12 травня у рамках Днів Української Народної Партії на Тернопільщині, у залі Центру Європейських студій Тернопільської академії народного господарства, пройшов круглий стіл “Європейський вибір України”.

Під час круглого столу його учасники зупинитися на темах, що стосуються як європейських перспектив України в цілому, так і на регіональному аспекті європейського вибору України. У роботі круглого столу взяли участь народні депутати України – члени політичної групи УНП фракції “Наша Україна” Юрій КОСТЕНКО, В’ячеслав КИРИЛЕНКО, директор дослідницьких програм Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, голова Аналітичної ради УНП Олександр МОСІЮК, ректор Інституту економіки і підприємництва Ольга БІЛОУС, начальник управління зовнішньо-економічних відносин ОДА Орест ДОБРЯНСЬКИЙ, директор Тернопільського агентства регіонального розвитку Юрій МОРГУН.

Олександр МОСІЮК, зупинившись на позиціонуванні України на геополітичній карті світу після іракської війни, відзначив, що “бувають в історії кожної держави моменти, коли треба відрізняти інтереси внутрішньополітичної боротьби від національних інтересів”, і в цьому контексті він наголосив на послідовній позиції УНП в питанні відправки українського батальйону до Кувейту та участі України в складі стабілізаційних військ в Іраку. “Через десять років забудуть, хто керував Україною, але пам’ятатимуть про рішення України як держави”, – зазначив він. На думку аналітика, попри позитивні тенденції, “загроза інтеграції України в східному напрямку ще не минула”. Він відзначив, що економічні ініціативи росіян щодо україно-російської співпраці – “це суто геополітичні проекти”. Як негативний фактор він відзначив наближення президентських виборів, в процесі підготовки яких “олігархи ідуть на зближення з Росією, сподіваючись на її підтримку свого кандидата”.

Угода про консорціум – комерційна таємниця?

За офіційно непідтвердженими даними, Угоду про створення газового консорціуму, підписану між НАК “Нафтогаз” України та РАО “Газпром”, віднесено до розряду комерційної таємниці, і саме на цій підставі її текст не надають народним депутатам. За інформацією директора дослідницьких програм Інституту демократії ім. Пилипа Орлика, голови Аналітичної Ради Українського Народного Руху Олександра МОСІЮКА, це стало причиною того, що всі намагання депутатів ВР України, в т.ч. й членів парламентського комітету з питань ПЕК, отримати текст угоди, ні до її підписання, ні протягом тижня після вимоги оприлюднити текст, залишаються безуспішними. За його словами, завтра значна частина членів Комітету ВР з питань ПЕК мають намір ініціювати офіційний протест Комітету з приводу ситуації, що склалася довкола утаємничення тексту угоди.

Починається тиск на банківську систему

“Після формуванням в адміністративний спосіб парламентської більшості слід очікувати розвитку тенденції, яка виявилася з початком нового політичного сезону і яку можна розцінити як атаку влади на фінансово-банківську систему України,” – вважають експерти Аналітичної ради УНР, аналізуючи ряд останніх ініціатив державних органів у сфері фінансів. За словами керівника Ради Олександра МОСІЮКА, серед найбільш помітних ініціатив, які “визначають тенденцію поширення політичної кризи на найбільш успішну сферу української економіки – фінансово-банківську”, есперти Ради відзначають низку економічно невмотивованих кроків державних органів. Серед них він назвав “пропозицію введення 10-відсоткового податку на депозитні доходи, необгрунтоване включення до проекту бюджету доходів Нацбанку в сумі 700 млн. грн., та т.зв „інноваційне кредитування” на суму 3 млрд. грн. за ставкою нижче ринкової”.

Починається тиск на банківську систему

“Після формуванням в адміністративний спосіб парламентської більшості слід очікувати розвитку тенденції, яка виявилася з початком нового політичного сезону і яку можна розцінити як атаку влади на фінансово-банківську систему України,” – вважають експерти Аналітичної ради УНР, аналізуючи ряд останніх ініціатив державних органів у сфері фінансів.

За словами керівника Ради, директора дослідницьких програм Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Олександра МОСІЮКА, серед найбільш помітних ініціатив, які “визначають тенденцію поширення політичної кризи на найбільш успішну сферу української економіки – фінансово-банківську”, есперти Ради відзначають низку економічно невмотивованих кроків державних органів. Серед них він назвав “пропозицію введення 10-відсоткового податку на депозитні доходи, необгрунтоване включення до проекту бюджету доходів Нацбанку в сумі 700 млн. грн., та т.зв „інноваційне кредитування” на суму 3 млрд. грн. за ставкою нижче ринкової”.

Проявами тиску на банківську систему, в яких “вбачаються кроки до встановлення централізованого контролю над фінансовими потоками в державі”, експерти Ради відзначають запровадження рішенням Кабміну переліку сумнівних фінансових операцій, замість вирішення цього питання через ухвалення відповідного закону Верховною Радою, а також намагання правоохоронних органів, всупереч законодавству про банківську таємницю, отримувати інформацію про фінансові потоки суб’єктів господарювання та громадян (зокрема, Олександр МОСІЮК нагадав про заяву Асоціації українських банків, яка була реакцією на запит лист УБОЗ ГУМВС в м. Києві від 30 серпня 2002 р. до комерційних банків, який передбачав надання інформації щодо операцій за рахунками конкетної юридичної або фізичної особи – підприємця). Довершила логічний ряд кроків в напрямку встановлення тотального адміністративного контролю за фінансово-банківською діяльністю в державі, вважає Олександр МОСІЮК, “абсурдна з точки зору демократичного суспільства пропозиція Генпрокурора щодо утворення Міністерства економічної безпеки”.

Аналізуючи ймовірні наслідки окремих із названих пропозицій, Олександр МОСІЮК зазначив, що “введення 10-відсоткового податку на депозитні доходи безперечно завдасть шкоди тенденції до зростання вкладів у банках (зростання в 2001 році становило 68%, з початку нинішнього року – 43,1%)”. Він також наголосив, що “включення до проекту бюджету доходів Нацбанку в сумі 700 млн. грн. всупереч категоричній позиції самого Нацбанку та практично всіх фахівців, свідчить про бажання уряду за рахунок інфляції продемонструвати збільшення номінальних показників бюджетних надходжень, що по суті означає крок до дестабілізації фінасново-банківської системи задля здобуття політичних дивідендів окремими посадовими особами”.

Коментуючи ініціативу щодо т. зв. “інноваційного кредитування” на суму 3 млрд. грн. за ставкою нижче ринкової, експерти Ради відзначають, що вона “не мотивована відсутністю кредитних ресурсів, оскільки банківська система країни зараз володіє запасом кредитних ресурсів в сумі не менше 2 млрд. грн.” Експерти наголошують, що “проблема полягає у відсутності не грошей, а достатнього числа спроможних позичальників та належного законодавства для захисту кредиторів, їх високими ризиками у зв’язку зі свавіллям податкових та правоохоронних органів щодо суб’єктів господарювання та політичною нестабільністю”. Саме з високими ризиками, вважають вони, “пов’язані і високі кредитні ставки комерційних банків, які все-таки реально знизились в результаті фінансової стабілізації та відповідних дій НБУ, в тому числі й з пониження облікової ставки”. Розглядаючи інноваційне кредитування за пільговою ставкою як по суті “отримання дешевих грошей”, Олександр МОСІЮК вважає, що, “оскільки воно мотивоване не ринком, а адміністративним рішенням, це робить його досить прогнозованим джерелом корупції”.

Олександр МОСІЮК вважає, що, “попри всю антринковість і очевидний антидемократичний характер” згаданих ініціатив, не можна виключати розвитку подій саме в такому напрямку. Головними причинами, на думку керівника Аналітичної ради УНР, є те, що “більшість, створення якої починається не з узгодження програми дій, а зі збору підписів, публічно не афішує своїх намірів, а тому для суспільства не є прогнозованою”; по-друге, “якщо є “зовнішні чинники”, які можуть примусити депутата поставити підпис під згодою увійти у більшість, то ці ж “чинники” можуть змусити його й підтримати подібні ініціативи”.

12.05.03, Прес-служба УНР