“На останньому засіданні уряду із незрозумілим статусом в.о. прем’єра Микола АЗАРОВ привселюдно визнав, в яку прірву загнав він та ЯНУКОВИЧ Пенсійний фонд України”, - вважає народний депутат України, член Бюджетного комітету ВР, голова Київської обласної організації Української народної партії Євген ЖОВТЯК. Депутат зазначає:

--АЗАРОВ оприлюдний як астрономічну цифру – “у 2005 році Кабінет міністрів України планує профінансувати Пенсійний фонд з державного бюджету на 12,1 млрд. грн.”, так і два невтішних висновки, які були на поверхні весь цей час, однак їх вперто заперечувати і сам АЗАРОВ, і ЯНУКОВИЧ, і тодішній голова передвиборчого штабу ЯНУКОВИЧА ТІГІПКО: по-перше, “у 2005 році Пенсійний фонд матиме доходи, які не покриватимуть видатки", по-друге, сказав він, “лише в 2006 році Пенсійний фонд буде забезпечувати виплату пенсій за рахунок власних надходжень”.

Трансформацію думок АЗАРОВА не можна не помітити. Тезисно пригадаємо хронологію оприлюдненої ним неправди:

23 вересня, предствляючи в парламенті проект бюджету на 2005 рік, АЗАРОВ заявив, що „всі необхідні ресурси для здійснення пенсійних доплат передбачені у держбюджеті”. Тоді було передбачено 5 мільярдів гривень; у проекті бюджету від 12 грудня, як стверджує АЗАРОВ, ця сума становить вже 12 мільярдів. Чи не вважає Микола Янович необхідним вибачитися перед пенсіонерами за брехню, яку він виголосив із парламентської трибуни 23 вересня?

14 жовтня АЗАРОВ запевнив КУЧМУ, що в уряду достатньо ресурсів для подальшого підвищення пенсій шляхом їх диференціації у 2005-му році. Місяць по тому АЗАРОВ заявляє, що „наступного року уряд матиме мало можливостей для маневрування, оскільки буде потреба забезпечувати зростаючі соціальні виплати. Свобода маневру уряду дуже обмежена соціальними видатками бюджету". Отож, про диференціацію пенсій та їх наступне підвищення вже не йдеться? Не йдеться, напевне, тому, що егоїстичне, продиктоване короткозорими передвиборчими мотиваціями рішення ЯНУКОВИЧА-АЗАРОВА-ТІГПКА купити електорат фінансово непідтриманими у тривалому плані пенсійними доплатами протягом двох-трьох місяців перетворило український бюджет із перспективної матриці економічного зростання на розбалансований антисистемний агрегат із задоволення швидких потреб штабу ЯНУКОВИЧА.

Звісно, новий уряд докладе всіх зусиль, щоби утримати Пенсійний фонд на плаву у критичний для нього 2005-й рік. Однак ще усередині літа цього року 2005-й рік виглядав для Пенсійного фонду безпроблемним у усіх точок зору. Потрібно бути політиком на кшталт ЯНУКОВИЧА та економістом штибу АЗАРОВА, щоби постаратися своїми безвідповідальними рішеннями пустити на пси фінансову стабільність Пенсійного фонду та розхитати його фіскальні підвалини.”