Передача “Від першої особи”. В студії – директор дослідницьких програм Інституту демократії ім. Пилипа Орлика Олександр МОСІЮК. Тема – підсумки участі прем’єр-міністра України В.Януковича у нараді глав урядів “четвірки” СНД (Україна, Росія, Білорусія, Казахстан) в Москві 25 квітня. (Подається в скороченому вигляді)

Ведучий (Віталій Дикий): Пане Олександр! Які на Вашу думку головні підсумки зустрічі?

О.Мосіюк Щоб дати оцінку результатам зустрічі, необхідно окреслити зовнішньо - політичний та економічний контексти в якому зараз перебуває Україна та оцінити обставини, за яких відбулось підписання декларації від 23 лютого про створення “єдиного економічного простору”.

В лютому в розпалі був так званий “кольчужний скандал”. Проти України Сполученими Штатами Америки, FATF вводились економічні санкції. З вищою українською владою на заході ніхто не бажав розмовляти. Почались пошуки політичної підтримки на сході. Саме цим, на мою думку, можна пояснити підписання Президентом України явно невигідної для України декларації “про створення єдиного економічного простору” з Білорусією, Росією та Казахстаном.

Потім відбулась війна в Іраку, яка різко змінила диспозицію та статус основних політичних гравців. Фактично розпочалась четверта світова війна, яка закінчиться припиненням існування на планеті диктаторських та тоталітарних режимів. Україна, на противагу Росії, позиціонувала себе в якості учасника коаліції “Свобода Іраку”, підтримавши США, за що останні негайно відповіли дуже помітним потеплінням відносин, підтримкою України на шляху до СОТ, ЄС, НАТО... В нових політичних умовах значно важливішою відчули України і європейські лідери.

Практично більшість керівників країн ЄС в тій чи іншій формі заявили про підтримку української євроінтеграції, висловили зацікавленість і пообіцяли підтримку українським енерготранзитним проектам (Одеса-Броди та інш...).

Отже політичні обставини та мотиви декларації від 23 лютого перестали існувати. Що ж до суто економічних чинників, то практично всі українські експерти та чільні урядовці, відповідальні за економічну політику висловились за існування для України східно-інтеграційної “червоної лінії”, через яку не можна перейти – це зона вільної торгівлі на принципах СОТ. Янукович під час московської зустрічі і засвідчив цю позицію.

Ведучий. Чому все таки, на Вашу думку, Янукович не підписав угоду про створення “єдиного валютного ринку”, яка вважалась найважливішою із запропонованих до підписання?

О.Мосіюк Який може бути для України сенс в такій угоді? Українська гривня значно стабільніша за російський рубль. У нас в останні роки нижча інфляція. Наша банківська система має значно кращу динаміку розвитку від російської. Незважаючи на менші активи, ми випереджаємо Росію по цілому ряду важливих якісних характеристик фінансово-банківської системи. У нас набагато досконаліша платіжна система. Тому якщо колись і може постати питання про відмову від гривні, то лише на користь євро, а не рубля. Про це, до-речі не так давно говорив і Л.Кучма в одному із своїх інтерв”ю. Взагалі введення єдиної валюти при економічній інтеграції здійснюють на кінцевій завершальній стадії. До введення євро Європа прийшля через сорок років інтеграції...

Тому вважаю, що за розмовами про економічну інтеграцію, з боку Росії явно проглядаються наміри політичного підпорядкування України. Це суперечить нашим національним інтересам.

Ведучий. Які, на Вашу думку, перспективи співпраці України з Росією? Адже Росія для України важливий економічний партнер. Як Ви, зокрема оцінюєте збільшення товарообігу між Україною та Росією за січень-лютий 2003 року на 37%?

О.Мосіюк. За січень-лютий 2003 року український експорт до Росії зріс на 14,8%, імпорт же зріс в 1,5 рази. За цей же період український експорт до країн Європи зріс на 36,6%, а імпорт на 22,6%. В цілому український екпорт до Європи більш ніж удвічі перевищує екпорт до Росії.

Отже, як бачимо Європа стає дедалі важливішим торгівельним партнером України. Щодо Росії, то дійсно в цьому році спотерігається зростання товарообігу, але на жаль з негативним для України сальдо. Це свідчить що Росія значно ефективніше від України зуміла використати посилення політичних взаємин. Щодо довгострокових тенденцій, то від 1994 року постійно зростає доля торгівлі України з Європою та ЄС і зменшується відповідна доля в торгівлі з Росією. Цьому є об”єктивні чинники. Ми з Росією жорстко конкуруємо по багатьох напрямках, бо маємо через спільне минуле дуже подібні виробництва.

Україна при побудові економічних стосунків з Росією має виходити виключно із власних економічних інтересів.

Ведучий. Яка ж все таки доля чекає ЄЕП?

О.Мосіюк Цей проект у запропонованому в декларації вигляді не відповідає національним інтересам України. Відзначу, що економічна інтеграція тісно пов”язана з інтеграцією в систему безпеки, до якої хоче долучитись Україна. Росія не може нікому гарантувати безпеку. Думаю, що через деякий час навіть собі. Економіка цієї країни дуже залежна від цін на енергоносії. Їх експорт формує левову частку бюджету. Інші ж галузі промисловості дуже слабо розвинуті. Економічна і військова інтеграції мають відбуватись в одному напрямку.