|
Іван Олександрович Заєць
· народився в селі Лозниця на Житомирщині , 52 роки
· закінчив Українську сільськогосподарську академію (економіст-математик) і юридичний факультет Київського університету ім. Т.Шевченка
· рік працював головним економістом колгоспу ім. Леніна в с. Горошків Тетіївського району Київської області
· заступник голови УНП, член фракції "Наша Україна"
· народний депутат усіх чотирьох скликань
· рік і чотири місяці був Міністром екології та природних ресурсів України
· зараз перший заступник голови парламентського Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи
· нагороджений орденом "За заслуги"
· дружина - тренер
· троє дітей: дві доньки – 26 і 19 років, сину 13 років
БЛІЦ-ОПИТУВАННЯ
Чи пізнають Вас в метро?
-Пізнають.
Скільки коштує літр молока?
- Можна купити і за 1.70, можна і за 2.40.
Хто такі олігархи?
- Це люди, які власні інтереси ставлять вище за національні.
Коли треба саджати картоплю?
- Звичайно, навесні.
Ваш улюблений ресторан?
-Немає.
Чи хочете бути Президентом?
- Кожен політик хоче бути Президентом.
Який колір Вам до вподоби?
- Блакитний.
Ваше улюблене свято?
- Новий рік, Різдво, Великдень і День Незалежності.
Чи зраджували Вас?
- Думаю, що не раз.
Як можна прожити на зарплату?
- Сьогодні тяжко.
Кому потрібен народ України?
- Думаю, є політики, яким потрібен народ України.
Для кого Ви живете?
- Для своєї сім”ї, дітей, для українців.
Хто живе заради Вас?
- Дружина , діти, і, я думаю, є багато людей, які мене підтримували і підтримують.
Коли востаннє були в театрі?
- Два тижні тому.
Що потрібно для щастя?
- Люди.
„ПАНОРАМА”: Пане Іване, щойно завершився мітинг під стінами Кабінету Міністрів, і Ви були там. Розкажіть, що відбувалося?
-До будинку Уряду ми рухалися з різних боків. Представники нашої партії - від пам’ятника Грушевського через вулицю Богдана Хмельницького і Хрещатик. Нас було 10-15 тисяч і при підході до будинку Уряду ми так само побачили багатотисячну громаду.
„ПАНОРАМА”: Ви усвідомлюєте, що під вечір цифри зміняться кординально?
- Думаю, що вони різко зміняться. В Інтернеті я вже бачив 2 тисячі. Щоправда, також з’явилася цифра і 12-15 тисяч. Насправді ми можемо говорити чітко, що це кілька десятків тисяч. І наш мітинг був присвячений відстоюванню соціальних прав громадян.
Нам вже обридла брехня правлячого режиму, що реформа політична проводиться заради людей, що ріст економіки – заради людей. Ми бачимо, що ріст економіки відбувається, але зарплати і стипендії зменшуються, тому ми вимагали від уряду повернення прихованих у бюджеті грошей.
„ПАНОРАМА”: Йдеться про 10 млрд. гривень?
- Так, частина була прихована ще при прийнятті державного бюджету на 2004 рік, а частка – вже в цьому році.
„ПАНОРАМА”: Називають чомусь різні цифри - було 7 млрд., тепер-от 10 млрд.
- Торік при обговоренні державного бюджету на 2004 рік ми називали цифру 6-7 млрд. Тоді йшлося про кошти, сконцентровані на рахунках державного казначейства і невраховані в доходній частині бюджету, але не забувайте, що з того часу минуло 4 місяці.
„ПАНОРАМА”: Якщо вони не враховані, то як їх можна порахувати, вибачайте вже за мою наївність...
- Це прораховується просто. Кошти просто не відображені у державному бюджеті, а це означає, що вони розподілятимуться в „ручному” режимі. Тобто уряд буде їх спрямовувати туди, куди він хоче.
„ПАНОРАМА”: Може, уряд піклується про мене-громадянина?
- Не думаю, що під час цього розподілу про вас будуть думати. Ці кошти будуть спрямовуватись на забезпечення виборчих кампаній для олігархів, для того, щоб утриматися при владі. Все, що не йде через бюджет – це основа для тіньової економіки, для тіньового розподілу народних благ.
”ПАНОРАМА”: Отже, мітинг пройшов сьогодні спокійно, без ексцесів, загострень?
-Сьогодні ми не бачили того скупчення спецслужб, міліції, яке було раніше. Все було на самодисципліні, дуже гарна погода була, майоріли прапори. Ще раз ми сьогодні показали, що люди не байдужі, що вони вже стають громадянами. Вчора на „5-му каналі” чув висловлювання представника правлячої більшості, що опозиція нізащо не виведе людей, бо реформа не цікавить людей, соціальні проблеми не такі вже й гострі. А насправді наша маніфестація сьогодні показала, що люди надзвичайно стурбовані своїм майбутнім і готові до активних дій на вулиці.
СЛУХАЧ: На початку 90-х мітинги були інструментом реального впливу на владу, і влада боялася таких стихійних проявів протесту. А сьогодні мітинги нічого не дають, навіть міліція на це уваги не звертає. Коли вже будуть якісь реальніші форми протесту?
- Ви зарано робите висновок, що цей мітинг нічого не дав. Навпаки, мітинг дав дуже багато, він об’єднав кілька десятків тисяч людей, показав, що народ пробуджується. Це початок нової хвилі визвольних змагань українського народу, бо в 90-х роках ми своє вибороли. Зараз же іде боротьба за утвердження демократії в цьому суспільстві. І це завдання не менш важливе і складне, ніж боротьба за здобуття незалежності.
„ПАНОРАМА”: Влада зробила певні висновки з попередніх мітингів опозиції чи справді ,не звертає на це увагу?
- Думаю, що сьогодні в середині правлячого режиму іде дуже велика боротьба між кланами за те, який з них вийде вперед і зможе висунути свого кандидата.
„ПАНОРАМА”: Ви знаєте, що відбувається у „владних коридорах”?
- Мені здається, що ми сьогодні просто потрапили у той момент, коли клани між собою боролися і кожен хотів би використати нашу ходу у своїх цілях. Скажімо, клан Медведчука хотів би, щоб ми вістря свого протесту спрямували у бік Януковича і у бік Кабінету міністрів. З іншого боку, „донецький” клан хотів би, щоб ми це вістря спрямували у бік Медведчука. Ми сьогодні йшли із своєю програмою. Ми йшли сьогодні із випередженням цих заготовок як одного, так і іншого клану.
„ПАНОРАМА”: Чому Ви пішли в політику? Ви мріяли про це з дитинства?
-Ні, дитиною я мріяв бути і моряком, і науковцем-кібернетиком, - багато було мрій.
«ПАНОРАМА”: Чому - моряком, в Ложниці на Житомирщині нема моря...
- У мене є дядько Іван Федорович Заєць, який з Києва привіз мені подарунок – костюмчик моряка. Коли я одягнув цей костюмчик, то подумав, що маю бути моряком.
Про Івана ЗАЙЦЯ - Микола МАРКІШОВ, односелець, село Лозниця Житомирської області
Він до мене часто заїжджає, як буває тут. Полями ходив, йому просто цікаво подивиться, де його дід, дядьки жили. Їх було в родині чотири брати. Він був менший за мене. Іван займався в нас спортом, футболом, а потім перейшов на боротьбу. Я з ним постійно боровся. Я вищий на зріст, але він кидав мене на землю, я падав! Це ще було, як він вчився в Академії.
„ПАНОРАМА”: Вміти падати і підніматися в політиці – для цього треба мати мужність чи нахабство?
-Треба просто вміти падати на ноги.
„ПАНОРАМА”: Ви пам’ятаєте всіх людей, з якими виростали?
- Так. Зараз вже такого села немає, тому що наше село постраждало від Чорнобильської катастрофи і людей відселили за 170 кілометрів на південь – між Житомиром і Бердичевом. Залишилися лише люди, віддані своєму селу, які розуміють, що рано чи пізно доведеться повертатись . Вони не дадуть згаснути життю у цьому поліському краї.
„ПАНОРАМА”: Хто найвидатніший політик, якого Ви зустрічали за своє життя?
- Я бачив різних людей. Зустрічався і з Бушем-старшим, і з Маргарет Тетчер, і з Клінтоном. На жаль, в Україні політика ще не стала фахом. Спершу я подумав –Кравчук... Хоча наші політики здебільшого ще не є політики в західному розумінні цього поняття. Можливо, єдина людина, яку я знаю, яка повністю віддала себе політиці - це свого часу був Чорновіл. Він присвятив себе, своє життя політиці. Зараз формується певна категорія політиків – це Ющенко, Костенко, які вибирають політику як свій фах. А якщо це фах, то він передбачає відповідність певним вимогам - моральність, широкий кругозір... Треба мати серце, яке справді сприймає людський біль. Тут треба мати чисті руки.
„ПАНОРАМА”: Чесний політик – це той, хто не краде, але має бізнес?
- Ні, бізнес так чи інакше означає обслуговування або свого власного, або корпоративного інтересу. Чесний політик - це той, хто не бере хабарів і відгукується на потреби людей.
„ПАНОРАМА”: Чи Ви маєте бізнес?
- Я не маю ніякого бізнесу.
„ПАНОРАМА”: Як же Ви живете?
- За рахунок своєї заробітної плати.
„ПАНОРАМА”: Але у Вас троє дітей, дружина, якесь господарство...
- Ми в розкошах не потопаємо, живемо досить скромно, і це всі знають.
„ПАНОРАМА”: То Вам вистачає зарплати?
- Хотілося б більшого, але я вважаю, що політик повинен мати зарплату, яка б відповідала стану суспільства. Зрозуміло, що політична діяльність вимагає більше грошей, ніж якась інша, бо тут і представницькі функції і багато інших витрат. Але, повірите, сьогодні можна жити на ту зарплату, яку платять депутатам чи міністрам. Але багатьом цього мало, і вони просто продаються.
„ПАНОРАМА”: За які гроші?
- У ВР голоси продаються під час голосування, особливо коли вирішуються кадрові питання чи питання формування „більшості” чи Кабінету Міністрів. Я не зазирав нікому в кишеню, але думаю, що це і 100, і 200 тисяч доларів, хоча основна маса продається за значно скромніші суми. Я був депутатом усіх чотирьох скликань, і, будучи в першому парламенті, ми ніколи і припустити не могли, що у стінах парламенту може відбуватися торгівля .
„ПАНОРАМА”: Але ж не обов’язково, щоби гроші „ходили” - можна лобіювати той чи інший закон?
- Абсолютно правильно. Тому ми закликаємо, щоб підвести під владу саме партійну основу, бо в партії всі один у одного перед очима, і простіше здійснювати контроль, а, з іншого боку, без партійної основи влади не можна забезпечити прозорості цієї влади.
“ПАНОРАМА”: Чому Ви стали міністром екології?
-Я хотів себе випробувати у виконавчій владі, бо законодавча влада – це щось інше, там інший ступінь відповідальності.
“ПАНОРАМА”: Економіст-математик, юрист, і раптом – зовсім інша сфера діяльності?
- Не зовсім. У моєму житті охорона природи завжди посідала важливе місце. Я один із фундаторів усіх новітніх „зелених” рухів, зокрема, “Зеленого світу”. І не забувайте, що політична діяльність в Україні в середині 80-х років зароджувалася саме з екологічного руху. Можу нагадати, що я як керівник українознавчого клубу “Спадщина” був одним з організаторів першого численного екологічного мітингу 13 листопада 1988 року, що відбувався біля Центрального стадіону. Тому природа для мене завжди була важлива, я можу довго читати вірші про природу...
“ПАНОРАМА”: То почитайте...
Пройшла гроза - і знову літня проза:
Парує степ, і оживає ліс.
І горобці, неначе з-за куліс,
Упали табуном на просо.
І знов спадають трафаретні роси
Із сінокосів буйних кіс,
І знову в небі невідомий біс
Підвісив сонце на прозорих тросах.
І, захолонувши у дивній грації,
Зітхають свіжістю дівочою акації,
Вітрами обціловані до ніг…
А я дивився, серце розривалося:
Ну що в тім нового, сучасного ховалося? —
Так зрозуміти і не міг.
Це Василь Симоненко. У нього є ще один блискучий вірш на цю тему. Він вловив руйнацію українських традицій в кінці 50-х – на початку 60-х років, коли українське населення вийшло із села, але не знайшло себе в місті. Але й село при цьому було зруйноване. Саме тоді виник конфлікт між людиною і природою. І от Симоненко описує, як людина пішла з села, повернулася назад, але природа її вже не впізнала. Вона злякалася цієї людини.
Вже день здається сивим і безсилим,
І домліває в зарослях ріка...
Луги, луги, пропахлі сіном прілим,
Чи ви мене впізнали, земляка?
Я тут колись бродив між лепехою
І спочивать сідав на купині —
Тоді ви разом бавились зі мною,
Свою журбу повідали мені.
Чому ж тепер така сумна напруга,
Завмерла мова в тиші верховіть?
Та ви не бійтесь — я вернувся другом,
Я зрозумію все — шуміть, шуміть...
СЛУХАЧ: У Вас було багато пропозицій як поліпшити стан екології. Чому ж так мало зробили?
- Я дійсно зробив менше, ніж розраховував, бо на посаді Міністра екології та природних ресурсів я пробув трохи менше ніж 1,5 роки. Якщо взяти до уваги, що останні півроку взагалі були не для праці: проти нас боролися комуністи і вся ця мафія, тому це була суцільна боротьба. Тоді, нагадаю, соціал-демократи об’єднані розгорнули проти уряду Ющенка боротьбу, бо побачили, що цей уряд справді наводить лад у країні. Але мені багато вдалося зробити, і я гордий за те, що зробив. Я творив нове міністерство із шести міністерств і відомств. Ця реформа була здійснена дуже швидкими темпами. Мені вдалося навернути людей до своєї ідеології.
Моє завдання було створити систему інтегрованого управління природними ресурсами – землі, води, лісів, надр і всього іншого. До мене було міністерство, яке здійснювало інспекційні функції. Ви собі уявляєте, що означає інспектувати усю господарську діяльність по всій території України? Не вистачить людей бігати за цими порушниками! Треба підійти з іншого боку і таким чином організувати виробничий процес і нашу економіку, щоб уже на стадії використання природних ресурсів унеможливити знищення природної складової. І мені це вдалося.
Але коли нас відправили у відставку, і після мене прийшов Курикін, представник “Партії зелених”, тоді міністерство почало “розповзатися”. Може, йому не вистачило авторитету, а може, мафія оговталася... Можу сказати, що саме я відкрив Україні очі на те, що довкілля – це не просто середовище для побутування людей, а ресурси, які потрібно ощадливо використовувати.
“ПАНОРАМА”: Тоді Ви сказали, що поза міністерством “дерибанити” ці ресурси набагато легше.
- Тоді я казав, що відомча система управління передбачає, що під використання кожного ресурсу створюється свій орган виконавчої влади, а тому в “лісників” – свій комітет, у “земельників” – свій, у “водників” – свій, у “надровиків” – свій... А я хотів їх звести докупи, і мені це вдалось. Після мене, на жаль, пішли процеси, спрямовані на розрив цих зв’язків, і сьогодні у цій сфері взагалі немає державного управління.
Візьмемо за приклад Київ. Подивіться, скільки вирізано дерев! Всі парки винищені під прикриттям якогось дивного „окультурення”. Біля “Арсеналу” Верховна Рада прийняла рішення створити меморіал жертвам голодомору. Нам не дали цього зробити, бо це місце хтось уже “вимостив” під престижний будинок. Недавно проїжджаю Петровською алеєю і бачу, що гектар, а може й більше, просто вирубано!
Подивіться, яке ущільнення відбувається в центрі міста. Це породить страшні проблеми. Ми вже зараз бачимо, що каналізаційні колектори не справляються з навантаженням, так само як і електромережі, катастрофічно зростає загазованість, і в цей час починають “окультурювати” парки, які створювали “зелену хвилю” всередині і навколо Києва. Скажімо, парк біля КПІ. Там столітні і двохсотлітні дерева абсолютно нічим не уражені, валяються спиляні!
“ПАНОРАМА”: Ми годинами можемо описувати той безлад, що відбувається зараз. Але чому за час свого перебування на посаді міністра Ви не виробили і не затвердили Національну екологічну стратегію?
- Потрібно було виробляти багато документів, наприклад, Стратегію сталого розвитку чи Стратегію екологічного розвитку. Над цими документами ми працювали, але прийняти їх просто не встигли.
“ПАНОРАМА”: А Вашим наступникам було не до того?
-Після відставки уряду Ющенка до управління державою прийшла мафія і олігархи. Їм не до захисту природи. Поїдьте від Києва 20 км вниз Дніпром і побачите, що зробили з тисячолітніми луками. Там все повністю знищено, і знищений сам Дніпро, бо з дна вичерпують мільйони тонн піску, внаслідок чого падає рівень води, відбувається відсмоктування води, і ми бачимо, як, скажімо, в Обухівському і в інших районах в колодязях води просто не вистачає.
“ПАНОРАМА”: Але побудували елітне містечко Золоті Ворота...
-Але Ви ніколи не заміните дерево кущиком або траву в ріст людини травичкою з газону.
СЛУХАЧ: Учора Ющенко заявив про те, що буде створюватися нова партія, а Борис Тарасюк одразу ж заявив, що створювати зараз партію недоцільно, що це стратегічна помилка. Чи довго в лавах “Нашої України” буде такий бардак, коли вже буде вироблена єдина стратегія?
-Жодного бардаку в “Нашій Україні” немає. Вперше в Україні вдалося об’єднати під одним керівництвом усі національно-демократичні сили. Що ж до створення партії, то я думаю що ця партія не може бути створена до президентських виборів. Буде великою помилкою процес її створення на теперішньому етапі, бо для об’єднання великої кількості партій в одну треба багато часу і зусиль. Скажімо, у нашої партії є майже 10 тисяч осередків, які треба спершу зняти з обліку, а потім поставити на облік. То чим ми зараз маємо займатися – створенням партії чи президентськими виборами? Треба вести певну підготовчу роботу, яка не заважатиме виборчому процесу.
“ПАНОРАМА”: За що Ви особисто відповідаєте в команді Ющенка?
- У мене немає якоїсь окремої функції. Я один з керівників УНП і відповідаю за увесь досить широкий спектр питань, який лягає на нашу партію.
“ПАНОРАМА”: Тобто функції не розподілені?
-Річ у тім, що у нас є фракція, політичний блок і є прообраз штабу, якого в реальності ще немає. Думаю, що моя основна функція – це робота у Верховній Раді. Я є членом тимчасової спеціальної комісії з опрацювання законопроектів щодо змін до Конституції, усього виборчого законодавства плюс партійна робота.
“ПАНОРАМА”: А що Ви робите особисто, щоб Ющенко став Президентом?
- Працюю у Верховній Раді, проводжу багато зустрічей з людьми, на яких роз’яснюю наші наміри і плани, намагаюся допомогти людям у вирішенні їхніх проблем, працюю над низкою програмних документів... Я не дозволяю собі розслаблятися у переддень виборчої кампанії. Якщо ми замахнулися на те, щоб вибороти президентські перегони, то маємо працювати не покладаючи рук.
«ПАНОРАМА»: Ви кажете «ми», бо вважаєте усіх членів фракції єдиним цілим. Ця єдність існує?
- Так, є єдність у партії, у фракції, є єдність у блоці. Зрозуміло, що там є різні люди, що мають різні погляди і різний політичний досвід. Коли я це бачу, то намагаюся не критикувати, а допомогти, бути толерантним.
«ПАНОРАМА»: Але ж Ваш улюблений афоризм “все або нічого” - не передбачає компромісів...
-Є базові моральні принципи, яких я дотримуюсь. Але на основі цих принципів треба досягати поставлених перед собою завдань.
Про Івана ЗАЙЦЯ - Михайло ПОГРЕБИНСЬКИЙ, політолог
Івана Олександровича я знаю як людину, яка послідовно не відходячи ані на міліметр від своїх переконань, які у нас звично називати рухівськими, втілює на всіх позиціях, де він тільки є, діє в інтересах цієї ідеології, і не змішуючи з іншими позиціями. Інша річ, що можливо з часом, треба було трошки змінюватись, і йому також. Ця послідовність можливо не дає змоги йому і сьогодні прилаштовуватись до нових викликів сучасності, до формування політичного курсу, який би мав перспективи на перемогу. І тому мені видається, що він таким чином обмежує свої політичні можливості і тієї політичної сили, на яку він працює.
- Багато декому хотілося б загнати мене і моїх партнерів у “прокрустове ложе” рухівської позиції, тієї, яка була ще навіть до часів Чорновола (бо Рух зароджувався у 89-му році, а Чорновіл очолив його у 92-му, тому в історії Руху було кілька етапів). Але часи змінюються, і ми змінюємося. Є нові виклики і відповіді на них повинні бути адекватні. Постійним я є лише у своїх моральних засадах. А “перекотиполе” завжди зручніший, ніж політик із принципами.
«ПАНОРАМА»: Але ж політика будується на інтригах?
-Інтриги займають велике місце у політиці. Є люди-майстри інтриг, а є люди, які в цей час виробляють програмні засади. Думаю, що Кравчук – це майстер інтриг, Кучма теж майстер інтриг, але інтриган ніколи не дасть суспільству те, на що суспільство сподівається.
СЛУХАЧ: Я журналіст з Києва. Мав нагоду спілкуватись з паном Руденком, головою комітету, до складу якого пан Заєць також входить. Не секрет, що у нас існує постійне недофінансування екології. На запитання, де все-таки братимуться кошти, пан Руденко цілком серйозно відповів - серед вчителів, пенсіонерів. Як Ви це прокоментуєте? І друге. Наскільки відомо, сучасна екологічна політика значною мірою визначається в Адміністрації Президента, але керівник Адміністрації не є фахівцем в галузі екології, крім того аспекту, що його партія дуже активно цікавиться природними ресурсами. Хто все ж таки сьогодні визначає політику в сфері екології саме з боку Адміністрації Президента?
- Сьогодні все визначається структурами, підпорядкованими Адміністрації Президента. І найбільш впливовою особою є Медведчук. Журналісти називають його “майстром кризових ситуацій”. Насправді цей кризовий “майстер” фактично довалив все, що можна довалити сьогодні в Україні. Це стосується, зокрема, і сфери екології. Реформа управлінні природними ресурсами до кінця зруйнувала те все добре, що було набудоване в Україні за 10 років. Де брати кошти на екологічні програми? Ну, по-перше, можна дуже багато зробити і без коштів. Давайте все-таки згадаємо, що в нас як і за кордоном є громадські рухи, які дуже багато роблять і для озеленення, і для очищення – рік, озер, лісів, парків. Не смітити після себе - це обов’язок кожної людини, якщо ми пам’ятаємо про своїх дітей і онуків. Можна самим дуже багато чого зробити. Пам’ятаю, скільки ми заліснили територій, скільки ми очистили криниць, річок в кінці 80-х – 90-х роках! Але все це потім затихло, бо влада не хотіла підтримувати ці ініціативи. Треба консолідувати кошти на екологічні програми. Сьогодні плата за використання природних ресурсів надходить у загальну частину доходного бюджету, тоді як за нашим законодавством, ці кошти повинні використовуватись конкретно на знищення джерел забруднення, на насадження лісів тощо. Ми повинні примусити владу виконувати теперішнє законодавство.
«ПАНОРАМА»: Ми – це хто? Ваш комітет?
- Це ви і я. У нашому комітеті недостатньо сил, щоб кардинально переламати ситуацію.
«ПАНОРАМА»: Так що ж робити?
- Повинні діяти структури громадянського суспільства, які мають вимагати роботи від влади, виконання законів щодо фінансування екології, і, крім цього, робити щось своїми руками для захисту довкілля. От тут, в нас під боком, вирізали ярок і будують престижні будинки...
«ПАНОРАМА»: Так Ви живете поруч, чому ж не відвоювали той ярок?
- Я якраз воював. Коли я був міністром, там два дерева зрізали і на тому усе припинилося.
«ПАНОРАМА»: Вони чекали, поки ви вийдете з кабінету?
-Але люди піднялися тільки тоді, коли виникла загроза обвалу будинку, внаслідок того, що поруч “підривали” грунт. Погаласували кілька днів, і на цьому все скінчилося.
«ПАНОРАМА»: Якщо громадськість у нас така пасивна, то на що Ви розраховуєте під час виборів?
- Тому ми не повинні відійти в куточок і скаржитися, що, бачте, нема активності і ми виходимо з гри. Політики так не діють. Справжні політики вірять у свої сили, і вірять у сили народу. А люди є різні, і потрібен певний час, щоб їх зорганізувати, щоб вони усвідомили серйозність ситуації.
«ПАНОРАМА»: Ви встигнете це пояснити до жовтня?..
- Не стоїть питання вирішити всі проблеми до жовтня. Стоїть питання, щоб до жовтня переконати людей в тому, що є кандидат, який в сьогоднішніх умовах найкраще відповідає їхнім інтересам – це Віктор Ющенко.
«ПАНОРАМА»: Росія боїться приходу Ющенка до влади. Ви також виступаєте проти дислокації в Україні російського Чорноморського флоту, російської культурної експансії, ідеї ЄЕП... Ви не боїтесь, що виборці вас не підтримають?
- Я не виступаю “проти”, я виступаю “”за - за український інформаційний простір, за українське місто Севастополь...
«ПАНОРАМА»: Так українського інформаційного простору вже немає...
- Я вам також можу дорікнути: чому його немає? Чому наші журналісти сьогодні згинаються перед олігархами і не можуть сказати слова правдивого? Чому ви від нас вимагаєте принциповості, а самі її не маєте? Журналістів загнали “нижче ватерлінії” - з одного боку олігархи, з іншого – влада. Сьогодні наші журналісти просто втрачають кваліфікацію і завтра вони будуть витіснені іншими людьми. Я б не хотів, щоб це трапилось.
«ПАНОРАМА»: Тобто журналісти винні, що втрачено інформаційний простір?
-Не лише в вас. Якби по нашому радіо транслювали 50% музики українських виконавців, то вони і були б популярні. А якщо “крутять” лише російське, то українське не може пробити собі дорогу. Тому я за все українське - комбайни, трактори, літаки, інформаційний простір, журналістів, студентів і т.д.
„ПАНОРАМА”: Яка Ваша найбільша політична поразка?
-Я не сказав би, що у мене є така поразка, яка зафіксувалася в моїй свідомості.
„ПАНОРАМА”: А найбільша перемога?
-Те, що я був у центрі подій, коли виборювалася українська незалежність. Я тоді дуже багато працював і для поширення ідей незалежності, і для правового оформлення нашої незалежності у Верховній Раді.
„ПАНОРАМА”: Це все було “на нервах”...
-Треба було будити людей, підтримувати у них певний тонус, підтримувати віру. Багато роботи залишилося “за кадром”. Нам незалежність не впала з неба - ми дуже послідовно до неї йшли. З’явився такий документ як Декларація про державний суверенітет України – я був одним з його авторів, проект Програми переходу до ринкової економіки... Введення гривні ми планували на липень 91-го року.
„ПАНОРАМА”: Що з нами буде після виборів? - Якщо переможе Віктор Ющенко, то, я думаю, кардинальні зміни відбудуться не лише в самій владній системі, а й в усьому суспільстві, бо прийдуть представники влади нової формації, для яких поняття “мораль” і “національні інтереси” будуть не просто словами.
Єдиний економічний простір - тупиковий шлях для України. Пан Азаров і інші нас обманювали, коли казали, що підписання угод про ЄЕП дозволить знизити ціни на енергоносії, які ми будемо купувати у Росії. Приклад Білорусі показав, що Білорусь, яка перебуває в союзі із Росією, отримує енергоносії за тими ж цінами, що й ми. Це так обурило Лукашенка, що він назвав дії Путіна тероризмом проти Білорусі. Тому ми проти того, щоб наша влада обслуговувала інтереси чужих держав, але треба формувати рівноправні стосунки з Росією, з іншими державами.
„ПАНОРАМА”: Після виборів що буде з Вами?
-Не забувайте, що після виборів 31 жовтня парламент працюватиме в своєму теперішньому складі ще півтора роки. Тоді побачимо, що буде зі мною, але я буду працювати на Україну.
Розмовляла Вероніка Маковій
2004-03-31 10:16:31
|