Наприкінці грудня минулого року делегація з дев’яти українських парламентарів побувала в штаб-квартирі Північно-Атлантичного альянсу у Брюсселі. Фракція “Наша Україна” Верховної Ради була представлена п’ятьма народними депутатами, в тому числі двома з партійної групи Українського Народного Руху – першим заступником голови УНР Іваном Зайцем та головою Волинської обласної організації, членом Центрального Проводу партії Борисом Загревою.

– Наша поїздка була повністю профінансована керівництвом НАТО, – розповідає Борис Загрева. – Нам створили всі умови для отримання повної інформації про те, якою бачить Альянс співпрацю з Україною. Вони ж хотіли почути думки народних депутатів України про їхнє бачення такої співпраці. У нас були зустрічі з радниками Генерального секретаря і з самим Генсеком НАТО паном Робертсоном.

Було прикро чути докори, що Україна не дотримується проголошеного віддавна статусу партнера НАТО, що Україна не є послідовною на шляху до вступу а Альянс. Разом з тим Робертсон запевнив: “Ми готові тримати для України двері відчиненими”.

Нашій державі необхідно виконати ряд умов, аби ці двері не зачинили, аби мати шанс стати рівноправним членом НАТО поряд з іншими 16 країнами, що входять до Північно-Атлантичного альянсу. Серед цих умов є: демократичний устрій, розвиток економіки в Україні, сюди ж належить і виконання військових зобов’язань, зокрема щодо продажу зброї за встановленими у всьому світі правилами.

З приємністю мушу зазначити, що депутати з парламентської більшості у складі делегації теж не могли байдуже вислуховувати докори партнерів, запевнили пана Робертсона, що Україна все зробить, аби набути офіційного членства в НАТО, що заради цього навіть готові розглядати питання дострокових президентських виборів.

Зрозуміло, що поки діючий Президент України буде тримати таку позицію, як зараз, мови про входження нашої держави до НАТО бути не може.

Зауваження і невдоволення пана Робертсона стосовно переговорів з Україною, надання інформації щодо продажу “Кольчуг” у членів української парламентської делегації теж викликали нерозуміння дій глави держави. Чому зацікавленій стороні було не надати сертифікат кінцевого споживача? Чому не надати можливості поспілкуватися з людьми в Україні, причетними до виробництва і продажу “Кольчуг”? Закрадається думка, що тут щось не так. Тому і в НАТО, і в її Генерального секретаря пана Робертсона закралася думка, що Україна продала цю зброю всупереч санкціям ООН.

З приводу цієї проблеми народні депутати, що були в складі делегації у Брюсселі, направили лист-звернення Президентові Кучмі, щоб він розсекретив домовленості між Україною і НАТО, щоб кожен громадянин міг знати, що наша держава повинна зробити для вступу до Північно-Атлантичного альянсу. Аби сили, що виступають проти України, проти демократії в Україні, не могли вносити дезінформацію населенню країни, ніби то вимоги НАТО є неможливими для виконання, суперечать нашій державності, національній безпеці. Таке звернення ми надіслали. Ми будемо і далі працювати з Президентом, аби він дав право розсекретити матеріали, які безпідставно засекретили.

Намір оприлюднити усі матеріали по стосунках України з НАТО висловив і Генеральний секретар Робертсон. Якщо цього не буде зроблено в Україні, то їх розмістять в зарубіжних ЗМІ, звідки зможуть передрукувати наші українські видання, в тому числі й газета “Слово і діло”.

Насамкінець один цікавий штрих. У складі парламентської делегації до Брюсселю їздив депутат-комуніст. Він, ознайомившись з життям людей у Бельгії, Нідерландах, отримавши повну інформацію з перших рук про політику Альянсу і Європейського союзу, в своєму інтерв’ю кореспонденту радіо “Свобода” заявив: “Україні необхідно вступати до НАТО і Європейського союзу!”

Вимоги, які ставить європейське співтовариство перед Україною є не простими. Але треба тільки визнати демократію, треба поважати Конституцію, поважати регламент Верховної Ради – і все стане на своє місце. Саме до цього закликає фракція “Наша Україна” у Верховній Раді. Усе робилося досить толерантно і дипломатично до цих пір. Але після відомих подій грудня у парламенті ми більше так дипломатично і толерантно діяти не можемо. Далі ми будемо чітко стояти на тій позиції, що народ України і народних депутатів не дозволено зводити в те стадо, яким би хотілося комусь одному управляти. На сьогодні нікому не секрет, що наш народ хотів би бачити стадом саме Медведчук, який вносив розкол у формування демократичної більшості у парламенті, який і тоді, коли ми проголосували таємно за відновлення нормальної роботи парламенту, робить устами колишнього президента України Кравчука заяви про вихід з більшості, що то не є демократичний шлях і т.п. Видно ворога демократії одразу по тому, що він заявляє, коли відбувається нормальний демократичний процес.

10 січня 2003 р. “Слово і діло” №2