Звичайно, в очах України і усього світу новий президент, обраний шляхом вільного і чесного переголосування, буде білішим за полярний сніг. Біда лише в тому, що доки главою української держави буде Л. Кучма, таке голосування є настільки ж вірогідним, як сніг у Сахарі.

Втім, може такий песимізм є надмірним? Давайте поміркуємо.

Чи гарантує чесні вибори найкращий виборчий закон? Закон має значення лише для законослухняних. Спробуйте дати найкращий текст закону песику Шарику. Він його просто розшматує. А що, Кучма і Янукович чинять інакше?

Відверте зловживання владою, масове вкидання бюлетенів, неміряна кількість фальшивих відкріпних та бюлетенів. Яким законом це передбачено? Зрештою, малювання потрібних протоколів “зі стелі” та проникнення штабу Януковича у комп’ютер ЦВК. Яким законом передбачено це і який закон заважає тим, хто закони ігнорує?

Чи гарантує чесні вибори заміна виборчих комісій? Теж ні, бо в сучасній Україні вибори проводять не стільки комісії, скільки влада. І доки є Кучма, вона відкрито накидає стільки бюлетенів, скільки захоче, і протоколи намалює, які забажає. Доки є Кучма, залишаться і бандформування, які буквально тероризують цілі регіони – Донбас, Закарпаття, Сумщину тощо. Когось посадили? А безкарність, як відомо, заохочує. Тим більше оплачена.

От і запитується, а чому б усе це Кучмі не повторити і при третьому голосуванні? Перелічені запобіжники — то для чесних людей, а які є реальними для нього?

Люди на майдани вийдуть? А зараз вони де!? І що вони будуть вимагати у разі фальшування ще й третього голосування? Голосування четвертого?

Тепер поміркуємо, що може статися з людьми, які облишать майдани, щоб готуватись до чергового голосування. Масові звільнення і переслідування, чи не так? Люди вже піднялися з колін, тож навіщо їм опускатися ще раз, аби спробувати піднятися знову. Невже після ковтка свободи – знову вибори під патронатом Кучми!?

А що може статися з самим Майданом? Невже спецназ на бронетранспортерах і жорстока реакція по всій країні?

Втім, можливо політика Кучми і Януковича зміниться на краще? Можливо, але поки що вона тільки погіршується. Не далі як 29 листопада у Луганську і Донецьку нахабно, і, як водиться, безкарно, побили невинних людей. Під загрозою вже й територіальна цілісність України.

Негайне формування нового коаліційного Уряду, заміна дискредитованих голів обласних і районних державних адміністрацій, Генерального прокурора — необхідні передумови чесного голосування. Але недостатні. Доки Кучма залишається главою держави, доки він залишається номером першим, ризики є надто великими. Якщо ж додати, що Кучма є маріонеткою могутньої сусідньої держави, то ці ризики багатократно посилюються.

Відтак логічною є така послідовність дій: спочатку нова порядна влада, а лише потім повторне голосування або повторні вибори.

До речі, саме у такій послідовності відбулись оксамитові революції 1989– 1991 років. Спочатку встановлювалась нова порядна влада, а лише потім проводились чесні вибори. Чи може їх проводили Т.Живков, Е.Хоннекер, Н.Чаушеску? Так здійснилась і минулорічна “революція троянд” у Грузії. І що ж, світ не визнає М. Саакашвілі, сучасних болгарських або румунських лідерів?

Натомість порівнювати нашу ситуацію з переголосуванням між Л. Валєнсою та О. Кваснєвським у 1995 році є некоректним. Адже на той час Польща вже понад 5 років була демократичною. Наша ж ситуація є швидше подібною до переходу від режиму генерала В. Ярузельського до демократії в 1989 році.

Маємо чудові шанси, маємо й перемогти.

Борис БЕСПАЛИЙ, народний депутат України