«ВВС», 30 жовтня 2005 р.

(...) Бі-Бі-Сі: Минулі українські президентські вибори почалися чи з не найбруднішої кампанії, супроводжувалася скандалами, і переросли у події, які названо революцією. Якими на ваш погляд будуть наступні українські вибори?

КОСТЕНКО: Я думаю, що не менше важливими і не менше складними, тому політична ситуація в Україні загострюється. Ті проблеми, які обіцяли члени коаліції “Сила Народу" вирішити після революції, не вирішено, і невдоволення зростає. З іншого боку – це перші вибори, де змагатимуться політичні партії і блоки цих партій. І така ситуація невідома і для українського виборця і, власне кажучи, для політиків спричиняє великі турботи перед виборами. Ну і останній штрих – вже зараз не менше ніж перед президентською кампанією в хід пішли компромати, війна компроматів, і головні учасники виборчих перегонів на сьогоднішній день змагаються не ідеями та програмами, як вони будуть вирішувати складні соціально-економічні проблеми в нашій державі, а кількістю, або вагою компроматних томів, які вони назбирали для того, щоб воювати за довіру виборців.

Бі-Бі-Сі: Ви натякаєте на те, що наступні парламентські вибори можуть бути настільки ж брудні, якщо можна вжити це слово, - як і минулі?

КОСТЕНКО: Я думаю, що на превеликий жаль – так. Підстави для цього мені дає початок виборчої кампанії, коли провідні політичні сили починають із того, хто скільки вкрав, і хто у якому політичному скандалі замішаний. Дуже мало сьогодні говорять про суть тих програм, з якими політичні партії стартують на вибори.

З ким на вибори?

(...) Слухачка з Києва: Після того як Рух В’ячеслава Чорновола розколовся на дві частини – Народну партію України і Народний Рух на чолі з Тарасюком, яка суттєва різниця між цими двома партіями, якщо вона є. І чи не варто зараз об’єднати всі зусилля національних сил, щоб піти єдиним фронтом і мати можливість протистояти, на мій погляд, ворожим навіть українському народу партіям, таким як Корчинського, чи Вітренко.

КОСТЕНКО: Дійсно ідеологічних розбіжностей у наших партій мало. Виходячи із цього ми і ухвалили рішення з’їзду про ініціативу формування національно-демократичної коаліції на виборах 2006 року з тим, щоб посилити свої українські впливи на формування державної політики. Зараз ми у переговорному процесі, і багато політичних сил правоцентристської орієнтації відгукнулися на наш заклик щодо об’єднання. Але якщо говорити про Народний Рух України, то він веде переговори із “Народним союзом “Наша Україна", який як ви знаєте, має дещо іншу політичну орієнтацію. Програма НСНУ – це не правоцентристська ідеологія, там немає дуже чіткої позиції щодо євроатлантичної інтеграції України, а також щодо пріоритетів національної економіки. Скоріше це ліберальна політика, тому виходячи із таких політичних розбіжностей Українська народна партія із іншими правоцентристськими силами формує зараз український патріотичний виборчий блок.

Бі-Бі-Сі: Один із наших слухачів висловив прохання до Вас, пане Юрію, об’єднатися з Мойсиком, не думати про трон, а думати про єдину Україну. А інший слухач запитує – чи ви дбаєте за те, щоб виграти вибори, чи за добробут України та українського народу?

КОСТЕНКО: Ви знаєте, 16 років моєї роботи в політиці, я думаю ні в кого не залишається сумнівів про те, що і Українська народна партія, і Костенко дбають про інтереси державні і інтереси українських громадян. Я сам хочу жити у демократичній українській державі, незалежно від того, чим я буду займатися – політикою, чи наукою, чи іншим видом діяльності, так що ніколи питання ніякого трону не хвилювало мене. Конкретним прикладом моєї позиції є ситуація після помаранчевої революції. Я не пішов в уряд, я звільнив Віктора Андрійовича від моральних зобов’язань думати про мою посаду в уряді, сказавши, що я залишаюся в парламенті, на політичній роботі, а не змагатимусь за посади в уряді.

Про державну власність та приватизацію

(...) Слухача з Івано-Франківська: Скажіть будь-ласка, чому назвали фонд не народного майна, а Фонд державного майна. І тепер під прикриттям розпродують народне майно замість того, щоб його розпаювати, хоча би так, як це зробили в Чехії.

Бі-Бі-Сі: Пане Костенко, це лунає, як дуже цікава пропозиція не продавати багатим інвесторам, а роздавати громадянам України. Як ви дивитеся на таку пропозицію?

КОСТЕНКО: Фактично у вашому запитанні і є відповідь. Якщо почитати Конституцію і більшість українських законів, то там все правильно написано. В житті ми бачимо принципово іншу картину. Я думаю, що суть української проблеми не в тому, як називається Фонд державного майна, а в тому, що в 1991 році не відбулася зміна влади на демократичних представників, як це було у Чехії. При владі залишилася стара партійна номенклатура, яка взялася під виглядом приватизації розкрадати наше з вами народне майно, або, образно кажучи, перекладати народне у свою приватну кишеню. Ось чим Україна принципово відрізняється від Чехії, де комуністів на 10 років законом про люстрацію відлучили від влади і заборонили займатися тим видом політичної діяльності.

В Україні ми не зможемо сьогодні нічого вже розпайовувати, хоча наш закон про приватизацію передбачав розпаювання. Пам’ятаєте оті сертифікати, які ми отримали, але які скупили за безцінь олігархи, і скориставшись нашою часткою майна стали тепер капіталістами?

Треба, щоб у нашій державі не вивіски змінювалися, а суть державної політики. Бо за всі роки незалежності, а я є депутатом усіх скликань, у Верховній Раді України жодного разу не було демократичної більшості.

(...) Слухач з Івано-Франківська: Яке ваше ставлення до продажу Криворіжсталі, і чи повинна, на вашу думку, тривати реприватизація в Україні?

КОСТЕНКО: Криворіжсталь показала, скільки вкрадено у нас державного майна за безцінь. В цьому є сила цього першого в Україні демократичного продажу, прозорого, чесного. З іншого боку реприватизація Криворіжсталі – це передвиборчі обіцянки президента Ющенка, і він виконав ці обіцянки. І третій аспект, можливо найголовніший, в Україні так і не було розроблено стратегію приватизації, і тому хаотичний продаж тих, чи інших об’єктів державного майна не давав можливість за 14 років сформувати цілісну українську економіку, яка б здатна була випускати готову продукцію. До сьогоднішнього дня на нашій території працює уламок економіки колишньої УРСР, а в такому вигляді економіка є неконкурентноздатною і неефективною.

Бі-Бі-Сі: Чи повинна приватизація тривати далі?

КОСТЕНКО: Обов’язково, тому що без приватизації неможливо буде запустити ті тисячі маленьких і більших підприємств, які сьогодні фактично не працюють. Яскравий приклад – ситуація у Донбасі, де держава закинула величезну кількість шахт, в буквальному сенсі цього слова. А зараз приходить приватний інвестор, піднімає ті шахти, і ще 15 років буде видавати і вугілля на-гора, і давати робоче місце, і відрахування до місцевого бюджету.

Бі-Бі-Сі: Пане КОСТЕНКО, ви вважаєте, що приватизація повинна відбуватися швидко, як це зокрема сказав пан Ющенко після продажі Криворіжсталі, чи має бути проголошено мораторій на приватизацію певних великих підприємств, як це сказав Анатолій Кінах?

КОСТЕНКО: Приватизація починає відбуватися розумно і з максимальною вигодою для української держави. У Франції до сьогоднішнього дня не приватизована державна система Електрісіте де Франс. В Україні, 75 років не маючи можливості бути господарями, почали приватизовувати такі складні технологічні комплекси як українська енергетика. Це приклад не приватизації, а “прихватизації”. Так кажуть в Україні. Тому треба перейти до планової приватизації, коли неефективні підприємства за рахунок приватних інвестицій стають ефективними, а держава не втрачає контроль за функціонуванням економіки України.

Бі-Бі-Сі: То мораторій потрібен на час виборів, чи ні? Пан Кінах сказав, що це потрібно, тому що у розпал політичних баталій це буде збивати ціни, і взагалі, що це не час для продажу.

КОСТЕНКО: Я думаю, що це хибна позиція. Криворіжсталь, власне кажучи, перекреслила цю мотивацію Анатолія Кириловича, тому що уже передвиборча боротьба почалася.

УПА та національна ідея

(...) Слухач з Миколаєва: Яку національну ідею ви можете запропонувати для об’єднання нашого народу, і з якими партіями ви плануєте об’єднуватися у блок на вибори?

КОСТЕНКО: Національна ідея дуже проста – увесь той потенціал, який має наша держава, чим Господь Бог нас нагородив, це і земля, і надра, і працьовитий народ, індустріальний та інтелектуальний потенціал – це має працювати виключно в інтересах української держави і народу. І тоді дуже швидко в цій державі життя стане добрим, і ми реалізуємо те, що називається національною ідеєю. Але все це треба базувати виключно на українських інтересах. А щоб їх зрозуміти, принаймні треба вивчити свою історію.

Простий приклад – розмови про УПА як про фашистську, чи профашистську організацію, вказують лише на невігластво політиків, а також дають можливість іншим невігласам на цьому робити політику і попадати в парламент. Я маю на увазі антиукраїнські політичні сили, які, на превеликий жаль, сьогодні змагаються за владу в Україні.

Бі-Бі-Сі: До речі, до подій навколо УПА в нас є запитання від слухача з Дніпропетровська. Я читаю буквально: “Чи несе пан Костенко відповідальність за події, які були 15 жовтня в місті Києві. Партія, яку очолює Костенко проанонсувала відповідальність за мітинг представників УПА, а охорону не забезпечила?". Ви могли би прояснити цю ситуацію?

КОСТЕНКО: Знаєте, на мітинги, які ми проводили і в яких я брав участь, починаючи з кінця 80-их років, люди виходили не десятками тисяч, а сотнями тисяч. І не було жодного такого випадку, коли партії різної політичної орієнтації починали із, буквально, фізичного протистояння. І все це обумовлювалося лише тим, що міська влада розносила наші акції по різних частинах Києва, і те, що міністерство внутрішніх справ у цій ситуації завжди було посередині між мітингуючими сторонами, тому і не було кровопролиття. Те, що відбулося 15-го, це, як на мене, спланована провокація проти української держави.

Бі-Бі-Сі: Як можна було уникнути тієї провокації?

КОСТЕНКО: Я думаю, що дуже просто. Так, як це робилося раніше – міськрада повинна була розвести акції у різні частини міста і в різний час, а міністерство внутрішніх справ – не допустити, щоб мітингувальники зійшлися в одному місці.

Бі-Бі-Сі: Якщо партії, на зразок вашої, підтримують визначення ролі УПА в історії України, якщо вони підтримують фактично тих людей, які якимось чином хотіли виявити свої погляди, чому таких лідерів як Ви, чи лідерів інших партій у Києві в той час не було? Чому демонстрацію на підтримку сили, яка боролася за незалежність України, про що ви казали, фактично ніхто з лідерів не підтримав?

КОСТЕНКО: Українська народна партія провела безліч акцій на підтримку УПА, в першу чергу, це збір підписів, близько двох мільйонів, це низка акцій в областях, біля органів державної виконавчої влади, це круглі столи, де було надано вичерпну інформацію, коли зароджувався рух Української Повстанської Армії, яка мета була цього руху, і багато іншого, тому що тут одним мітингом, навіть парадом по Хрещатику, проблему не вирішиш. Потрібна, в першу чергу, широка роз’яснювальна робота. Те, що відбулося 15 жовтня, воно відбулося як провокація, а не як спроба встановити справедливість щодо воїнів УПА і зрівняти оті політичні барикади, які так старанно сьогодні монтують антиукраїнські сили.

Про енергетику, Чорнобиль та ядерну зброю

(...) Слухач: Якби ви стали прем’єр-міністром України, якою була б політика вашого уряду, як би ви будували енергетичну політику, чи є у вас команда для майбутнього уряду?

КОСТЕНКО: Економіка незалежної України повинна починатися із енергетичної безпеки, із ефективного, диверсифікованого енергопостачання. Далі це структурна перебудова за рахунок підтримки тих галузей виробництва, в першу чергу інтелектуалоємних, які при мінімальному використанні природних ресурсів дають максимальний ефект. Але саме головне, з чого треба було б починати, це дати можливість ставати господарем, тобто повна підтримка малого підприємництва. Саме з нього починається ринкова соціально орієнтована економіка.

(...) Журналіст з Тернополя: Чи не здається, Вам як політичному діячеві пора на політичну пенсію, адже всім відомо, що ви як лідер Української Народної Партії фактично нічого не зробили для України, більше того, очолюючи міністерство Ви розбазарили разом з паном Кравчуком увесь ядерний арсенал України, тим самими звівши статус нашої країни в другорядну, або навіть третьорядну? (Юрій Костенко був міністром охорони довкілля і ядерної безпеки з 1992 по 1995 рік – Бі-Бі-Сі)

КОСТЕНКО: Щодо політичної пенсії – народних депутатів не призначають, а вони обираються. До тих пір, поки є довіра не шановного слухача з Тернополя, а народу до Костенка, він буде працювати в політиці. Щодо того, що я зробив на посаді – я не тільки був на посаді міністра, але й очолював двічі державні делегації. Якраз моя дуже жорстка позиція щодо права власності України на ядерну зброю і дозволила потім повернути 4,5 мільярди доларів у вигляді палива для атомних станція, як компенсацію вивезені боєзаряди. Але це без сумніву не вся ціна третього за потугою ядерного потенціалу, який був в України.

В “Українській газеті" у 1993 році я писав реальну ціну того, що віддали Росії. Більше 10 мільярдів доларів – це лише ціна ядерних боєзарядів, тобто ядерних матеріалів. Так що позиція Костенка у плані ядерного розбазарювання, як сказав шановних слухач, якраз відповідала національним інтересам України, а от політичної волі у найвищого керівництва не було. І тому мене дуже швидко звільнили із посади керівника цієї делегації і змінили на Валерія Шмарова, який дуже швидко підписав всі угоди з Росією, фактично здавши третій за своєю потугою ядерний потенціал.

Друга моя надзвичайно важлива тема на посаді керівника урядової делегації торкалася переговорів із Великою сімкою щодо закриття Чорнобильської атомної станції. Цей об’єкт ніс у собі небезпеку для України, для її існування фактично, тому що масштаби Чорнобильської катастрофи ми не можемо подолати ще й сьогодні. І якраз отримання компенсації Україні у вигляді допомоги по саркофагу, а також виведення із експлуатації цього об’єкту, це також заслуга Костенка-міністра і керівника державної делегації.

Бі-Бі-Сі: Кілька держав після того, як Україна позбулася ядерного статусу, набули такого статусу, зокрема Пакистан, Індія. Це країни, які придбали ядерну зброю. Як політик, як ви думаєте, хто більше здобув – Україна, відмовившись від ядерної зброї, чи Пакистан та Індія, набувши таку зброю?

КОСТЕНКО: В політичному сенсі без сумніву виграли Пакистан та Індія, а Україна програла. Я хочу звернути увагу, що ще у 1992 році в газеті “Голос України” за 31 серпня я написав величезну статтю “Ядерна зброя України – благо, чи зло?", де був проведений повний аналіз того, що таке ядерна зброя, які вона функції виконує, і як треба проводити процес ядерного роззброєння. Фактично була запропонована концепція, за якою б Україна, роззброївшись, отримала величезні політичні, економічні і соціальні вигоди. До сьогоднішнього дня ми з державного бюджету, за свій рахунок, себе фактично знищуючи, здійснюємо процедуру ядерного роззброєння, а такі речі треба щоб на себе взяла світова спільнота, тому що звільнившись від ядерної зброї ми тим самим переклали усю соціальну, економічну і фінансову сторону у вирішенні цієї проблеми виключно на свій бюджет, а не на ті держави, які отримали від цього величезні політичні вигоди і переваги.

Бі-Бі-Сі: Тобто Україні треба було позбуватися ядерної зброї, але з більшою вигодою, чи зберігати ядерний статус?

КОСТЕНКО: Ні, ми не могли зберігати ядерний статус, бо в нас не було системи підтримки боєготовності боєзарядів, але роззброюватися впродовж трьох років, як це було зроблено, це була страшна помилка. Гарантійні терміни боєзарядів, які знаходилися на нашій території, сягали 2003 року. Оце й був термін ядерного роззброєння України. Але цю концепцію не прийняв, в першу чергу, Леонід Кравчук, і вона, на превеликий жаль, не була реалізована.

"Альпінізм допомагає в політиці"

(...) Слухач: Я би хотів трохи розбавити політичну дискусію. Як ваше давнє захоплення альпінізмом допомагає Вам триматися у формі? Ви такий ветеран української політики, і мені здається, що спорт відіграє в цьому роль.

КОСТЕНКО: Я щороку проводжу свою відпустку в горах, і роблю сходження, підтверджуючи свою альпіністку майстерність. Вчора я був в Криму з робочим візитом, але три години присвятив сходженню на одну із стін над Симеїзом, і від цього отримав і величезне задоволення, і наснагу до того, щоб в політиці робити все, аби в Україні жилося краще. Через альпінізм я зрозумів, що гроші, трон, чи крісло – це не те, що потрібно для гарного життя. Якраз альпіністка школа, яка не терпить блуду, брехні, самовпевненості, дозволяє мені ефективно працювати в політиці 16 років, і фізично, і морально.

Бі-Бі-Сі: А які ваші улюблені гори?

КОСТЕНКО: Фанські гори, Памір. В цьому році я там побував і ще раз переконався, що це одне із найкращих місць у світі.

Бі-Бі-Сі: В нас є ще одне неполітичне питання. Слухачка з Херсона запитує, що ви любите з літератури.

КОСТЕНКО: Я люблю все. Як науковець, хоч і колишній, я цікавлюся всіма аспектами життя. Але скажу чесно, що в мене часу читати книги немає. Мені допомагає моя дружина, яка супроводжує мене в поїздках, вона працює журналісткою на Радіо Свобода. Так от під час наших довгих подорожей, я кермую, а вона мені або читає цікаві речі, або розповідає.

Бі-Бі-Сі: До речі, один із наших слухачів торкається теми радіо. Він запитує, коли на території України нарешті транслюватимуться другий і третій канали національного радіо на ФМ, на ультракоротких хвилях, щоб їх можна було б слухати всюди. Яка, на вашу думку, доля українського радіо?

КОСТЕНКО: Приблизно така, як і української держави. Тому що як немає українського у суті української влади і української держави, так її немає і в суті українського радіо. До тих пір поки ті, хто визначає обличчя інформаційної політики не будуть українцями, не за формою, а за змістом, до тих пір дуже важко очікувати зміни на краще. Прикладом цього може бути спроба Віталія Шевченка, який очолює національний комітет з питань радіомовлення та телебачення, дати більше українського в українському ефірі. Ця політика наражається на великий супротив на всіх рівнях. Я сьогодні повернувся з Криму, і ви б бачили, що собою являє ефір у Криму.

(...) Слухачка з Києва: Ви у своїх виступах з трибуни Верховної ради говорили, що до влади прийде високопатріотична і високодуховна команда. Чи на сьогоднішній день ви можете сказати, що така команда прийшла, коли у секретаріаті президента у книгарні на полиці головні місця займає не високодуховна література, художня, українська, а виключно все російською мовою, в основному детективи та література про секс? Ви можете сказати, що сталося з цією командою, яка прийшла під проводом нинішнього президента?

КОСТЕНКО: Я не боюся відповідальності, я лише хочу сказати, що влада – це не адміністрація президента і не Президент. Влада в Україні – це 330 тисяч депутатів, яких ми обираємо безпосередньо у різні рівні влади, це 11 тисяч голів селищ, сіл, міст. З іншого боку, за всі роки незалежності в українському парламенті так і не було жодного разу демократичної більшості, в тому числі в парламенті цього скликання.

Щодо того, хто оточує Президента, то я чесно і відверто говорив Віктору Андрійовичу за його оточення, більше того, я не пішов у це оточення після перемоги Помаранчевої революції. І я хочу порадити виборцям – не купуйтеся на солодкі обіцянки вождів, а працюйте так, щоб у владі були ті, хто буде захищати і представляти ваші інтереси, українські інтереси. І тоді не буде цієї низькопробної літератури ні в адміністрації президента, ні на більшості прилавків українських книгарень. Тому що як було 0,3% україномовної продукції за антинародного режиму Кучми в Україні, так вони і залишилися за народного режиму. А віце-прем’єр, який сьогодні вже у відставці, окрім багатьох побажань так нічого і не зробив, щоб у бюджеті 2006 гроші з’явилися і на українське книгодрукування, і на захист української культури.

Блок Юрія Костенка?

Бі-Бі-Сі: Наш слухач запитує, як можна буде вашу впізнати на виборах вашу політичну силу, який у вас буде символ, логотип. Чи буде це іменний блок Юрія Костенка?

КОСТЕНКО: Я не виключаю, що буде іменний блок, бо виборці так краще орієнтуються. Але шукайте в першу чергу українське слово, тому що все, що ми робимо, ми робимо для України і для українського народу. Тому нашим типовим, принциповим символом є українськість.

Бі-Бі-Сі: І ще одне питання – яку користь кожному українському громадянинові приносить ваша політична діяльність?

КОСТЕНКО: Бути щасливим на своїй землі.

З Юрієм Костенком розмовляв Богдан ЦЮПИН