Асадчев Валерій Михайлович, заступник голови Бюджетного комітету, член Українського Народного Руху, член фракції “Наша Україна”.
Валерію Михайловичу, до закінчення роботи І сесії Верховної Ради залишилось декілька днів. Як ви оцінюєте, роботу парламенту?
Звичайно, повноцінної роботи в парламенті не відбулося. Через невеличкий термін, який залишився до літніх канікул багато законопроектів не вносились до розгляду. Протягом роботи сесії парламент розглядав здебільшого питання політичного характеру. Але я думаю, що у вересні законотворча робота набере обертів.
Однак, в парламенті, крім кадрових, розглядалися питання, пов’язані з роботою уряду: Бюджетна резолюція, звіт про виконання бюджету-2001, урядова програма дій. Ви вважаєте їх політичними?
Так, це – не економіка. Це політичні рішення, які показали, що уряд фактично не має підтримки парламенту і восени може постати питання про його заміну.
Але бюджет так чи інакше пов’язаний з економікою…
Звичайно. Наприклад, був дещо змінений порядок використання бюджетних коштів. Я маю на увазі зміни в структурі загальних і спеціальних фондів державного бюджету. Комітет запропонував залишити в спеціальних фондах державного бюджету лише зовнішні запозичення, гранти й дарунки, а все інше перевести до загального фонду. Це суттєві зміни. Я думаю, що вони дозволять скасувати сумну практику, коли заради наповнення спеціальних фондів використовувались неправові дії.
Цікавим, на мою думку, є також доручення, яке дав Бюджетний комітет уряду щодо розробки системи державних замовлень. Така система зробить бюджетну сферу конкурентною, а значить такою, яка набагато краще задовольняє потреби громадян України. Сутність цієї системи в тому, щоб фінансування медичних закладів, освітянських відбувалось не за системою утримання бюджетних установ, а шляхом створення механізмів фінансування конкретних послуг, наданих конкретним закладом конкретній людині.
Взагалі, Бюджетний комітет розробив багато пропозицій до Бюджетної резолюції, був також проведений грунтовний аналіз стану виконання Бюджету-2001, прийняті певні рішення по цьому питанню.
Проте, все ж таки парламентська робота протягом сесії стосувалась здебільшого вирішення політичних питань.
То повернемось до політики. Як, на вашу думку, зарекомендувала себе в парламенті фракція “Наша Україна”? Які були виграші й програші?
Український парадокс - представники блоку, який переміг на виборах, не отримали місць в керівництві парламенту. Однак те. що навіть за таких обставин, фракція “Наша Україна” залишилася єдиною і, до речі, найбільшою фракцією у парламенті, говорить про перспективність цього блоку як політичного об’єднання, метою якого є президентські вибори. Все-таки 111 депутатів, які зараз є членами фракції – це велика сила в парламенті, з якою неможливо не рахуватися. Тим часом “переможці” розпалися на декілька фракцій і зараз їхня більшість перебуває під великим знаком питання.
Тому вважати результати розподілу керівних посад у парламенті повною поразкою “Нашої України” завчасно.
То Ви передрікаєте “Нашій Україні” велике майбутнє?
Я переконаний, що, врешті-решт, розум, професійність і патріотизм переможуть в нашій країні.
Від 9 липня 2002 р., “За нашу Україну”
|