Радіо “Ера”, 18 березня 2005 р.

Сергій ДОЙКО: (...) Зміни до бюджету на 2005 рік Верховна Рада планує розглянути 24 березня. (...) Те, що може чекати новий бюджет-2005, ми обговоримо вже сьогодні в нашій програмі. Нашим гостем є народний депутат України, представник фракції УНП, заступник голови парламентського комітету з питань бюджету Валерій АСАДЧЕВ. (...)

Валерій Михайлович (...) деякі з ваших колег говорять, що їм взагалі важко (...) говорити щось конкретне з приводу бюджету, оскільки вони не бачили проекту цього документа. А ви бачили цей документ?

Валерій АСАДЧЕВ: Я теж не бачив цей документ, його не бачив ще жодний народний депутат, оскільки він офіційно в парламент не внесений і депутатам не розданий.

На останньому засіданні бюджетного комітету, де була присутня прем’єр-міністр Юлія Володимирівна Тимошенко, міністр фінансів Віктор Михайлович Пинзеник, нам від Міністерства фінансів подали деякі документи, пов’язані із змінами макропоказників і загальним обсягом фінансових ресурсів, які потрібні для виконання тих соціальних програм і тих соціальних видатків, які уряд запланував зробити у 2005 році.

Можна сказати, що там є певні розбіжності, а головне, що ми не бачимо, на жаль, за якими доходами уряд намагається закрити дефіцит, який за нашими попередніми розрахунками додатково до того дефіциту, що існує, має скласти десь біля 19 мільярдів, як ми зрозуміли з документів, розданих урядом.

Сергій ДОЙКО: Валерію Михайловичу, а якими доходами взагалі реально можна закрити цю фінансову дірку?

Валерій АСАДЧЕВ: Ми повинні розуміти, що для пенсійного забезпечення в державі повинна чітко існувати система співвідношення між зарплатою, тому що саме вона є основним головним джерелом виплати пенсій. Є різноманітні форми так званих податків, скажімо, податок з продажу автомобілів, податок з продажу ювелірних прикрас, з продажу валюти і так далі.

Але це такі добавки, додатки до пенсійного фонду, а основне джерело, головне, яке фактично визначає розміри пенсії, є фонд заробітної плати. Тобто сама заробітна плата. Справа в тому, що коли наприкінці минулого року внаслідок політичних баталій, які відбувалися, уряд Януковича взяв і залповим фактором збільшив доплати до пенсій, в розмірі приблизно до 80% у нас склалася ситуація повного дисбалансу між зарплатою і пенсіями. Тобто зарплата зросла на 23%, і стала складати мінімально 262 гривні, а пенсії вже 284 гривні. Тобто в нас віз став попереду коня. Для того, щоб вирівняти цей дисбаланс, ми повинні випереджаючими темпами здійснити збільшення заробітної плати. Уряд так і намагається зробити, і стратегія його в цьому зрозуміла, я б навіть сказав, що вона правильна. Тобто уряд зараз хоче підняти рівень зарплати до рівня пенсій, скажімо, 332 гривні, а вже у 2006 році зробити випередженими темпами випередження зарплати, щоб становити знову паритет між пенсіями і зарплатою.

Проблема полягає тільки в одному – чи можна все це зробити протягом одного року, навіть менше року. Тобто проблема не в стратегії, стратегія зрозуміла. Її правильно розуміє уряд, правильно розуміє парламент, бюджетний комітет, депутати, які займаються соціальними питаннями, економічними питаннями.

Проблема в тому, чи можна це зробити в один рік. Співвідношення, військові пенсіонери, зарплата 332 гривні по всій бюджетній сфері, 332 гривні пенсії, 423 гривні прожитковий мінімум – чи можна це все зробити за рік. (...)

На мій погляд, все це реалізувати в один рік дуже проблематично, я б навіть сказав, нереально. Більше того, якщо це робити, в нас вийде ціла низка серйозних проблем. Наприклад, тарифи у житлово-комунальній сфері фактично складатимуть заробітну плату. А інше все... що треба робити, доведеться піднімати тарифи. З цієї ж причини сьогодні вже виникає проблема підняття тарифів на транспорті. Далі виникає проблема мінімальної зарплати у сільському господарстві. (...) Тобто виникає цілий ряд (...) проблем, які можуть дуже негативно позначитися на наступних бюджетних роках.

Сергій ДОЙКО: (...) Попередній уряд в передвиборчій (...) агонії поставив віз перед конем не для того, щоб кінь її тягнув, бо це нереально, а для того, щоб кінь просто впав. Але кінь якось не падає, а намагається реалізовувати свої популістські гасла і практичні ініціативи. (...) Якщо все ж таки не вдасться це все реалізувати, чия це буде провина? Невже ж нової влади? (...)

Валерій АСАДЧЕВ: (...) Президент Віктор Андрійович Ющенко, обраний не на один рік, він обраний на п’ять років. Якщо вийшли такі дисбаланси, треба реально подивитися на реальні можливості економіки і не балансового бюджету. Можна це зробити і за два роки, все залежить від того, наскільки розумно і грамотно це робити.

Я не хочу сказати, що зараз уряд щось робить не так. Я ще раз кажу, що у мене нема бюджету, я не можу сказати, яким доходними джерелами це закрито. Але я можу сказати, по двом місяцям виконання бюджету, що він виконується по доходній частині в межах нині затвердженого бюджету.

Збільшити його на 20 мільярдів, на мій погляд, достатньо проблематично, я б навіть сказав, нереально. Закрити його разовими джерелами, це фактично увійти в серйозний дефіцит. Тому, на мій погляд, все треба робити збалансовано. Якщо одні зробили популізм і якусь негативну трансформацію, це зовсім не означає, що нам треба повторювати такі ж самі помилки. Нам треба робити розумно і люди нас зрозуміють. Ми вже і так мінімум 284 гривні гарантуємо, він сплачується. Але то є політика уряду, і не мені її коментувати. Єдине, що я можу сказати, поки на сьогоднішній день у нас бюджету в руках немає.

Сергій ДОЙКО: (...) Наскільки відомо, документ має з’явитися у Верховній Раді вже в понеділок, а в четвер пропонується його розглянути, обговорювати і голосувати. (...)

Наскільки реально вдасться обдумати, прорахувати документ, щоб коли треба буде голосувати за нього чи проти, ви чітко знали, за що голосуєте.

Валерій АСАДЧЕВ: По-перше я хочу сказати, що бюджет вивчають, розглядають і мають право давати свої пропозиції не тільки депутати, які працюють в бюджетному комітеті, чи працюють в економічних комітетах. Кожен депутат, у якому б комітеті він не працював, має право дати свої пропозиції по законопроекту. Тому, як правило, на такі пропозиції по самому мінімуму, щоб прочитати, вдуматися, написати збалансовані пропозиції, подати в комітет, треба два – три дні. Як правило, таких пропозицій набігає десь до двох тисяч. Їх треба скомпонувати у таку спеціальну форму, кожну треба розглянути і написати чи підтримує її комітет, чи ні, і в залі, коли вже розглядається бюджет, ця таблиця має бути на руках у депутата, він має бачити, чи врахована його пропозиція, чи відхилена. Якщо вона відхилена, він має право голосувати її в залі. Так вимагає процедура.

Звичайно це така складна і довга процедура. Навіть в часи, коли намагалися нахабно проштовхнути бюджет, як в часи Азарова і Януковича, все одно на розгляд бюджету йшло десь два тижні, навіть більше.

Сьогодні ситуація складається таким чином, що під бюджет, як я зрозумів з тієї інформації, яку давав прем’єр-міністр у бюджетному комітеті, підкладена ціла низка змін, причому серйозних змін, фундаментальних змін податкового законодавства. І за розрахунками уряду ті доходи, які мають надійти від цих змін, вони вже обраховані з 1 квітня.

Тобто якщо ВР до 1 квітня не приймає весь законопроект, весь блок цього законопроекту, то податкові закони не набувають чинності з 1 квітня і тоді валиться вся доходна частина бюджету. У цьому інтрига, і в цьому є проблема. Як здолати цю проблему? На мій погляд, чесно кажучи, це дуже важко. Переконати депутатів не давати пропозицій, не давати висновків, не опрацьовувати, а просто зібратися і проголосувати так “на віру”, мені здається, що це дуже проблематично, тим більше, що там дуже багато закладено таких моментів, які обов’язково треба серйозно обговорити. (...)

Наприклад, я вам приведу сьогоднішню розмову про виплату 8 тисяч гривень на кожну народжену дитину. Я хочу сказати, що цій ідеї приблизно п’ять років. Я був одним з ініціаторів цієї ідеї, але вона там полягала в тому, щоб через соціальну, демографічну проблему, вирішити економічну проблему. Проблему інвестицій у власний ринок, власного виробника. Тобто дати мамі кошти, щоб вона могла купити для дитини товари необхідного споживання, але ті, які виробляються на території України. Таким чином влити гроші у власного виробника. Це абсолютно безготівкова форма.

Сергій ДОЙКО: Але тим самим покращити і демографічну ситуацію.

Валерій АСАДЧЕВ: Безумовно. Але зараз ця ідея перетворилася в абсолютно спотворену форму. Давайте дамо мамі, яка народила дитину, 8 тисяч гривень готівковими грошима. При такій формі буде один негатив, тому що ви не знаєте, підуть ті гроші дитині. Дитина стане таким спекулятивним об’єктом. (...)

Залежно від форми, у якій ви реалізуєте цю ідею, вона може буди або позитивна, але негативна. І повірте мені, що в бюджеті дуже багато є таких питань. Начебто ідея хороша, але який механізм реалізації? В залежності від цього механізму ця ідея може бути спотворена.

Я можу вам привести самий класичний випадок в Україні – це повернення ПДВ. Тобто ідея сама існує у всьому світі і в Європі, всі країни на ПДВ і там нема проблем. А у нас вона набула абсолютно кримінального характеру. І таких моментів дуже багато в бюджеті.

Сергій ДОЙКО: (...) Зрозуміло, що уряд намагається якомога швидше все застосувати, втілити, але ось в понеділок з’являється документ такої ваги, а в четвер вже пропонується голосувати. Програма діяльності уряду десь була озвучена прем’єр-міністром, але механізми її реалізації теж були відсутні. Як призначався уряд, всі прекрасно знають. Назвали і без жодного обговорення кандидатур на експертному рівні і на будь-якому теж не було. Як це оцінити?

Валерій АСАДЧЕВ: Тобто начебто і демократично, а начебто і не зовсім. Я хочу сказати, що дійсно, на мій погляд, сьогодні відбувається така поспішна діяльність уряду в багатьох напрямках. Це пояснюється наближенням нових виборів, і мені здається, що так, як на дії уряду Януковича негативно впливав виборчий процес, так само негативно починає впливати новий виборчий процес, нові вибори на дії вже нового уряду.

Я не можу сказати, що це вже стратегічний напрямок, але якось прослідковується, що пішов якийсь наступ на внутрішній ринок, на внутрішнього виробника. Проблеми з митними тарифами, якось не дуже прораховані, правда, Верховна Рада трошки підкоректувала. Зараз піде 24 група – це продукти харчування, теж у нас в Україні серйозно розвинутий сектор економіки. Зараз в бюджеті скасовуються всі пільги по автомобілебудуванню, що наносить серйозний удар по розвитку цієї галузі в Україні. І так далі.

Ми бачимо рухи в сторону того, щоб наступати на внутрішній ринок і внутрішнього виробника.

СЛУХАЧ: У меня такой вопрос: не считает ли господин Асадчев целесообразным организовать отчисление в пенсионный фонд следующим образом. Обязательное отчисление от некоторой базы, например, от оборота, а добровольное отчисление от зарплаты, естественно от официальной, а не той, что дается в конверте. (...)

Валерій АСАДЧЕВ: Я так розумію, що “від обороту” значить ввести ще один податок на оборот, тобто мало того, що в нас є податок на фонд зарплати 32%, а з соціальними фондами майже 38%, так ще треба ввести податок на оборот. У такому випадку все наше виробництво просто зупиниться. Ми сьогодні вирішуємо проблему, як зменшити податкове навантаження на виробника, а якщо ми його ще збільшимо, то повірте, пенсії просто не буде, всі підуть в тінь.

СЛУХАЧ: (...) Как вы считаете, будет ли палочкой-выручалочкой средства от приватизации для наполнения бюджета?

Валерій АСАДЧЕВ: Я думаю, що з точки зору покриття дефіциту, будуть. Запозичені і в тому числі кошти від приватизації. У якому обсязі – це вже треба дивитися, але я переконаний, що будуть.

СЛУХАЧКА: Недавно была статья самого молодого министра Павленко о том, что кредиты для молодежи - это для богатых. (...) В теперешнем бюджете хоть что-нибудь предусмотрено, чтоб как-нибудь улучшить ситуацию?

Валерій АСАДЧЕВ: Я не можу сказати конкретну цифру, яка передбачається, тому що, знову кажу, нема бюджету. Ми сьогодні говоримо тільки по якісь стратегічні напрямки, але казати про конкретні цифри я не можу, бо нема бюджету. Я думаю, що ця цифра не буде менше, ніж була в раніше затвердженому бюджеті, але скільки це буде – побачимо.

СЛУХАЧ: (...) Ви неодноразово говорили, що зняті незрячим пільги, а ви знаєте, що їх і на базарах, і в магазинах обманюють. Таким людям потрібні тільки пільги.

Валерій АСАДЧЕВ: Я ніколи взагалі, наскільки я пам’ятаю за останні десять років, не згадував незрячих. Ні у контексті зняття пільг, ні в якомусь іншому контексті. Я знаю, що коли був керівником Московського району, у мене там було підприємство незрячих, я чудово знаю про їх працю, я неодноразово бував на цьому підприємстві. (...)

Я знаю, що сьогодні і підприємства незрячих, як і УТОС, мають пільги і по фонду зарплати, там 4% всього замість 32%. Я вважаю, що це нормальне явище. Можливо треба покращувати, можливо треба збільшувати ці пільги. Це вже інше питання, але я ніколи не виступав за те, щоб їх знімали.

Сергій ДОЙКО: Валерію Михайловичу, а взагалі пропонується скасувати певні пільги? І якщо пропонується, то чим це мотивовано?

Валерій АСАДЧЕВ: По-перше, давайте будемо відрізняти преференції, які надаються суб’єктам господарювання, особливо, якщо це надавалося якимось персональним суб’єктам, наближеним до старої влади, то їх скасування є просто обов’язковим. Я думаю, що уряд це робить вже поступово, і я думаю, що це абсолютно правильно, і в цьому повинна бути абсолютна підтримка. Що стосується скасування пільг, які існували щодо розвитку якоїсь галузі, скажімо, сільськогосподарської галузі, бо вона низькорентабельна, тут треба ретельно дивитися, щоб ми не нашкодили власному виробнику. Що стосується пільг фізичним особам, тобто громадянам, які мають певні відзнаки, заслуги і так далі, то, наскільки мені відомо, скасування таких пільг не передбачається. Передбачається тільки їх збільшення. Що стосується методології цих пільг, ну скажімо, як в Росії пішли шляхом монетізації, то я думаю, що, в принципі, ця ситуація потребує свого вивчення. (...)

У тому числі і ті недоліки треба врахувати, які були в Росії. Думаю, в подальшому вона має право, щоб її обговорити. Але (...) це питання не цього року і не цього бюджету. Це питання подальших років, коли буде більш стабільна ситуація і в економіці і в політиці, бо сьогодні вона дуже нестабільна і позначається і на економічних відносинах.

Сергій ДОЙКО: (...) Питання стосовно проведення “Євробачення”. (...) Як відомо, було додатково виділено десь близько 36 мільйонів гривень на проведення цього конкурсу. В чому справа, там якісь проблеми виникли з фінансуванням? Наскільки адекватно було це додаткове виділення ресурсів?

Валерій АСАДЧЕВ: Наскільки мені відомо загальний кошторис там сягає більше ста - ста десяті мільйонів. Там будуть використані гроші в тому числі і приватних інвесторів, там будуть використані кошти і від продажу квитків, і додаткові небюджетні кошти спонсорів і так далі.

Що ж стосується того, що держава має заплатити, то визначили, що десь приблизно сімдесят мільйонів повинно бути, реально тридцять було вже закладено. Коли закладали ці гроші, ще не було кошторису витрат, тому що попередній уряд практично не займався організацією “Євробачення”.

Сергій ДОЙКО: Там просто були інші справи.

Валерій АСАДЧЕВ: Треба сказати, що конкурс дуже престижний, і навіть справа не в тому, як ми там виступимо, а в тому, що приїдуть багато людей подивитися на Україну, і саме вони повезуть звідси уяву про нас, про українців. І від цього буде багато залежати з точки зору того, як відноситимуться до нас люди з інших країн. Я вважаю, що нам треба провести цей конкурс на належному рівні. Я хочу сказати, що Турції цей конкурс обійшовся щось у 20 чи 30 мільйонів євро. Я думаю, що нашому бюджету він обходиться майже вдвічі дешевше.

СЛУХАЧ: В мене питання щодо наповнення доходної частини бюджету. Україна має 50% тіньової економіки. Невже не краще вже сьогодні прийняти рішення по зниженню ПДВ до 10%, зниження навантаження на фонд зарплати не більш 20% і закрити в кінці кінців ці обнальні контори. Всі знають, що тіньова економіка держиться тільки на обнальних конторах, які знаходяться під дахом нашої державної міліції, СБУ, митниці і так далі.

Валерій АСАДЧЕВ: Я думаю, що сьогодні вже робляться деякі заходи для детінізації економіки. Ви знаєте, що відбувається на митних кордонах сьогодні, уряд вносить пропозиції про зменшення митних ставок і так далі. Але не треба думати, що тіньову економіку можна одним заходом щось зробити і одразу наповнити бюджет. Щоб знизити ПДВ на 10%, то виникне питання, а з чого відшкодовувати майже 7 чи 8 мільярдів, які сьогодні висять на відшкодованих суб’єктах господарювання. І так можна за кожну ниточку братися, і вона має свої плюси і мінуси. (...)