Поступ, 1 квітня 2005 року

Старі українські проблеми військового характеру нині стали особливо актуальними. До того ж складається враження, що всі й одразу. На жаль, додаються й нові. Зокрема, скандал з оприлюдненням інформації про контрабанду стратегічних ракет Х-55. Про виведення миротворців із Іраку, перспективу вступу України до НАТО, реформування армії, проблему Чорноморського флоту Росії "Поступ" вирішив розпитати секретаря Комітету ВР із питань нацбезпеки і оборони Георгія Манчуленка.

-- Нещодавно Ви говорили, що в Іраку є національні інтереси України. Про що саме йдеться?

-- Ірак - це держава, відносини якої з Україною закладалися ще за часів СРСР. Багато їхніх спеціалістів, зокрема й військових, навчалися в Україні, там залишилось багато радянських озброєнь та військової техніки.

Нині Україна має надлишок деяких видів зброї, особливо стрілецької, тому може її туди постачати. Також ми можемо постачати апаратуру для нафтогазового комплексу. Наші фахівці можуть бути задіяні й у відбудові Іраку - в галузі економіки, автошляхів, залізничних сполучень. Існує угода Тимчасового уряду Іраку з Луганським тепловозобудівним заводом щодо постачання певної кількості тепловозів, проте чомусь так сталося, що цю продукцію постачали до Іраку через російського посередника. Україна може надавати Іраку і військових та поліцейських інструкторів.

Нам потрібно підтримувати старі контакти, напрацьовані нашим посольством у Багдаді, і сприяти розвитку нових. До речі, стара влада часто не давала належного ходу пропозиціям посольства, яке працювало доволі ефективно.

-- Ви говорили, що стара влада не скористалася перебуванням миротворців в Іраку. Нова ж взагалі виводить їх. Що це -- повторення помилок старої влади, чи наслідок її недолугих дій?

-- Стара влада не скористалася не тільки з цього. Скажімо, який національний інтерес у нас був у Сьєра-Леоне, де перебував наш контингент і де також загинули наші солдати? Це ж стосується і сусідньої зі Сьєра-Леоне Ліберії, де й зараз є наш контингент. 70% наших миротворців перехворіли важкими тропічними хворобами, які практично не лікуються. Все зароблене ними витрачатиметься на лікування вдома.

Натомість на ті країни, де національні інтереси України справді є, належної уваги у нас не звертали.

Виведення миротворців з Іраку відбувається дуже спокійно і виважено. Ведуться переговори з іракською владою та коаліційними силами, аби нікого не підставити та не порушити чиїхось інтересів.

--Ви зазначали, що рух до НАТО та ЄС повинен бути паралельним і скоординованим, позаяк НАТО - на 80% політичний, а на 20% -- військовий блок. Якщо ж ми зараз маємо владу, яка декларує свою демократичність, то з армією, яка відіграватиме велику роль у вступі до НАТО, є проблеми. Як Ви оцінюєте її нинішній стан, зокрема, й процес реформування, який, чомусь, перетворився на банальне скорочення?

-- Скорочення в ЗСУ зовсім необґрунтовані. Реформа - поняття широке. Насамперед слід говорити про структурну реформу - від взводу до видів ЗСУ. Поки цього немає. Немає також і наукової оцінки скорочень, викликів і небезпек, які стоять перед нами. Без такого аналізу ми не зможемо дати відповіді на запитання: чи ми є країною, яка лише декларує наміри вступити до НАТО, а чи країною, яка дійсно хоче стати членом Північноатлантичного Альянсу.

Скорочення нашої армії може негативно вплинути на рівень її боєздатності, яка й без того недостатня. У нас зроблено перекіс у забезпеченні бойового компоненту: до кінця року у ЗСУ має залишитися 100 тис. військових і 65 тис. цивільних. Це абсолютно ненормальне співвідношення. Як на мене, у цьому Президента навіть підставляють.

-- Це роблять свідомо, чи це вади перехідного періоду?

-- Не думаю, що це робиться свідомо, але прикро, що так відбувається.

-- Голова Комітету ВР із нацбезеки та оборони Георгій Крючков сказав, що новий бюджет "пригнічує підходом до оборонного комплексу". Ви погоджуєтеся з цим?

-- Частково.

--Чому ж уряд так вчиняє у питаннях щодо армії, на яку, здавалося б, варто б звертати більше уваги?

-- Я знаю, що під час підготовки Проекту змін до бюджету на 2005 рік, Президент давав відповідні доручення щодо належного забезпечення видатків на національну оборону. Тож він має право спитати у Кабміну щодо виконання його вказівок. Сам проект бюджету у соціальному розрізі є доволі позитивним, зокрема, майже втричі повинні збільшити заробітну плату солдатам і сержантам строкової служби. Натомість деякі програми недофінансовано. Висновок з цього робитиме Президент, коли цей проект покладуть йому на підпис. Хотілося б, аби національна оборона фінансувалася у повному обсязі, як це і передбачено законом - не менше як 3 % ВВП. На жаль, жодного разу у новітній українській історії цю норму не виконували.

-- Нині розгорівся ще один скандал щодо продажу Україною стратегічних ракет Х-55. Як це могло відбутися?

--Йдеться про контрабанду. Прикро, що Піскун не говорив про це раніше, а саме зараз, адже це зайвий удар по іміджу України. Це екстраординарний випадок.

-- Ви говорили, що Росія хоче позбавити Україну експортного потенціалу, особливо у ВПК. Нині ж Ющенко стверджує, що Україна з її потенціалом повинна входити не в десятку країн-експортерів зброї, а ставити амбітніші цілі. Як Ви вважаєте, Росія якось відреагує на такі слова?

-- Ринок військової техніки - це дуже брудний ринок, де проти суперника використовують всі можливі методи компрометації. Тому треба завжди дивитися, кому це може бути вигідно. А те, що проти України навіть наші сусіди ведуть таку боротьбу - це факт. За умов такої жорсткої конкуренції можна очікувати будь-чого.

--Як впливає присутність і поведінка Чорноморського флоту РФ на перспективи України щодо НАТО?

-- Перебування ЧФ РФ в Україні не відповідає національним інтересам України. Економічним - через великі борги за використання ЧФ РФ інфраструктури, яка належить Україні, та використану електроенергію; і політичним, адже за останні 15-20 років важко пригадати випадок у світі, схожий до нещодавніх віроломних дій росіян поблизу Феодосії. Такі дії нашого сусіда принижують гідність України. ЧФ також завдає великих екологічних збитків, оскільки його інфраструктура розкидана майже по всьому чорноморському узбережжю.

До того ж у ЧФ є управління розвідки. Цей факт донині не отримав адекватної реакції з боку СБУ. Коли на твоїй території знаходиться серйозне військове угруповання, яке ще й займається розвідкою, важко сказати, що це на користь інтересам України. Перебування ЧФ за умов, які закладено в двосторонніх угодах ще кучмівською владою - не на користь нашим інтересам. Думаю, Ющенко має рацію, коли заявляє, що Україна з часом перегляне умови перебування ЧФ на нашій території, щоби мінімізувати негативи від його перебування на нашій території. Я думаю, з часом цей флот повинен перебазуватися до Новоросійська, де росіяни вже почали будувати військово-морську базу.

Розмовляв Андрій ІЩИК