Пан Бутейко - дипломат, який не побоявся пожертувати посадою посла, аби висловити свій протест проти вступу України до Єдиного економічного простору.

Таким чином він - на тому етапі поставив під ризик свою майбутню кар'єру.

Але доля й історія розсудили інакше, і він тепер обіймає одну з найвищих посад у зовнішньополітичному відомстві України...

Бі-Бі-Сі: Ваша відставка з посади посла у Румунії після підписання Угоди про ЄЕП була дуже унікальним і радикальним кроком. Який не мав прецедентів в Україні. Що ви почували тоді, коли написали заяву про відставку, кажучи про незгоду з політикою президента Кучми?

Антон БУТЕЙКО: Я сподівався, що той крок допоможе людям України , особливо інтелігенції, зрозуміти , яка загроза стояла перед нашою державою. Я не шкодую з приводу тих кроків, адже роблю їх обґрунтовано і обдумано.

СЛУХАЧКА: (...) Віктор Ющенко був проти ЄЕП до свого президентства. Тепер змінив свою думку. Це мене турбує. Яка ваша думка?

Антон БУТЕЙКО: Я не думаю, що президент змінив свою думку. Питання полягає в тому, в якому форматі Україна братиме участь в ЄЕП. Якщо йти по шляху , аби повністю відкинути ЄЕП, то це вимагатиме багато кроків, аби денонсувати Угоду. Відомо, що Верховна Рада ухвалила цю Угоду. Тепер для денонсації потрібні голоси. Документ був схвалений більшістю голосів і я не впевнений, що нині той же склад парламенту проголосує за денонсацію. Це формальний і юридичний бік справи.

А по суті Україна провела засідання РНБО, де головує президент, і Україна ухвалила рішення обмежити участь в ЄЕП рамками зони вільної торгівлі без вилучень і обмежень. І оскільки ми зорієнтовані на вступ до СОТ, то ми бачимо таку зону в такому контексті, як вона передбачена правилами Світової організації торгівлі.

Бі-Бі-Сі: Проблема ЄЕП викликає у наших слухачів емоційну реакцію. Наприклад, Павло Берест з Києва пише – при Кучмі ви пішли у відставку, виступаючи проти ЄЕП. Нині Борис Тарасюк спростовує Терьохіна і каже, що Україна буде в ЄЕП. Де логіка і чи не є така позиція здачею національних інтересів України?

Антон БУТЕЙКО: Якщо йти до ЄЕП так, як це передбачено Угодою, то мені теж потрібно було б піти у відставку. Але цього не відбулося. Ми погоджено працюємо з Борисом Тарасюком, як хороша команда. Я поділяю підходи, що наша участь має обмежуватися лише зоною вільної торгівлі. Як відомо, існує угода про вільну торгівлю в рамках СНД, на яку Україна пішла. Існує Угода про вільну торгівлю з Росією, яка була ратифікована Україною і яка була в інтересах України. І якщо нині ми обмежуємо себе лише такою зоною в ЄЕП, то ми нічого не змінюємо і не зраджуємо національних інтересів України.

Зі всіма сусідами ми маємо жити у злагоді. І в цій ситуації ми маємо використати нашу співпрацю з пострадянськими державами в наших інтересах. Ми зініціювали, аби на неформальному саміті СНД в Казані було розглянуте питання зони вільної торгівлі в рамках Співдружності, питання спрощеного порядку перетину кордонів, в чому зацікавлені громадяни не лише України , а й інших пострадянських держав.

Ми зініціювали розгляд питання пенсійного забезпечення, адже багато громадян працювало колись в інших радянських республіках, а нині в Україні. І навпаки. Ми ініціювали розгляд питання про транспортні коридори і уніфікацію тарифів. На жаль, наші ініціативи не були сприйняті російською стороною.

В цілому, президент і МЗС працюють в рамках національних інтересів України. Поки ця команда буде при владі, національні інтереси будуть захищатися так, як це може робити професійна команда.

Бі-Бі-Сі: Леся з України пише, що Жириновський обіцяє всіх українців відправити до Сибіру, а ми, мовляв, про якийсь тимчасовий ”колгосп” з Росією і її васалами говоримо. Михайло зі Львова запитує – чи ви можете підтвердити, чи спростувати факт розробки у державному секретаріаті президента після поїздки Зінченка до Москви документа, згідно з яким вся зовнішня політика України має узгоджуватися з позицією Москви, про що повідомлялося в різних ЗМІ?

Антон БУТЕЙКО: По-перше, пан Жириновський не є вся Росія. В політичному істеблішменті кожної держави є різні крайні точки зору. З Росією ми маємо партнерські взаємини, оскільки ми сусіди. Але ми не йдемо на союз з Росією. Ми розвиваємо взаємини, як із стратегічні. Союз Україна планує мати в рамках ЄС. І про це чітко заявлено президентом України.

Ще 1993 року були схвалені засади зовнішньої політики України і там було зорієнтовано виконавчу владу на те, аби вона працювала для досягнення стандартів, необхідних для вступу до ЄС. І наступний наш вектор – це набуття членства в НАТО. Саме в цьому контексті працює наша команда.

Щодо існування чи не існування документа в секретаріаті, то в кожному колективі існують різні точки зору і я не бачу в тому проблеми. Головне, що головний експертний орган держави – МЗС працює у режимі захисту і просування національних інтересів України. Я брав участь у формуванні Конституції. І там є стаття 106, згідно з якою акти президента є дійсними за умови візування прем’єром і міністром, відповідальним за виконання цього акту. В цьому контексті там не згадується ніякий інший орган влади. Всі найважливіші рішення, які будуть формуватися актами президента, вони мають опиратися на фахове і експертне рішення і думку МЗС. І тому я бачу цю конституційну норму, яка дає можливість МЗС грати ключову роль у тих порадах, які воно має давати главі держави і фактично Верховній Раді і уряду.

СЛУХАЧ: Мене цікавить статус і прогнози щодо острова Тузла і Керченської протоки. Чи ці питання вже вирішені остаточно?

Антон БУТЕЙКО: Статус острова Тузла такий же, як і Києва, Львова, чи іншої території України. Щодо Керченської протоки, то ще за радянських часів існував адміністративний кордон. Ми маємо карти, на яких цей кордон був нанесений. І ми ведемо переговори , аби Росія визнала існування саме цієї лінії кордону. І я сподіваюся, що наступного місяця відбудеться вже 22 раунд переговорів щодо розмежування Азовського моря, Керченської протоки і Чорного моря.

Слухачка з Дніпропетровська: Коли я приїжджала до Севастополя, де перебувають російські бази, то побачила на вулицях, що інколи навіть по тротуару не дозволялося ходити. Я ж не знала , що там якісь заборонені зони. До яких пір це триватиме? Це ж справжня окупація. Я підтримую студентське братство, яке вимагає виведення російських баз…

Антон БУТЕЙКО: Згідно з угодами, які уклала попередня команда, яка була при владі, ЧФ Росії тимчасово орендує частину території України і ця оренда триватиме до 2017 року. Зроблено це на основі перехідних положень Конституції України. Але головна стаття передбачає заборону іноземних баз на території України. І тому однозначно ЧФ не може перебувати на території України після 2017 року. Звичайно, є юристи, які вважають , що цей термін до 2017 року є занадто довгий, тому що перехідні положення Конституції є чинними від кільком місяців до 5-7 років. І тому Угоди мали б укладатися саме на такий термін, а не більше. І тому це може розглядатися , як положення, яке суперечить Конституції. Але, звичайно, своє рішення з цього питання може ухвалити лише Конституційний Суд.

Щодо Студентського братства, то МЗС отримало чимало інформації стосовно порушень і несправедливостей, які практикувалися щодо цих молодих людей. Я їх подання передав до Генпрокуратури, МВС і Секретаріату президента, аби були вжиті заходи для захисту їх прав.

В цьому контексті є дуже великий перелік питань щодо перебування ЧФ в Криму. Чимало об’єктів перебуває в тимчасовому володінні ЧФ і багато громадян звертаються до мене, і не лише до мене, аби змінити цю ситуацію. Адже, наприклад, майже 19 тисяч гектарів цінної для Криму землі перебуває в тимчасовій оренді. Це також більше 10 тисяч метрів причалів, більше 4 тисяч об’єктів. І все це за невелику суму у 97 мільйонів доларів. (...)

СЛУХАЧ: Коли Україна приєднається до ЄС і НАТО?

Антон БУТЕЙКО: Я сподіваюся, що під час другого терміну президентства Віктора Ющенка ми можемо очікувати, що Україна стане членом ЄС. Я переконаний, що все залежить від нас самих. Наскільки ми зможемо реформувати наше життя так, аби воно відповідало стандартам інших країн ЄС. Коли у нас буде забезпечене і верховенство права, і захист права людини , і свобода ЗМІ. Ми вирішуємо нашу власну долю. А ЄС буде реагувати і ставлення його буде змінюватися в залежності від того , якими будемо ми.

Щодо НАТО, то нині ми вже започаткували інтенсифікований діалог і очікуємо, що під час осінніх зустрічей Україна-НАТО, в тому числі і в Києві, ми зможемо розказати про виконання цільового Плану дій у такій мірі, аби задовольнити наших майбутніх союзників. І вже можна розраховувати, що на початку наступного року ми змогли б наблизитись до Плану підготовки України до членства в НАТО. Я думаю, що після того знадобиться небагато часу, аби досягти тих критеріїв, які необхідні для членства в альянсі. А члени НАТО чітко заявляють, що двері НАТО відчинені для України.

СЛУХАЧКА: Який останній план виведення українських військових з Іраку?

Антон БУТЕЙКО: Щодо Іраку, то є принципове рішення щодо термінів виведення, про які заявив президент. І вони виконуються. Питання нині – як допомогти Іраку будувати свої Збройні Сили. І вже в цьому контексті Україна може надати свою допомогу. В якому форматі- це може бути визначено, відповідно до законодавства і рішень президента і відповідно Верховної Ради.

СЛУХАЧКА (...): Багато української молоді навчається за кордоном. Ті, хто навчається на факультетах політичних наук чи міжнародних відносин , чи матимуть вони можливість отримати роботу в Україні? Чи буде чесний відбір? Які їх шанси?

Антон БУТЕЙКО: Звичайно, вони, як будь-які громадяни України, можуть отримати роботу в Україні. Якщо людина захоче працювати в системі МЗС, то відбудеться конкурс. Потрібно подати документи. У нас це робиться відкрито. На веб-сторінці МЗС є оголошення про вакансії і громадяни, які мають фахову підготовку в галузі міжнародного права, міжнародних взаємин, міжнародних економічних відносин, або міжнародної інформатики, можуть брати участь у конкурсі на загальних засадах.

СЛУХАЧКА: Як конкретно поліпшиться робота українських посольств за кордоном? Що планується зробити для поширення і зміцнення позицій української мови і культури, а також поліпшення іміджу у світі?

Антон БУТЕЙКО: Імідж будь-якої країни залежить від того, яке є життя в цій країні. Україна стає демократичною державою. Поштовх цьому дала помаранчева революція. Далі цей позитивний імідж має підтримувати насамперед влада. І якщо люди є заможними і вільними, то іноземці, які приїжджають, вони бачать це. Імідж твориться нашими ділами. Але потрібні і заходи інформаційного плану. В цьому контексті велике значення має діяльність політичних партій. Якщо вони працюють в одному напрямку, то і імідж і зовнішня політика сприймається позитивніше.

Ми говоримо, що головним вектором нашої політики є вступ до ЄС і НАТО. Але опитування показують, що підтримка не є достатньою. Ці цифри не демонструють підтримку чи непідтримку, вони показують рівень знання чи незнання, що таке НАТО і ЄС. Якщо взяти програми політичних партій, то небагато з них чітко ставлять завдання вести Україну до НАТО і ЄС. Найбільш чітко це висвітлено в Українській Народній Партії, НРУ.

Щодо посольств, то вони будуть активізувати таку роботу. У нас організовані громадські приймальні при МЗС і в закордонних посольствах. Зараз розглядається питання про створення інформаційно-культурних центрів.

СЛУХАЧКА (...): Коли українська влада опрацює концепцію національних інтересів України, яка працюватиме на добро кожного українця, в тому числі і етнічного українця?

Антон БУТЕЙКО: Дійсно, минуле покоління було позбавлене можливості знати справжню історію свого народу і нашої державності. А щодо концепції, то у нас ще 93 року схвалено засади зовнішньої політики , в яких викладені національні інтереси України. Нині цей документ адаптується і під впливом президента сформовано урядову програму ”Назустріч людям”, яка передбачає захист національних інтересів у всіх напрямках суспільного буття.

СЛУХАЧ (...): Чи маєте ви програму легалізації українських громадян за кордоном?

А. БУТЕЙКО: Програми легалізації тих громадян, які нелегально виїхали за кордон, ми не маємо. Питання регулюються двосторонніми угодами. Наприклад, угода з Португалією передбачає захист соціальних прав українських громадян. Готується угода з Італією. Є відповідні документи з іншими країнами.

Але багато ми зробити не можемо, адже існують чіткі правила – людина, яка нелегально в’їхала до країни, вона депортується з цієї країни.

СЛУХАЧ (...): Питання до Антона Бутейка, як політика і заступника голови Української народної партії. Наближаються вибори до Верховної Ради. Серед політичної еліти не має єдиної думки, як іти на вибори – чи створювати єдиний блок на чолі з Ющенком, Тимошенко і Литвином, чи створювати українським правим партіям так звану українську правицю в складі НРУ, УНП і так далі?

Антон БУТЕЙКО: Всі ми, хто працював на перемогу Віктора Ющенка, діяли, як одна команда. Хоча ідеологічно ми відрізнялися. УНП дуже велику увагу приділяє саме збереженню української культури, мови, духовності,релігії. Коли ми подивимося на Народний союз ”Наша Україна”, то ми розглядаємо наших колег, які таких, які дотримюється більш ліберальної ідеології. В цьому контексті, розчинити український елемент в лібералізмі, на нашу думку, було б неправильно. І тому, продовжуючи працювати над реалізацією Програми Ющенка, ми на з’їзді чітко вирішили, що будемо йти на вибори або одні або разом з партіями спорідненої ідеології. Восени буде ухвалюватися остаточне рішення.

Бі-Бі-Сі, 26 серпня 2005 р.

Розмову вела Катерина ХІНКУЛОВА