“МЗС України повинен викликати В.Черномирдіна”, - так прокоментував заступник голови Української народної партії, перший заступник міністра закордонних справ України в 1995-98 роках Антон БУТЕЙКО передану ЗМІ заяву посла Росії в Києві В.ЧЕРНОМИРДІНА про те, що Росія та Україна “дозріли для того, щоб обговорювати питання валютної інтеграції і переходу на єдину валюту”.

Аналізуючи заяву, дипломат зазначив, що “вона є свідченням того, як далеко зайшов правлячий режим у здачі національних інтересів України”:

--МЗС України, якщо воно ще здатне по-справжньому опікуватися національними інтересами української держави, повинно негайно запросити Надзвичайного та Повноважного Посла Російської Федерації в Україні і заявити рішучий протест з приводу його втручання у внутрішні справи України.

Главі російської дипломатичної місії слід однозначно і чітко вказати, що офіційно він є представником іноземної держави, а не її намісником в Україні. За час свого перебування на посаді посла він мав би вже усвідомити те, що згідно з сучасними нормами міжнародного права він може офіційно висловлювати точку зору лише тієї держави, яку він представляє, а не точку зору України.

Якщо б він дійсно поважав країну перебування, то за багато років знаходження в Києві мав би знайти час для ознайомлення з її Конституцією. Йому мало б бути відомо, що згідно з Основним законом Української держави, грошовою одиницею України є гривня. І статус національної валюти встановлюється виключно законами України. Йому мало б бути також відомо, що навіть нинішній склад ВР, в якій тривалий час домінує провладна більшість, не вніс жодної зміни до Конституції, яка міняла б нинішній статус української національної валюти.

Саме з огляду на ці обставини зазначена заява посла є такою, що суперечить Конституції України та відповідним нормам Віденської конвенції про дипломатичні зносини, яких посол зобов’язаний дотримуватися. Така поведінка посла є неприйнятною для Української держави. Слід попередити російського представника, що його дії антиукраїнського характеру не є новими, тому у випадку повторення подібного у майбутньому може постати питання щодо його подальшого перебування в Україні в якості офіційного представника Російської Федерації.

Якщо ж МЗС України не зробить такого кроку на забезпечення гідності Української держави, то це однозначно означатиме фактичну здачу правлячим режимом суверенітету України сусідній державі. Тому при продовженні влади правлячою командою дуже скоро зникне потреба в існуванні самого МЗС та українських посольств за кордоном, як це вже мало місце в українській історії в 20-х роках минулого століття.

Щоб не допустити подібного, слід голосувати на наступних президентських виборах проти кандидатів від влади та їх маріонеток”.