Микола Вересень. Україна вважає, що в Керченській протоці та у прилеглих територіях Азовського і Чорного морів можлива екологічна катастрофа через спорудження Росією дамби від російського півострова Тамань до українського острова коса Тузла. Більше про це говоритимемо з гостями студії: Сергієм Курикіним, Юрієм Ширком. Юрієм Соломатіним...
Так все таки чи можлива екологічна катастрофа в Керченській протоці?

Юрій Ширко. Навіть у будівельників, які будують хату, існує норма: якщодо огорожі із сусідом залишається менше 1,5 метри, то потрібно погоджуватися із сусідом. Є дамба, яка просто так вросла в море, і люди, які знайомі з цією проблемою, знають, що якщо у моря забрати хоча б 5 см площі, то море тут же відвоює його в іншому місті. Про це мали знати і будівельники дамби.

Росіяни кажуть, що у них розмиває берегову лінію, то щоб запобігти цьому є інший засіб – кріплення берегу. Зокрема, ми з Комітетом Верховної Ради з питань екології нещодавно робили моніторинг наших водосховищ та берегів Чорного і Азовського морів, але жодному державному мужу не прийшло в голову збудувати дамбу в море. Всі пробують вишукувати заходи, щоб укріпити береги.

Така дамба, яка виросла та перекрила течію, призведе до катастрофи, бо море – живий організм. Грубий приклад, але якщо людині в живіт встромити ножа – це теж катастрофа. Власне, такого ножа-дамбу встромили в море.

(Дзвінок в студію) Яка ситуація із екологією самого Азовського моря?

Юрій Ширко. Потрібно сказати, що навіть до будівництва дамби ми в Азовському морі ми мали проблеми. Ми маємо державну програму відновлення басейну Азовського та Чорного морів. Я все це кажу для того, що одна справа дати кулаком по голові здоровій людині, а друга справа навіть легенько штовхнути хвору людину.

У цих морях уже накопичилася певна маса шкідливих речовин, і, скажімо, сама екосистема спроможна переробляти певну масу, але коли ця маса переростає якусь величину, екосистема не має спроможності цього зробити.

При будівництві дамби, яка пошкоджує екосистему, гинуть певні мікроорганізми, відповідно навіть ті затрати, які вносилися для відновлення морів втрачають свою силу, оскільки добавляється і шкідливий фактор дамби.

Чи вчасно українські люди побачили цю проблему?

Юрій Ширко. Вдарили спочатку на сполох не екологи, а політики. У нас існує екологічна тенденція, коли на екологічні проблеми дивляться в самому кінці.

Прокоментуйте наміри будувати росіянами на березі Чорного моря аміачний термінал.

Юрій Ширко. Я пригадую, коли я “розбирав” маленьку катастрофу. Маленький бензовоз перекинувся на повороті дороги і аміак вилився в ліс, то там нічого не росло років 10, не зважаючи на те, що вживалися заходи по ліквідації катастрофи. У разі будівництва аміачного терміналу ризик катастрофи збільшується на декілька порядків.

Так Ви вважаєте, що український аміачний термінал не несе ніякої небезпеки і пахне парфумами?

Юрій Ширко. Ми говоримо про наші води, наш термінал та наші економічні інтереси. Нешкідливих виробництв не буває, але ми маємо доводити до мінімуму ці небезпеки.

Аміаку людство потребує певну кількість. На даний момент потреба та виробництво в світі збалансовано. Тому ми отримуємо додаткові екологічні ризики без додаткової економічної потреби.

Резюмуйте…

Юрій Ширко. Море – живий організм, а це означає, що буде руйнуватися не тільки Коса, а й дамба. Я далекий від думки, що ця дамба буде добудована, і вважаю, що це мертво вкладені російською стороною кошти. Понесуть втрати і Росія, і Україна, оскільки ми будемо змушені укріпляти острів Тузла.

Повна аудіоверсія ефіру на сайті Громадського радіо: http://www.radio.org.ua/pro/?eid=98&id_numb=4218