Радіо “Свобода”, 22 вересня 2005 р.

Павло ВОЛЬВАЧ: (...) Сьогодні ми говоритимемо про нового, 14-го за віком, голову уряду за 14 років української незалежності. Ми говоритимемо про ту ціну, яку сплатив Президент Ющенко за те, аби кандидатура його висуванця Юрія Єханурова була підтримана парламентом.

Сьогоднішні гості “Вечірньої Свободи”: Людмила Кириченко, народний депутат України, фракція “Партія Регіонів”, яка поголовно підтримала пропонованого Президентом прем’єра; народний депутат Ігор Шурма, народний депутат, представник парламентської фракції СДПУ(О), яка не дала Юрію Єханурову жодного голосу; Іван Драч, народний депутат, фракція УНП, 23 голоси “за”. (...)

Чому Президент переконав регіоналів, але не переконав демократів? (...)

Людмила КИРИЧЕНКО: (...) Сьогодні в Україні дуже визначний день, бо, на мій погляд, сьогодні здійснилося те, що повинно було вже давно пройти у нас в Україні. (...) Сьогодні, підписуючи меморандум порозуміння між владою та опозицією, на мій погляд, Президент усвідомив, що не треба так далі йти, що опозиція є, що його супротивник на виборах - Віктор Федорович Янукович. Це та людина, котра змогла в свій час вивести економіку України на той рівень, котрого ми досягли, і котра сьогодні здатна саме очолити опозицію і привести до того результату, до котрого ми всі прагнемо.(...)

Ігор ШУРМА: Передусім треба відзначити, що відсутність законодавчого регулювання самого терміну, що таке опозиція, дає можливість усім, хто хоче, коли хоче, як хоче називати себе опозицією або тимчасово припиняти її членство. (...)

Що стосується підписаного самого меморандуму, мене, відверто кажучи, сьогодні дуже здивувала юридична безграмотність президентської команди. Як можна підписати меморандум порозуміння між владою і опозицією, якщо юридично такого терміну не визначено? (...) І чому раптом від опозиції цей підпис зробив Віктор Янукович? А що тоді мають говорити комуністи, що повинні говорити соціал-демократи, що повинні говорити блок Юлії Тимошенко і політична сила Богдана Губського, який, фактично, на сьогодні визначає своє місце в ніші опозиційності. (...)

Іван ДРАЧ: При першому голосуванні у нас відбувалося обговорення, і практично десь половина нас виступало за те, щоб проголосувати “за”, а інша половина виступала проти. Але потім ми так довго міркували собі, і щоб бути одностайними, вирішили голосувати всі “за”, а вже у другому голосуванні якихось проблем особливих не було, всі проголосували “за”.

Хоч ви знаєте всі ці претензії, які висловив Зінченко свого часу, то десь наша фракція вже півроку тому вийшла з цього блоку, саме тому, що нам не хотілося бачити над собою і в партійному, і в державному керівництві таких людей, як Порошенко, як Третьяков і так далі. Бо традиція націонал-демократів, для нас просто воно було не смачним. Через те ми вийшли самостійно. Але, звичайно, ми в цій ситуації повинні були когось підтримувати: або Ющенка, або Юлю, або виходити, так би мовити, на самостійну пряму. Ми довго собі міркували, і в цій ситуації, коли навіть вдалося Віктору Андрійовичу переконати регіони, що в цій ситуації треба підтримати...

Знаєте, була дуже цікава п’єса УБН. Зараз кажуть, що теж з’явився новий УБН (український бурятський націоналіст). Так що це така, я думаю, що не нормально. В цій ситуації треба підтримати Президента, і ми підтримали Президента, а потім вже Єханурова.

Павло ВОЛЬВАЧ: Пане Драч, як свідчать результати голосування, видно, що немає одностайності навіть всередині самих фракцій. А чи об’єднає таке ось порозуміння чи домовленості, чи об’єднає воно суспільство, націю, кажучи пафосно?

Іван ДРАЧ: Я тут згоден з пані Людмилою, яка сказала, що Президент зараз робить цікаві кроки на зустріч тому електорату, який підтримував Януковича, тих 17 мільйонів виборців, а тут 18 мільйонів виборців, це 50х50, це мільйон на цю величезну масу. І дуже важливо було робити такі кроки, які сьогодні, мені здається, що це були такі кроки зроблені, якесь певне порозуміння.

Те, що звертався Ющенко до Кравчука, що він певний ряд зробив таких зміщень саме на те, щоб і соціал-демократи об’єднані також почули його голос, і це шлях до якогось порозуміння. Мені здається, що ми повинні зважати на це. А з приводу позиції опозиції, розумієте, в нас же не класична ця структура, як лейбористи і консерватори в Британії, коли вони вже протягом років...

Павло ВОЛЬВАЧ: Пане Кравчук назвав свою фракцію класичною опозицією...

Іван ДРАЧ: Ну яка соціал-демократична об’єднана класична опозиція? Це дуже можна сперечатися. Ми якраз з Ігорем йшли і говорили, наприклад, про музей Франка. Вони допомагають музею Франка, це добре. Але, пам’ятаю, 2 роки тому я приїхав, Ігорю, на свято Короленка у Полтаву, і Ви знаєте, це було свято соціал-демократії об’єднаної. Я теж був дуже здивований, як партизуються ювілейці всі. Мабуть ми всі повинні думати, що ми не повинні партизувати ні музеїв, ні свят, і так далі... Розумієте, загальні речі.

Ігор ШУРМА: (...) Пане Іване, Ви знаєте, коли політична сила бере під патронат чи музей, чи будь-яке святкування, вона має повне право сказати, що вона це робить. Навіть малі діти люблять, аби їх похвалили. А чому політична партія не має права сказати, що вона організувала свято Короленка? (...)

Павло ВОЛЬВАЧ: (...) Коментуючи сьогоднішнє затвердження Юрія Єханурова на пост прем’єр-міністра, Президент Віктор Ющенко назвав це затвердження “уроком самоочищення”. А також він додав, що “ідеали Майдану – це базові, фундаментальні речі”. І водночас у меморандумі про співпрацю виникає багато питань. Скажімо, що означає “законодавче врегулювання гарантій прав власності”? Це такий собі пункт 8. Хіба наявних законів в українському законодавстві не достатньо, щоб якось захищати права на власність українських громадян? Зрештою, яка власність, крім “кравчучки” та “кучмовоза”, як на мене?

Ігор ШУРМА: Якщо говорити про “кравчучку” як про предмет, то дуже багато людей подякували, що вона з’явилася і допомогла людям у свій час пересуватися, а разом з ним товар разом з цим. Так що давайте будемо віддавати належне і не принижувати нікого. (...) Побачимо, що породить для України “ющенкіана”. (...)

Людмила КИРИЧЕНКО: Я не зовсім погоджуюся з паном Ігорем, бо я вважаю, цей меморандум має право на життя.

В чому я вважаю його сенс? Наголошую на тому, що президент, підписуючи цей меморандум перш за все, визнавав ті проблеми, котрі є у нас на Україні. (...)

Які проблеми? Це і визнання владою факту на Україну політичних репресій. Він підтверджує те, що, безумовно, проведення політичної реформи, про котру він останнім часом говорив: “Потрібна вона чи ні?”. Подискутувати, провести референдум. Той ще пункт 8, про який Ви сказали. Ми сьогодні бачимо скільки судових рішень, наскільки сьогодні всі інвестори іноземні від нас просто відвернулися, і відвернулися, я вас запевняю, не на один рік, а на 2-3 роки. (...)

Павло ВОЛЬВАЧ: Іван Федорович, скажіть, ці фундаментальні базові принципи Майдану, про які згадував президент Ющенко, чи вони все-таки зберігаються, чи ні? Чи не означає підписання пакту, умовно кажучи, Ющенко-Янукович, Ющенко-опозиція, хрест на цих ідеалах? Про це говорив, зокрема, сьогодні екс-віце-прем’єр Микола Томенко.

Іван ДРАЧ: Я не думаю, може Томенко, Зінченко, Філенко, Порошенко вони як бойові комісари ще підуть і щось будуть організовувати.

Ігор ШУРМА: Третяков додався сюди.

Іван ДРАЧ: Але я дуже сумніваюся, що їм це вдасться щось подібне таке зробити через те, що не можна так часто Господа Бога смикати за бороду. Один раз ця революція була в 1991 році, тепер в 2004 році. Одні кажуть, що це не революція, це зміни, чи переворот. Це вже визначають далі історики. Воно само по собі зрозуміло. (...)

Я стою на такій позиції, що зараз нам треба розібратися з усім тим, що є, тим більше у такій ситуації, коли справді дуже непросто вирішувати це все. Мабуть, одна з причин того, що було це 3 центри влади фактично: це Ющенко, Юля і Тимошенко. Як роздирати всю цю країну, коли треба було щось робити, так непросто і тяжко!?

Але тут будуть проблеми такі, я так вважаю, для “НУ”. Яким чином ми будемо ділити владу і бізнес, бізнес і опозицію? Ви думаєте, що влада і бізнес буде розділена, а опозиція і бізнес ні? Що буде розділено?

Ігор ШУРМА: Важливо, щоб та влада не забирала і перерозподіляла. Це важливо є.

Іван ДРАЧ: Пане Ігоре, що ж це все, що у нас сталося у грудні-листопаді? Воно ж сталося через те, що було все загарбано.

Ігор ШУРМА: Про яке загарбання Ви можете говорити, якщо Порошенко попадає у 100 найбагатших людей зі статками у 350 млн.? Він був в опозиції бідний і нещасний, а за 8 місяців так збагатився.

Іван ДРАЧ: А Пінчука не догнав. Цілий період йому ще гнати.

Ігор ШУРМА: Порошенко підняв планку моральності зовсім на другий рівень. 350 млн., або він приховував при тому режимі? Є питання як він опозиціонер їх заробив. Або 350 млн. він накрав за тих 8 місяців.

Іван ДРАЧ: Я не є захисником Порошенка. (...)

Павло ВОЛЬВАЧ: Такий в мене документ – проект резолюції ПАРЄ, де говориться, зокрема, таке: “Щоб попередити можливі порушення на виборах до ВР Україна має судити не лише виконавців, але і організаторів масових фальшувань, які мали місце під час президентської кампанії минулого року”. Як це узгоджується з пунктом 3, де йдеться про ст. 157, 158 КК, адже ці статті передбачають кримінальну відповідальність за порушення під час виборчого процесу? Амністія означає звільнення від кримінальної відповідальності та покарання. Як це узгоджується?

Людмила КИРИЧЕНКО: Я вкотре хочу, щоб ми на Україні полиши вже всі ці виборчі процеси і всі ці звинувачення, бо це були чисто політичні звинувачення. (...)

Іван ДРАЧ: Я конкретно кажу. Я останні дні був в Умані, це центр України практично. Скільки там автобусів приїхало з центру Донбасу, які їздили по всіх дільницях, намагаючись збільшити кількість людей, які голосують за Януковича. Це були просто десятки автобусів.

Павло ВОЛЬВАЧ: Отже, були порушення, а меморандумом визначається?

Людмила КИРИЧЕНКО: Я була в Івано-Франківську. Там було стільки порушень.

Ігор ШУРМА: Скажіть, будь ласка, а це є порушенням, коли люди законно, взявши відкріпні талони, приїхали голосувати на якусь іншу територію? Вони скористалися законом за який проголосували депутати. В тому числі і Ви проголосували за нього. (...)

Іван ДРАЧ: Що Ви розказуєте? Міліція їхала попереду, позаду, посередині їхали автобуси.

Ігор ШУРМА: А це заборонено законом? Заборонено супроводжувати автобуси міліцією?

Іван ДРАЧ: Але так треба було супроводжувати одного і іншого, але ви чогось тільки одних супроводжували.

Ігор ШУРМА: Я хочу сказати, що десятки машин і автобусів поїхали на Схід України зі Львова голосувати за відкріпними талонами. У Львові тільки губернатор, начальник штабу “НУ” Олійник сказав, що на другий тур було видано 30 тисяч відкріпних талонів для представників блоку “НУ”. (...)

Павло ВОЛЬВАЧ: (...) Як би ви прокоментували б ініціативу колишнього прем’єр-міністра Юлії Тимошенко, котра запропонувала Віктору Ющенко руку, плече і співпрацю? (...)

Людмила КИРИЧЕНКО: (...) Я вважаю, що не дивлячись на усі її переконання, політичне сяйво Юлії Володимирівни дуже швидко іде на схід. (...)

Ігор ШУРМА: Я би хотів сказати, що пропозиція подати руку, плече, воно би мало іти по наростаючій, а потім чогось перейшло у співпрацю. Це нормальна пропозиція одного з політичних лідерів. Тим більше соратниця Віктора Андрійовича має повне право руку і плече пропонувати, оскільки її вже двічі Віктор Андрійович зраджував. (...)

Іван ДРАЧ: Я хочу освідчитися в любові до Юлії Володимирівни, я люблю її, вона чарівна жінка.

Ігор ШУРМА: Тоді не пишіть розписки.

Іван ДРАЧ: Я розписки не пишу. Я пишу вірші. Але Юлія Володимирівна чарівна, розумна, спритна, прекрасна і дуже багата жінка.

Прочитайте величезний розворот в газеті “Дзеркало тижня”. Про що там йдеться? “Я люблю Президента, але Порошенко не дозволяє”. “Я люблю Президента, але Червоненко не дає”. “Я люблю президента...” Та що ж це все? Це все говорить про те, що Юлія Володимирівна була готова у будь-який момент вийти. На її обличчі, чарівному, ніжному, прекрасному, бойовому обличчі написано, що вона хоче бути першим Президентом, жінкою-Президентом України, вона хоче астрологічні прогнози Павла Глоби здійснити, що от скоро уже гряде жінка-президент і це неймовірний шанс. Вона вирішила ризикнути. Вона ж ризикова людина.

Ігор ШУРМА: Пане Іване, дуже гарна теза. Її бажання бути першою, це як бажання кожної жінки бути першою і бажаною, Але я вам скажу, скажіть, будь ласка, а що Ющенко не знав до цього? (...)

Іван ДРАЧ: Для нас це все зрозуміло було, що все цей майдан і усі ці революційні події...

Ігор ШУРМА: Скажіть, будь ласка, а чи знає Президент, а хто з сьогоднішніх виконуючих обов’язки міністра хтось можливо, хто у силу обставин не може вдягнути кашкет на голову, теж мріє бути Президентом, так що він має робити?

Іван ДРАЧ: А чи знає Президент, хтось із сьогоднішніх в.о. міністра, навіть той, хто якщо не має можливості вдягнути на голову кашкет теж мріє президентом?

Павло ВОЛЬВАЧ: Питання таке: влада домовилася я з опозицією. У цій домовленості є дві сторони, з одного оку, влада, але з іншого, опозиція, не враховане суспільство, найвибуховіша його частина Майдан. Чи не стане цей метафоричний Майдан противником і одних, і других? (...)

Іван ДРАЧ: 15 років тому нас звинуватили, що ми пішли на контакт з комуністами, бо без комуністів не можна було багато зробити. Можна було претензій багато наслати, але утворилася держава...

А тепер ситуація, що це провали страшні економічні, або будуть національно-духовні претензії, які будуть виражені у матеріалі, де типу влада мародерів чи... Тобто, є ризик, коли держава, яка стає на ноги, опиняється між цілою харибдою. Це буде залежати від вміння Ющенка в цій ситуації вирулити, пройти. (...)

Радіо “Свобода», 22 вересня 2005 р.