трансфертна політика, стандарт мінімізації бюджетних доходів на душу населення. Але всі бюджети повинні бути самостійними.

-- Як заступник голови Бюджетного комітету, чи маєте Ви напрацювання по питаннях вдосконалення бюджетного процесу?

--Так. На мою думку, після ухвалення бюджету-2003 потрібно впроваджувати новий бюджетний кодекс. До речі, цей документ вже напрацьований.

Новий бюджетний кодекс передбачає кардинальну зміну всієї бюджетної системи. Однією з головних його новацій буде незалежність всіх бюджетів та запровадження великої кількості нових бюджетних формул. Ці формули передбачають розподіл по місцевим бюджетам в 6 напрямах: охорони здоров’я, освіти, апарату управління, фізкультури і спорту, соціального захисту, комунального господарства. По кожній лінії – відповідні формули.

Також новий кодекс запропонує чітко закріпити дохідну базу за місцевими бюджетами, чітко розподілити функції та повноваження кожного рівня влади. І зробити всього 3 трансферти: трансферт на освіту (плануємо 12 % від видатків Держбюджету), на будівництво та реконструкцію доріг, особливо загальнодержавного значення, і третя - субвенція вирівнювання між бюджетами. До речі, субвенція вирівнювання – цікава річ. Вона розраховується таким чином: бюджет кожного з регіонів України повинен мати суму, яка дорівнює 120% затвердженого бюджетом середнього доходу на душу населення. Якщо бюджет перебільшує цю суму, то частка цього перебільшення вилучається до тих бюджетів, які такої суми не мають, а частка (умовно 50%) – залишається. Тож, такий розподіл можна розглядати і як певний стимул для місцевих бюджетів. До речі, така система добре зарекомендувала себе в Польщі.

12 серпня 2002 р.


Матеріали сайту Української Народної Партії