Організатори парламентських слухань запропонували нам обговорити законодавче забезпечення сучасної економічної політики та системного реформування суспільних відносин.

По суті – така постановка питання зобов’язує нас подивитися на цю проблему через призму формування конкурентноздатної, динамічної української нації.

Перш, ніж оцінити правовий інструментарій економічної політики, слід визначитися з парадигмою, філософією національного розвитку в контексті світових тенденцій.

З моєї точки зору це є найслабшим місцем в українській політиці, в державному урядуванні. Поки що українська економічна політика реалізується в рамках доктрини архаїчного індустріального суспільства. Прикладом цього є надзвичайна деградація природного довкілля та надзвичайно висока ресурсно- та енергомістскість економіки. Така політика є несумісною із сучасними світовими тенденціями і відкидає Україну на узбіччя загальносвітових процесів. Для адекватної відповіді на виклики часу в основу стратегії модернізації України слід покласти новітню доктрину сталого, тобто, екологічно і соціально збалансованого розвитку. Для України стратегічним орієнтиром має бути модель “еко-соціальної ринкової економіки”, яка органічно поєднує економічну ефективність, соціальну справедливість та ресурсно-екологічну збалансованість.

Реалізація такої моделі вимагає перегляду широкого масиву законодавства, зокрема податкового. Вже настала пора широкого застосування інноваційних еколого-економічних механізмів, зокрема реалізації еко-трудової податкової реформи, яка частково переносить базу оподаткування з трудових ресурсів на споживання природних ресурсів та на шкідливі викиди і відходи. Саме така політика може забезпечити необхідну структурну перебудову економіки в напрямку постіндустріального розвитку нації.

Наша економіка страждає вражаючою неповноструктурністю, зокрема через відсутність багатьох критично важливих галузей, а також через обірваність багатьох технологічних ланцюгів. Одним з прикладів такої прогалини є фактична відсутність сучасного сільськогосподарського машинобудування. За 15 років не налагоджено серійного виробництва власного комбайна, продуктивних тракторів, сіялок тощо, що підриває потенціал нашого сільського господарства. В цілому ж галузева, технологічна та інша неповно структурність робить економіку вразливою з усіх боків, а також деінтелектуалізує націю. Подолання цієї проблеми вимагає відповідного правового забезпечення.

Для підвищення системності економіки надзвичайно важливе значення має малий та середній бізнес як найбільш динамічний, інноваційно-орієнтований сектор. Крім того, саме підприємці є критично важливою складовою середнього класу, який є суспільною базою демократії.

Маємо визнати, що сучасна економічна політика не є сприятливою для розвитку малого та середнього бізнесу, а часто й боляче зачіпає його інтереси. Тому є нагальна потреба у створенні такого законодавства, яке б реально забезпечило всебічну підтримку підприємництва.

З цією метою Українська народна партія пропонує терміново доопрацювати проект закону про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, а також розробити і прийняти парламентом спеціальний закон про малий і середній бізнес, який би реально розкріпачив величезний інтелектуальний та підприємницький потенціал нашої нації. Владі пора подолати інерційне, стереотипне бачення підприємництва лише як джерела наповнення бюджету й почати сприймати підприємця як партнера в розвитку країни.

Ще одним важливим інструментом забезпечення системності економіки є законодавче оформлення інституту власності, зокрема приватної. Слід визнати, що в Україні й досі відсутній завершений комплекс законодавства, який ефективно регламентував би хоч би критичну масу суспільних відносин, пов’язаних з власністю. Тривалий час ліві та олігархічні політичні сили в парламенті нічого кращого не могли придумати для недопущення повноцінного ствердження приватної власності як блокувати процес прискореного створення відповідної правової бази під цей новий і надзвичайно важливий суспільний інститут. В результаті цього процес приватизації майна, а зараз і землі, а також їх використання проходить не в рамках прозорості та законності, а відбувається в тіньові мафіозні площині. Все це призвело до великої соціальної несправедливості, неефективного використання власності, і є серйозною перешкодою для модернізації країни. Тому упорядкування законодавства у сфері власності є першочерговим завданням.

І, нарешті, Українська народна партія привертає вашу увагу до потреби законодавчого забезпечення інтегрованого управління природними ресурсами. Нам швидше треба звикати до того, що природа є капіталом, який стає все більш дефіцитним, а отже обмежуючим економічним чинником. Це повинно знайти відображення в законодавстві, зокрема в перегляді норм, що регламентують природокористування, в напрямку їх більшої жорсткості.

Дякую за увагу.