Шановні учасники парламентських слухань, я хотів би просто порекомендувати попередньому колезі, який виступав, щоб він написав заяву до Конгресу українських націоналістів. Він таки зараз проявив таке піклування про українську націю, що їй Богу залишається одне - подякувати, Павлу, за те, що він так гаряче відстоював наші інтереси. Він тільки забув сказати про те, хто здійснював трьохетапну депортацію українців у 20 -х та 30-х роках, у післявоєнні роки. Хто здійснював трьохетапну депортацію кримських татар, і хто нині ухиляється від відповідей на ці питання?

Якщо світом уже визнано, що певна спільнота чи певна держава завинила перед іншою, і існує шлях спокути. Так німці спокутують і по сьогоднішній день. Хоча вже на землі живуть інші покоління. Але поняття, каяття мусить прийти до всіх, хто так чи інакше завдяки певної ідеології, відповідних уподобань був причетних до цих страхітливих явищ.

Чим мотивувалися ці люди, які робили цей документ, де нібито все гладко, все добре, але немає конкретних категорій.

По-перше. Я маю на увазі, безперечно, питання про політичні права кримських татар. Вони мають бути чітко означені у цих рекомендаціях.

У зв'язку з тим, що ми виявили надзвичайну мудрість у розв'язанні етнічних питань у Криму, ми, на мою думку, і далі мусимо бути послідовними, аби відстоювати ті права, які належать тому етносу, який, безперечно, вписаний в історичний контекст. І якщо сьогодні займатися загальним переглядом історичних подій відносно того хто, де і коли жив, ми зведемо саму Москву до поняття "ведмежого кутка", і згадаємо, хто приїхав з Києва і хто привіз ті прапори, під якими творилася московська Русь.

Я хотів би, щоб ми не заглиблювалися у ці історичні питання. Є конкретна, реальна проблема кримських татар і я хотів би, щоб сьогодні під час слухань вона була розв’язана відповідно до того переліку питань, якій запропоновано Романом Петровичем Безсмертним.

Ми залишили поза увагою найважливіше: хто спричинив нинішню ситуацію і чому ми розставляємо наголоси тільки на відповідних економічних питаннях, ігноруючи питання політичні.

Ми мусимо залучити винуватців сьогоднішнього стану речей до відшкодування цілого комплексу втрат - втрат культурних, економічних. Чому Росія сьогодні ухиляється від участі у компенсації? Ми мусимо у рекомендаціях слухань, безперечно, зазначити ці аспекти проблеми. Росія винна. І якщо у Бішкекських угодах цього не зазначено, то хоча б у рекомендаціях парламентських слухань ми маємо чітко прописати відповідні положення: Росія несе абсолютну, стовідсоткову відповідальність щодо цих питань. І Володимиру Путіну треба вказати на шляхи розв’язання відповідних проблеми не за допомогою силових методів, а пошуку консенсусних рішень, шляхом порозуміння. І ми мусимо дійти цієї згоди з усіма, хто причетний до творення тієї загальної проблеми, яка має назву - кримська проблема, і не тільки для України, але й для всього співтовариства, яке тоді називалося "Союзом Советских Социалистических Республик". Передовсім відповідальність за загальну ситуацію несе Москва. І ми мусимо поставити відповідні політичні наголоси в цьому документі. Дякую за увагу.