Інформаційно-аналітичний портал "Депутат", 17 березня 2005 р.

- Іване Федоровичу, що стало причиною утворення у парламенті фракції Української народної партії та виходу групи УНП зі складу фракції "Наша Україна"?

- Це пов'язано з рішенням останнього з'їзду партії, що відбувався у палаці "Україна" і представляв сто тисяч членів УНП. Більшість членів УНП виступили за те, щоб партія мала окрему фракцію у парламенті.

- Чи усі члени партійної групи УНП у складі фракції "Наша Україна" увійшли у новостворену фракцію УНП?

- У партійній групі УНП було понад двадцять. Двадцять один депутат уже увійшов у фракцію УНП.

- Тобто усі члени партійної групи перейшли у нову фракцію?

- Ні, не усі. Частина не увійшла. Утім, увійшли інші депутати. Відбулося певне перегрупування. Основна маса, так би мовити партійний штаб, у новій фракції УНП.

- Після утворення "Народного Союзу "Наша Україна" є загроза втрати членства у інших пропрезидентських партій. Таку ситуацію переживає НРУ. УНП подібне не загрожує?

- З нашої партії теж якась частина пішла чи піде. Це нормальні речі. Зараз у парламенті відбувається перегрупування політичних сил, і це стосується не лише УНП. Депутати пристосовується до тієї ситуації, яка буде 2006 року. Усе, що зараз відбувається у парламенті, - це підготовка до виборів 2006 року.

- Президент не назвав у складі можливих передвиборчих союзників обидва Рухи, із чим ви це пов'язуєте?

- Президент одного дня сказав одне, за тиждень чи два він говоритиме інше, залежно від ситуації. На той час він бачив ситуацію у такий спосіб, забувши навіть про такого союзника, як Мороз. Союзника, з яким він зараз живе й існує, якому він дав серйозні міністерські пости. Що, зараз він не вважає Олександра Олександровича своїм союзником?

Коли йдеться про вибори 2006 року, то не зрозуміло, чи буде союз Ющенка із БЮТом. Він може бути і не бути. Юлія Володимирівна дуже несподіваний політик. Невідомо, що вона робитиме, якщо думатиме про наступні президентські вибори. Адже тільки сліпий не бачить, дивлячись у її очі, що вона дуже хоче бути першою жінкою-Президентом України. Політика - це пасьянс, який сьогодні розкидається. Завтра він може змінитися і засвітитися по-іншому.

- Ваш виступ на з'їзді УНП був найбільш гострим і відтінив ті проблеми, які уже виникли у новій політичній ситуації. Чи поява самостійної фракції призведе до критики з її боку окремих дій уряду і Президента?

- Ми підтримуватимемо нашого Президента. Адже це наш Президент. Ми за нього воювали. Серед усіх структур, які входили в "Нашу Україну", УНП найбільше приклала зусиль для того, щоб Президентом був Віктор Ющенко. Я сам їздив по Чернігівщині, Житомирщині, Харкові, Умані. Був усюди і скрізь. Мої зусилля дуже скромні порівняно із зусиллями усієї нашої партії. Вона викладалася і матеріально, і морально. Усі структури нашої партії працювали на Ющенка. Це наш Президент. Критика - це нормальна річ. Навіть власні діти у своїй хаті можуть сказати батькові й матері, що щось так чи не так. Якщо це дорослі діти, то і батько, і мати мають до цього дослухатися. Лінія Президента буде проукраїнською. Ми його підтримуватимемо.

- Ви говорите, що найбільше доклалися до перемоги Ющенка. Чому тоді ви отримали найменші владні дивіденди?

- Це одна з причин створення фракції. Інакше не могло бути. Я був у тих областях і бачив, що наша партія працювала всюди і скрізь. Тепер у переважній більшості вона відсторонена від процесу формування влади. Приміром, на Житомирщині, де я був напередодні виборів із мас-медійними проектами, серед керівників практично немає представників УНП. Тому наші дії - це боротьба за самих себе, за те, щоб була збережена українська домінанта у блоці Віктора Ющенка. У мене немає особливої віри, що вона буде збережена за часів керівництва Безсмертного, Мартиненка, Порошенка. Я більше вірю Костенкові, Зайцеві, Слободяну. Тим людям, із якими я 15 років у партійних структурах.

- Нещодавно йшлося, що Юрій Костенко у вигляді компенсації отримає посаду віце-спікера, а за певних обставин навіть першого віце-спікера. Утворення окремої фракції посилює шанси Костенка чи перекреслює їх?

- Це б мало що додало до розкладу сил. Наша позиція викликана політичною тенденцією, вона послідовна у виконанні рішень з'їзду. Мій виступ на з'їзді жваво підтримали делегати, бо відчували, що я говорив правдиві речі.

- Ви представляли у блоці Віктора Ющенка націонал-демократичну складову. Сьогодні складається враження, що цю частину політичного спектру усувають від влади. Захищаючи свої інтереси і позиції, ви будете блокуватися із іншими націонал-демократичними силами, скажімо із НРУ?

- Зараз ідуть відповідні перемовини. Я за триєдиний союз Української народної партії, Народного руху України та УРП "Собор".

- Сьогодні у фракцію УНП вступив один із головних свого часу опонентів і критиків РУХу справа Степан Хмара. З чим пов'язаний його вихід із БЮТу, і чи можемо ми чекати у фракції УНП інших представників націонал-демократичного та консервативного спектру?

- Про це потрібно запитувати у нього. Мені приємно, що Хмара прийшов до нас. Я завжди радий чути його незалежну гостру думку. Він може у чомусь помилятися, але при тому залишається завжди цікавим.

- НРУ напередодні свого з'їзду говорив про тиск, який чиниться на його членів. Його результатом став перехід членів НРУ у владі в новостворену партію "Народний Союз", а на УНП, і зокрема його представників, у владі такий тиск чиниться?

- Про це потрібно питати Кириленка, Жовтяка і Червонія. Вони про це не говорять, бо ще зарано. Треба попрацювати місяця зо три, півроку, щоб зрозуміти наскільки реальними є проблеми.

- Іване Федоровичу, нещодавно Рада відмовилася відправити у відставку вашого наступника по Держкомінформу Івана Чижа. ВРУ так високо цінує його роботу?

- Це справа часу. Іван Сергійович сам мав би подати заяву про звільнення. Це нормально у ситуації, коли із влади пішла команда, у якій він працював. В інакшому випадку Рада звільнить його, адже тенденції Чижа не відповідають тенденціям Президента і Прем'єр-міністра.

- Як ви ставитесь до ідеї Президента про необхідність видання указу про захист російської мови?

- Ми захищаємо українську мову. Усе своє життя, зокрема коли працював у Держкомі, я робив усе для її захисту. Російська мова не потребує захисту - вона усюди й скрізь. Вона живе, існує. Навіть учні українських шкіл, якими так гордимося, часто на уроці розмовляють українською мовою, а на перервах російською. То яку мову потрібно захищати у такій ситуації?!

Юрій СИРОТЮК