|
Радіо “Ера”, 11 травня 2005 р.
Сергій ДОЙКО: Сьогодні в нашій передачі ми обговоримо чотири головні теми, які є найбільш актуальними для суспільства, це певні підсумки 100 днів діяльності українського уряду; безпосередня робота в уряді представників УНП; перспективи реалізації адміністративно-територіальної реформи, а також політичний клімат в Україні у зв’язку з наближенням парламентських виборів 2006 року.
Ці питання ми обговоримо з гостем нашої студії, народним депутатом України, представником парламентського комітету з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, головою Української народної партії Юрієм Костенком. (...)
Юрію Івановичу, (...) 15 травня буде 100 днів. (...) Як ви оцінюєте роботу кабміну Юлії Тимошенко? (...)
Юрій КОСТЕНКО: За сто днів неможливо конкретно звітувати за результати роботи. Сто днів це той період, коли уряд починає формувати свою політику, я вже не говорю про той час, який необхідно витратити на формування самої команди. Тут треба віддати належне і Президенту, і прем’єр-міністру, що цей етап формування уряду, і голів обладміністрацій був пройдений дуже швидко.
Щодо плюсів чи мінусів тої процедури, якою вперше звітував новообраний Президент перед суспільством, то це питання я залишаю відкритим, але тим не менше уряду цей період прийшлося пройти швидко. Другим, як на мене, досягненням уряду було робота над удосконаленням бюджету 2005 року. Без сумніву соціальна спрямованість бюджету визнається всіма – і опозицією, яка вперше голосувала за держбюджет, принаймні фракція комуністів, і тими, хто сьогодні працює в уряді. Мені дуже приємно констатувати, що член нашої партії В’ячеслав Кириленко очолює міністерство соціальної політики та праці і в якійсь мірі є заслуга і УНП в тому, що бюджет має таку соціальну спрямованість.
Без сумніву впадає в очі і те, що уряд активно намагається подолати корупцію. Мова йде і про реприватизацію, і встановлення законності в Україні, принаймні ті, хто займався фальшуванням виборчих перегонів, сьогодні відповідають перед законом, і це дуже позитивні кроки.
Що не вдалося, як на мене? Це сформувати чіткі пріоритети державної політики. Ці пріоритети, які б в найкоротший спосіб і в найкоротший шлях дозволили досягти того, за що голосували виборці. Згадайте 10 пунктів програми Президента Ющенка – це і нові робочі місця, і велика зарплата, соціальні стандарти і багато іншого. Так от, на превеликий жаль, як на мене, уряду поки що не вдалося чітко сформувати ці пріоритети, за допомогою яких можна у найкоротший термін досягти зазначених у програмі цілей.
Сергій ДОЙКО: Юрію Івановичу, а оця соціальна спрямованість (...) оновленого бюджету, (...) яка (...) здійснювалася помітними ривками за рахунок ліквідації певних пільг, або в податковій сфері, коли податкове навантаження з’являлося на малий і середній бізнес. Як ви вважаєте, воно, скажімо так, виправдовує одне інше? (...)
Юрій КОСТЕНКО: Знаєте, я розумію, більше того, я сам спілкуюсь із різними верствами в різних регіонах України і чую здебільшого критику, особливо серед виробничників, тобто серед тих, хто, власне кажучи, і забезпечує наповнення держбюджету, а відтак і соціальної допомоги, пенсійного фонду, розмірів пенсій та інших соціальних виплат.
Отже, я як раз і хочу акцентувати увагу на тому, що неможлива ефективна соціальна політика в будь-якій державі без економічного зростання. За рахунок чого досягається економічне зростання? За рахунок інтенсифікації виробничої діяльності в державі.
Цього можна досягти в першу чергу ефективною податковою політикою, і в першу чергу щодо малого і середнього підприємництва, тому що це ті види діяльності, які при мінімальних інвестиціях, навіть за власні кошти, можуть створювати нові робочі місця, а відтак сплачувати зарплатню, податки до бюджетів місцевих, чи державного, і наповнювати необхідними коштами державну казну.
Сергій ДОЙКО: І врешті держава відчує, що ж таке на практиці середній клас.
Юрій КОСТЕНКО: Так. У розвинутих демократіях середнє і мале підприємництво дає 60 – 70% робочих місць і скільки ж відсотків надходжень до бюджетів різного рівня. Так от в цьому зв’язку уряду не вдалося сформувати таку політику, яку б принаймні зрозумів український підприємець. Він, наприклад, не зрозумів, чого хоче досягти уряд митною політикою, коли ми відкриваємо кордони для іноземної продукції, яка відразу ж б’є боляче національного виробника.
Згадайте, що пропонував уряд – знизити митні тарифи на ввезення продукції, наприклад, “Інтербрют” чи інших компаній, які виробляють пиво, а наша “Оболонь” за таких умов стає банкрутом. Або ввезення дешевого м’яса, яке вбиває національного товаровиробника. В нашій фракції є член партії - Ігор Тарасюк , який займається виробництвом курячого м’яса, “Наша Ряба”. (...) Це компанія, яка займається виробництвом курятини. До речі, це найбільша в Україні компанія, яка своїми конкретними прикладами демонструє, що таке національне виробництво і яким воно може бути ефективним за розумної підтримки. Так от, митна політика, відсутність у бюджеті того, що потрібно сільськогосподарському виробникові. Він не може жити без державних дотацій. Причому це не тільки стосується українського виробника, це стосується виробника будь-якої країни світу. Сільське господарство вимагає дотацій. Це відсутність зрозумілої для виробника податкової політики і багато іншого, що призвело не до активізації виробничої діяльності, а до, навпаки, згортання виробничої діяльності.
Тепер подивіться на кроки, пов’язані з новим курсом національної валюти відносно долара. Кого б’є такий курс? Національного експортера, а ми за рахунок експортера, тобто тих підприємств, які продають українську продукцію за кордон, формуємо величезну кількість доходів у державний бюджет.
Сергій ДОЙКО: Юрію Івановичу, все ж таки, слухаючи Вас, більше критичних від Вас чуєш зауважень, ніж позитивної оцінки.
Юрій КОСТЕНКО: (...) Хотів би сказати відверто - це не критика в плані того, що вони не зробили того, що мені б хотілося. Це наполягання на проведенні такої політики економічної, соціальної, яка дозволить виконати програму Президента, з якою він виступав на виборах, і в такий спосіб показати виборцю, що він не помилився у своєму виборі. Тому це і політична відповідальність за те, що ми разом робили на виборах.
І в цьому сенсі я хотів би відзначити, що наша фракція якраз дуже активно працювала з урядом, наслідком чого стало підписання меморандуму між урядом і товаровиробником, принаймні м’ясної продукції. Ми уладнали цю проблему митних тарифів, тобто це вже є конкретний вклад у корегування курсу уряду щодо національного товаровиробника і відповідна допомога уряду в проведенні ефективної економічної політики. Але в мене ще є багато цікавих пропозицій, з якими я виходжу і на прем’єр-міністра і на інших членів уряду.
Сергій ДОЙКО: (...) Як відомо в уряді з представників УНП працюють пан Кириленко, ви його вже згадували, міністр праці та соціальної політики, пан Червоній, губернатор Рівненської області та пан Жовтяк, губернатор Київської області. Як Ви, як лідер партії, оцінюєте роботу саме цих осіб?
Юрій КОСТЕНКО: Так само, як і роботу уряду. Є позитиви і в плані формування нової команди, я маю на увазі конкретні дві області: дуже багато призначено людей, які користуються повагою серед виборців і відрізняються своєю фаховістю і принциповістю.
Я вчора був, до речі, в Борисполі, вітаючи голову райдержадміністрації Івана Полюховича, члена нашої партії, і я з ним обговорював питання щодо того, як активізувати роботу в цьому районі. Зокрема, ви знаєте, що на території Бориспільського району знаходиться найбільший аеропорт в Україні, і перспективи його розвитку безпосередньо пов’язані в тому числі і з діяльністю райдержадміністрації. Зокрема, проблема виділення додаткових земель, а Україна і Київський аеропорт “Бориспіль” можуть стати потужним перевалочним центром із заходу на далекий схід і з півночі на південь. Те ж саме стосувалось і активізації виробничої роботи на теренах цього району.
Тому я так можу сказати, що ми ставимо перед своїми партійцями дуже прості завдання, як перед головами адміністрацій – Червонієм та Жовтяком, так і перед головами районних адміністрацій. Робіть все, щоб на їх територіях підприємцю працювалося краще, щоб він не відчував не те що диктату з боку адміністрації, а, навпаки, зацікавленість в допомозі з конкретними проблемами, і звітуйте перед партією за все, що ви робите. Я нагадаю, що на нашому з’їзді партійному я сказав, що УНП буде контролювати діяльність у виконавчих органах влади як своїх представників, так і наших колег з інших партій з тим, щоб ми дійсно показали нове обличчя української влади українському громадянину. Тому, виходячи з цих принципів, ми працюємо із своїми представниками в уряді і в органах місцевої влади.
Сергій ДОЙКО: Юрію Івановичу, (...) Ви продовжуєте дотримуватися точки зору, що Вам ефективніше йти на вибори самостійно?
Юрій КОСТЕНКО: По-перше, щодо того, як і хто буде йти на вибори, говорити дуже рано. Лише у жовтні-листопаді будуть формуватися реальні виборчі блоки, або партії у відповідності до закону будуть заявляти про свою особисту участь у виборчих перегонах. (...)
Це дуже і дуже попередні проекти політичні щодо конфігурації блоків, хто там має бути і таке інше. Ми працювали і працюємо 16 років в українській політиці як національна, демократична політична сила. Ми досягли і перемоги у 91 році, коли була проголошена незалежність. Це наша політична робота, ми ініціювали формування першого демократичного уряду Віктора Ющенка, я з цим ходив до президента Кучми. Ми були одними з головних ініціаторів, а також і виконавців програми, яка називається “Програма “Нашої України” на президентських виборах” і багато-багато іншого.
Тому вся шістнадцятирічна робота УНП, як національно-демократичної партії, яка вірить в потенціал України, що саме з допомогою цього потенціалу можна забезпечити найкраще життя кожному українському громадянину в порівнянні з іншими країнами Європи – ось наша основна робота. (...)
Усе, що ми зробили і чого досягли, в тому числі і перемога Віктора Ющенка на президентських виборах, дає нам можливість говорити про наступне. В Україні лише тільки формується демократичне суспільство, і демократичне суспільство - це не одна партія, як колись була КПРС. Демократичне суспільство – це змагання ідей і ідеологій. Ми свято віримо у ідеологію української нації, української національної ідеї. Ми вітаємо, що в Україні виникають інші політичні партії, зокрема Ліберальна партія, до якої належить і “Наша Україна”, тобто мається на увазі НСНУ і те, що сьогодні формується соціал-демократична українська партія, це також потрібно для української держави. Але ми не хотіли б, щоб Україна поверталась знову і знову до того часу, коли всі думали однаково, діяли однаково за вказівкою і у такий спосіб Україна знову повторила б трагічний шлях, яким ми вже йшли з 17 року.
Я наведу такий приклад, дуже цікавий і показовий, сьогоднішньої ситуації виборів в Данії, які щойно завершилися. В Данії з 15 партій до парламенту пройшли 8 партій, і ніхто не робить проблему з цього, що 8, а не одна, чи дві. Причому, що цікаво, що були окрім партії ліберальної, яка зайняла перше місце, ще й партія радикально-ліберальна, яка на четвертому місці. Тобто навіть близькі за ідеологією політичні партії йдуть на вибори самостійно і пропонують виборцям найкоротші шляхи до найкращого життя. А в нас роблять проблему з того, що немає однієї партії.
Отже, за тим, що ми були в одному блоці, тим не менше є різна ідея, різна ідеологія, різні програми. УНП наприклад, дуже відрізняється своєю позицією щодо економічної політики, яка в найкоротший термін дасть можливість досягти нових робочих місць і покращення життя. Наприклад, ми виступаємо за те, щоб податкова політика базувалась на тому, щоб дати можливість розвитку малого і середнього підприємництва. А це можна зробити, зберігаючи фіксований податок для тих, хто починає свої справи і суттєво обмежити втручання у виробничу діяльність, як таку. Скасувати всі можливості приходу до підприємця прокуратури, санітарної служби і всіх інших. В діючому уряді пропонується інша модель.
Ми за те, щоб не знижувати митні тарифи, а навпаки захищати митними тарифами інтереси національного виробника. Ввести квоти на ввезення тої продукції, яка не випускається українським товаровиробником, але яка потрібна для українського виробництва. Квоту набагато ефективніше проконтролювати і набагато ефективніше не допустити за допомогою квотування ввезення в Україну неякісної продукції, зокрема продуктів харчування.
Ми за те, щоб сільське господарство отримувало державні дотації, причому у великих обсягах, тому що тільки за рахунок державних дотацій може відродитися українське село.
Я вже не кажу про паритет цін на сільськогосподарську продукцію і промислову продукцію, я не кажу про те, що кредити для села мають коштувати не 20%, як сьогодні, а 5-6%, а в деяких випадках мають бути і зовсім безвідсоткові кредити. Лише за рахунок цього можна активізувати сільськогосподарське виробництво.
Ми за те, щоб український уряд терміново взяв найдешевші у світі кредити на будівництво транспортних магістралей. Україна транзитна держава, ми не використовуємо весь свій транзитний потенціал. От цей “БАМ” Одеса – Київ, який будувався невідомо скільки і до сьогоднішнього дня не добудований, можна було збудувати за один рік. Я нагадаю, що у Німеччині у 33 році не тільки тому, що Гітлер був так би мовити виразником національних чи націонал-радикальних інтересів, а тому що він дав робочі місця через будівництво доріг.
Так от, Україна сьогодні, як і Польща вчора, або Чехія позавчора, може взяти кредити на будівництво доріг. Це робочі місця, це введення в економіку українських можливостей – виробників цементу, виробників асфальту, придорожня інфраструктура – це нові робочі місця, нові надходження до бюджету. Я не розумію нинішньої політики міністра транспорту щодо транспортних коридорів.
Сергій ДОЙКО: Все ж таки Ви більше критикуєте уряд.
Юрій КОСТЕНКО: Ні, я просто говорю про відмінності позицій економічних і програми економічної УНП і уряду, який сьогодні проводить ліберальну політику.
Сергій ДОЙКО: Юрію Івановичу, якщо все ж таки підійде до того, що ви на вибори підете самостійно, ви подолаєте бар’єр?
Юрій КОСТЕНКО: Те, що ми подолаємо, свідчать дані соціологічних опитувань. У нас сьогодні рейтинг партії 4,5%.
Сергій ДОЙКО: А якщо у когось виникне така ініціатива і це все буде законодавчо закріплено, щоб бар’єр був 5%, як тоді?
Юрій КОСТЕНКО: Нас сьогодні більше хвилює не подолання бар’єру, а формування в Україні єдиної правоцентристської політичної сили, яка буде на ідеології, про яку я щойно говорив, будувати українську державу з українським обличчям.
Сергій ДОЙКО: Юрію Івановичу, але ж подолання бар’єру – це ж проходження до парламенту. (...)
Юрій КОСТЕНКО: (...) Тому ми ведемо переговори із Народним Рухом України, який близький до нас за своєю ідеологією, і з партією “Собор”, щодо формування єдиної правоцентристської коаліції, а після завершення виборів – єдиної правоцентристської партії. Так що в цьому сенсі у нас як раз ідеологічних союзників є достатньо для того, щоб сформувати нарешті в Україні ту українську політичну силу, яка буде допомагати Президенту Ющенку будувати українську державу.
СЛУХАЧ: (...) В Україні загальнонаціональний лідер – Віктор Ющенко – і повинна у нас бути нарешті загальнонаціональна ідеологія, це стаття 15 Конституції. (...) Ви сказали “національна ідея”. Нема її де-юре. Змагання ідеологій бути не може, якщо Ви християнин, тому що є християнська ідеологія. (...)
Юрій КОСТЕНКО: (...) Якраз найпотужнішим елементом оцієї християнської ідеології є національно-демократична ідеологія і ідея. Саме на ній сьогодні процвітають більшість європейських країн, де національно-демократичні партії, тобто європейські народні партії при владі і вони захищають національні інтереси, національного виробника, досягли найбільших і найкращих соціальних стандартів.
СЛУХАЧ: Чи не здається вам, що Червонія призначили на Рівненщину через те, що він був надто активним прихильником люстрації? Також, що ви будете робити, якщо політичним спекулянтам, які планують провести русифікаторські закони все-таки вдасться узаконити русифікацію, яка триває фактично? (...)
Юрій КОСТЕНКО: Щодо люстрації, то не лише Василь Михайлович Червоній, а УНП підтримує ідею прийняття цього закону, більше того, члени нашої партії внесли такий законопроект у ВР, і я думаю, що якби цей законопроект було схвалено ще в 1991 році, то Україна сьогодні була б набагато далі у своєму розвитку і в економічному, і в соціальному, і в правовому, тобто ми були би вже дійсно європейською державою.
Щодо русифікації, то якраз національно-демократичні сили і, зокрема, УНП однією з перших зробила заяву щодо захисту української мови, як державної, і ми не допустимо, щоб у Верховній Раді відбулося знищення української нації через закон про мови, тому що ми розглядаємо загрозу українській мові, як головну загрозу національним пріоритетам і українській нації. (...)
СЛУХАЧ: Первый вопрос о защите отечественного производителя причем путем повышения пошлины. Наш производитель настолько неэффективно работает, что мясо даже из Бразилии получается дешевле. И мы этого производителя должны защищать, причем еще путем дотаций. А откуда у государства дотации? Это деньги налогоплательщиков. А налогоплательщиков кто-нибудь спросил, готовы ли мы дотировать такого неэффективного отечественного производителя?
Юрій КОСТЕНКО: (...) М’ясо з Бразилії тому і дешевше в Україні, що воно отримує величезні дотації із державного бюджету Бразилії. І саме через механізм державної дотації до України і поступає ця дешева продукція.
Отже, якщо змінити урядову політику щодо національного товаровиробника, то він на сьогоднішній день є абсолютно конкурентоспроможний, і українська “Оболонь” своєю продукцією може конкурувати на світових ринках, так само і “Наша Ряба”. (...) Згадайте, що сьогодні більша частина українських підприємств працює на експорт, вони продають свою продукцію і є конкурентоспроможними. Але оту курсову різницю, яку встановив НБУ, сьогодні все це привело до того, що не може продавати металургійне підприємство свій прокат. Курсова різниця б’є не тільки по експортеру, а й по національному товаровиробникові. (...)
Сергій ДОЙКО: (...) Чому взагалі (...) виникла така ситуація з курсом долара? От пан Стельмах не міг же в принципі сам взяти і (...) зробити так. (...), навіть базуючись на певних показниках, закладених в проекті або вже в документі бюджету? Сам Президент, який не є новачком або першокласником у фінансових питаннях, (...) не схвалив такого рішення, і не Ви перший говорите, що від такої ситуації всі потерпають.
Юрій КОСТЕНКО: Ну по-перше, за Конституцією саме НБУ відповідальний за курс національної валюти, тому це його компетенція і прерогатива, і дійсно ніхто не може втручатися у цю сферу. (...) Інша річ, що такі питання потрібно вирішувати після довгих дискусій. Я був свідком нещодавньої дискусії у ЄС щодо курсу євро відносно долара. Вони підвисили, тобто ревальвували, вартість євро, але це було зроблено на 0,01% і це було зроблено після таких жорстких дискусій (...)
Те, що буквально вчора увечері був один курс, а зранку іншій – такого не робиться ніде у світі. Ось проти чого категорично виступає і наша фракція у Верховній Раді, і що без сумніву боляче б’є по інтересах українського виробника. (...)
.
Радіо “Ера”, 11 травня 2005 р.,
|