09/28/2004
Дмитрові ПАВЛИЧКУ –75

Сьогодні українському поетові, дипломату, членові Центрального проводу Української народної партії Дмитрові ПАВЛИЧКУ – 75 років. Прес-служба вітає Дмитра Васильовича та бажає йому й на майбутнє такої ж енергії, яку він має нині.

Ми пишаємося, що в Українській народній партії тепер є Герой України – учора, під час урочистостей в Національній опері на честь ювіляра, Президентський указ про присвоєння цього звання зачитав представник Президента у ВР Олександр Задорожний.

Одним із найбільших шанувальників творчості Дмитра ПАВЛИЧКА якщо не серед всього членства УНП, то принаймні серед його депутатської частини, є заступник голови УНП Іван ЗАЄЦЬ. Тому саме його ми попросили відібрати три вірші, які, на його погляд, репрезентують творчість поета.

Долиною туман тече

Долиною туман тече,

Не чути плеску хвиль його.

Припав я брату на плече

Край лісу яворового.

Мене задужали вітри,

Ослабли корені мої.

Зостались два, а може, три

Листочки яворовії.

Від холоду не чую ніг,

Кінчається життя моє,

І налітає тихо сніг

На серце яворовеє.

А брат мії каже,- не журись,

Не впадемо ніколи ми!

Запалим небеса колись

Вогнями яворовими!

1965

Два кольори

Як я малим збирався навеснi

Пiти у свiт незнаними шляхами,

Сорочку мати вишила менi

Червоними i чорними нитками.

Два кольори мої, два кольори,

Оба на полотнi, в моїй душi оба,

Два кольори мої, два кольори:

Червоне - то любов, а чорне - то журба.

Мене водило в безвiстi життя,

Та я вертався на свої пороги,

Переплелись, як мамине шиття,

Мої сумні і радісні дороги.

Менi вiйнула в очi сивина,

Та я нiчого не везу додому -

Лиш згорточок старого полотна

I вишите моє життя на ньому.

1965

Явір і яворина

Я стужився, мила, за тобою,

З туги обернувся мимохіть

В явора, що, палений журбою,

Сам – один між буками стоїть.

Грає листя на веснянім сонці,

А в душі – печаль, як небеса.

Він росте й співає явороньці,

І згоряє від сльози роса.

Сніг летить колючий, ніби трина,

Йде зима й бескидами гуде.

Яворові сниться яворина

Та її кохання молоде.

Він не знає, що надійдуть люди,

Зміряють його на поруби,

Розітнуть йому печальні груди,

Скрипку зроблять із його журби.

1977


Матеріали сайту Української Народної Партії