Ось вже майже півроку тягнеться скандальна історія з приватизацією Запорізького алюмінієвого комбінату. У боротьбу за володіння 68-відсотковим пакетом акцій цього стратегічного підприємства свого часу включилися вісім претендентів. Далеко не всі вони вийшли на фінішну пряму та й шлях до фінішу виявився далеко не прямим. Заангажованість та упередженість Фонду державного майна України та тендерної комісії виявилися вже тоді, коли з числа учасників конкурсу були виключені два найвагоміші претенденти: “Ітера-Україна” разом з основним постачальником газу в Україну “Ітерою” та зовнішньоторговельна фірма “КрАЗ” разом з однією із найбільших швейцарських компаній “Гленкор-Інтернейшнл”, що має активи 9,5 млрд. дол. США.

З яких міркувань виходила тендерна комісія та Фонд держмайна - невідомо. Декларуючи відкритість та об’єктивність, вони так і не наважилися оголосити ті критерії, за якими оцінювалась приналежність тієї чи іншої компанії до промислового інвестора, і не пояснили громадськості, чому саме одні учасники конкурсу можуть називатися промисловими інвесторами, а іншим у цьому відмовлено. Навіть коли приватизація “ЗАлК” увійшла в найбільш конфліктну стадію, Фонд держмайна і тендерна комісія так і не оголосили інформацію про те, на основі яких критеріїв учасникам було присвоєно ті чи інші бали за результатами розгляду технічних пропозицій. Якщо вони впевнені у своїй правоті, то чому цю інформацію було приховано?

А тому, що бажання створити сприятливі умови для окремих учасників конкурсу було сильнішим за прагнення виглядати відкритими та об’єктивними. Зате дуже галасливими були заяви керівництва Фонду про загрозу прозорості та відкритості приватизаційного процесу, коли за наполяганням Прем’єр-міністра України до списку учасників тендеру було повернуто “КрАЗ” та “Ітеру”. Саме завдяки цьому, як висловився заступник голови Фонду держмайна Михайло Чечетов, “зухвалому тиску на комісію з боку вищих посадових осіб”, державний бюджет України отримав змогу поповнитися сто одним мільйоном доларів США. Таку суму запропонував переможець конкурсу ЗТФ “КрАЗ”. Суму, яка удвічі перевищила найбільш сміливі прогнози.

Але Фонд держмайна та Антимонопольний комітет, який безпідставно не дав “КрАЗу” згоди на підписання договору купівлі-продажу, керувалися зовсім іншими інтересами. Незрозуміло, чим керувався і Арбітражний суд України, коли, розглянувши позов “АвтоВАЗ-Інвесту”, який теж брав участь у конкурсі і запропонував майже на 30 млн. дол. США менше, визнав незаконним повторне включення в тендер компаній “Ітера” і “КрАЗ”.

Як відомо, Прем’єр-міністр України звернувся до Генеральної прокуратури, щоб вона визначила, наскільки є доцільним і правомірним втручання Арбітражного суду у процес приватизації, особливо коли йде мова про можливість надходження до бюджету держави такої великої суми. Але Фонд держмайна, мабуть дуже поспішає виконати взяті на себе перед окремими фінансово-політичними угрупуваннями зобов’язання. І підписує договір купівлі-продажу з “АвтоВАЗ-Інвестом”.

Наші фракції розцінюють це як грубе порушення законодавства України і нехтування здоровим глуздом та інтересами нашого народу на користь окремих осіб: як по іншому можна інтерпретувати те, що від 101 млн. дол. США більша користь, ніж від 69?

Ми вимагаємо від Президента та Уряду України розслідувати дії всіх посадових осіб, причетних до цієї ганебної справи, з тим, щоб виявити, хто насправді захищав державні інтереси, а хто тільки дбав про наповнення своєї кишені та про те, як довше залишитися у своїх теплих кріслах.

Ми вимагаємо визнати результати конкурсу недійсними та провести приватизаційний конкурс знову, але тільки після того, коли будуть покарані ті, хто перетворив приватизаційний процес “ЗАлКу” у брудний трілер. Корумпована приватизація повинна припинитися.

Юрій КОСТЕНКО

Геннадій УДОВЕНКО

Віктор ПИНЗЕНИК