“Одним із приорітетних антикорупційних заходів нового уряду має бути детальне розслідування та трансформація системи закупівель медикаментів за бюджетні кошти”, - вважає народний депутат України, представник Української народної партії, член парламентського Бюджетного комітету Євген ЖОВТЯК. Він так коментує тіньові схеми, які діють нині в цій галузі:

--2004-го року із усіх бюджетів України на закупівлю медикаментів та перев’язувальних матеріалів було витрачено 1,8 мільярди гривень, або 15% усіх видатків зведеного бюджету на охорону здоров”я. Можна стверджувати, що попередньою владою в Україні створено розгалужену, відпрацьовану та підпільну систему збагачення цілого дивізіону посадовців за рахунок маніпуляції бюджетними коштами, що виділяються на закупівлю ліків. Існує чи не десяток способів проведення оборудок, в результаті яких мільйонні суми бюджетних коштів перекочовують у кишені корупціонерів. Невдовзі, сподіваюся, органи прокуратури складуть вичерпний перелік такого злочинного інструментарію, а також назвуть прізвища причетних до зловживань – від рівня району до рівня Міністерства охорони здоров’я.

Найпоширеніший канал зловживань – завищення цін на медикаменти для лікарень та інтернатів. Скажімо, дотеперішнє керівництво Київської обласної державної адміністрації – з використанням відпрацьованих тіньових схем – дозволяло собі за рахунок коштів платників податків закуповувати ліки для бюджетних установ лікарень та інтернатів за цінами, які удвічі, а часом і втричі перевищували ринкові. Зиск в тому, що постачальники валідолу за ціною віагри повертали замовникам щедрі „відкати” необлікованої готівки.

Це, так би мовити, на макрорівні – на рівні держави та областей, де формуються багатомільйоні замовлення на закупівлю ліків і де проводяться напівфіктивні тендери. На мікрорівні – рівні міських та районних лікарень і аптек – розпустилися тенета інших зловживань. Якщо уважно вивчити, хто є засновниками тих аптек, які отримали право реалізувати відповідним категорям громадян безкоштовні ліки (себто придбані за рахунок бюджетних коштів), то можна пересвідчитися, що серед них більшість – підставні особи або родичі керівників місцевих органів самоврядування чи місцевих державних адміністрацій. В лікарнях усталеною схемою стало списання ліків за фіктивними документами, в результаті чого тонни „списаних” медикаментів передаються на реалізацію у відповідні аптеки, а отримана готівка перекочовує у кишені зацікавлених осіб. Те ж саме відбувається із левовою часткою т.з. гуманітарної допомоги.

Таким чином, одних лише вимог збільшити бюджетне фінансування сфери охорони здоров’я недостатньо. Додаткові ресурси можуть піти в кишені зловмисників так само, як вода під час зливи у каналізаційні решітки. Передусім мають бути розчищені авгієві стайні тієї злочинної безвідповідальності, що лишилася у спадок від режиму Кучми, та ліквідовані канали зловживань за рахунок коштів платників податків”.